Понад 8 тисяч підприємців протягом минулого року отримали компенсацію в розмірі 181 млн грн за працевлаштування понад 14,4 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО), повідомила прес-служба Міністерства економіки у вівторок.
Відомство зазначило, що оскільки компенсацію встановлено в розмірі мінімальної заробітної плати, то з 1 січня цього року вона збільшилася з 6700 грн до 7100 грн, а з 1 квітня підвищиться до 8000 грн.
“Крім того, збільшено тривалість виплати компенсації – з двох до трьох місяців, а за працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю роботодавець зможе отримувати таку компенсацію шість місяців”, – наводяться в релізі слова заступниці міністра Тетяни Бережної.
Як повідомлялося, у квітні 2022 року уряд запровадив програму компенсацій для роботодавців з метою стимулювання підприємців брати на роботу внутрішніх переселенців.
52% роботодавців вважають, що психологічні проблеми та особливості поведінки заважають працевлаштуванню ветеранів з інвалідністю, свідчить дослідження благодійного фонду “Ти – з нами”.
Зокрема, на запитання, які особливості ветеранів з інвалідністю заважають їхньому працевлаштуванню, 24% роботодавців відповіли, що немає жодних особливостей, 52% зазначають психологічні проблеми, особливості поведінки, 19% – алкоголізм і вживання наркотиків, а 5% вважають, що ветерани з інвалідністю повинні отримувати допомогу від держави, щоб не було потреби працювати.
Також на запитання, які стимули необхідні роботодавцю від держави для працевлаштування ветерана з інвалідністю, респонденти найчастіше називали: компенсацію витрат на обладнання робочих місць для потреб співробітника з інвалідністю; пільги зі сплати ЄСВ; субсидії за кожного такого працевлаштованого співробітника.
Дослідження проводили у квітні-липні 2023 року. Під час дослідження було опитано 468 керівників і власників малих, середніх і великих підприємств у всіх регіонах країни та різних галузях економіки. Опитування проводилися в умовах анонімності шляхом телефонного анкетування. Зазначається, що 18% опитаних підприємств мають понад 100 співробітників, 28% – до 100 співробітників і 54% – до 20 співробітників.
ветеран, інвалідність, працевлаштування, психологічні проблеми, роботодавець
Українці-біженці за кордоном найчастіше стикаються з юридичними питаннями, пов’язаними із законодавством ЄС у питаннях працевлаштування, житла, тимчасового захисту та видачі або втрати документів.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” експерти організації United for Ukraine, яка надає юридичну підтримку українцям, що через війну були змушені виїхати за кордон, а також експерти Асоціації правників України, “більшість юридичних запитів українців за кордоном стосуються законодавства держав ЄС для людей, переміщених з України (наприклад, питання працевлаштування, освіти, житла, фінансової допомоги) і правил тимчасового захисту (наприклад, реєстрації для отримання тимчасового захисту, зміни країни/місця проживання в межах України) та правил тимчасового захисту (наприклад, реєстрації для тимчасового захисту, зміни країни/місця проживання в Україні.
“Українці також стикаються з різними питаннями видачі або втрати документів (наприклад, посвідка на проживання, віза, свідоцтва про народження, посвідчення про інвалідність) у різних індивідуальних контекстах”, – зазначили експерти.
За словами юристів, окремою категорією є юридичні запити щодо отримання тимчасового захисту для осіб, на яких в обов’язковому порядку не поширюється дія Директиви Ради Європейського Союзу, яка передбачає, що тимчасовий захист для громадян України, які виїхали до ЄС до 24 лютого 2022 року, може надаватися на розсуд влади кожної країни ЄС.
“Країни ЄС урегулювали це питання по-різному. Наприклад, Німеччина та Нідерланди надають тимчасовий захист громадянам України, які виїхали з України до ЄС не раніше ніж за 90 днів до російського вторгнення”, – зазначили експерти.
При цьому, за словами юристів, багато українців, які виїхали за кордон, звертаються також із питаннями українського права, наприклад, щодо народження дитини за кордоном, шлюбу або розлучення, отримання соціальних виплат і пенсій за кордоном. Крім того, актуальною темою є оподаткування доходів за кордоном, зокрема, в ситуаціях коли громадянин України продовжує віддалено працювати в Україні, перебуваючи за кордоном.
“Україна уклала низку міжнародних договорів щодо уникнення подвійного оподаткування. У більшості з них передбачено набуття статусу податкового резидентства після 183 днів проживання в іноземній державі. У багатьох випадках це означає, що дохід громадянина України, який проживає за кордоном, має оподатковуватися в країні проживання, незалежно від місця отримання доходу”, – підкреслили юристи.
Експерти зазначили, що затверджений Радою Європейського Союзу в березні 2022 року статус тимчасового захисту для осіб, переміщених з України через російське вторгнення, забезпечує надання посвідки на тимчасове проживання в певній країні ЄС, а також наділяє переміщену особу низкою основних прав, серед яких право на працевлаштування, освіту, медичну й соціальну допомогу.
“Водночас тимчасовий захист відрізняється від статусу біженця, оскільки набувається за спрощеною процедурою і не передбачає обов’язку залишатися в одній країні”, – наголосили в United for Ukraine.
При цьому, за словами експертів, питання щодо продовження статусу тимчасового захисту країни ЄС врегулювали по-різному. Зокрема, Італія, Португалія, Греція автоматично продовжили дію посвідки на проживання для українців за законом, тобто без необхідності будь-яких формальних дій. У Чехії, Естонії, Бельгії, Франції для актуалізації посвідки на тимчасове проживання потрібно було в певні терміни пройти процедуру додаткової реєстрації. Водночас Німеччина з початку війни видавала посвідки на проживання з терміном дійсності до березня 2024 року.
“Як на початку війни, так і зараз, особа має право на вільний вибір країни тимчасового захисту. Водночас, на відміну від перших місяців війни, на сьогодні вибір місця проживання всередині однієї країни може бути обмежений. У зв’язку з великою кількістю переміщених осіб країни прагнуть до рівномірного прийому людей як у великих, так і малих населених пунктах”, – підкреслили юристи.
У United for Ukraine наголосили, що, зокрема, в Німеччині особа може обрати місце проживання лише за наявності родинних зв’язків або роботи в певному місті. В іншому разі, необхідно звертатися до центру первинного прийому, звідки відбувається розподіл до певного населеного пункту в одній із федеральних земель.
Юристи підкреслили, що з плином часу актуальним питанням стала можливість зміни країни тимчасового захисту. Деякі держави на національному рівні заборонили отримання тимчасового захисту для осіб, які вже мали такий статус в іншій країні ЄС. Серед таких країн, насамперед, Чехія та Польща.
Аналогічна заборона стосується не лише наявності тимчасового захисту в іншій країні ЄС, а й візи в інші країни, як-от Канада чи США. Так, українці в Чехії, які оформили візу в Канаду за спеціальною програмою для українців CUAET, мали скасувати таку візу, щоб зберегти чеський тимчасовий захист.
Деякі інші країни (наприклад, Німеччина, Португалія) надають тимчасовий захист незалежно від попереднього набуття такого статусу в іншій країні.
“Важливо також пам’ятати, що деякі країни (наприклад, Хорватія) можуть вимагати від особи надання доказів скасування тимчасового захисту в першій країні. Тому, щоб уникнути труднощів, перед переїздом важливо повідомити компетентні органи держави перебування та отримати підтвердження відмови від тимчасового захисту”, – підкреслили юристи.
Експерти нагадали, що більшість країн ЄС запровадили різні види фінансової допомоги, а також безоплатне житло для осіб, переміщених з України.
При цьому розміри соціальної допомоги відрізняються залежно від рівня доходів населення в кожній країні. Зокрема, розміри місячної соціальної допомоги для дорослої людини можуть відрізнятися від EUR74 у Словаччині, до EUR365 у Нідерландах, EUR400 в Іспанії та EUR502 у Німеччині (суми можуть змінюватися).
У більшості країн також існує низка соціальних виплат для сімей з дітьми, якими можуть скористатися українці. Наприклад, у Польщі такі види допомоги включають соціальну допомогу на виховання дітей, одноразову допомогу при народженні дитини та одноразову пільгу на початку навчального року.
“Зміни в наданні соціальної допомоги, що відбулися від початку війни, в основному стосуються того, що держави почали враховувати доходи та фінансовий стан особи при визначенні розміру допомоги. Крім того, деякі країни скорочують розміри соціальної допомоги, тим самим стимулюючи українців до професійної інтеграції”, – підкреслюють експерти.
Чехія, зокрема, з 1 квітня 2023 року встановила максимальний термін надання безоплатного житла до 150 днів з дати отримання тимчасового захисту, а з 1 липня 2023 року скорочує суму надання допомоги після перших 150 днів.
“Крім скорочення фінансової допомоги, поступово збільшуються і щоденні витрати українців у Європі, адже, наприклад, послуги безоплатного проїзду в громадському транспорті для українців у більшості європейських міст було скасовано”, – уточнили юристи.
При цьому вони підкреслили, що країни, які приймають українців, зацікавлені в їхній органічній інтеграції в місцеву громаду і надають освітні можливості та допомогу в працевлаштуванні. Зокрема, відвідування школи для дітей певного віку є обов’язковим у Німеччині, Чехії, Італії, про намір з 1 вересня 2023 року запровадити обов’язок відвідування шкіл для українських дітей нещодавно заявили в Польщі.
“Передумовою успішної інтеграції українців на ринку праці є вивчення місцевої мови, тому держави всіляко заохочують вивчення мови, пропонуючи безоплатні курси. Проходження курсів іноземної мови може бути умовою надання соціальної допомоги. Країни, в яких національне мовне питання є досить чутливим, планують запроваджувати більш жорсткі правила щодо працевлаштування без знання місцевої мови. Наприклад, працевлаштування для українців у Литві дозволено без знання литовської мови до березня 2024 року, яке планується скасувати після цієї дати”, – наголосили юристи.
У United for Ukraine та Асоціації правників України наголошують, що органами, які зобов’язані захищати права та інтереси громадян України за кордоном є консульські установи України, а консул зобов’язаний вживати заходів для того, щоб громадяни України користувалися в повному обсязі всіма правами, наданими їм законодавством держави перебування. Зокрема, громадяни України можуть звертатися по допомогу до консульства у випадках загрози їхньому життю чи здоров’ю, смерті громадянина за кордоном, затримання правоохоронними органами іноземної країни або в ситуаціях, коли громадянин України став жертвою злочину.
Водночас, консульства не можуть здійснювати юридичне представництво громадян України під час судових процесів.
Юристи також зазначили, що особливо актуальним питанням для українців за кордоном є паспортні дії, зокрема, у зв’язку з тим, що на початку війни українці могли перетинати кордон із суміжними країнами за внутрішнім паспортом.
Наразі Державна міграційна служба активно працює над відкриттям підрозділів паспортного сервісу ДП “Документ” за кордоном. Оформити документи, зокрема, закордонний паспорт або ID-картку вже можна в підрозділах ДП “Документ” у Польщі, Туреччині, Словаччині, Чехії, Німеччині та Іспанії.
“У ситуаціях, коли з певних причин особа не може оформити новий документ, консульські установи здійснюють послуги з подовження терміну дії закордонного паспорта, а також внесення відомостей про неповнолітніх дітей до закордонних паспортів їхніх батьків. Таким чином, вдається уникати ситуацій, коли громадяни України перебувають за кордоном без дійсних паспортних документів”, – пояснили юристи.
видача документів, ЖИТЛО, ЗАХИСТ, працевлаштування, Українці
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну до вугледобувних, енергетичних та машинобудівних підприємств “ДТЕК Енерго” приєдналися понад 6,8 тис. нових працівників, більш як 2,6 тис. з яких є переселенцями, повідомляється в пресрелізі енергохолдингу в середу.
“Левова частка (із загальної кількості працевлаштованих – ІФ-У), а це понад 2,6 тис. осіб – українці, які були змушені залишити рідні будинки через окупацію чи близькість бойових дій”, – йдеться у документі.
Як поінформували у компанії, переважна більшість переселенців, а це близько 95%, працевлаштувалися на вугледобувних підприємствах “ДТЕК Енерго”. При цьому більшість із них не мали шахтарської спеціальності та пройшли перенавчання безпосередньо на виробництві.
“Ще 850 нових працівників – молоді люди, які щойно закінчили навчальні заклади і саме на шахтах знайшли своє перше робоче місце”, – зазначили в енергохолдингу.
На думку генерального директора “ДТЕК Енерго” Ільдара Салєєва, під час війни є вкрай важливим, щоб кожна компанія не лише працювала на максимумі, а й залишалася відповідальним роботодавцем та надійним партнером для громад.
“В історії “ДТЕК Енерго” ми пережили і численні переїзди працівників із небезпечних місць, і релокації наших підприємств. Тому розуміємо і завжди намагаємося підтримати людей, змушених полишити свій дім через бойові дії”, – заявив у пресрелізі Салєєв.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність у тепловій генерації станом на січень 2022 року – 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток та збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Група “ДТЕК” (DTEK Group) – найбільший приватний інвестор у енергетичному секторі України.
Компанії групи “ДТЕК” займаються видобутком вугілля та природного газу, виробництвом електроенергії на вітрових, сонячних та теплових електростанціях, здійснюють трейдинг енергоресурсами на місцевому та міжнародному ринках, розподіляють та постачають електроенергію споживачам, надають енергоефективні послуги клієнтам.
У групі працюють близько 60 тис. працівників.
100% групи “ДТЕК” належить SCM Limited, кінцевим бенефіціаром є Рінат Ахметов.
В Україні офіційно працевлаштовано лише 16% осіб з інвалідністю, повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович.
“Існуюча система працевлаштування осіб з інвалідністю, що базується на квотному принципі та системі штрафних санкцій, неефективна. У результаті в Україні офіційно працевлаштовано лише 16% осіб з інвалідністю, в той час як у Європі цей показник сягає понад 55%”, – повідомила пресслужба міністерства з посиланням на Жолнович.
За її словами, розроблений Мінсоцполітики законопроєкт №5344, який уже перебуває на розгляді у Верховній Раді, покликаний створити нові можливості для працевлаштування осіб з інвалідністю.
“Насамперед законопроєкт №5344 покликаний збільшити інклюзію в суспільстві, зробити умови рівними для всіх. Тому що сьогодні ситуація, коли – переважно в приватному бізнесі – діє квота для працевлаштування людей з інвалідністю. І якщо вона не виконана, приватний сектор сплачує раз на рік так звану “адміністративну господарську санкцію”. І вже є багато випадків її обходу і несплати, роботодавці бояться працевлаштовувати людей з інвалідністю, тому що не знають, як це робити, немає системного супроводу і допомоги, щоб адаптувати таку людину в колективі”, – заявила міністр.
За її словами, скасовуючи таку практику, законопроєкт пропонує три варіанти для роботодавців: сплачувати безумовний цільовий внесок на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю; самому брати людей з інвалідністю на роботу й отримувати підтримку; купувати продукт у соціальних підприємств, які вже працевлаштували 50 і більше відсотків осіб з інвалідністю.
“Таким чином, акцент робиться на забезпеченні гідних умов праці людей з інвалідністю, накопиченні ресурсу та розширенні підтримки соцпідприємств”, – ідеться в повідомленні.
Ще одна проблема, яку вирішує законопроєкт, сказала Жолнович, – неможливість підтримки державою підприємців, які наймають людей з інвалідністю, але їхні засновники не є громадськими організаціями.
“Сьогодні за законом підтримка від держави можлива, тільки якщо засновником є громадська організація. Тож ми знімаємо це обмеження і говоримо: будь-який роботодавець, який наймає 50 і більше осіб з інвалідністю, може розраховувати на підтримку, пільги. Соціально орієнтований бізнес буде створювати нові, соціально захищені робочі місця”, – підкреслила міністр.
