Обмеження доступу до інформації про податкову заборгованість конкретних фізичних осіб-підприємців позбавляє український бізнес одного з інструментів перевірки потенційних контрагентів, вважає генеральний директор Opendatabot Олексій Іванкін.
За даними сервісу, станом на липень 2026 року податкові борги мають близько 1,5 млн ФОП, а сукупна сума заборгованості сягає 16,6 млрд грн.
При цьому з початку повномасштабної війни Державна податкова служба не публікує відкритий перелік конкретних підприємців-боржників, незважаючи на те, що дані Єдиного державного реєстру та загальна статистика податкової заборгованості залишаються відкритими.
«Важко пояснити таке обмеження міркуваннями безпеки: інформація про податковий борг ФОП не містить оборонних або стратегічно важливих відомостей», — заявив Іванкін.
На його думку, відкритість інформації має безпосереднє економічне значення.
«Коли інформація про заборгованість є публічною, у підприємця з’являється додатковий стимул її погасити, оскільки це впливає на репутацію та вибір партнерів. З початку війни бізнес втратив один із інструментів перевірки контрагентів і не може побачити, чи сплачує потенційний партнер податки», — зазначив CEO Opendatabot.
Кількість підприємців із податковою заборгованістю з початку повномасштабного вторгнення збільшилася приблизно у 2,3 рази — на 840 тис. осіб, а сума заборгованості зросла на 9,6 млрд грн.
В Україні 1,5 млн фізичних осіб-підприємців мають податковий борг, загальна сума якого станом на липень 2026 року сягнула 16,6 млрд грн, свідчать дані Державної податкової служби, опубліковані Opendatabot.
З початку 2026 року кількість підприємців-боржників збільшилася приблизно на 3%, тоді як сукупна сума заборгованості скоротилася на 300 млн грн.
У середньому один ФОП-боржник не сплатив державі близько 11 тис. грн податків.
За останні роки кількість підприємців із податковими боргами зростає в середньому приблизно на 16% щороку.
При цьому з початку повномасштабної війни кількість ФОП-боржників зросла більш ніж удвічі — приблизно на 840 тис. осіб, а сума заборгованості збільшилася на 9,6 млрд грн.
Таким чином, якщо на початок повномасштабного вторгнення податкові борги мали близько 660 тис. підприємців на загальну суму близько 7 млрд грн, то до середини 2026 року обидва показники збільшилися більш ніж удвічі.
Джерело: Opendatabot на основі даних Державної податкової служби України.
БОРГ, ДПС, підприємець, ПОДАТОК, ФОП
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, станом на 30 червня 2026 року знизив борг до $1,027 млрд з $2,242 млрд на кінець 2021 року.
Згідно з річним звітом Metinvest B.V., оприлюдненим у понеділок, протягом звітного періоду “Метінвест” досяг значного прогресу у зниженні рівня боргового навантаження. У результаті загальний борг станом на 31 грудня 2025 року становив $1,441 млрд, що на 15% менше порівняно з попереднім роком. Водночас співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до 1,4x, збільшившись на 0,4x порівняно з попереднім роком.
При цьому уточнюється, що облігації, що котируються на фондовій біржі Euronext Dublin, продовжували становити основну частину структури капіталу групи – це 88% боргового портфеля порівняно з 85% станом на 31 грудня 2024 року.
“Метінвест” продовжував активно управляти своїми зобов’язаннями. У першому півріччі 2025 року було повністю погашено випущені облігації (Senior Notes) на EUR300 млн після настання терміну їх погашення. Завдяки цьому загальна сума боргу, погашеного від початку 2022 року, сягнула $801 млн.
Крім того, констатується, що загальне скорочення боргу протягом цього періоду було зумовлене повним і своєчасним погашенням пріоритетних облігацій (двох серій); заходами з управління зобов’язаннями, зокрема, пропозиціями викупу за грошові кошти та приватним викупом; плановим погашенням банківських кредитів; зниженням залежності від короткострокового торговельного фінансування; а також оптимізацією лізингових активів. Цих результатів було досягнуто попри воєнні умови та втрату операційного контролю над деякими українськими активами.
Паралельно із заходами зі зниження боргового навантаження “Метінвест” продовжував залучати цільове фінансування для підтримки операційної діяльності та інвестиційних пріоритетів. Зокрема, у липні 2025 року було залучено кредит покупця терміном на 11,5 роки на суму EUR23,6 млн для Північного ГЗК з метою фінансування закупівлі обладнання для проєкту зі згущення відходів збагачення. Ця кредитна лінія, забезпечена гарантією фінського експортно-кредитного агентства Finnvera, стала першим випадком залучення “Метінвестом” довгострокового фінансування капітальних витрат в Україні після початку повномасштабного вторгнення.
Крім того, у квітні 2026 року група успішно завершила погашення облігацій із терміном обігу до 2026 року, що стало ще однією важливою віхою в умовах тривалої війни. На сьогодні “Метінвест” повністю розрахувався за трьома окремими серіями облігацій, а сукупні виплати за цими інструментами перевищили $1 млрд. Таких результатів було досягнуто попри виклики повномасштабної війни, втрату контролю над деякими українськими активами та постійні операційні труднощі. При цьому від початку війни жодних запозичень не було реструктуризовано. Згідно з проформа-показниками, враховуючи погашення облігацій 2026 року, співвідношення чистого боргу групи до EBITDA становило менше ніж 1x, зазначається у звіті.
Як повідомлялось, “Метінвест” у 2025 році скоротив EBITDA на 24,2% порівняно з 2024 роком – до $$765 млн з $1,009 млрд. Рік було завершено з чистим збитком $191 млн, тоді як у 2024 році він був $1,152 млрд. Виручка зменшилась на 6% – до $7,242 млрд. При цьому виручка сегмента гірничодобувної промисловості зменшилась на 25% у річному обчисленні – до $2,135 млрд через відсутність продажів концентрату коксівного вугілля та зниження продажів залізорудної продукції (на 11%). Внесок сегмента у загальну виручку становив 29% (зниження на 8 в.п. у річному вимірі).
У 2025 році виручка металургійного сегмента зросла на 6% у річному вимірі – до $5,107 млрд, головним чином завдяки зростанню продажів готової продукції, напівфабрикатів (на 4% та 7% відповідно) та інших продуктів і послуг (на 40%). Тим часом продажі коксу знизилися на 20% у річному вимірі. На цей сегмент припадало 71% від загального обсягу виручки у звітному періоді (на 8 в.п. більше, ніж у річному вимірі).
За рік група отримала операційний прибуток $319 млн, тоді як у 2024 році був операційний збиток $858 млн.
Тоді генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі зазначав, що повномасштабна війна продовжує випробовувати як націю, та як групу, яка залишається непохитною.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
США 4 липня відзначають 250-річчя ухвалення Декларації незалежності — ключового документа, з якого почалося формування американської держави. Центральні заходи відбуваються у Вашингтоні, де ювілей об’єднаний із традиційним Днем незалежності та федеральною програмою America250/Freedom 250.
Головним майданчиком святкування став Національний молл у Вашингтоні. За програмою Freedom 250, протягом дня заплановані Great American State Fair, FIFA Fan Zone, авіаційні демонстрації та прольоти над центром столиці, вечірня концертна програма, виступ президента США Дональда Трампа і великий феєрверк. Організатори заявили, що шоу феєрверків має стати найбільшим в історії та розпочатися о 22:30 за місцевим часом.
Ювілей проходить не без коригувань. Через екстремальну спеку у Вашингтоні організатори перенесли частину активностей на пізніший час, посилили пункти охолодження, водні станції та медичну підтримку. Національний парад до Дня незалежності, який мав відбутися 4 липня, був скасований через попередження про сильну спеку.
Заходи відбуваються і в інших містах США. Associated Press зазначає, що святкування включає феєрверки, концерти та публічні церемонії у Вашингтоні, Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі та інших містах, при цьому ювілей проходить на тлі політичної поляризації та дискусій про майбутнє країни.
«250-річчя США — це не лише історична дата, а й привід оцінити баланс сили та вразливості найбільшої економіки світу. Америка зберігає перше місце за номінальним ВВП, військовими витратами, глибиною фінансового ринку, роллю долара та енергетичною базою, але водночас входить у ювілейний рік із боргом майже $39,4 трлн. Для глобальної економіки це означає, що США залишаються головним центром сили, але їхня бюджетна стійкість стає одним із ключових ризиків наступного десятиліття», — зазначив засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Історично День незалежності пов’язаний із рішенням 13 американських колоній розірвати політичні зв’язки з Великою Британією. Декларація незалежності була ухвалена Континентальним конгресом 4 липня 1776 року. Формальне міжнародно-правове визнання незалежності США Великою Британією відбулося пізніше — за Паризьким договором 1783 року, який завершив Війну за незалежність.
Сьогодні США залишаються федеративною президентською республікою, що складається з 50 штатів і федерального округу Колумбія. Населення країни, за оцінкою МВФ, становить близько 343 млн осіб, а номінальний ВВП у 2026 році оцінюється приблизно у $32,38 трлн, що зберігає за США статус найбільшої економіки світу в поточних цінах.
США також зберігають кілька глобальних перших позицій. За даними SIPRI, країна залишається найбільшим військовим spender у світі: у 2025 році витрати США становили $954 млрд, або близько третини світових військових витрат. За даними EIA, США у 2025 році встановили новий рекорд видобутку нафти — 13,6 млн барелів на добу, залишаючись найбільшим виробником нафти. Долар США, за даними IMF COFER, у I кварталі 2026 року займав 57,13% розподілених світових валютних резервів, залишаючись головною резервною валютою світу.
Американський фінансовий ринок також залишається найбільшим центром глобального капіталу. За даними World Federation of Exchanges, лише дві найбільші американські біржі — Nasdaq і NYSE — мали на кінець 2025 року десятки трильйонів доларів внутрішньої ринкової капіталізації кожна, значно випереджаючи більшість світових майданчиків.
Головне слабке місце США в ювілейний рік — державний борг. За даними Мінфіну США, на 2 липня 2026 року загальний федеральний борг становив $39,375 трлн, із них $31,679 трлн припадало на борг, що перебуває у публічних держателів.
Бюджетне управління Конгресу США прогнозує, що федеральний дефіцит у 2026 фінансовому році становитиме $1,9 трлн, або 5,8% ВВП. Борг, що перебуває у публічних держателів, за оцінкою CBO, досягне 101% ВВП до кінця 2026 року і зросте до 120% ВВП до 2036 року.
Таким чином, США входять у своє 250-річчя як країна з унікальним поєднанням глобального лідерства та внутрішніх дисбалансів. Американська економіка залишається найбільшою у світі, долар — ключовою валютою міжнародної системи, а ринок капіталу — головним джерелом ліквідності. Але масштаб боргу та хронічні бюджетні дефіцити дедалі частіше стають фактором, який інвестори, союзники та конкуренти США враховують не менше, ніж технологічну, військову та фінансову міць країни.
Акціонери промислово-технічної компанії “Агромат” прийняли рішення про випуск облігацій серії “J” на суму 100 млн грн для публічного розміщення, повідомила компанія в системі НКЦПФР.
Згідно із повідомленням, розміщення облігацій здійснюється з метою оптимізації боргового портфелю компанії.
Зазначається, що облігації плануються до розміщення шляхом публічної пропозиції облігацій виключно серед кваліфікованих інвесторів (без оформлення проспекту) через інвестиційну фірму, що здійснює діяльність з розміщення без надання гарантії.
В обігу перебувають корпоративні облігації “Агромат” серій “Н” та “І” загальною номінальною вартістю по 100 млн грн кожна.
У повідомленні вказано, що співвласниками компанії з частками по 28,65% є гендиректор Сергій Войтенко, Оксана Рева та Анатолій Тадай, ще 10,05% належить Ользі Башоті і 4% Надії Рушелюк.
Як повідомлялося, “Агромат” у вересні 2024 року випустив трирічні облігації серії “Н” на суму 100 млн грн для публічного розміщення, а в листопаді того ж року – серії “І” на аналогічну суму. Залучені кошти планується використати для розширення роздрібної мережі.
“Агромат” займається виробництвом і продажем керамічної плитки та сантехніки, зареєстрована 1993 року. Компанія здійснює свою діяльність у 33 торгових точках у 21 місті України та на agromat.ua.
За даними на сайті компанії, за результатами 2025 року ПТК ТОВ “Агромат” збільшив чистий дохід на 5,2% порівняно з попереднім роком – до 3,59 млрд грн, чистий прибуток – на 91,4%, до 148 млн грн. У першому кварталі 2026 року чистий дохід виріс на 10,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 788,5 млн грн, чистий прибуток – зменшився з 47,5 млн грн до 199 тис. грн.
Станом на кінець 2025 року основним довгостроковим кредитором групи “Агромат” за ставками 15,5% і 24,68% є Кредобанк – 34,8 млн грн. Ще 3,9 млн грн припадало на частку ПроКредит Банку під 3,77%.
У портфелі короткострокових кредитів на загальну суму 524,5 млн грн на кінець 2025 року були представлені кредити від шести банків за ставками від 3,77% до 24,68%: Райффайзен – 199 млн грн, ПроКредит – 153,9 млн грн, ОТП – 20 млн грн, Креді Агріколь – 65,6 млн грн, “Південний” – 19 млн грн і Кредобанк – 66,9 млн грн.
ПрАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя) та ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” уклали мирову угоду з погашення заборгованості за постачання електричної енергії споживачу у розмірі 89 млн 986,568 тис. грн у період з 1 січня по 5 лютого 2026 року.
Згідно з судовими матеріалами справи №908/1091/26, копії яких є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, 4 травня 2026 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява з вимогами ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” до “Дніпроспецсталі” за участі АТ “Запоріжжяобленерго” про стягнення заборгованості за спожиту е/е у розмірі 89 млн 986,568 тис. грн, з яких 85,398 млн грн основного боргу плюс 3% річних та індексу інфляції.
Після ланки засідань, у засіданні суду 3 червня представники учасників справи підтримали спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди від 26 травня, укладеної між ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” та ПрАТ “Дніпроспецсталь”. Суд задовольнив заяву про укладення мирової угоди, згідно якої відповідач визнає, що його заборгованість за використану е/е за період з 1 січня по 5 лютого 2026 року становить 87 млн 986,568 тис. грн і зобов’язується її погасити декількома платежами.
Протягом трьох календарних днів з моменту скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою господарського суду від 19 травня 2026 року по справі №908/1091/26, відповідач сплачує позивачу 50 млн грн.
Сплата залишку основного боргу у розмірі 37 млн 986,568 тис. грн буде відбуватись за наступним графіком: 18 млн 993,284 тис. грн в строк до 30 червня 2026 року; аналогічний транш – у строк до 30 липня 2026 року.
На підставі цього суд ухвалою від 3 червня, яка оприлюднена 8 червня поточного року, закрив відповідну справу.
У рамках іншої справи №908/1844/25 Господарський суд Запорізької області ухвалою від 11 червня поточного року, яка оприлюднена 12 червня, задовольнив частково заяву “Дніпроспецсталі” про розстрочення виконання рішення у частині стягнення на користь Запорізької міськради недоотриманого доходу за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 14 липня 2020 року по 28 лютого 2025 року у розмірі 3 млн 661,675 тис. грн, з урахуванням залишку заборгованості станом на 11 червня 2026 року в сумі 3 млн 138,578 тис. грн.
При цьому підприємство має погасити борг протягом п’яти місяців, зі сплатою щомісячно рівними частинами по 627,715 тис. грн.
Як повідомлялось, “Дніпроспецсталь” у першому кварталі 2026 року наростила збиток в 3,9 раза у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року – до 510,751 млн грн. Непокритий збиток на кінець березня-2026 становив 6 млрд 775,516 млн грн.
Чистий збиток підприємства 2025 року зріс на 22,1% у порівнянні з 2024 роком – до 711,015 млн грн з 582,427 млн грн. Станом на 31 грудня 2025 року чисельність персоналу підприємства становила 2,814 тис. осіб (у 2024 році – 3,147 тис. осіб).
“Дніпроспецсталь” – єдиний в Україні виробник сортового прокату і поковки зі спеціальних марок сталі: нержавіючої, інструментальної, швидкорізальної, підшипникової, конструкційної, а також із жароміцних сплавів на основі нікелю.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, його акціями володіють компанії Wenox Holdings Ltd. – 47,1128%, Boundryco Ltd. – 11,0131%, Gazaro Ltd. – 16,5197%, Crascoda Holdings – 6,6826% та Middleprime Limited – 9,7901% (усі – Кіпр).
Раніше повідомлялося, що міжнародна інвестиційно-консалтингова група EastOne у травні 2008 року продала свій пакет акцій “Дніпроспецсталі” у розмірі близько 30%, який знаходився раніше під мандатом групи. При цьому нових акціонерів заводу пов’язують із VS Energy International, бенефіціарами якої є кілька російських підприємців.
Згідно зі звітом, у травні 2023 року згідно з рішенням РНБОУ від 12 травня 2023 року застосовані персональні економічні санкції до кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ “Дніпроспецсталь”.
Статутний капітал ПрАТ складає 49,720 млн грн.
БОРГ, Дніпроспецсталь, Запоріжжяелектропостачання, СУД, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
