Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, у 2026 році має погасити за облігаціями-2026 зі ставкою 8,5% рінчих $428 млн і за іншими зобов’язаннями $42 млн, загалом $470 млн.
Згідно з презентацією на основі річного звіту Metinvest B.V., компанія у 2027 році має сплатити за облігаціями-2027 під 7,65% річних $332 млн і за іншими зобов’язаннями ще $19 млн, загалом $351 млн.
У 2028 році група має сплачувати лише за іншими зобов’язаннями $18 млн, а у 2029 році – $500 млн за облігаціями-2029 під 7,75% річних та ще $50 млн за іншими зобов’язаннями, загалом $550 млн.
При цьому зазначається, що заплановані платежі включають лише основну суму боргу (без нарахованих відсотків, комісій та дисконтів) станом на 31 грудня 2025 року. В свою чергу лінії торгового фінансування переважно є револьверними, тому виключені з цього профілю погашення.
Загальний борг компанії за станом на 31 грудня 2025р зменшився на 15% у порівнянні з 2024 роком – до $1,441 млрд з $1,705 млрд. Чистий борг на кінець 2025 року становив $1,065 млрд, на кінець 2024 року – $1,048 млрд.
У презентації нагадується, що у 2025 році група, зокрема, повністю погасила свої старші облігації на суму EUR300 млн у першому півріччі. З початку 2022 року погасила загальну суму боргу на суму $801 млн.
У липні 2025 року група забезпечила 11,5-річну кредитну лінію для покупців на суму EUR23,6 млн для Північного ГЗК для фінансування придбання обладнання для проекту згущення відходів збагачення. Лінію покриває Finnvera, фінське експортне кредитне агентство.
Як повідомлялось, протягом останнього місяця “Метінвест” вивчив варіанти рефінансування та відновив переговори з найбільшими власниками облігацій з метою продовження терміну погашення частини непогашених старших облігацій зі строком погашення у квітні 2026 року. Зрештою, група має намір повністю погасити облігації, але продовжуватиме шукати можливості доступу до боргових ринків у майбутньому.
Metinvest у 2025 році скоротив EBITDA на 24,2% у порівнянні з попереднім роком – до $$765 млн з $1,009 млрд. Компанія завершила 2025 рік з чистим збитком $191 млн, тоді як у 2024 році він був $1,152 млрд. При цьому прибуток до оподаткування становив $77 млн, тоді як компанія отримала збиток до оподаткування за 2024 рік у розмірі $1,138 млрд. Виручка за минулий рік зменшилась на 6%, до $7,242 млрд. Компанія за звітний період отримала операційний прибуток в розмірі $319 млн, тоді як у 2024 році був операційний збиток $858 млн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі констатував “дисциплінований та відповідальний підхід до управління боргом”.
“Між 2022 та 2025 роками ми скоротили загальний борг приблизно на $800 млн, до $1,441 млн станом на 31 грудня 2025 року. Це значне досягнення, враховуючи надзвичайні обставини, в яких ми працювали”, – підкреслив СЕО.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) намагається стягнути з ПрАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (МГЗК, Дніпропетровська обл.) 95,825 млн грн заборгованості за договором надання поворотної фінансової допомоги.
Згідно із судовими матеріалами справи № 904/1083/26 у Господарському суді Дніпропетровської області, копії яких є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, НЗФ звернулось до суду з позовом до МГЗК і просить стягнути заборгованість.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору надання поворотної фінансової допомоги №2203530 від 21 листопада 2022 року.
Позовну заяву суд залишив без руху і надав позивачу протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази сплати судового збору у розмірі 831,840 тис. грн.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею 6 березня 2026 року, оприлюднена 9 березня.
Раніше повідомлялось, що Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) подав позов про стягнення з МГЗК заборгованості за договором на поставку феросплавів №11-2022/32 від 27 січня 2022 року у загальному розмірі 42 млн 174,790 тис. грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем – невиконанням умов договору у частині оплати поставленого товару.
НЗФ, ЗЗФ та МГЗК входять в неформальну групу “Приват”.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Sofalon Investments Limited перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
МГЗК розробляє східну частину Нікопольського родовища марганцевих руд (Грушевсько-Басанська ділянка). До складу комбінату, зокрема, входять чотири шахти, зокрема, одна, що будується, один кар’єр – Грушевський, збагачувальна фабрика.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, найбільшими акціонерами МГЗК є компанії Couttenmax Holdings Limited, Mosfilia Investments Limited і Humax Enterprises Limited, які володіють по 23,8933% акцій ПрАТ кожна, а також Fianex Holdings Limited (усі – Кіпр), у власності якої перебуває 24% акцій.
ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) укладають з ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” (ЗЗФ) мирову угоду щодо погашення основної заборгованості на 9,760 млн грн через позов НЗФ про стягнення 12 млн грн.
Згідно з матеріалами справи, які є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, мирова угода затверджена в межах справи №908/3161/25 Господарським судом Запорізької області і укладена 27 січня 2026 року.
Згідно з нею, відповідне провадження закрито.
При цьому уточнюється, що НЗФ звернулося до суду про стягнення 12 млн 6,09 тис. грн із ЗЗФ по договору №2401889 від 30 вересня 2024 р. у розмірі 9 млн 760,464 тис. грн, що є вартістю агломерату марганцевого АМ-40, поставленого від НЗФ до ЗЗФ.
Сторони домовились, що ЗЗФ зобов`язується здійснити оплату заборгованості у сумі 9,760 млн грн траншами, дати яких додаються. Закінчення повернення боргу визначено 31 серпня 2028 року.
Також сторони погодили, що відповідач зобов`язується компенсувати позивачу понесені витрати з оплати судового збору у розмірі 50% в сумі 72,036 тис. грн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Sofalon Investments Limitad перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
Статутний капітал ПрАТ “НЗФ” становить 418,915 млн грн.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” – один із двох основних українських виробників цієї продукції.
За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у власності Matrimax Limited та Soltex Limited знаходиться по 22,4486% акцій підприємства, Tapesta Limited – 18,8903%, Walltron Limited (все – Кіпр) – 18,642% та Halefield Holdings Limited (Беліз) – 7,7508%.
Статутний капітал ПрАТ “ЗЗФ” – 227,955 млн. грн, номінальна вартість 1 акції – 0,1 грн.
Перші борги за штрафи блогерам та медіа від PlayCity з’явились у реєстрах
Перші багатомільйонні стягнення по штрафах за рекламу азартних ігор вже можна знайти у Єдиному реєстрі боржників. Загалом 13 блогерів та 1 Telegram-канал отримали штрафи від Державного агентства з контролю грального та лотерейного бізнесу в Україні PlayCity за рекламу онлайн-казино. Нині 8 штрафів порушники намагаються оскаржити. Наразі жоден штраф ще не був сплачений, проте частину вже передали на примусове виконання, а деякі оскаржують в суді.
Перші провадження через несплачені своєчасно штрафи за незаконну рекламу казино з’явились у Єдиному реєстрі боржників. Так, два провадження через несплачені штрафи від Державного агентства PlayCity на 4,8 млн грн та 24 тисячі грн на блогерку Карину Кучменко (Сімбочка) з’явилися у ЄРБ на початку січня поточного року.
Це перше активне провадження, наявне в реєстрі. До того у ЄРБ з’являлися записи щодо стягнення штрафів від PlayCity до ще двох блогерів: Мовсесян Діани Левонівни (Instagram-акаунт @xl.rusalochka.life) та Лавриненка Максима Андрійовича (Telegram-канал «Труха»). Втім наразі по обох випадках відмовлено у відкритті провадження. На запит Опендатаботу у PlayCity пояснили, що на це є процедурні причини, зокрема, через формальні вимоги до документів та відкриття судового провадження щодо оскарження відповідних рішень.
Загалом 13 блогерів та 1 медіа, а саме Telegram-канал “Труха”, отримали штрафи за рекламу онлайн-казино. Наразі жоден із накладених штрафів не був сплачений добровільно. У PlayCity пояснюють: закон передбачає строк до трьох місяців для добровільної сплати з моменту застосування санкції. За частиною рішень цей термін ще не завершився.
Водночас частина фігурантів вирішила відстоювати свою позицію в судах. Наразі рішення PlayCity оскаржують 7 блогерів та одне медіа. За більшістю позовів відкриті адміністративні провадження, і справи перебувають на стадії судового розгляду. Водночас жодного судового рішення по суті спорів поки що не ухвалено.
“Ми послідовно формуємо практику притягнення до відповідальності за незаконну рекламу азартних ігор і надалі реагуватимемо на всі встановлені порушення в межах своїх повноважень. Ми переконані у правомірності застосованих санкцій і розраховуємо відстояти свою позицію в судах”, — коментує Геннадій Новіков, голова державного агентства ПлейСіті.
Нагадаємо, що торік PlayCity активізував боротьбу з незаконною рекламою азартних ігор в українському інформаційному просторі. Йдеться про недотримання норм Закону України «Про рекламу», а також положень Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Саме ці акти визначають як заборони на рекламу азартних ігор, так і розміри штрафів за їх порушення.
https://opendatabot.ua/analytics/debts-for-casinopromo
Заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг в другому кварталі 2025 року становила 106,645 млрд грн.
Згідно з даними Державної служби статистики (Держстат), загалом у квітні-червні 2025 року українці сплатили за житлокомпослуги 64,341 млрд грн, що на 25% більше нарахованої суми – 51,46 млрд грн.
Заборгованість за звітний період за постачання теплової енергії та гарячої води становить 35,165 млрд грн, постачання та розподіл природного газу – 32,321 млрд грн, поставлену електроенергію – 17,066 млрд грн, централізоване водопостачання та водовідведення – 10,155 млрд грн, управління багатоквартирним будинком – 8,836 млрд грн, управління побутовими відходами – 3,101 млрд грн.
Найвищий рівень заборгованості за житлокомпослуги зафіксований у Дніпропетровській (8,699 млрд грн), Донецькій (4,308 млрд грн), Полтавський (3,303 млрд грн), Київській (2,031 млрд грн), Харківський (1,521 млрд грн), Одеській (1,48 млрд грн), Львівський (1,09 млрд грн) областях і Києві (2,342 млрд грн).
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії
На складах ДП «Ліси України» чекає відвантаження 100 тис. куб. м лісоматеріалів круглих, а бізнес наростив борг до 500 млн грн за вже поставлену продукцію, повідомила прес-служба держпідприємства.
У держпідприємстві нагадали, що під час останніх зустрічей із бізнесом звучала вимога збільшити заготівлю, оскільки ресурсу гостро не вистачає.
«Але ж факти свідчать про інше. Від початку квітня на «гарячу лінію» ДП «Ліси України» не надійшло жодної скарги на невиконання договорів з постачання деревини з вини лісівників (єдиний випадок стосується конфлікту між підприємцями в Карпатському регіоні, заручниками якого стали наші працівники). Однак обсяг невибраної продукції на складах помітно зріс», – ідеться в повідомленні.
У «Лісах України» акцентували увагу на тому, що серед тих, хто не виконує зобов’язання, є компанії з десятки.
Відповідальність бізнесу за зрив контрактів нині мінімальна. Покупці фактично нічим не ризикують. За істотних коливань цін на ринку іноді простіше не обирати продукцію за незакритим контрактом і знову вийти на торги, пояснили в держпідприємстві.
Однак у ДП «Ліси України» внаслідок накопичення лісопродукції та перезавантаження складів зростають витрати на складування. Несвоєчасна оплата негативно впливає на стан розрахунків із виконавцями послуг (насамперед із лісозаготівлі). Вимушена зупинка дестабілізує роботу заготівельників, ми втрачаємо дефіцитних працівників, яких складно замінити.
«Наша компанія працює над вирішенням проблеми. Збільшуємо частку довгострокових контрактів. Ситуація, безумовно, нормалізується. Однак питання відповідальності бізнесу має бути обов’язково враховане в подальших дискусіях щодо збільшення заготівлі. Якщо вимагаємо, то й відповідаємо», – акцентувало держпідприємство.
