Акціонери кондитерської фабрики ПрАТ “ТерА” (Тернопіль) на річних дистанційних загальних зборах 29 квітня планують спрямувати 46,615 млн грн чистого прибутку за 2025 рік чистого на розвиток виробництва, повідомило товариство в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Згідно з проєктом рішення, до порядку денного зборів також внесено питання про припинення повноважень чинного складу наглядової ради та обрання її нових членів. Акціонерам пропонують становити щомісячну винагороду голові ради на рівні 250 тис. грн, членам ради – по 60 тис. грн кожному.
Крім того, акціонери планують надати попередню згоду на вчинення протягом року значних правочинів, зокрема, договорів купівлі-продажу майна, лізингу, оренди, кредитних угод та застави на суму до 100 млн грн і призначити ТОВ “Галичина-Аудит” суб’єктом аудиторської діяльності для обов’язкової перевірки фінансової звітності.
За даними Opendatabot, чистий прибуток ПрАТ за підсумками 2025 року скоротився на 16,1% – до 46,62 млн грн, тоді як дохід зріс на 38,5% – до 514,74 млн грн. Активи компанії збільшилися на 40,1% – до 231,91 млн грн, зобов’язання на 64,8% – до 56,61 млн грн.
ПрАТ “ТерА” засноване у 1991 році, спеціалізується на виробництві сухарів, печива, тортів та інших кондитерських виробів тривалого зберігання. Виробничі потужності розташовані у Тернополі. Згідно з реєстром, мажоритарним акціонером та
ПрАТ “ТерА” (Тернопільська кондитерська фабрика) засноване у 1991 році, виготовляє понад 200 видів сухарів, печива, тортів та інших кондитерських виробів тривалого зберігання, які реалізує під ТМ “ТерА”. Підприємство забезпечує повний цикл виробництва на потужностях у Тернополі, має філії в Києві та Західній Україні. Розвиває власну торговельну мережу магазинів “ТерА” та експортує продукцію до ЄС. Кінцевим бенефіціаром компанії є Людмила Ніколайчук (74,8%).
Мережа магазинів EVA у 2026 році планує інвестувати близько 1,33 млрд грн у розвиток бізнесу, зосередившись на логістиці, розширенні мережі та цифрових рішеннях, повідомили у пресслужбі компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
У компанії уточнили, що понад половину інвестицій компанія спрямує на розвиток логістичної інфраструктури, зокрема, на розширення та модернізацію розподільчих центрів у Львові та Броварах.
Ще близько 0,5 млрд грн планується інвестувати у відкриття нових та модернізацію існуючих магазинів. Йдеться, зокрема, про впровадження гібридних кас, які можуть працювати як у форматі самообслуговування, так і у класичному режимі, терміналів збору даних, а також інших цифрових рішень.
Окремим напрямом інвестицій залишається e-commerce. У 2025 році частка онлайн-продажів у структурі виручки перевищила 12%, і компанія планує її подальше зростання через розвиток платформи, сервісів та покращення клієнтського досвіду.
У 2025 році EVA інвестувала понад 1,1 млрд грн та відкрила 73 нові магазини, продовживши масштабування концепту “EVA жіноча енергія” та розвиток формату EVA Beauty, а також представивши новий експериментальний компактний формат “EVA поруч”. Станом на кінець березня-2026 мережа налічувала 1173 торгових точки.
Компанія у 2026 році планує зберегти темпи розвитку і відкрити близько 60 нових магазинів, зокрема, три формату Eva Beauty – у Києві та Ужгороді.
ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. На початок 2026 року мережа налічує 1167 магазинів, що працюють. За результатами 2025 року ТОВ “Руш” збільшило чистий дохід на 18% порівняно з попереднім роком, до 31,8 млрд грн.
За даними аналітичної системи YouControl, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.
Підприємства львівського концерну “Електрон” минулого року інвестували в розвиток 58 млн грн, що більш ніж вдвічі перевищило аналогічні інвестиції 2024 року (28 млн грн), зазначається у звіті на сайті концерну.
“У 2025 році підприємствами товариства у розвиток інвестовано 58 млн грн. Капітальні інвестиції склали 50 млн грн, поточні – 8 млн грн при нарахованій амортизації 26 млн грн”, – йдеться у звіті.
Позаторік з 28 млн грн інвестицій капітальні склали 23 млн грн, поточні – 5 млн грн.
Однією з найбільших інвестицій 2025 року стало виготовлення заводом “ЕлектронМаш” виставкового варіанту електробусу (12 м).
“Цей електробус використовуватиметься для презентації можливостей заводу, проте в подальшому може бути проданий”, – зазначили у концерні.
Загалом капітальні інвестиції заводу “ЕлектронМаш” склали 24,4 млн грн.
Другими за розміром (11,2 млн грн) стали інвестиції Інноваційно-промислового підприємства “Електрон” (колишнє “Електрон Лізинг”), основною спеціалізацією якого є послуги з оренди нерухомості. Кошти здебільшого були вкладені у ремонти корпусів.
Ще більш ніж 7 млн грн було інвестовано виробником підігрівачів і теплообмінників для авто СП “Сферос-Електрон”, зокрема, у програмне забезпечення обліку (1,7 млн грн), ремонти виробничого обладнання, пресів (2,2 млн грн), придбання нового обладнання – штабелер, рідинний охолоджувач, стіл гідравлічний, компресорні установки (2 млн грн).
Як повідомлялось, “Сферос-Електрон” 2025 року показав найбільший обсяг продажів і прибутку серед підприємств концерну, збільшивши чистий дохід на 15% – до 250 млн грн, а чистий прибуток більш ніж на 45% – до 43 млн грн.
Заводом “Електронпобутприлад” (ЕПП), що виробляє електроприводи та мотори, інвестовано майже 6,3 млн грн, в основному у підготовку нових виробничих площ (5,5 млн грн).
У звіті зазначається, що 2026 року основне виробництво ЕПП всіх двигунів буде розташоване у сучасних приміщеннях з резервом площ для розширення номенклатури існуючих і нових типів двигунів. Зокрема, збудовано і вводиться в експлуатацію металооброблювальний цех площею до 2000 кв. м, встановлюються нові прес-автомати та верстати з числовим програмним керуванням.
Телевізійний завод “Електрон”, інвестиції якого склали загалом 4,63 млн грн, проводив розробку програмного забезпечення комп’ютера для тролейбуса та адаптацію електронних систем до транспортних засобів. Значні інвестиції вкладено у ремонт та відновлення корпусів (3,5 млн грн).
НВП “Електрон-Карат”, розробник технологій отримання та виробник матеріалів для нано- та мікроелектроніки, сенсорної техніки та інформатики, інвестував в розвиток майже 2,4 млн грн.
У звіті зазначається, що на дахах однієї з будівель “Електрон-Карат” встановлено мережеву сонячну електростанцію потужністю 95 кВт з метою збільшення енергетичної незалежності підприємства. Вартість робіт склала 1,35 млн грн, термін окупності станції 2,5 роки.
Концерн “Електрон” об’єднує 12 підприємств, а також материнське ПрАТ “Концерн-Електрон”.
Як повідомлялось, АТ “Концерн-Електрон” (Львів) завершив 2025 рік з консолідованим чистим прибутком 17,22 млн грн, що у 3,3 рази менше аналогічного показника 2024 року, чистий дохід зменшився на 10,4% – до 671,1 млн грн.
За даними Fixygen, акціонери АТ «Городище-Пустоварівський цукровий завод» (Київська обл.), що входить до групи «Галс Агро», на річних дистанційних загальних зборах 18 квітня планують спрямувати отриманий за підсумками 2025 року прибуток у розмірі 4,086 млн грн на розвиток виробництва та господарської діяльності.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації НКЦБФР, до порядку денного також внесено питання про затвердження результатів фінансово-господарської діяльності та звіту наглядової ради за 2025 рік.
Крім того, акціонери розглянуть питання про попереднє надання згоди на укладення значних угод протягом року з моменту прийняття рішення. Йдеться про операції, вартість яких перевищує 25% вартості активів підприємства за даними останньої річної звітності, з граничною сукупною вартістю 205,1 млн грн. До переліку таких угод включено отримання кредитів, позик та інших банківських продуктів, передача майна в заставу або іпотеку, надання поручительства за зобов’язаннями третіх осіб, а також купівля-продаж, оренда та лізинг майна.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, АТ «Городище-Пустоваривський цукровий завод» у 2025 році збільшило дохід на 23,97% — до 398,4 млн грн порівняно з 2024 роком (321,36 млн грн). Чистий прибуток за звітний період склав 4,086 млн грн проти збитку в 1,12 млн грн роком раніше. Боргові зобов’язання підприємства за рік зросли на 19,13% — до 645,9 млн грн, активи збільшилися на 22,2% і склали 820,4 млн грн. Чисельність персоналу зросла на 31 особу — до 123 співробітників.
АТ «Городище-Пустоваривський цукровий завод» (Київська обл.) засновано у травні 1997 року і спеціалізується на виробництві цукру. Статутний капітал товариства становить 6,347 млн грн.
Бенефіціарами заводу є Сергій Кравчук, Вадим Вайспапір, Михайло Євстратов, Володимир Гавриленко та Микола Гавриленко. Основним акціонером підприємства з часткою 79,9% є ТОВ «Галс Агро».
Наглядова рада ПрАТ “Оболонь” (Київ), одного з найбільших виробників пива та напоїв в Україні, пропонує акціонерам на дистанційних річних загальних зборах 23 квітня скерувати 100% чистого прибутку за 2025 рік на розвиток товариства, йдеться у повідомленні в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з оприлюдненим порядком денним, пропонується затвердити підсумки фінансово-господарської діяльності та звіт наглядової ради за минулий рік, внесення змін до статуту та положення про наглядову раду шляхом викладення їх у нових редакціях.
Акціонери також мають припинити повноваження чинних членів наглядової ради Сергія Блощаневича, Катерини Ваннікової, Валерія Пейка, Любові Онищук та Андрія Ярешка і обрати новий склад.
Окрім того, наглядова рада рішенням від 12 березня поточного року переобрала генеральним директором ПрАТ “Оболонь” Ігоря Булаха (володіє 0,0372% статутного капіталу). Повноваження керівника з 8 квітня 2026 року продовжено на три роки.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Оболонь” у 2025 році збільшило дохід на 7,45% — до 13,74 млрд грн порівняно з 12,78 млрд грн у 2024 році. При цьому активи зросли до 10,73 млрд грн, тоді як обсяг боргових зобов’язань становив 2,18 млрд грн. Чисельність персоналу на кінець року становила 2162 особи, статутний капітал – 32,512 млн грн.
Корпорація “Оболонь” виготовляє пиво, безалкогольні та слабоалкогольні напої, мінеральну воду, снеки і залишається одним із найбільших експортерів цих напоїв у країні. До її складу входять головний завод у Києві та дев’ять підприємств у регіонах України. Основними брендами компанії є “Оболонь”, Carling, Zlata Praha, Hike premium, Zibert, Keten, Hardmix, BeerMix, “Десант”, “Жигулівське”, “Живчик”, “Оболонська”, “Прозора”, а лінійка слабоалкогольних напоїв представлена марками Rio, “Джин-тонік”, “Горілка лайм”, “Віскі Вишня”, “Ром-кола”, “Бренді-кола” та Ciber.
20 січня 2026 року в Національному конференц-центрі в Ханої відбулося урочисте відкриття 14-го Національного з’їзду Комуністичної партії В’єтнаму (КПВ), який проводиться кожні п’ять років та є важливою політичною подією для країни, започатковуючи нову еру національного розвитку.
Цей конгрес зібрав понад 1500 делегатів для обговорення стратегічних питань країни в галузі політики, дипломатії та економіки.
У конгресі взяли участь 111 послів, тимчасових повірених у справах різних країн, а також глави дипломатичних місій та міжнародних організацій у В’єтнамі.
На відкритті засідання Конгресу головував Прем’єр-міністр В’єтнаму Фам Мінь Чінь від імені Президії. Після цього Президент В’єтнаму, генерал Луонг Куонг, виступив з вступною промовою до Конгресу, де представив основні тези та завдання бачення розвитку країни та підкреслив початок нової сторінки у внутрішній та зовнішній політиці В’єтнаму.
У своїй промові Президент наголосив, що В’єтнам надає пріоритет економічному розвитку, спираючись на досягнення 40 років реформ та створивши міцну основу для подальшого розвитку країни в нову еру, проводить незалежну, самостійну, багатосторонню та диверсифіковану зовнішню політику, гармонійно керуючи відносинами з партнерами, особливо з великими державами, сусідніми країнами та важливими партнерами.
Генеральний секретар Центрального Комітету КПВ, голова підкомітету з питань документів пан То Лам представив доповідь 13-го Центрального Кмітету про документи 14-го з’їзду партії.
У своїй промові він підтвердив стратегічне бачення, дух новаторства та необхідність рішучих дій для нового етапу національного розвитку. «14-й Національний з’їзд Партії знаменує собою важливу подію, відкриваючи новий розділ у розвитку країни в нових умовах, ситуаціях та цілях; це з’їзд стратегічної автономії, самостійності, власної сили, національної гордості, прагнень до прогресу та непохитної віри в шлях, обраний Партією, Президентом Хо Ші Міном та нашим народом. »,– зазначив Генеральний секретар.
Тому однією з центральних тем, що обговорювалися та вирішувалися на цьому конгресі — зосередження на меті високого економічного зростання протягом наступних п’яти років.
• В єтнамська економіка зараз перебуває у фазі буму з темпами зростання ВВП 7,09% у 2024 році порівняно з попереднім роком та, за оцінками, 8,02% у 2025 році.
• В’єтнам прагне досягти щорічного економічного зростання щонайменше на 10% протягом наступних п’яти років, одночасно підтримуючи макроекономічну стабільність та контролюючи інфляцію.
• На відміну від багатьох країн, де стратегічні документи часто залежать від політичних циклів, В’єтнам декларує підхід, орієнтований на послідовність, інституційну спадковість та розвиток за чітко визначеними етапами.
Для досягнення цілей розвитку країни в найближчий період наголошується на основних керівних принципах, які вважаються стратегічним «стартовим майданчиком» для реалізації мети перетворити В’єтнам на розвинену країну з високим рівнем доходу до 2045 року, а саме:
1. Стратегічні рішення щодо економічного розвитку та внутрішньої політики, з акцентом на технології, інновації, цифрову трансформацію (Активне впровадження цифрових технологій у всі сфери життя та управління, визначив їх як нову рушійну силу зростання, пов’язану зі штучним інтелектом (ШІ), цифровим урядом та цифровим суспільством.).
Пріоритетність науки, технологій, цифрової трансформації та штучного інтелекту відповідає глобальним трендам.
Водночас В’єтнам декларує прагнення поєднати технологічну модернізацію з розвитком власних кадрів та внутрішніх компетенцій. Такий підхід характерний для країн, які прагнуть перейти від ролі виробничих майданчиків до учасників технологічних і інноваційних ланцюгів вищого рівня.
2. Інституційні реформи та зміцнення державного управління
Суттєвий акцент зроблено на вдосконаленні інституційної архітектури: оптимізації адміністративної системи, децентралізації та розвитку правового середовища.
У порівняльному контексті це наближає В’єтнам до моделей розвитку, де саме інституційна спроможність розглядається як ключовий драйвер сталого зростання, а не лише як допоміжний елемент ринкової економіки.
3. Енергетична трансформація розглядається не як екологічна політика, а як економічна передумова збереження конкурентоспроможності експорту.
Партнерство з енергетичного переходу (JETP) та агресивний розвиток відновлюваної енергетики мають забезпечити відповідність вимогам декарбонізації глобальних ланцюгів постачання.
4. Антикорупційна кампанія («Blazing Furnace») та управлінський баланс
Антикорупційна кампанія буде переведена з режиму політичної мобілізації в інституційний формат.
Ключовим викликом залишається подолання так званого «страху підпису» — бюрократичного паралічу, що уповільнює реалізацію інфраструктурних та інвестиційних проєктів. Очікується акцент на цифровізації контролю та чіткішому розмежуванні відповідальності.
5. Всебічно розвивати культурну та соціальну сфери, покращувати рівень життя людей та забезпечувати соціальну безпеку.
6. Підтвердження курсу на незалежність та багатовекторність у зовнішній політиці.
Підтвердження багатовекторної зовнішньої політики свідчить про намір В’єтнаму зберігати стратегічну автономію в умовах зростаючої глобальної конкуренції.
Задекларований стратегічний курс В’єтнаму поєднує:
• довгострокове державне планування;
• амбітні цілі економічного зростання;
• інституційні та адміністративні реформи;
• вибіркову технологічну модернізацію;
• прагнення до зовнішньополітичного балансування.
У сукупності це формує прагматичну модель розвитку, яка відрізняється як від лібералізованих ринкових підходів, так і від жорстко централізованих економічних систем, та відображає спробу адаптації до умов глобальної невизначеності.
