Прямі збитки та непрямі втрати енергетичного сектора України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, за оцінками фахівців KSE Institute (Kyiv School of Economics), перевищують $56 млрд, потреби галузі на відновлення – $50 млрд.
Такі оцінки містяться у відповідній презентації KSE Institute, представленій під час зустрічі з керівниками енергокомпаній 7 серпня.
За даними KSE Institute, розмір прямих збитків від фізичних руйнувань енергетичних активів становить понад $16 млрд, непрямі фінансові втрати, що включають недоотримані енергопідприємствами доходи і витрати на відновлення пошкоджених енергооб’єктів, – понад $40 млрд.
У розрізі окремих галузей енергокомплексу найбільше постраждала від повномасштабної війни електроенергетична галузь, де прямі збитки перевищили $11 млрд, непрямі втрати – понад $18 млрд.
Як зазначили аналітики KSE Institute, від початку повномасштабної війни Росія окупувала понад 16 ГВт української генерації, включно з найбільшою в Європі Запорізькою АЕС потужністю 6 ГВт, Запорізькою, Луганською та Вуглегірською ТЕС загальною потужністю 7,7 ГВт, Сєвєродонецькою та Миронівською ТЕЦ – 0,5 ГВт, а також 1,2 ГВт потужностей вітрових електростанцій і 0,9 ГВт – сонячних. Крім того, було підірвано Каховську ГЕС – 0,3 ГВт.
Станом на квітень 2023 року доступна потужність енергосистеми через окупацію та масовані ворожі атаки від початку війни зменшилася вдвічі – до 18 ГВт, що відповідало зимовому піку споживання. Однак унаслідок відновлення атак починаючи з березня 2024 року було втрачено ще понад 9 ГВт потужностей, частина з яких повністю зруйновані.
Суттєвих втрат також завдано інфраструктурі передачі електроенергії: пошкоджено понад половину контрольованих високовольтних підстанцій. Постійні удари також завдаються по розподільчій інфраструктурі в прифронтових регіонах країни.
З початку повномасштабної війни через втрату окупованих територій, масову міграцію населення, знищення великих промислових об’єктів і загальний економічний шок споживання електроенергії в Україні скоротилося на 30%.
При цьому, як вказав KSE Institute, Україна внаслідок масованих ракетних і дронових атак по енергосистемі перетворилася з чистого експортера на чистого імпортера електроенергії. За оцінками Національного банку України, річний обсяг імпорту е/е може сягнути $1 млрд, що разом із перебоями в енергопостачанні та дефіцитом е/е є додатковим ударом по торговому балансу, валютній стабільності та економічному зростанню.
Крім того, падіння внутрішнього попиту на природний газ, заборона його експорту, а також удари по газовій інфраструктурі призвели до непрямих втрат газової галузі в розмірі $5,4 млрд. Прямі збитки сектору оцінюються в понад $0,9 млрд.
Прямі збитки, завдані нафтовому сектору від початку повномасштабної війни, оцінюють у $2,4 млрд, непрямі втрати – $13 млрд. Щонайменше 32 нафтобази пошкоджено або знищено разом із паливом. Усі великі нафтопереробні заводи були неодноразово атаковані і зупинені – спорудження нових аналогічних потужностей може коштувати понад $10 млрд.
Своєю чергою, як заявив під час презентації KSE Institute голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький, головною метою проведення експертної оцінки збитків, завданих українській енергетиці російським вторгненням, має бути “пред’явлення чека” агресору в міжнародних судах.
“Коли ми говоримо про підрахунок збитків, це робиться не тільки для того, щоб ми всі осягнули “глибини глибин” і масштаби наших проблем. Також це має робитися для дуже практичної, прагматичної, конкретної мети: ми повинні будемо – і вже починати насправді це робити – пред’являти чек агресору”, – сказав він.
Як нагадав Кудрицький, компанії “Укренерго” і НАК “Нафтогаз України” вже багато років перебувають у процесі судових позовів до держави-агресора щодо активів, незаконно вилучених після 2014 року.
Медична група ADONIS (Київ) оцінює збитки через ракетний удар агресора в понеділок у майже 3 млн доларів, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” співвласник медгрупи Віталій Гірін.
Він уточнив, що внаслідок обстрілу постраждала філія клініки в Дніпровському районі Києва в районі ст. метро “Лівобережна”.
Наразі триває збір коштів сім’ям загиблих співробітників.
посилання на банк https://send.monobank.ua/jar/bdmPmH8ua
Номер картки банку 5375 4112 2005 6423
Як повідомлялося, внаслідок ракетного удару агресора в понеділок у відділенні клініки ADONIS загинуло семеро людей – п’ятеро медиків і два пацієнти. У цій же будівлі розташоване відділення іншої приватної клініки, в якій ніхто не постраждав.
Відділення, по якому було завдано удару, зараз не працює, візити пацієнтів переносяться в інші центри медгрупи.
На початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року снаряд російського агресора влучив у приватний пологовий будинок клініки ADONIS у Київській області
ADONIS – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей. Приватна клініка ADONIS заснована понад 25 років тому. До її мережі входять 7 філій у Києві та області, зокрема центр реабілітації та лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 75 медичними напрямами. В умовах війни філії ADONIS з хірургічними підрозділами надають якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
Прямі збитки українського агросектору за два роки від початку широкомасштабного вторгнення Росії сягнули понад $10 млрд, тож потрібно прискорити темпи його відновлення для забезпечення внутрішньої та світової продовольчої безпеки, заявив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький на форумі сільського господарства майбутнього (Forum for the Future of Agriculture).
Він нагадав, що Україна є одним зі світових лідерів експорту зернових та олійних культур і відновлення сільськогосподарської галузі забезпечить стабільність світових продовольчих ринків.
“Через російську агресію українські аграрії зазнали значних втрат. Від знищення сільськогосподарської техніки на загальну суму $5,8 млрд до втрати та руйнування тваринницьких ферм на понад $250 млн. А міжнародні ціни на продовольство у 2022 році зросли приблизно на 35%. Лише після налагодження нових шляхів експорту вдалося стабілізувати ситуацію. Тому для відновлення українського агросектору необхідна підтримка”, – процитувала його слова пресслужба Міністерства аграрної політики.
В.о. міністра наголосив на необхідності довгострокових проєктів з підтримки українського агросектору. Одним із них є програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility.
Висоцький підкреслив, що збільшення виробництва продукції з доданою вартістю – це внесок в енергетичну безпеку України та Європейського Союзу. За його словами, Україна – потенційно може виробляти з різних видів відходів сільськогосподарської діяльності достатньо біоетанолу та біометану.
Він також вказав на необхідність запровадження пільгового страхування для агровиробників.
Водночас лише чверть державних компаній подає до Держстату фінансову звітність
Майже 800 державних та казенних компаній подали фінансову звітність у 2023 році, за даними Держстату. Щороку 40% цих компаній є збитковими. Варто зауважити, що лише чверть компаній державного сектору дотримуються закону та подають до Держстату свою фінансову звітність.
789 державних та казенних підприємств подали фінансові звіти у 2023 році. Це лише чверть від усіх держкомпаній в Україні у 2024 році. Найменше компаній відзвітували про свої фінансові успіхи у 2021 році – лише 475
“На противагу до приватного бізнесу у держпідприємств є значні переваги — окрім того, що вони є державною власністю, часто-густо такі компанії також є монополістами. Тобто за умови грамотного управління мають усі можливості бути навіть прибутковішими за приватний бізнес.
Проте, як показують дані фінзвітності Держстату, майже половини з ДП навіть у таких умовах є збитковою. Ми створили Реєстр державних компаній, аби було простіше співставляти їх фінансови показники та бачити, яка державна власність працює максимально неефективно”, — коментує Олексій Іванкін, керівник Опендатабота.
Слідкуємо за ефективністю державних підприємств на сторінці Реєстру державних підприємств.
В середньому, 40% від держпідприємств, що подали звіти, є збитковими. Наприклад, торік з 789 компаній – 313 мали збитки (39,7%), у 2022 році з 797 підприємств – 389 збиткові. У 2021 році серед тих, хто відзвітував про своє фінансове становище, 30,9% були збитковими.
Найбільших збитків торік зазнав аеропорт “Бориспіль” – 1,4 млрд грн. А за темпами зростання збитків лідирує “Добропіллявугілля-Видобуток” – майже у 12 разів, зі 122 млн грн до майже 1,4 млрд грн за рік.
Попри значну кількість збиткових компаній є й ті, що нарощують свої обороти. Наприклад, обіги“Укрспецекспорт” за рік зросли майже на третину, до 32 млрд грн. А “Павлоградський хімічний завод” від початку повномасштабної війни збільшив обіг у 2,6 рази – до 8,2 млрд грн.
Попри великі обороти, лідерами за прибутком є зовсім інші підприємства. Найприбутковішим державним підприємством країни є “Ліси України” – 2,8 млрд грн. А найбільше зростання прибутку продемонстрував торговельний порт “Чорноморськ”: за рік його прибутки зросли у 26 разів: з 37,2 млн до 986 млн грн.
https://opendatabot.ua/analytics/state-companies-2024
АТ “Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів” (“Дніпровагонрембуд”) у 2023 році, за попередніми даними, отримало чистий прибуток у розмірі 27,76 млн грн, що на 35,6% більше за аналогічний показник 2022 року (20,47 млн грн).
Згідно з інформацією в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства 18 квітня, непокритий збиток на початок 2024 року становив 565,8 млн грн.
Отриманий за 2022 рік чистий прибуток акціонери, як і роком раніше, планують спрямувати на погашення збитків минулих років, дивіденди не виплачувати.
За даними НКЦПФР, станом на третій квартал 2023 року понад 98,8% акцій АТ “Дніпровагонрембуд” належить венчурному закритому корпоративному інвестфонду “Унібудінвест”, афілійованому з бізнесменом Леонідом Юрушевим.
За даними підприємства, за минулий рік його поточні зобов’язання скоротилися на 11,7% – до 243 млн грн, довгострокові зменшилися на 30%, склавши 8,56 млн грн.
Вартість активів “Дніпровагонрембуду” скоротилася на 6,3% – до 122 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість зросла на 28% – до 24,75 млн грн.
Власний капітал компанії негативний – 129,6 млн грн.
Основна спеціалізація “Дніпровагонрембуду” – ремонт і виробництво рухомого складу залізниць та його комплектуючих.
За даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році компанія наростила чистий дохід від реалізації на 21,4% до 2022 року – до 309 млн грн.
За час війни прямі та непрямі збитки агросектору сягнули $40,2 млрд, однак це не остаточні цифри, оскільки українські території ще перебувають у тимчасовій окупації, тож повною мірою збитки прорахувати складно, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
“Підтверджені прямі збитки аграрної галузі перевищили $8,7 млрд. Йдеться про руйнування інфраструктури, господарських об’єктів, логістичних ланцюжків, знищення та розкрадання ворогом зерна і сільгосптехніки. А ще є непрямі збитки – щонайменше в $30,5 млрд. І це, на жаль, не остаточна цифра. Коли ми точно підрахуємо збитки, завдані внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС, сума буде набагато більшою”, – сказав депутат у середу на конференції “18 місяців війни. Збиток агросектору і перспективи відновлення галузі”.
За його словами, складно оцінити наслідки забруднення сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, руйнування верхніх шарів ґрунту через “прильоти” і підриви під час розмінування.
“Ми бачимо, що велика територія замінована. Потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами 174 тис. квадратних кілометрів українських земель. І це без урахування тимчасово окупованих регіонів”, – зазначив депутат і повідомив про підготовку законопроєкту “Про якість ґрунтів”.
Гайду також наголосив, що держава поки що не може самостійно покрити потреби постраждалих фермерів і пообіцяв залучати міжнародних партнерів до підтримки агросектору.
“Акцентував увагу на доцільності розмежування програм для фермерів. Адже потреби аграріїв дуже різняться. Наприклад, ті фермерства, які ведуть свою діяльність на деокупованих територіях, не можуть залучати інвестиції, адже фінустанови здебільшого не хочуть із ними співпрацювати. Хоча вони першими повертаються на місця після звільнення регіону, щоб відновлювати свою діяльність і наповнювати місцеві бюджети”, – написав він у Facebook.
Голова профільного парламентського комітету вважає, що одним із механізмів відшкодування завданих збитків можуть стати “зернові репарації” – механізму, який надалі допоможе аграріям отримати компенсацію за зруйновані підприємства.
