Понад 8 тисяч підприємців протягом минулого року отримали компенсацію в розмірі 181 млн грн за працевлаштування понад 14,4 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО), повідомила прес-служба Міністерства економіки у вівторок.
Відомство зазначило, що оскільки компенсацію встановлено в розмірі мінімальної заробітної плати, то з 1 січня цього року вона збільшилася з 6700 грн до 7100 грн, а з 1 квітня підвищиться до 8000 грн.
“Крім того, збільшено тривалість виплати компенсації – з двох до трьох місяців, а за працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю роботодавець зможе отримувати таку компенсацію шість місяців”, – наводяться в релізі слова заступниці міністра Тетяни Бережної.
Як повідомлялося, у квітні 2022 року уряд запровадив програму компенсацій для роботодавців з метою стимулювання підприємців брати на роботу внутрішніх переселенців.
Українська спілка промисловців і підприємців виступає за відправку законопроєкта №8087 “Про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та обʼєктів критичної інформаційної інфраструктури”, який розширює повноваження Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації та зобовʼязує приватні компанії мати офіцера з кібербезпеки, на повторне друге читання.
Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах на громадському обговоренні законопроекту, що відбулося в УССП.
“Я б дуже просив, щоб за підсумками нашої дискусії врахували ту пропозицію, яка має абсолютну підтримку в контексті повернення законопроекту №8087 на повторне друге читання для суттєвого доопрацювання”, – сказав Кінах.
Він підкреслив, що недоліки, закладені в текст законопроєкту не відповідають європейським стандартам, особливо щодо державного контролю в цій сфері, недопустимість монополізації функцій такого контролю, що несе за собою, в тому числі й корупційні ризики.
“Я впевнений в тому, що на сьогодні у нас є сформований на серйозному фаховому і державницькому рівні перелік пропозицій, зауважень. Я маю надію, що сьогоднішні слухання також будуть враховані в ході регламентних процедур у Верховній Раді при подальшому розгляді законопроекту”, – додав Кінах.
Під час обговорення експерти та керівництво УСПП, зокрема віцепрезидент Спілки Іван Пєтухов, експерт Ігор Дядюра та член Ради адвокатів Київської області Олег Чорнобай розкритикували занадто широку сферу застосування цього закону, на відміну від європейських аналогів, що зачіпають максимум середній бізнес.
Законопроект №8087 стосується також будь-яких дій щодо зберігання персональних даних, або іншої інформації з обмеженим доступом в цифровому вигляді, і таким чином, за словами Чорнобая, навіть окремий адвокат, що веде базу даних клієнтів та зберігає інформацію, що підпадає під дію адвокатської таємниці, повинен наймати спеціаліста (офіцера) з кібербезпеки.
“Є красива назва законопроекту, але коли ми дивимося на конкретику, то бачимо, що ним вносяться зміни, які стосуються не тільки державних інформаційних ресурсів і не тільки обʼєктів критичної інфраструктури, але й стосуються приватного сектору. Таким чином мета законопроекту є одна, а реалізація його є зовсім інша”, – додав Чорнобай.
Пєтухов зазначив, що навіть малий бізнес, що веде базу даних співробітників або клієнтів теж може підпадати під дію закону і нести додаткові витрати.
За його словами, також порушуються права бізнесу, щодо оскаржування неправомірних приписів державних органів. Якщо зараз він не повинен його виконувати, якщо йде адміністративне оскарження рішення, то згідно з законопроєктом №8087 цей припис треба виконати, а потім, постфактум, вже можна його оскаржити.
Заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віталій Дейнега теж розкритикував законопроект.
“Цифровізувати армію і в умовах бойових дій розгорнути цифрову інфраструктуру нам цей закон може завадити”, – підкреслив він.
Дейнега зазначив, що міністерство повинно зберегти самостійність щодо визначення умов і критеріїв постачання товарів, робіт та послуг для функціонування інформаційно-комунікаційних систем збройних сил.
Як повідомляло агентство, законопроект №8087 був розроблений групою народних депутатів на чолі з Олександром Федієнко.
12 січня був прийнятий у першому читання, профільний комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує його схвалити і в другому читанні
Освітня платформа Prometheus і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) відкривають програму “Буткемп економічного відновлення” з 60 тисячами грантових місць для навчання українських підприємців, повідомив співзасновник Prometheus Іван Примаченко у Facebook.
Згідно з повідомленням, українських підприємців навчатимуть на курсах Гарварда, Дарденської бізнес-школи університету Віргінії та Університету Райса, а також співзасновники “Нової Пошти”, Preply, Євген Клопотенко та інші провідні підприємці України.
У програмі чотири курси: “Як розпочати власну справу за часів невизначеності: покроковий гайд від топ-підприємців України”; “CS50: Основи програмування для бізнес-професіоналів” Гарвардського університету; “Зростайте до величі: розумне зростання для приватного бізнесу” Дарденської бізнес-школи Університету Вірджинії; “Фінанси для нефінансистів” Університету Райса.
“Ще не бачив, щоб провідні американські університети відкривали безкоштовний доступ до навчання на своїх бізнес-курсах, та ще й іншою мовою. Це унікальний шанс, яким потрібно користуватися тут і зараз”, – написав Примаченко.
Реєстрація на програму “Буткемп економічного відновлення” відкрита відсьогодні за посиланням https://prometheus ua/prometheus-plus/bootcamp).
Розширити бізнес у поточному році планують 76% українських підприємців, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“76% підприємців планують розширення бізнесу в поточному році. Незважаючи на всі виклики та кризи. Українські підприємці – основа успішної економіки. Основа для майбутнього відновлення і відродження нашої держави”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
Прем’єр також нагадав, що 28 тис. підприємств залучено до мобілізаційних завдань, для того, щоб армія і критичні потреби були забезпечені.
