Наглядова рада ПрАТ “Оболонь” (Київ), одного з найбільших виробників пива та напоїв в Україні, пропонує акціонерам на дистанційних річних загальних зборах 23 квітня скерувати 100% чистого прибутку за 2025 рік на розвиток товариства, йдеться у повідомленні в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з оприлюдненим порядком денним, пропонується затвердити підсумки фінансово-господарської діяльності та звіт наглядової ради за минулий рік, внесення змін до статуту та положення про наглядову раду шляхом викладення їх у нових редакціях.
Акціонери також мають припинити повноваження чинних членів наглядової ради Сергія Блощаневича, Катерини Ваннікової, Валерія Пейка, Любові Онищук та Андрія Ярешка і обрати новий склад.
Окрім того, наглядова рада рішенням від 12 березня поточного року переобрала генеральним директором ПрАТ “Оболонь” Ігоря Булаха (володіє 0,0372% статутного капіталу). Повноваження керівника з 8 квітня 2026 року продовжено на три роки.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Оболонь” у 2025 році збільшило дохід на 7,45% — до 13,74 млрд грн порівняно з 12,78 млрд грн у 2024 році. При цьому активи зросли до 10,73 млрд грн, тоді як обсяг боргових зобов’язань становив 2,18 млрд грн. Чисельність персоналу на кінець року становила 2162 особи, статутний капітал – 32,512 млн грн.
Корпорація “Оболонь” виготовляє пиво, безалкогольні та слабоалкогольні напої, мінеральну воду, снеки і залишається одним із найбільших експортерів цих напоїв у країні. До її складу входять головний завод у Києві та дев’ять підприємств у регіонах України. Основними брендами компанії є “Оболонь”, Carling, Zlata Praha, Hike premium, Zibert, Keten, Hardmix, BeerMix, “Десант”, “Жигулівське”, “Живчик”, “Оболонська”, “Прозора”, а лінійка слабоалкогольних напоїв представлена марками Rio, “Джин-тонік”, “Горілка лайм”, “Віскі Вишня”, “Ром-кола”, “Бренді-кола” та Ciber.
20 січня 2026 року в Національному конференц-центрі в Ханої відбулося урочисте відкриття 14-го Національного з’їзду Комуністичної партії В’єтнаму (КПВ), який проводиться кожні п’ять років та є важливою політичною подією для країни, започатковуючи нову еру національного розвитку.
Цей конгрес зібрав понад 1500 делегатів для обговорення стратегічних питань країни в галузі політики, дипломатії та економіки.
У конгресі взяли участь 111 послів, тимчасових повірених у справах різних країн, а також глави дипломатичних місій та міжнародних організацій у В’єтнамі.
На відкритті засідання Конгресу головував Прем’єр-міністр В’єтнаму Фам Мінь Чінь від імені Президії. Після цього Президент В’єтнаму, генерал Луонг Куонг, виступив з вступною промовою до Конгресу, де представив основні тези та завдання бачення розвитку країни та підкреслив початок нової сторінки у внутрішній та зовнішній політиці В’єтнаму.
У своїй промові Президент наголосив, що В’єтнам надає пріоритет економічному розвитку, спираючись на досягнення 40 років реформ та створивши міцну основу для подальшого розвитку країни в нову еру, проводить незалежну, самостійну, багатосторонню та диверсифіковану зовнішню політику, гармонійно керуючи відносинами з партнерами, особливо з великими державами, сусідніми країнами та важливими партнерами.
Генеральний секретар Центрального Комітету КПВ, голова підкомітету з питань документів пан То Лам представив доповідь 13-го Центрального Кмітету про документи 14-го з’їзду партії.
У своїй промові він підтвердив стратегічне бачення, дух новаторства та необхідність рішучих дій для нового етапу національного розвитку. «14-й Національний з’їзд Партії знаменує собою важливу подію, відкриваючи новий розділ у розвитку країни в нових умовах, ситуаціях та цілях; це з’їзд стратегічної автономії, самостійності, власної сили, національної гордості, прагнень до прогресу та непохитної віри в шлях, обраний Партією, Президентом Хо Ші Міном та нашим народом. »,– зазначив Генеральний секретар.
Тому однією з центральних тем, що обговорювалися та вирішувалися на цьому конгресі — зосередження на меті високого економічного зростання протягом наступних п’яти років.
• В єтнамська економіка зараз перебуває у фазі буму з темпами зростання ВВП 7,09% у 2024 році порівняно з попереднім роком та, за оцінками, 8,02% у 2025 році.
• В’єтнам прагне досягти щорічного економічного зростання щонайменше на 10% протягом наступних п’яти років, одночасно підтримуючи макроекономічну стабільність та контролюючи інфляцію.
• На відміну від багатьох країн, де стратегічні документи часто залежать від політичних циклів, В’єтнам декларує підхід, орієнтований на послідовність, інституційну спадковість та розвиток за чітко визначеними етапами.
Для досягнення цілей розвитку країни в найближчий період наголошується на основних керівних принципах, які вважаються стратегічним «стартовим майданчиком» для реалізації мети перетворити В’єтнам на розвинену країну з високим рівнем доходу до 2045 року, а саме:
1. Стратегічні рішення щодо економічного розвитку та внутрішньої політики, з акцентом на технології, інновації, цифрову трансформацію (Активне впровадження цифрових технологій у всі сфери життя та управління, визначив їх як нову рушійну силу зростання, пов’язану зі штучним інтелектом (ШІ), цифровим урядом та цифровим суспільством.).
Пріоритетність науки, технологій, цифрової трансформації та штучного інтелекту відповідає глобальним трендам.
Водночас В’єтнам декларує прагнення поєднати технологічну модернізацію з розвитком власних кадрів та внутрішніх компетенцій. Такий підхід характерний для країн, які прагнуть перейти від ролі виробничих майданчиків до учасників технологічних і інноваційних ланцюгів вищого рівня.
2. Інституційні реформи та зміцнення державного управління
Суттєвий акцент зроблено на вдосконаленні інституційної архітектури: оптимізації адміністративної системи, децентралізації та розвитку правового середовища.
У порівняльному контексті це наближає В’єтнам до моделей розвитку, де саме інституційна спроможність розглядається як ключовий драйвер сталого зростання, а не лише як допоміжний елемент ринкової економіки.
3. Енергетична трансформація розглядається не як екологічна політика, а як економічна передумова збереження конкурентоспроможності експорту.
Партнерство з енергетичного переходу (JETP) та агресивний розвиток відновлюваної енергетики мають забезпечити відповідність вимогам декарбонізації глобальних ланцюгів постачання.
4. Антикорупційна кампанія («Blazing Furnace») та управлінський баланс
Антикорупційна кампанія буде переведена з режиму політичної мобілізації в інституційний формат.
Ключовим викликом залишається подолання так званого «страху підпису» — бюрократичного паралічу, що уповільнює реалізацію інфраструктурних та інвестиційних проєктів. Очікується акцент на цифровізації контролю та чіткішому розмежуванні відповідальності.
5. Всебічно розвивати культурну та соціальну сфери, покращувати рівень життя людей та забезпечувати соціальну безпеку.
6. Підтвердження курсу на незалежність та багатовекторність у зовнішній політиці.
Підтвердження багатовекторної зовнішньої політики свідчить про намір В’єтнаму зберігати стратегічну автономію в умовах зростаючої глобальної конкуренції.
Задекларований стратегічний курс В’єтнаму поєднує:
• довгострокове державне планування;
• амбітні цілі економічного зростання;
• інституційні та адміністративні реформи;
• вибіркову технологічну модернізацію;
• прагнення до зовнішньополітичного балансування.
У сукупності це формує прагматичну модель розвитку, яка відрізняється як від лібералізованих ринкових підходів, так і від жорстко централізованих економічних систем, та відображає спробу адаптації до умов глобальної невизначеності.
Найбільший в Україні оператор мобільного зв’язку “Київстар” у квітні-червні 2025 року збільшив прибуток EBITDA порівняно із аналогічним періодом минулого року на 23,5% – до 6,90 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 25,8% – до 1,86 млрд грн за рахунок, що було зумовлено значним зростанням у сегментах телекомунікацій та цифрових технологій.
“Маржа EBITDA склала 58,2% (-1,1 п.п. порівняно з аналогічним періодом минулого року), що відображає більшу частку прямих цифрових доходів після консолідації Uklon. У другому кварталі спостерігався тиск на витрати, включаючи збільшення витрат на комунальні послуги, консалтинг та ІТ-підтримку”, – йдеться в оприлюдненій материнською компанією VEON звітності у четвер.
Згідно з нею, загалом за перше півріччя EBITDA зросла на 39,5% – до 12,85 млрд грн, тоді як його виручка – на 36,1%, до 22,58 млрд грн.
Зазначається, що “Київстар” збільшив капітальні інвестиції у II кварталі 2025 року на 72,8% – до 3,93 млрд грн, а за півріччя – на 89,8%, до 6,35 млрд грн.
“Капітальні інвестиції 33,2% (від виручки) у II кварталі 2025 року та 28,2% у I півріччі 2025 року підкреслюють прискорення реінвестицій “Київстар” у існуючий бізнес з метою збереження технологічного лідерства в умовах триваючої війни”, – наголосила VEON.
Компанія уточнила, що у доларовому еквіваленті EBITDA зросла у II кварталі на 18,6% – до $166 млн, а виручка – на 20,8%, до $286 млн, тоді як в цілому за півріччя – відповідно на 31,5%, до $309 млн та на 27,9%, до $542 млн.
Згідно зі звітом, загальна кількість мобільних абонентів зменшилася на 4,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склала 22,4 млн, що відображає продовження міграції клієнтів на тлі конфлікту.
Скорочення бази користувачів 4G було меншим – 1,2%, до 14,4 млн, а кількість клієнтів, які користуються пакетами послуг, зросла на 23,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року і наразі становить 6,5 млн, або 31,7% від загальної кількості абонентів, оскільки попит на пакетні послуги залишається високим.
Зазначається, що ARPU (середньомісячний дохід від одного користувача) збільшився на 20,6% – до 146 грн.
Окрім того, “Київстар” зафіксував за ІІ квартал збільшення Data usage на 20,3% – до 12,6 Гб на одного користувача, а кількість цифрових користувачів за рік зросла на 51,2% – до 13,4 млн.
Щодо дочірніх бізнесів, то у звіті зазначається, що кількість користувачів у медичній інформаційній системі Helsi у червні 2025 року сягнула 2,5 млн, що на 15,8% більше у порівнянні з ІІ кв. 2024 року. Окрім того зростання демонструють також нові моделі підписки та розвиток B2B-напрямку.
Кількість користувачів у “Київстар TV” станом на кінець ІІ кв. 2025 року зросла на 21,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн. У компанії додали, що позитивну динаміку забезпечили запуск застосунку для Xbox – україномовний контент – та ексклюзивні спортивні трансляції.
Uklon, який був консолідований у звітність “Київстар” у квітні 2025 року, за ІІ квартал 2025 року забезпечив $21,7 млн виручки та $9,3 млн EBITDA, було здійснено 41,2 млн поїздок та 1,1 млн доставок. Зазначається, що ця інтеграція стала стратегічним кроком у розширенні присутності компанії на ринку цифрових послуг.
Серед інших визначних подій ІІ кварталу у звіті згадується підписаний меморандум із Міністерством цифрової трансформації щодо створення першої україномовної великої мовної моделі. Проєкт планується реалізувати до кінця року, щоб надавати безпечні цифрові сервіси на базі локалізованих даних.
Окрім того, компанія отримала дозвіл на проведення тестових випробувань супутникової технології Direct to Cell. Таким чином “Київстар” планує забезпечити зв’язок у регіонах без традиційного наземного мобільного покриття, зокрема у важкодоступних гірських та сільських районах.
Європейські та міжнародні фінансові установи готові вкласти понад 10 млрд євро в розвиток Транскаспійського транспортного коридору, заявила верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас на пресконференції в Ашгабаті, повідомляє Turkmenportal.com.
«Розвиток Транскаспійського транспортного коридору є великим поточним проектом. Європейські та міжнародні фінансові установи готові інвестувати понад 10 млрд євро в цей проєкт», – заявила Каллас під час пресконференції, присвяченій 20-й зустрічі міністрів Європейського союзу і країн Центральної Азії, що відбулася 27 березня в Ашгабаті.
Каллас підкреслила зростаюче прагнення до співпраці між ЄС і країнами Центральної Азії.
За її словами, Євросоюз планує розширювати взаємодію за різними напрямами.
Особливий акцент Каллас зробила на розвитку молодіжних обмінів і зміцненні контактів у бізнесі та в академічних колах.
ПрАТ “Нововолинський ливарний завод” (НЛЗ, Волинська обл.) планує направити отриманий у 2024 році чистий прибуток на розвиток та поповнення обігових коштів.
Згідно з оголошенням НЛЗ про проведення 18 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути звіти правління, наглядової ради та аудитора за 2024 рік, прийняти рішення за наслідками таких розглядів.
Крім того, акціонери затвердять результати фінансово-господарської діяльност за минулий рік та визначать розподіл прибутку. Пропонується за наслідками роботи минулого року дивіденди не виплачувати, чистий прибуток спрямувати на модернізацію та оновлення основних засобів, розвиток підприємства та поповнення обігових коштів. При цьому розмір прибутку не вказується.
Крім того, акціонери визначать основні напрями діяльності НЛЗ, затвердять план роботи на 2025 рік, а також ухвалять рішення про припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства, оберуть нових.
Планується попередньо надати згоду на вчинення значних правочинів.
НЛЗ спеціалізується на випуску сталевого і чавунного лиття для машинобудування, а також на наданні послуг механічної обробки.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності компанії ТОВ “Дністер-М” (Львівська обл.) перебуває 86,6392% акцій ПрАТ “Нововолинський ливарний завод”.
Статутний капітал компанії становить 1 млн 568,06 тис. грн, номінал акції – 0,25 грн.
Найбільша українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” інвестувала 2,5 млрд грн у розвиток мережі в Україні 2024 року, повідомив СЕО мережі Тарас Панасенко.
У фейсбуці він повідомив, що виторг мережі за результатами року – 38,5 млрд грн (без ПДВ), які дали понад 10 млн унікальних клієнтів.
“Понад 600 партнерів “Аврора Мультимаркет” – це українські виробники. Вони постачають 46% асортименту українського виробництва на полиці наших магазинів. 70% з них – це непродовольчі товари. Разом із клієнтами ми даємо нове життя українській легкій промисловості. Крім того, це додаткові мільярди гривень створеної доданої вартості в Україні та десятки тисяч зайнятих людей. Так само, як і вікно для експорту для “Аврори” в Румунії”, – написав він.
“Аврора Мультимаркет” сплатила 6,4 млрд грн податків і зборів за 2024 рік, зокрема, 2 млрд грн – митні платежі, 1,6 млрд грн – ПДВ з реалізації, 737,3 млн грн – ЄСВ.
Місцеві бюджети загалом отримали 643,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). За словами Панасенка, зараз в “Аврорі” працює понад 15 тис. осіб, щороку компанія створює 2-3 тис. нових робочих місць. Середня зарплата в “Аврорі” у 2024 році значно перевищує середній показник по галузі.
“Податки із зарплат кожного магазину або складу сплачуються за місцем діяльності до місцевих бюджетів. Тож мати “Аврору” поруч – це завжди плюс для міста. Наприклад, завдяки тому, що і хедофіс розташований у Полтаві, “Аврора” з великим відривом є найбільшим платником податків до бюджету Полтавської тергромади, сплативши понад 199 млн грн ПДФО”, – повідомив Панасенко.
Головний офіс торговельної мережі “Аврора” розташований у Полтаві. “Аврора” була заснована 2011 року Львом Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На 1 жовтня 2024 року мережа налічує 1533 магазини в Україні та 25 у Румунії. У компанії налічується близько 14 тис. співробітників.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна купівля”, яке розвиває мережу, зазначено кіпрську “Авроритейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціаром – Жиденко. Кіпрська компанія також є власником ТОВ “Пріор девелопмент”, ТОВ “Севен А”, ТОВ “Промислова 9” і ТОВ “Так”.
