США 4 липня відзначають 250-річчя ухвалення Декларації незалежності — ключового документа, з якого почалося формування американської держави. Центральні заходи відбуваються у Вашингтоні, де ювілей об’єднаний із традиційним Днем незалежності та федеральною програмою America250/Freedom 250.
Головним майданчиком святкування став Національний молл у Вашингтоні. За програмою Freedom 250, протягом дня заплановані Great American State Fair, FIFA Fan Zone, авіаційні демонстрації та прольоти над центром столиці, вечірня концертна програма, виступ президента США Дональда Трампа і великий феєрверк. Організатори заявили, що шоу феєрверків має стати найбільшим в історії та розпочатися о 22:30 за місцевим часом.
Ювілей проходить не без коригувань. Через екстремальну спеку у Вашингтоні організатори перенесли частину активностей на пізніший час, посилили пункти охолодження, водні станції та медичну підтримку. Національний парад до Дня незалежності, який мав відбутися 4 липня, був скасований через попередження про сильну спеку.
Заходи відбуваються і в інших містах США. Associated Press зазначає, що святкування включає феєрверки, концерти та публічні церемонії у Вашингтоні, Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі та інших містах, при цьому ювілей проходить на тлі політичної поляризації та дискусій про майбутнє країни.
«250-річчя США — це не лише історична дата, а й привід оцінити баланс сили та вразливості найбільшої економіки світу. Америка зберігає перше місце за номінальним ВВП, військовими витратами, глибиною фінансового ринку, роллю долара та енергетичною базою, але водночас входить у ювілейний рік із боргом майже $39,4 трлн. Для глобальної економіки це означає, що США залишаються головним центром сили, але їхня бюджетна стійкість стає одним із ключових ризиків наступного десятиліття», — зазначив засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Історично День незалежності пов’язаний із рішенням 13 американських колоній розірвати політичні зв’язки з Великою Британією. Декларація незалежності була ухвалена Континентальним конгресом 4 липня 1776 року. Формальне міжнародно-правове визнання незалежності США Великою Британією відбулося пізніше — за Паризьким договором 1783 року, який завершив Війну за незалежність.
Сьогодні США залишаються федеративною президентською республікою, що складається з 50 штатів і федерального округу Колумбія. Населення країни, за оцінкою МВФ, становить близько 343 млн осіб, а номінальний ВВП у 2026 році оцінюється приблизно у $32,38 трлн, що зберігає за США статус найбільшої економіки світу в поточних цінах.
США також зберігають кілька глобальних перших позицій. За даними SIPRI, країна залишається найбільшим військовим spender у світі: у 2025 році витрати США становили $954 млрд, або близько третини світових військових витрат. За даними EIA, США у 2025 році встановили новий рекорд видобутку нафти — 13,6 млн барелів на добу, залишаючись найбільшим виробником нафти. Долар США, за даними IMF COFER, у I кварталі 2026 року займав 57,13% розподілених світових валютних резервів, залишаючись головною резервною валютою світу.
Американський фінансовий ринок також залишається найбільшим центром глобального капіталу. За даними World Federation of Exchanges, лише дві найбільші американські біржі — Nasdaq і NYSE — мали на кінець 2025 року десятки трильйонів доларів внутрішньої ринкової капіталізації кожна, значно випереджаючи більшість світових майданчиків.
Головне слабке місце США в ювілейний рік — державний борг. За даними Мінфіну США, на 2 липня 2026 року загальний федеральний борг становив $39,375 трлн, із них $31,679 трлн припадало на борг, що перебуває у публічних держателів.
Бюджетне управління Конгресу США прогнозує, що федеральний дефіцит у 2026 фінансовому році становитиме $1,9 трлн, або 5,8% ВВП. Борг, що перебуває у публічних держателів, за оцінкою CBO, досягне 101% ВВП до кінця 2026 року і зросте до 120% ВВП до 2036 року.
Таким чином, США входять у своє 250-річчя як країна з унікальним поєднанням глобального лідерства та внутрішніх дисбалансів. Американська економіка залишається найбільшою у світі, долар — ключовою валютою міжнародної системи, а ринок капіталу — головним джерелом ліквідності. Але масштаб боргу та хронічні бюджетні дефіцити дедалі частіше стають фактором, який інвестори, союзники та конкуренти США враховують не менше, ніж технологічну, військову та фінансову міць країни.
Акціонери промислово-технічної компанії “Агромат” прийняли рішення про випуск облігацій серії “J” на суму 100 млн грн для публічного розміщення, повідомила компанія в системі НКЦПФР.
Згідно із повідомленням, розміщення облігацій здійснюється з метою оптимізації боргового портфелю компанії.
Зазначається, що облігації плануються до розміщення шляхом публічної пропозиції облігацій виключно серед кваліфікованих інвесторів (без оформлення проспекту) через інвестиційну фірму, що здійснює діяльність з розміщення без надання гарантії.
В обігу перебувають корпоративні облігації “Агромат” серій “Н” та “І” загальною номінальною вартістю по 100 млн грн кожна.
У повідомленні вказано, що співвласниками компанії з частками по 28,65% є гендиректор Сергій Войтенко, Оксана Рева та Анатолій Тадай, ще 10,05% належить Ользі Башоті і 4% Надії Рушелюк.
Як повідомлялося, “Агромат” у вересні 2024 року випустив трирічні облігації серії “Н” на суму 100 млн грн для публічного розміщення, а в листопаді того ж року – серії “І” на аналогічну суму. Залучені кошти планується використати для розширення роздрібної мережі.
“Агромат” займається виробництвом і продажем керамічної плитки та сантехніки, зареєстрована 1993 року. Компанія здійснює свою діяльність у 33 торгових точках у 21 місті України та на agromat.ua.
За даними на сайті компанії, за результатами 2025 року ПТК ТОВ “Агромат” збільшив чистий дохід на 5,2% порівняно з попереднім роком – до 3,59 млрд грн, чистий прибуток – на 91,4%, до 148 млн грн. У першому кварталі 2026 року чистий дохід виріс на 10,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 788,5 млн грн, чистий прибуток – зменшився з 47,5 млн грн до 199 тис. грн.
Станом на кінець 2025 року основним довгостроковим кредитором групи “Агромат” за ставками 15,5% і 24,68% є Кредобанк – 34,8 млн грн. Ще 3,9 млн грн припадало на частку ПроКредит Банку під 3,77%.
У портфелі короткострокових кредитів на загальну суму 524,5 млн грн на кінець 2025 року були представлені кредити від шести банків за ставками від 3,77% до 24,68%: Райффайзен – 199 млн грн, ПроКредит – 153,9 млн грн, ОТП – 20 млн грн, Креді Агріколь – 65,6 млн грн, “Південний” – 19 млн грн і Кредобанк – 66,9 млн грн.
ПрАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя) та ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” уклали мирову угоду з погашення заборгованості за постачання електричної енергії споживачу у розмірі 89 млн 986,568 тис. грн у період з 1 січня по 5 лютого 2026 року.
Згідно з судовими матеріалами справи №908/1091/26, копії яких є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, 4 травня 2026 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява з вимогами ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” до “Дніпроспецсталі” за участі АТ “Запоріжжяобленерго” про стягнення заборгованості за спожиту е/е у розмірі 89 млн 986,568 тис. грн, з яких 85,398 млн грн основного боргу плюс 3% річних та індексу інфляції.
Після ланки засідань, у засіданні суду 3 червня представники учасників справи підтримали спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди від 26 травня, укладеної між ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” та ПрАТ “Дніпроспецсталь”. Суд задовольнив заяву про укладення мирової угоди, згідно якої відповідач визнає, що його заборгованість за використану е/е за період з 1 січня по 5 лютого 2026 року становить 87 млн 986,568 тис. грн і зобов’язується її погасити декількома платежами.
Протягом трьох календарних днів з моменту скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою господарського суду від 19 травня 2026 року по справі №908/1091/26, відповідач сплачує позивачу 50 млн грн.
Сплата залишку основного боргу у розмірі 37 млн 986,568 тис. грн буде відбуватись за наступним графіком: 18 млн 993,284 тис. грн в строк до 30 червня 2026 року; аналогічний транш – у строк до 30 липня 2026 року.
На підставі цього суд ухвалою від 3 червня, яка оприлюднена 8 червня поточного року, закрив відповідну справу.
У рамках іншої справи №908/1844/25 Господарський суд Запорізької області ухвалою від 11 червня поточного року, яка оприлюднена 12 червня, задовольнив частково заяву “Дніпроспецсталі” про розстрочення виконання рішення у частині стягнення на користь Запорізької міськради недоотриманого доходу за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 14 липня 2020 року по 28 лютого 2025 року у розмірі 3 млн 661,675 тис. грн, з урахуванням залишку заборгованості станом на 11 червня 2026 року в сумі 3 млн 138,578 тис. грн.
При цьому підприємство має погасити борг протягом п’яти місяців, зі сплатою щомісячно рівними частинами по 627,715 тис. грн.
Як повідомлялось, “Дніпроспецсталь” у першому кварталі 2026 року наростила збиток в 3,9 раза у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року – до 510,751 млн грн. Непокритий збиток на кінець березня-2026 становив 6 млрд 775,516 млн грн.
Чистий збиток підприємства 2025 року зріс на 22,1% у порівнянні з 2024 роком – до 711,015 млн грн з 582,427 млн грн. Станом на 31 грудня 2025 року чисельність персоналу підприємства становила 2,814 тис. осіб (у 2024 році – 3,147 тис. осіб).
“Дніпроспецсталь” – єдиний в Україні виробник сортового прокату і поковки зі спеціальних марок сталі: нержавіючої, інструментальної, швидкорізальної, підшипникової, конструкційної, а також із жароміцних сплавів на основі нікелю.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, його акціями володіють компанії Wenox Holdings Ltd. – 47,1128%, Boundryco Ltd. – 11,0131%, Gazaro Ltd. – 16,5197%, Crascoda Holdings – 6,6826% та Middleprime Limited – 9,7901% (усі – Кіпр).
Раніше повідомлялося, що міжнародна інвестиційно-консалтингова група EastOne у травні 2008 року продала свій пакет акцій “Дніпроспецсталі” у розмірі близько 30%, який знаходився раніше під мандатом групи. При цьому нових акціонерів заводу пов’язують із VS Energy International, бенефіціарами якої є кілька російських підприємців.
Згідно зі звітом, у травні 2023 року згідно з рішенням РНБОУ від 12 травня 2023 року застосовані персональні економічні санкції до кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ “Дніпроспецсталь”.
Статутний капітал ПрАТ складає 49,720 млн грн.
БОРГ, Дніпроспецсталь, Запоріжжяелектропостачання, СУД, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, у 2026 році має погасити за облігаціями-2026 зі ставкою 8,5% рінчих $428 млн і за іншими зобов’язаннями $42 млн, загалом $470 млн.
Згідно з презентацією на основі річного звіту Metinvest B.V., компанія у 2027 році має сплатити за облігаціями-2027 під 7,65% річних $332 млн і за іншими зобов’язаннями ще $19 млн, загалом $351 млн.
У 2028 році група має сплачувати лише за іншими зобов’язаннями $18 млн, а у 2029 році – $500 млн за облігаціями-2029 під 7,75% річних та ще $50 млн за іншими зобов’язаннями, загалом $550 млн.
При цьому зазначається, що заплановані платежі включають лише основну суму боргу (без нарахованих відсотків, комісій та дисконтів) станом на 31 грудня 2025 року. В свою чергу лінії торгового фінансування переважно є револьверними, тому виключені з цього профілю погашення.
Загальний борг компанії за станом на 31 грудня 2025р зменшився на 15% у порівнянні з 2024 роком – до $1,441 млрд з $1,705 млрд. Чистий борг на кінець 2025 року становив $1,065 млрд, на кінець 2024 року – $1,048 млрд.
У презентації нагадується, що у 2025 році група, зокрема, повністю погасила свої старші облігації на суму EUR300 млн у першому півріччі. З початку 2022 року погасила загальну суму боргу на суму $801 млн.
У липні 2025 року група забезпечила 11,5-річну кредитну лінію для покупців на суму EUR23,6 млн для Північного ГЗК для фінансування придбання обладнання для проекту згущення відходів збагачення. Лінію покриває Finnvera, фінське експортне кредитне агентство.
Як повідомлялось, протягом останнього місяця “Метінвест” вивчив варіанти рефінансування та відновив переговори з найбільшими власниками облігацій з метою продовження терміну погашення частини непогашених старших облігацій зі строком погашення у квітні 2026 року. Зрештою, група має намір повністю погасити облігації, але продовжуватиме шукати можливості доступу до боргових ринків у майбутньому.
Metinvest у 2025 році скоротив EBITDA на 24,2% у порівнянні з попереднім роком – до $$765 млн з $1,009 млрд. Компанія завершила 2025 рік з чистим збитком $191 млн, тоді як у 2024 році він був $1,152 млрд. При цьому прибуток до оподаткування становив $77 млн, тоді як компанія отримала збиток до оподаткування за 2024 рік у розмірі $1,138 млрд. Виручка за минулий рік зменшилась на 6%, до $7,242 млрд. Компанія за звітний період отримала операційний прибуток в розмірі $319 млн, тоді як у 2024 році був операційний збиток $858 млн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі констатував “дисциплінований та відповідальний підхід до управління боргом”.
“Між 2022 та 2025 роками ми скоротили загальний борг приблизно на $800 млн, до $1,441 млн станом на 31 грудня 2025 року. Це значне досягнення, враховуючи надзвичайні обставини, в яких ми працювали”, – підкреслив СЕО.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) намагається стягнути з ПрАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (МГЗК, Дніпропетровська обл.) 95,825 млн грн заборгованості за договором надання поворотної фінансової допомоги.
Згідно із судовими матеріалами справи № 904/1083/26 у Господарському суді Дніпропетровської області, копії яких є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, НЗФ звернулось до суду з позовом до МГЗК і просить стягнути заборгованість.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору надання поворотної фінансової допомоги №2203530 від 21 листопада 2022 року.
Позовну заяву суд залишив без руху і надав позивачу протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази сплати судового збору у розмірі 831,840 тис. грн.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею 6 березня 2026 року, оприлюднена 9 березня.
Раніше повідомлялось, що Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) подав позов про стягнення з МГЗК заборгованості за договором на поставку феросплавів №11-2022/32 від 27 січня 2022 року у загальному розмірі 42 млн 174,790 тис. грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем – невиконанням умов договору у частині оплати поставленого товару.
НЗФ, ЗЗФ та МГЗК входять в неформальну групу “Приват”.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Sofalon Investments Limited перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
МГЗК розробляє східну частину Нікопольського родовища марганцевих руд (Грушевсько-Басанська ділянка). До складу комбінату, зокрема, входять чотири шахти, зокрема, одна, що будується, один кар’єр – Грушевський, збагачувальна фабрика.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, найбільшими акціонерами МГЗК є компанії Couttenmax Holdings Limited, Mosfilia Investments Limited і Humax Enterprises Limited, які володіють по 23,8933% акцій ПрАТ кожна, а також Fianex Holdings Limited (усі – Кіпр), у власності якої перебуває 24% акцій.
ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) укладають з ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” (ЗЗФ) мирову угоду щодо погашення основної заборгованості на 9,760 млн грн через позов НЗФ про стягнення 12 млн грн.
Згідно з матеріалами справи, які є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, мирова угода затверджена в межах справи №908/3161/25 Господарським судом Запорізької області і укладена 27 січня 2026 року.
Згідно з нею, відповідне провадження закрито.
При цьому уточнюється, що НЗФ звернулося до суду про стягнення 12 млн 6,09 тис. грн із ЗЗФ по договору №2401889 від 30 вересня 2024 р. у розмірі 9 млн 760,464 тис. грн, що є вартістю агломерату марганцевого АМ-40, поставленого від НЗФ до ЗЗФ.
Сторони домовились, що ЗЗФ зобов`язується здійснити оплату заборгованості у сумі 9,760 млн грн траншами, дати яких додаються. Закінчення повернення боргу визначено 31 серпня 2028 року.
Також сторони погодили, що відповідач зобов`язується компенсувати позивачу понесені витрати з оплати судового збору у розмірі 50% в сумі 72,036 тис. грн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Sofalon Investments Limitad перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
Статутний капітал ПрАТ “НЗФ” становить 418,915 млн грн.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” – один із двох основних українських виробників цієї продукції.
За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у власності Matrimax Limited та Soltex Limited знаходиться по 22,4486% акцій підприємства, Tapesta Limited – 18,8903%, Walltron Limited (все – Кіпр) – 18,642% та Halefield Holdings Limited (Беліз) – 7,7508%.
Статутний капітал ПрАТ “ЗЗФ” – 227,955 млн. грн, номінальна вартість 1 акції – 0,1 грн.
