Українці, які перебувають у США за статусом тимчасового захисту (TPS), з 22 липня могли втратити дозволи на працевлаштування (EAD), але напередодні суд у Массачусетсі тимчасово призупинив це рішення, повідомив голова правління УКМЦ Валерій Чалий, який був послом у США у 2015–2019 роках.
«22 липня сотні тисяч українців, які мали статус TPS, мали втратити роботу в Америці. Бо спочатку була одна постанова, а потім вийшов «великий законопроект» президента (One Big Beautiful Bill Act – ІФ-У), і він скоротив термін дії дозволу на роботу, так званого EAD, до 22-го числа… Лише в одному штаті справа дійшла до суду, і цей суд поки що тимчасово призупинив дію рішення», – описав ситуацію Чалий під час організованої NV дискусії, присвяченої лобіюванню та просуванню інтересів України в США.
Дипломат із жалем констатував, що нова хвиля українських біженців у США поки що не змогла об’єднатися й організуватися, щоб захищати себе, а багато advocacy-організацій, які займаються питаннями американської політичної та військової підтримки, також не надали допомогу українцям.
«Зараз в Америці складаються дуже складні умови для цих українців. Але наш уряд цим не займається – жодним чином», – зазначив Чалий, хоча, на його думку, левова частка цих українців все одно вже не повернеться в Україну.
Він уточнив агентству «Інтерфакс-Україна», що поточний термін дії TPS для українців закінчується 19 жовтня цього року, і якщо його не буде продовжено, а людина не має іншого легального статусу, їй доведеться покинути США. За словами Чалого, рішення про продовження цього статусу має бути ухвалено не пізніше ніж за 60 днів до його закінчення, тобто до середини серпня.
Згідно з інформацією на спеціалізованих ресурсах, 21 липня Федеральний окружний суд штату Массачусетс у справі Venezuelan Association of Massachusetts проти USCIS (Служба громадянства та імміграції США) виніс екстрену судову заборону на припинення з 22 липня дії EAD для бенефіціарів TPS, зокрема для українців. Остаточне рішення з цього питання очікується не пізніше 5 серпня 2026 року.
Міністерство внутрішньої безпеки США (DHS) може продовжити статус TPS для українців на 12 або 18 місяців, а в разі відсутності рішення DHS до 20 серпня цього року він буде автоматично продовжений ще на 6 місяців.
За даними некомерційної організації Nova Ukraine, вартість першої заяви на TPS становить $510, тоді як EAD на основі TPS коштує $1030, а знижена плата за певних умов – $560.
За поточними оцінками, у США статус TPS мають понад 100 тис. українців.
Як повідомлялося, ЄС нещодавно вирішив продовжити тимчасовий захист для українців ще на рік – до 4 березня 2028 року, але ввести обмеження на його надання військовозобов’язаним.
Українці залишаються ключовою іноземною робочою силою для польської економіки: станом на кінець січня 2026 року в цій країні офіційно працювали 757,7 тис. громадян України, що становить майже 68% усіх працевлаштованих іноземців, повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal з посиланням на Центральне статистичне управління Польщі (GUS).
Загальна кількість іноземних працівників при цьому перевищила 1,1 млн осіб – на 7,1% більше, ніж роком раніше. “Понад мільйон іноземних працівників – це вже не реакція на тимчасовий дефіцит кадрів, а структурна зміна польської економіки. Бізнес звик працювати в умовах, коли без іноземців неможливо забезпечити нормальне функціонування виробництва, логістики, будівництва, сфери послуг та сільського господарства”, – зазначає засновник Gremi Personal Євген Кіріченко.
За його словами, ця тенденція матиме довгострокові наслідки для всього регіону центральної та Східної Європи, в тому числі, для України.
“Після завершення війни Україна опиниться в ситуації, коли їй доведеться одночасно відбудовувати економіку, реалізовувати масштабні інфраструктурні проєкти та компенсувати демографічні втрати. Проте в цей самий час Польща, Німеччина, Чехія та інші країни теж потребуватимуть працівників. Фактично розпочнеться конкуренція за одну й ту саму робочу силу”, – вважає Кіріченко.
Аналітики підкреслюють, що українці вже добре інтегровані у європейський ринок праці, знають мови, мають досвід роботи та не потребують тривалої адаптації. Для роботодавців це означає менші витрати на інтеграцію порівняно із залученням працівників із більш віддалених країн. Водночас, вони також звертають увагу, що Україна поки що практично не веде дискусії про те, як компенсувати можливий дефіцит робочої сили і якщо після війни значна частина громадян обере роботу за кордоном, країна зіткнеться з нестачею працівників саме тоді, коли вони будуть найбільше потрібні для відновлення економіки.
Генеральне консульство України в Ліоні з 9 липня розпочинає консульський прийом громадян після завершення адміністративних заходів і технічних налаштувань, повідомила установа на своєму офіційному сайті.
Прийом здійснюватиметься через електронну чергу, а для громадян вразливих категорій передбачено окремий запис. У Генконсульстві закликали українців заздалегідь ознайомитися з порядком надання консульських послуг та вимогами до документів.
Консульський округ Генерального консульства України в Ліоні охоплює три регіони Франції: Овернь-Рона-Альпи, Прованс-Альпи-Лазурний Берег і Корсику. Саме громадяни, які проживають у цих регіонах, зможуть ставати на тимчасовий і постійний консульський облік, реєструвати набуття громадянства України за народженням, а також ставити на облік усиновлених дітей.
Водночас інші консульські дії вчинятимуться без обмеження щодо місця проживання у Франції. У Генконсульстві також уточнили, що закордонні паспорти, раніше оформлені в Посольстві України у Франції, можна буде отримати лише в Посольстві України у Франції.
Генконсульство також планує проводити виїзне консульське обслуговування у віддалених містах з найбільшим компактним проживанням українців. Перші такі виїзди заплановані у вересні в Ніцці та в жовтні в Марселі. Можливість виїзних обслуговувань в інших містах також може розглядатися залежно від потреб громади.
Відкриття Генконсульства в Ліоні має зменшити навантаження на Посольство України у Франції та спростити доступ до консульських послуг для українців, які проживають на південному сході країни, зокрема в регіонах Ліона, Гренобля, Марселя, Ніцци та на Корсиці.
За даними Eurostat, станом на 30 квітня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,37 млн громадян країн поза ЄС, які виїхали з України через війну; понад 98,5% з них були громадянами України. Водночас щодо Франції Eurostat окремо зазначає, що її дані зазвичай не включають неповнолітніх, тому офіційна статистика тимчасового захисту не повністю відображає загальну чисельність української громади в країні.
За медійними оцінками, у Франції може перебувати приблизно 80-100 тис. українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, хоча частина з них уже перейшла з режиму тимчасового захисту на інші правові статуси або залишила країну.
Генконсульство, консульська послуга, Ліон, українець, ФРАНЦІЯ
Роботодавці запропонували роботу 1554 українцям віком від 50 років у рамках урядової програми «Досвід має значення»; станом на 22 червня 2026 року 841 учасник успішно влаштувався на роботу, а ще 713 наразі проходять стажування.
Згідно з повідомленням на сайті Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, загалом до ініціативи долучилися понад 2,3 тис. кандидатів, тоді як роботодавці розмістили майже 2,6 тис. вакансій.
Найбільшу активність за кількістю кандидатів демонструють Київ, а також Львівська, Харківська, Миколаївська та Запорізька області. Лідерами за кількістю пропозицій про роботу є Київ, Львівська, Харківська, Запорізька та Рівненська області. Найбільший попит спостерігається на продавців продовольчих і непродовольчих товарів, бухгалтерів, водіїв, підсобних робітників, кухарів, прибиральників службових приміщень, сторожів, швачок, двірників та адміністраторів.
У міністерстві зазначають, що в умовах дефіциту кадрів фахівці вікової категорії 50+ є важливою групою для ринку праці, проте частина з них стикається з віковими стереотипами, необхідністю оновлення навичок або труднощами після тривалої перерви в роботі. Для подолання цих бар’єрів програма поєднує в собі професійну орієнтацію, допомогу служби зайнятості, стажування та прямий контакт із роботодавцями.
Окремим напрямком є навчання, яке розпочалося у другій половині червня. Зокрема, курс про взаємодію в міжвікових командах зібрав 1,35 тис. реєстрацій, курс із цифрових інструментів та штучного інтелекту (ШІ) — 1,1 тис. заявок, а курс із кар’єрної стратегії — 883 заявки.
У відомстві додали, що до реалізації та фінансування програми залучені Мінекономіки, Державна служба зайнятості (ДСЗ), агропромхолдинг «Астарта», БФ «Жизнелюб», Федерація роботодавців України (ФРУ), а також мультидонорська ініціатива Skills4Recovery, Skills Alliance та інші партнери.
Як повідомлялося, Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства спільно з партнерами запустило проєкт стажування для дорослих «Досвід має значення» 11 травня 2026 року. Ініціатива реалізується в рамках Національної стратегії безбар’єрності на 2026 рік і спрямована на подолання дефіциту кадрів, який, за даними EBA, відчувають 75% компаній в Україні. Модель проєкту побудована на трьох складових: навчальна програма для оновлення резюме та підготовки до співбесід, прямі зустрічі з представниками бізнесу для обговорення форматів співпраці, а також безпосереднє стажування тривалістю до 10 днів для оцінки взаємної відповідності перед ухваленням рішення про працевлаштування.
працевлаштування, РИНОК ПРАЦІ, роботодавець, стажування, українець
Українські школярі завоювали п’ять медалей на Європейській олімпіаді з фізики EuPhO 2026, яка відбулася 12–16 червня в Гетеборзі, Швеція.
Згідно з офіційними підсумками олімпіади, команда України здобула три золоті, одну срібну та одну бронзову медалі.
Золоті медалі здобули Святослав Лавренюк, Назарій Вращук та Микита Возний. Лавренюк набрав 36,90 бала й посів друге місце в загальному індивідуальному заліку олімпіади. Вращук із результатом 30,10 бала посів десяте місце, Возний із 29,60 бала — одинадцяте.
Срібну медаль отримав Олег Курницький, який набрав 17,20 бала й посів 50-те місце. Бронзову медаль завоював Михайло Рубцов із результатом 12,50 бала та 101-м місцем у загальному заліку.
Абсолютним переможцем EuPhO 2026 став представник США Брайант Ю, який набрав 38,60 бала. Третє місце в загальному заліку посів представник Китаю Хаої Лі з результатом 34,60 бала.
Загалом у змаганні взяли участь 199 школярів із 41 країни. За підсумками олімпіади було присуджено 23 золоті, 37 срібних і 51 бронзову медаль, а також 34 почесні згадки.
Офіційний командний рейтинг у підсумковому протоколі EuPhO 2026 не опубліковано. При цьому за кількістю золотих медалей серед країн лідирував Китай, представники якого отримали п’ять золотих нагород.
Європейська фізична олімпіада проводиться для учнів старших класів. Кожна країна може надіслати команду у складі до п’яти учасників. У 2026 році олімпіада проходила в Гетеборзі за участю Технологічного університету Чалмерса та Університету Гетеборга.
Український громадянин незаконно перетнув кордон з Румунією на літальному апараті малої авіації і був затриманий в повіті Сучава після дзвінка в службу 112, повідомила Прикордонна поліція Румунії. Офіційне повідомлення опубліковано на сайті територіального інспекторату прикордонної поліції Сігету-Мармацією.
За даними румунської сторони, інцидент стався 8 березня близько 10:30 в районі населеного пункту Фрецеуцій Векь (Frătăuții Vechi) в повіті Сучава. Після сигналу на місце прибули співробітники поліції та прикордонники, які встановили особу чоловіка за біометричним паспортом України. Румунська влада також виявила сам літальний апарат у саду за одним із будинків у селі.
Як йдеться в повідомленні Прикордонної поліції, чоловік попросив надати йому форму тимчасового захисту в Румунії на тлі війни в Україні. Одночасно українські прикордонні органи були повідомлені про те, що сталося, через контактний пункт Porubne.
Стосовно громадянина України відкрито кримінальне провадження за двома статтями – за незаконне перетинання державного кордону та за керування повітряним судном особою, яка не має необхідних сертифікаційних документів.
За даними UNHCR і уряду Румунії, в країні на кінець грудня 2025 року перебували 201 860 біженців з України.
