Обмеження доступу до інформації про податкову заборгованість конкретних фізичних осіб-підприємців позбавляє український бізнес одного з інструментів перевірки потенційних контрагентів, вважає генеральний директор Opendatabot Олексій Іванкін.
За даними сервісу, станом на липень 2026 року податкові борги мають близько 1,5 млн ФОП, а сукупна сума заборгованості сягає 16,6 млрд грн.
При цьому з початку повномасштабної війни Державна податкова служба не публікує відкритий перелік конкретних підприємців-боржників, незважаючи на те, що дані Єдиного державного реєстру та загальна статистика податкової заборгованості залишаються відкритими.
«Важко пояснити таке обмеження міркуваннями безпеки: інформація про податковий борг ФОП не містить оборонних або стратегічно важливих відомостей», — заявив Іванкін.
На його думку, відкритість інформації має безпосереднє економічне значення.
«Коли інформація про заборгованість є публічною, у підприємця з’являється додатковий стимул її погасити, оскільки це впливає на репутацію та вибір партнерів. З початку війни бізнес втратив один із інструментів перевірки контрагентів і не може побачити, чи сплачує потенційний партнер податки», — зазначив CEO Opendatabot.
Кількість підприємців із податковою заборгованістю з початку повномасштабного вторгнення збільшилася приблизно у 2,3 рази — на 840 тис. осіб, а сума заборгованості зросла на 9,6 млрд грн.
Київ став лідером серед регіонів України за чистим приростом кількості компаній у першому півріччі 2026 року, повідомив Opendatabot за даними Єдиного державного реєстру.
Кількість юридичних осіб у столиці за шість місяців збільшилася на 5,338 тис. Таким чином, на Київ припало понад 40% загального чистого приросту компаній в Україні, який становив 13,195 тис.
Друге місце посіла Львівська область із приростом на 1,220 тис. компаній, третє – Дніпропетровська область, де кількість юридичних осіб збільшилася на 1,177 тис.
Зростання кількості компаній зафіксовано у 23 регіонах України, скорочення – у чотирьох.
Найбільше зменшення спостерігалося у прифронтових регіонах. У Донецькій області кількість компаній скоротилася на 157, у Луганській – на 73.
Серед найбільших за доходом підприємств, які припинили діяльність або перебувають у процесі припинення, лідирує «Промофлай» із доходом 3 млрд грн за 2025 рік. Компанія проходить процедуру банкрутства.
Далі йдуть «Васаріс-К» і «Волиньмет» із доходом по 1,8 млрд грн. Обидві компанії також перебувають у процедурі банкрутства.
До десятки найбільших компаній у процесі припинення також увійшли «Повер ЮА», «Луміновік Груп», «Гровбудгруп», «Мережа-Сервіс Львів», «Інтропак Плюс», «Вольт Ейдж Плюс» і «Протея-К». Усі вони на момент підготовки дослідження перебували у стані припинення.
В Україні у січні-червні 2026 року зареєстровано 19,758 тис. нових компаній, що на 8% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомив Opendatabot з посиланням на дані Єдиного державного реєстру.
Кількість новостворених юридичних осіб стала найбільшою за останні три роки. У першому півріччі 2025 року в Україні було зареєстровано 18,277 тис. компаній, а у відповідному періоді 2024 року – 18,414 тис.
Одночасно зросла кількість припинень бізнесу. За шість місяців було припинено або розпочато процедуру припинення 6,563 тис. компаній – на 28% більше, ніж у січні-червні 2025 року.
Чистий приріст кількості юридичних осіб у першому півріччі становив 13,195 тис. компаній.
До статистики припинень включені підприємства зі статусами «Припинено» та «В стані припинення». Водночас компанії, щодо яких процедура ще не завершена, можуть надалі відновити статус зареєстрованих.
Найпоширенішою причиною припинення стала ліквідація – 3,479 тис. випадків, або понад половина загальної кількості. Унаслідок реорганізації припиняли діяльність 1,410 тис. компаній, процедури банкрутства – 651 компанія.
Ще 574 підприємства припинялися за рішеннями судів, не пов’язаними з банкрутством. У 440 випадках причина припинення не була зазначена.
Найбільше декларацій із криптовалютою за 2025 рік подали працівники Національної поліції, прокуратури та військовослужбовці Збройних сил України, свідчать дані Opendatabot.
Національна поліція залишається лідером: її працівники подали 548 декларацій із криптовалютою, що становить 19,2% від усіх таких декларацій. Працівники прокуратури подали 358 декларацій, або 12,5% від загальної кількості.
На третьому місці – військовослужбовці Збройних сил України з 240 деклараціями, що становить 8,4%. Далі йдуть представники судової системи – 223 декларації, міських рад – 198, ДСНС – 107, БЕБ та ДБР – 107, обласних рад – 94, податкової служби – 92. Ще 894 декларації припадають на інші органи та установи.
За регіонами найбільше декларацій із криптовалютою подано у Києві – 820. Друге місце посідає Київська область із 277 деклараціями, третє – Дніпропетровська область із 215. У Харківській області подано 200 таких декларацій, у Львівській – 174.
Загалом за 2025 рік українські посадовці подали 2 861 декларацію з криптовалютою. Це на 16% більше, ніж за 2024 рік. Водночас 265 декларацій були подані із запізненням – після 1 квітня 2026 року, а шість декларацій із криптовалютою закрили з публічного доступу.
Структура криптодекларацій демонструє, що цифрові активи дедалі частіше фігурують у майновій звітності силового, правоохоронного та судового секторів. Це підсилює значення фінансового моніторингу, антикорупційної перевірки походження коштів і коректної оцінки криптоактивів у деклараціях.
Окремий міжнародний контекст показує, що Україна залишається однією з провідних країн світу за рівнем використання криптовалют. У Global Crypto Adoption Index 2025 від Chainalysis топ-10 країн виглядає так: Індія, США, Пакистан, В’єтнам, Бразилія, Нігерія, Індонезія, Україна, Філіппіни та Росія. Окремо Chainalysis зазначає, що за показником, скоригованим на чисельність населення, Україна є першою у світі, випереджаючи Молдову, Грузію, Йорданію та Гонконг.
Джерело: Opendatabot
Найбільший біткоїн-портфель серед українських посадовців за 2025 рік задекларував депутат Хмельницької районної ради Олександр Кізляр, свідчать дані Opendatabot.
У його декларації вказано 100 BTC, що станом на 10 червня 2026 року оцінювалося у 278,8 млн грн.
Друге місце за обсягом задекларованих Bitcoin посів народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. Він задекларував 80 BTC вартістю близько 223 млн грн.
На третьому місці – представниця департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради Крістіна Павлова, яка вказала 20 BTC на суму понад 55,7 млн грн.
Кізляр також очолив рейтинг власників Ethereum серед декларантів. Він задекларував 1 000 ETH на суму майже 74 млн грн. Друге місце у цій категорії посіла Крістіна Павлова зі 130 ETH, що оцінювалися у 9,6 млн грн. Третє місце зайняла представниця Київської міської прокуратури Ірина Суховетрук зі 100 ETH вартістю близько 7,4 млн грн.
Найбільші обсяги криптодоларів Tether (USDT) задекларувала голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош – понад 1,019 млн USDT, або майже 46 млн грн. Друге місце посів депутат Одеської районної ради Павло Шандра із 719 тис. USDT на суму понад 32,4 млн грн. Третім став директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Максим Кисельов, який задекларував 647 тис. USDT вартістю понад 29,1 млн грн.
Серед народних депутатів Верховної Ради криптовалюту задекларували 16 осіб із 391, тобто близько 4%. Найбільший криптопортфель серед парламентарів задекларував Олег Бондаренко – 80 BTC.
Дані Opendatabot показують, що найбільші криптоактиви серед українських посадовців концентруються не лише у центральних органах влади, а й серед депутатів місцевих рад, представників судової системи, прокуратури та органів місцевого самоврядування.
У міжнародному контексті Україна входить до глобального топ-10 за рівнем впровадження криптовалют. За Global Crypto Adoption Index 2025 від Chainalysis, перші десять місць посідають Індія, США, Пакистан, В’єтнам, Бразилія, Нігерія, Індонезія, Україна, Філіппіни та Росія. Україна є 8-ю у світі за загальним індексом і 1-ю за показником, скоригованим на чисельність населення.
Джерело: Opendatabot
26 березня у Києві відбулася перша офлайн-церемонія нагородження лідерів Індексу Опендатаботу. Подія зібрала керівників і топменеджмент провідних українських компаній — тих, хто формує економіку країни сьогодні.
Індекс Опендатаботу — це рейтинг, побудований виключно на основі фінансової звітності компаній. У ньому неможливо вплинути на результат — позиції визначаються лише числами. Саме тому він став інструментом довіри для бізнесу, медіа та читачів.
Цьогоріч понад сотня гостей, представників своїх компаній, отримали відзнаки Індексу — спеціальну статуетку «Скіфська баба».
“Ми обрали скіфську бабу — символ, який вже тисячоліття стоїть на нашій землі. Вона тримає чашу біля грудей — це про відкритість, готовність показувати, як ти працюєш, наочно демонструвати свої числа, масштаб, результат. Тому Індекс Опендатаботу — це нагорода компаній, які працюють відкрито, які можна перевірити і які відповідають за своє ім’я“, — коментує Олексій Іванкін, СЕО Опендатаботу
Під час події учасники обговорили роль прозорості у розвитку економіки, значення довіри та відповідальності бізнесу в умовах війни, а також те, як змінюється взаємодія бізнесу та медіа.
Індекс Опендатаботу став точкою перетину інтересів бізнесу, який прагне бути почутим, і медіа, які хочуть говорити про реальні результати.
