Роботодавці запропонували роботу 1554 українцям віком від 50 років у рамках урядової програми «Досвід має значення»; станом на 22 червня 2026 року 841 учасник успішно влаштувався на роботу, а ще 713 наразі проходять стажування.
Згідно з повідомленням на сайті Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, загалом до ініціативи долучилися понад 2,3 тис. кандидатів, тоді як роботодавці розмістили майже 2,6 тис. вакансій.
Найбільшу активність за кількістю кандидатів демонструють Київ, а також Львівська, Харківська, Миколаївська та Запорізька області. Лідерами за кількістю пропозицій про роботу є Київ, Львівська, Харківська, Запорізька та Рівненська області. Найбільший попит спостерігається на продавців продовольчих і непродовольчих товарів, бухгалтерів, водіїв, підсобних робітників, кухарів, прибиральників службових приміщень, сторожів, швачок, двірників та адміністраторів.
У міністерстві зазначають, що в умовах дефіциту кадрів фахівці вікової категорії 50+ є важливою групою для ринку праці, проте частина з них стикається з віковими стереотипами, необхідністю оновлення навичок або труднощами після тривалої перерви в роботі. Для подолання цих бар’єрів програма поєднує в собі професійну орієнтацію, допомогу служби зайнятості, стажування та прямий контакт із роботодавцями.
Окремим напрямком є навчання, яке розпочалося у другій половині червня. Зокрема, курс про взаємодію в міжвікових командах зібрав 1,35 тис. реєстрацій, курс із цифрових інструментів та штучного інтелекту (ШІ) — 1,1 тис. заявок, а курс із кар’єрної стратегії — 883 заявки.
У відомстві додали, що до реалізації та фінансування програми залучені Мінекономіки, Державна служба зайнятості (ДСЗ), агропромхолдинг «Астарта», БФ «Жизнелюб», Федерація роботодавців України (ФРУ), а також мультидонорська ініціатива Skills4Recovery, Skills Alliance та інші партнери.
Як повідомлялося, Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства спільно з партнерами запустило проєкт стажування для дорослих «Досвід має значення» 11 травня 2026 року. Ініціатива реалізується в рамках Національної стратегії безбар’єрності на 2026 рік і спрямована на подолання дефіциту кадрів, який, за даними EBA, відчувають 75% компаній в Україні. Модель проєкту побудована на трьох складових: навчальна програма для оновлення резюме та підготовки до співбесід, прямі зустрічі з представниками бізнесу для обговорення форматів співпраці, а також безпосереднє стажування тривалістю до 10 днів для оцінки взаємної відповідності перед ухваленням рішення про працевлаштування.
працевлаштування, РИНОК ПРАЦІ, роботодавець, стажування, українець
Українські школярі завоювали п’ять медалей на Європейській олімпіаді з фізики EuPhO 2026, яка відбулася 12–16 червня в Гетеборзі, Швеція.
Згідно з офіційними підсумками олімпіади, команда України здобула три золоті, одну срібну та одну бронзову медалі.
Золоті медалі здобули Святослав Лавренюк, Назарій Вращук та Микита Возний. Лавренюк набрав 36,90 бала й посів друге місце в загальному індивідуальному заліку олімпіади. Вращук із результатом 30,10 бала посів десяте місце, Возний із 29,60 бала — одинадцяте.
Срібну медаль отримав Олег Курницький, який набрав 17,20 бала й посів 50-те місце. Бронзову медаль завоював Михайло Рубцов із результатом 12,50 бала та 101-м місцем у загальному заліку.
Абсолютним переможцем EuPhO 2026 став представник США Брайант Ю, який набрав 38,60 бала. Третє місце в загальному заліку посів представник Китаю Хаої Лі з результатом 34,60 бала.
Загалом у змаганні взяли участь 199 школярів із 41 країни. За підсумками олімпіади було присуджено 23 золоті, 37 срібних і 51 бронзову медаль, а також 34 почесні згадки.
Офіційний командний рейтинг у підсумковому протоколі EuPhO 2026 не опубліковано. При цьому за кількістю золотих медалей серед країн лідирував Китай, представники якого отримали п’ять золотих нагород.
Європейська фізична олімпіада проводиться для учнів старших класів. Кожна країна може надіслати команду у складі до п’яти учасників. У 2026 році олімпіада проходила в Гетеборзі за участю Технологічного університету Чалмерса та Університету Гетеборга.
Український громадянин незаконно перетнув кордон з Румунією на літальному апараті малої авіації і був затриманий в повіті Сучава після дзвінка в службу 112, повідомила Прикордонна поліція Румунії. Офіційне повідомлення опубліковано на сайті територіального інспекторату прикордонної поліції Сігету-Мармацією.
За даними румунської сторони, інцидент стався 8 березня близько 10:30 в районі населеного пункту Фрецеуцій Векь (Frătăuții Vechi) в повіті Сучава. Після сигналу на місце прибули співробітники поліції та прикордонники, які встановили особу чоловіка за біометричним паспортом України. Румунська влада також виявила сам літальний апарат у саду за одним із будинків у селі.
Як йдеться в повідомленні Прикордонної поліції, чоловік попросив надати йому форму тимчасового захисту в Румунії на тлі війни в Україні. Одночасно українські прикордонні органи були повідомлені про те, що сталося, через контактний пункт Porubne.
Стосовно громадянина України відкрито кримінальне провадження за двома статтями – за незаконне перетинання державного кордону та за керування повітряним судном особою, яка не має необхідних сертифікаційних документів.
За даними UNHCR і уряду Румунії, в країні на кінець грудня 2025 року перебували 201 860 біженців з України.
Результати масштабного опитування Нацбанку та Опендатабота
Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зросла активність кібершахраїв. Користуючись ситуацією та складним становищем громадян, злочинці адаптували шахрайські схеми під сьогодення та ошукували людей, прикидаючись банками чи обіцяючи фінансову допомогу від імені держави, міжнародних та благодійних організацій. Опендатабот у партнерстві з Національним банком України запустив масштабний просвітницький проект, аби з’ясувати, як працюють шахраї у воєнний час, та навчити українців протидіяти кібершахрайству.
Опендатабот разом із НБУ розробив просвітницький проєкт для користувачів своїх сервісів. Опитування та навчання у системі пройшли понад 112,9 тисяч користувачів.
У результаті опитування було виявлено, що 11% українців ставали жертвою шахраїв від початку повномасштабного вторгнення.
Виявилось, що найчастіше злочинці ошукують молодь (18-24) та людей у віці 65+.
За даними опитування, найчастіше українців ошукували під час покупки/продажу товару в інтернеті — з таким стикався кожен другий респондент (52,74%). Друга за популярністю злодійська схема — фішингові посилання (18,57%). У 12,04% шахраї зламали соцмережі, а ще в 10,18% виманювали інформацію по телефону тощо.
«Під час війни шахраї використовують вразливість громадян, їх тривогу, скрутний стан. Протидіяти цьому можна лише через обізнаність та критичне мислення.
Характерно, що більшість випадків, коли громадяни втрачають свої кошти, виникають через розголошення ними даних своєї платіжної картки, одноразових паролів для підтвердження операцій, даних для входу до інтернет-банкінгу.
Половина від загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками відбулася через соціальну інженерію. Їх можна було б уникнути, пам’ятаючи та дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток», – зазначає директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін.
За його словами, опитування, яке здійснив Опендатабот спільно із Національним банком, підвищить ефективність інформаційної кампанії із протидії платіжному шахрайству #ШахрайГудбай, яку проводить Національний банк разом із Кіберполіцією.
Дізнатися, наскільки ви убезпечені від шахраїв, можна у сервісах Опендатабота.
Контекст
За вісім місяців 2023 року в Україні було відкрито майже 60 тисяч проваджень про шахрайство за ст.190 ККУ. Це більше, ніж навіть загалом за два попередні 2 роки: так, у 2021 було відкрито 23,8 тисяч проваджень, а у 2022 — 32 тисячі.
#ШахрайГудбай — це інформаційна кампанія НБУ та його партнерів, мета якої – навчити українців правилам безпеки безготівкових та онлайн-платежів.
