Німеччина скоротить річний ліміт прийому працівників за програмою Westbalkanregelung із 50 тис. до 25 тис. осіб, що торкнеться громадян одразу шести країн Західних Балкан — Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії, повідомляє аналітичний центр Experts Club із посиланням на дані уряду Німеччини та Федерального агентства з праці.
Новий ліміт має діяти з 2027 року і фактично означає повернення до рівня, що існував до червня 2024 року, коли Німеччина подвоїла щорічну квоту з 25 тис. до 50 тис. осіб.
Westbalkanregelung діє з 2016 року і є спеціальним механізмом доступу громадян Західних Балкан до німецького ринку праці.
Головна відмінність програми від багатьох інших каналів трудової міграції полягає в тому, що вона поширюється не лише на кваліфікованих фахівців. Громадянин однієї із шести країн може отримати дозвіл на роботу в Німеччині за наявності конкретної пропозиції від німецького роботодавця, причому визнання професійної кваліфікації в Німеччині в загальному випадку не є обов’язковою умовою.
Винятком залишаються регульовані професії, наприклад лікарі, для роботи за якими діють окремі вимоги щодо визнання кваліфікації.
Саме завдяки цьому Westbalkanregelung стала одним із найдоступніших каналів легальної трудової міграції з регіону до Німеччини.
При цьому окремих національних квот для Сербії, Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії або Північної Македонії немає. Ліміт є спільним для всіх шести країн, тому скорочення до 25 тис. осіб означатиме посилення конкуренції між претендентами з усього регіону.
Попит на програму вже значно перевищує пропозицію.
За даними Федерального агентства з праці Німеччини, після збільшення квоти до 50 тис. місць попит продовжував зростати. Лише у грудні 2025 року відомству довелося відхилити близько 18 тис. заявок, оскільки річний ліміт уже був вичерпаний.
Масштаб трудової міграції із Західних Балкан при цьому значно перевищує показники безпосередньо цієї програми.
Федеральне агентство з праці зазначає, що близько чверті всіх працівників, охоплених соціальним страхуванням у Німеччині та які мають дозвіл на перебування або постійне проживання на підставі трудової діяльності, серед відповідної категорії іноземних працівників припадає на громадян Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.
Таким чином, Західні Балкани за останнє десятиліття стали одним із важливих зовнішніх джерел робочої сили для німецької економіки.
«Рішення Німеччини цікаве тим, що воно відбувається на тлі двох протилежних тенденцій. З одного боку, німецька економіка відчуває структурний дефіцит працівників і зацікавлена в залученні іноземної робочої сили. З іншого — держава посилює контроль над міграцією і скорочує один із найдоступніших каналів працевлаштування для громадян Західних Балкан», — зазначає засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
За оцінкою Experts Club, найбезпосереднішим наслідком скорочення квоти може стати збільшення конкуренції за дозволи між громадянами шести країн.
Якщо за ліміту 50 тис. місць попит уже перевищував пропозицію, скорочення квоти вдвічі потенційно збільшить строки очікування і частку заявників, які не зможуть скористатися програмою в конкретному календарному році.
При цьому закриття самого механізму Westbalkanregelung не відбувається. Громадяни регіону, як і раніше, зможуть працювати в Німеччині і через інші передбачені законодавством канали трудової міграції, якщо відповідають установленим вимогам.
Рішення Німеччини становить особливий інтерес і з точки зору демографії самих Західних Балкан. Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія, Чорногорія та Косово протягом багатьох років є джерелами трудової міграції до країн ЄС, насамперед Німеччини, Австрії та інших економік Західної Європи.
Для країн регіону масовий відтік працездатного населення має подвійний ефект. Грошові перекази громадян, які працюють за кордоном, підтримують доходи домогосподарств і внутрішнє споживання, однак одночасно еміграція посилює дефіцит працівників усередині самих балканських економік.
Особливо чутливим залишається відтік медичного персоналу, будівельників, водіїв, фахівців технічних професій, працівників сфери послуг та інших категорій, затребуваних одночасно і в Німеччині, і на внутрішніх ринках праці країн регіону.
«Для Західних Балкан рішення Німеччини може дещо зменшити один із каналів відтоку робочої сили, однак навряд чи саме по собі суттєво змінить міграційні процеси. Різниця в заробітних платах і можливостях працевлаштування між Німеччиною та більшою частиною регіону залишається головним економічним чинником міграції», — вважає Уракін.
Скорочення Westbalkanregelung є частиною ширшого коригування міграційної політики уряду Німеччини. Серед своїх завдань кабінет називає скорочення нерегулярної міграції, розширення переліку безпечних країн походження, збільшення кількості повернень і жорсткіше регулювання міграційних потоків.
При цьому Берлін продовжує підкреслювати необхідність легальної міграції для німецького ринку праці.
Виходить певний парадокс: Німеччина обмежує один із найбільш затребуваних регіональних каналів трудової міграції саме в той момент, коли старіння населення і нестача кадрів змушують німецьку економіку активніше шукати працівників за межами країни.
Для Західних Балкан наслідки також неоднозначні. Скорочення квоти потенційно зменшує можливості для нової трудової еміграції, але водночас може дещо знизити тиск на національні ринки праці, які самі стикаються з нестачею працівників.
Ключовим показником ефективності рішення стане те, наскільки швидко буде вичерпуватися нова квота у 25 тис. дозволів після її введення. Якщо попит залишиться на нинішньому рівні, Westbalkanregelung фактично стане значно конкурентнішим каналом доступу до німецького ринку праці.
Програма Westbalkanregelung діє в Німеччині з 2016 року і поширюється на громадян Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. У середині 2024 року річний ліміт було збільшено з 25 тис. до 50 тис. осіб. Уряд Німеччини ухвалив рішення знову обмежити його 25 тис. дозволів на рік.
Джерела: Федеральний уряд Німеччини, Федеральне агентство з праці Німеччини.
Західні Балкани, Міграція, НІМЕЧЧИНА, працевлаштування, РИНОК ПРАЦІ
Як повідомляє Parametar, 21–22 жовтня Чорногорія прийме саміт лідерів Берлінського процесу. Зустріч відбудеться на курорті Свети-Стефан і стане головною подією головування Чорногорії в цьому регіональному форматі у 2026 році, повідомило уряд країни.
Відкрити саміт планують прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
До Свети-Стефана запрошені лідери шести країн Західних Балкан — Сербії, Чорногорії, Албанії, Боснії та Герцеговини, Північної Македонії та Косово, а також представники країн-учасниць Берлінського процесу, керівництва ЄС, міжнародних фінансових інститутів та регіональних організацій.
Для Сербії ця зустріч буде важливою насамперед з точки зору регіональної торгівлі, транспортного та енергетичного сполучення з ЄС, спільного регіонального ринку та подальшої економічної інтеграції Західних Балкан.
До жовтневого саміту Чорногорія проведе серію галузевих зустрічей. Міністри економіки зберуться 30 вересня в Цетині, глави МЗС — 1 жовтня в Будві, а в жовтні також відбудуться заходи, присвячені цифровій повістці, питанням ромської спільноти, науки та досліджень.
Що таке Берлінський процес?
Берлінський процес був започаткований Німеччиною у 2014 році як формат співпраці ЄС із шістьма країнами Західних Балкан. Його завдання — прискорювати регіональну економічну інтеграцію, розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури, вільний рух людей і бізнесу, а також допомагати країнам регіону наближатися до стандартів ЄС. При цьому Берлінський процес не замінює офіційних переговорів про вступ до Євросоюзу, а доповнює їх конкретними регіональними ініціативами та проєктами.
Окрім країн Західних Балкан, у процесі беруть участь Німеччина, Австрія, Франція, Італія, Велика Британія, Польща, Греція, Хорватія, Словенія та Болгарія, а також інститути ЄС і міжнародні організації.
Берлінський процес, Західні Балкани, Саміт, Сербія, ЧОРНОГОРІЯ
Як повідомляє Сербський економіст, наступний саміт ЄС – Західні Балкани планується провести в Чорногорії 5 червня 2026 року, повідомляють чорногорські ЗМІ з посиланням на джерела, близькі до кабінету президента країни.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта також заявив, що очікує наступну зустріч у Чорногорії в червні 2026 року.
Згідно з даними Ради ЄС, у самітах ЄС – Західні Балкани беруть участь лідери країн ЄС та інститутів ЄС, а також лідери шести партнерів регіону – Албанії, Боснії і Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.
Президент Чорногорії Яков Мілатович, коментуючи плани на 2026 рік, заявив, що від зустрічі в Чорногорії в Брюсселі «є великі очікування» і «це повинен бути саміт результатів», перш за все для самої Чорногорії.
До зазначеної дати Євросоюз має намір розпочати роботу над договором про приєднання Чорногорії до ЄС.
Регулярні саміти ЄС – Західні Балкани проводяться з 2018 року; попередній саміт відбувся в Брюсселі в грудні 2024 року.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1973
