Підприємства, що належать до критично важливих, виконують мобілізаційні завдання або виробляють товари, роботи та послуги для військових, можуть забронювати до 50% своїх військовозобов’язаних працівників на строк до шести місяців.
Відповідний новий порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану оприлюднено затверджено постановою Кабінету міністрів №76 від 27 січня та опубліковано на його сайті.
“У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50%… До підприємств, установ та організацій ПЕК, перелік яких затверджується Міненерго, не застосовується обмеження кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню”, – йдеться також у документі.
Згідно з ним, військовозобов’язані керівники зазначених підприємств та їхні заступники, а також працівники ПЕК із переліку Міненерго підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Відповідно до порядку підприємство є критично важливим для економіки в разі відповідності трьом із семи критеріїв. Зокрема, загальна сума сплачених податків та інших зборів (від EUR1,5 млн), сума надходжень в інвалюті (еквівалент EUR32 млн), стратегічне значення для економіки та безпеки країни згідно з постановою КМУ №83 від 2015 р., важливе значення для задоволення потреб територіальної громади, відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, зарплата не менша за середню зарплату в регіоні за IV кв. 2021 р., резидентство “Дія Сіті”.
Підприємствам ПЕК, державним або комунальним установам культури, підприємствам у сфері охорони здоров’я, освіти і науки, фізкультури і спорту, соцзахисту достатньо задовольняти двом критеріям. Це послаблення поширюється також для “лінійних аудіовізуальних медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або залучених до системи оповіщення та їхніх афілійованих осіб”.
Крім того, до критично важливих належать: спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабміну.
Щодо органів держвлади, то на них поширюється подібний принцип бронювання до 50% працівників, однак, не враховуючи керівництва, і весь термін проведення мобілізації.
“Військовозобов’язані, які обіймають посади державної служби категорій “А” та “Б”, керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їхні заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їхні заступники, а також працівники патронатних служб підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності”, – ідеться, зокрема, в документі.
В органах місцевого самоврядування підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності військовозобов’язані, які обіймають посади першої – четвертої категорії посад, тоді як квота 50% поширюється на посади п’ятої – сьомої категорій.
Списки на бронювання подаються відповідним держорганам, які узгоджують їх із Генштабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки), а ті, своєю чергою, скеровують їх Мінекономіки, яке й видає остаточні документи про бронювання.
Постановою встановлено, що бронювання, які вже були надані працівникові за старою процедурою, залишатимуться дійсними протягом строку, на який вони були надані.
Водночас у разі втрати підстав для бронювання (завершення мобілізаційного завдання, звільнення, розформування держоргану) документ анулюється.
Як повідомлялося, закон про нові правила бронювання працівників, які, зокрема, регулюють процедури для держорганів, набув чинності 30 листопада. До теперішнього часу бронювання регулювалося постановою уряду від 3 березня 2022 року, згідно з якою Мінекономіки може надавати відтермінування на строк до шести місяців і продовжувати їх максимум на два місяці. Уряд постановами на початку листопада, грудня та січня тричі подовжував строки бронювання на місяць.
На засіданні парламентського комітету з питань економічної політики 16 листопада Свириденко повідомила, що до виконання мобілізаційних завдань залучено 28 тис. підприємств, і 814 тис. осіб мають відстрочку від мобілізації.
Кабінет Міністрів дозволив з 1 вересня 2022 року виїзд за кордон на строк до 7 днів не більше 10 працівників експортоорієнтованих компаній, у яких середня заробітна плата становить не менше 20 тис. грн та відсутня заборгованість із податків та зборів перед бюджетом, повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
“Великий запит експортоорієнтованого бізнесу мати можливість виїжджати за кордон, і ми сьогодні на Кабміні прийняли рішення про те, що з 1 вересня бізнес, який платить офіційно заробітну плату, не має заборгованості з податків та зборів перед бюджетом, у якого середня зарплата не менше 20 тис. грн, то 10% штатної чисельності, але не більше 10 людей матимуть змогу виїжджати строком до семи днів за заявкою роботодавця, і все це відбуватиметься на порталі “Дія”, – сказала Свириденко у п’ятницю в ефірі українського телемарафону.
Міністр додала, що це важливий крок, необхідний для бізнесу – щоб працівники мали змогу брати участь у міжнародних заходах, підписувати ділові контракти та повертатись до України для того, щоб розвивати свій бізнес.
