Зовнішня допомога станом на 15 лютого становила 68,8% джерел фінансування дефіциту коштів державного бюджету від початку цього року, повідомила голова комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа агентству “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
“Якщо порівнювати з минулим роком, ми бачимо зростання частки зовнішньої допомоги в джерелах фінансування. Це насамперед пов’язано з тим, що, на відміну від минулого року, Національний банк не здійснює викуп ОВДП, отже, емісійні кошти не залучають на покриття дефіциту державного бюджету”, – наголосила голова комітету.
Підласа уточнила, що до державного бюджету надійшло вже 171,9 млрд грн від міжнародних партнерів. Найбільшу частку становить макрофінансова кредитна допомога від ЄС (EUR3 млрд) і грантова допомога від США ($1 млрд).
“Водночас уряд продовжує випускати військові облігації – боргові зобов’язання, які становлять близько 31% усіх джерел фінансування бюджету”, – додала народний депутат.
Як повідомлялося, дефіцит держбюджету України в січні 2023 року у зв’язку зі значним скороченням видатків знизився до 72,3 млрд грн із 99 млрд грн у грудні, зокрема за загальним фондом – до 78,9 млрд грн зі 101,3 млрд грн.
Касові видатки держбюджету, згідно з оперативними даними Держказначейства, у січні впали до 193,7 млрд грн, зокрема загального фонду – до 183,6 млрд грн, або 80,6% від розпису, тоді як доходи загального фонду становили 104,4 млрд грн, з яких 36,6 млрд грн – грантова міжнародна допомога.
Згідно з даними Мінфіну, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в січні 2023 року дорівнювали 160,1 млрд грн, або 54,7% від плану, зокрема, від розміщення ОВДП було отримано 41,4 млрд грн, з яких в іноземній валюті 2,6 млрд грн ($40,2 млн і EUR29,4 млн).
Із зовнішніх джерел було профінансовано EUR3 млрд за рахунок отримання траншу макрофінансової допомоги ЄС.
Держбюджет України на 2023 рік затверджено з граничним дефіцитом 1296,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1124,6 млрд грн.
Дефіцит електроенергії дещо знизився завдяки збільшенню виробництва, проте зберігається на істотному рівні і все ще недостатній для покриття споживання в повному обсязі, повідомила НЕК “Укренерго”.
“Після ремонту в мережу повернулися два блоки на теплових електростанціях. Одночасно один блок виведено в аварійний ремонт. Також протягом майже всієї доби відбувається імпорт електроенергії з інших країн”, – описала ситуацію “Укренерго” у своєму щоденному оновленні в Телеграм-каналі.
Водночас, за даними системного оператора, поступово зростає через посилення морозів споживання електроенергії, більш стрімке зростання якого очікується завтра з початком робочого тижня.
У компанії підтвердили раніше оприлюднену мережевими операторами інформацію про запровадження лімітів споживання областям лише на період з 16:00 до 20:00.
Виняток – Київська та Одеська області, де є мережеві обмеження.
Зокрема, в Одесі та прилеглих районах продовжують діяти аварійні відключення через масштабну аварію на одній із підстанцій “Укренерго”.
У компанії запевнили, що разом з Одеською обласною військовою адміністрацією та обленерго її фахівці розробляють резервні схеми підключення Одеси та прилеглих районів, а ремонтні бригади “Укренерго” та обленерго цілодобово працюють для усунення наслідків аварії та якнайшвидшого відновлення енергопостачання.
Як повідомлялося, з ранку неділі, щоб уникнути аварій через перевантаження обладнання, стабілізаційні відключення запроваджено в Голосіївському, Солом’янському та Печерському районах, а також на Лівому березі столиці. У Київській області обмеження будуть застосовані в Києво-Святошинському районі. Через аварію також тимчасово відсутнє світло у Фастівському та Васильківському районах Київської області.
Увечері п’ятниці, а потім вранці суботи на одній із підстанцій “Укренерго” сталася масштабна аварія, внаслідок якої Одесу та Одеський район знеструмили. За даними на вечір, озвученими главою Міненерго Германом Галущенком, третину споживачів було під’єднано до мережі.
Київ забезпечений електроенергією менше ніж наполовину, загалом в енергосистемі через терористичні обстріли РФ зберігається значний дефіцит, повідомила НЕК “Укренерго”.
“Станом на ранок зберігається значний дефіцит потужності в енергосистемі. У столиці забезпечується менше половини потреби споживання, у пріоритеті – електропостачання критичної інфраструктури”, – повідомило “Укренерго” в Телеграм-каналі у вівторок.
Водночас компанія розраховує, що у вівторок вдасться увімкнути певне обладнання, яке дасть змогу дещо підвищити рівень надійності живлення, зменшити дефіцит потужності в столичному енерговузлі та живити більше споживачів.
Там звернули увагу, що обстріли БПЛА об’єктів магістральних мереж у центральному регіоні, які сталися вночі 19 грудня, а також артобстріли на сході України призвели до чергових ушкоджень енергетичної інфраструктури та погіршення ситуації з енергопостачанням, зокрема, в центральному регіоні та Києві.
“Ремонтні бригади “Укренерго”, генерації та операторів систем розподілу докладають усіх зусиль для того, щоб поліпшити енергопостачання”, – зазначили в НЕК.
Як повідомлялося, гендиректор енергопостачальної компанії YASNO Сергій Коваленко ввечері понеділка повідомив, що потреби населення в електроенергії в столиці можна задовольнити тільки на 20%, унаслідок чого, за його словами, 10 годин без світла в столиці – це реальність на сьогодні.
Дефіцит пального на ринку зумовлений багато в чому тимчасовими провалами з боку окремих великих гравців, зокрема, “Укрнафта” і БДСМ, і не має системного характеру, вважає директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Ажіотажу немає, половина станцій, що працюють, стоять порожні, чекаючи на покупців. Отже, немає і системної проблеми. Йдеться про локальні обставини і факапи”, – написав він на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
Як звернув увагу експерт, дефіцит бензину спостерігається, зокрема, в мережах АЗК ПАТ “Укрнафта” і “БРСМ-Нафта”.
“У кількох мережах зник бензин і не тільки. Зокрема, це мережі “Укрнафта” та БРСМ. Це насправді чимало, адже сумарно оперують майже 750 АЗС – понад 15% від загальної кількості. Тому не дивно, що на кілька годин зникає бензин і в деяких популярних мережах”, – вважає Куюн.
Водночас, як він зазначив, аналіз даних показує, що в грудні в Україну надходять рекордні обсяги імпорту і бензину, і дизельного палива (ДП), які відчутно вищі за “гарячі” літні місяці.
“Якщо без подробиць, то тижневі поставки бензину в грудні на 30%, а дизеля на 25% вищі, ніж у попередні чотири місяці”, – підкреслив експерт.
На його думку, дефіцит пального в мережах АЗС “Укрнафти”, зокрема, викликаний відходом постачальників пального в особі групи “Приват”, які також забезпечували логістику мереж компанії.
“Після раптової “націоналізації” “Укрнафта” на початку листопада залишилася без постачальника пального – групи “Приват”. Це не вся проблема – “приватівці” також забезпечували логістику, а для мережі понад 500 АЗС це 80-100 машин”, – заявив Куюн.
Однак, за його інформацією, “Укрнафта” наразі шукає постачальників і сподівається відновити продажі протягом тижня. Також компанія готується провести тендер з купівлі бензовозів.
Водночас, як вважає експерт, перебої з пальним у мережі “БДСМ-Нафта” могли бути викликані несвоєчасними закупівлями необхідних компонентів для виробництва бензину.
“Здається, хтось просто проґавив із постачанням. Хвиля несподіваного попиту після обстрілу 23 листопада вимила продукт із мережі, а купити новий виявилося проблематично”, – зазначив він.
Однак він зазначив, що дефіцит пального був викликаний також і низкою інших чинників.
“Насправді, врешті стресонули всі. З одного боку, черги з охочих долити 5 літрів до повного і генератори, з іншого – паралізований через очікування ембарго європейський ринок і знеструмлена митниця. А тепер ще й погода”, – прокоментував він.
Попри це експерт не бачить підстав для занепокоєння споживачів на ринку, оскільки обсяги поставок імпортного пального в Україну є високими.
Як повідомлялося, ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” (за винятком частки НАК “Нафтогаз України”), а також “Мотор Січі”, “АвтоКрАЗу” і “Запоріжтрансформатора”. Це було здійснено 6 листопада після врегулювання процедури Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Загальні збори акціонерів “Укрнафти” 9 листопада 2022 року внесли зміни до статуту компанії, змінивши колективний виконавчий орган (правління) на одноосібний (директор) в особі Сергія Корецького.
“Укрнафта” володіє 85 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів. На її балансі перебувають 1809 нафтових і 153 газові свердловини. Компанії належить 537 АЗС з яких станом на початок грудня 2022 року працюють 449. Контрольний пакет акцій компанії належить НАК “Нафтогаз України”, тоді як міноритарний (близько 42%) до вилучення – структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
“БРСМ-Нафта” – торгова марка однієї з перших у пострадянській Україні мереж автозаправних комплексів, яку було створено 1991 року. Під торговою маркою “БРСМ-Нафта” працює понад 200 АЗК.
Державний бюджет України за січень-жовтень 2022 року виконано з дефіцитом 638,7 млрд грн, у тому числі загальний фонд – 643,4 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду на січень-жовтень 2022 року дефіциту у сумі грн, повідомив Мінфін.
“У жовтні фактичний дефіцит державного бюджету становив 143,4 млрд. грн., зокрема загального фонду – 147,1 млрд. грн”, – йдеться у релізі відомства у вівторок.
За оперативною інформацією Держазначейства, як зазначив Мінфін, за січень-жовтень 2022 року касові видатки держбюджету становили 1978,6 млрд. грн., зокрема загального фонду – 1817,4 млрд. грн., або 86,4% від розпису звітного періоду .
“При цьому у жовтні 2022 року касові видатки державного бюджету було здійснено в обсязі 231,7 млрд грн, зокрема загального фонду – у сумі 222,5 млрд грн”, – уточнив Мінфін.
За його даними, доходи загального фонду у жовтні чи склали 72,8 млрд грн.
В Україні всіма категоріями господарств уже зібрано 11,93 млн тонн картоплі, що становить 73% прогнозу на поточний сезон у 16,55 млн тонн, що дозволяє повністю задовольнити внутрішнє споживання та продовольчу безпеку та уникнути дефіциту цього продукту.
Крім того, очікується зниження роздрібної ціни картоплі до 7-9 грн/кг із нинішніх 9-12 грн/кг, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
“Ми спостерігаємо суттєве зниження цін на картоплю, адже закінчується збирання врожаю. Цього року засаджені площі зменшилися на 36% порівняно з минулим роком. Але з урахуванням норм споживання ми маємо достатню кількість цього продукту, яке повністю задовольняє внутрішнє споживання та продовольчу безпеку. Дефіциту картоплі не буде”, – цитує міністерство завідувача сектору овочівництва та картоплярства свого Департаменту аграрного розвитку Сергія Гвоздя.
Представник міністерства уточнив, що достатня пропозиція картоплі на внутрішньому ринку означає відсутність необхідності імпортувати її для харчування, проте можливі закупівлі насіннєвого матеріалу за кордоном. Крім того, через російську агресію Україна відмовилася від імпорту картоплі з Білорусі та РФ, замінити яку зможуть вирощені в країні овочі.
Цвях нагадав, що для українського ринку картоплі характерна висока частка виробництва у домогосподарствах населення для особистого споживання – частка такого виробництва становить 98%, тоді як лише 2% припадає на фермерські та промислові підприємства.
Завідувач сектору також наголосив на здешевленні в найближчі кілька тижнів капусти на 12,2% (до 17,34 грн/кг), буряків – на 5,0% (до 17,77 грн/кг), картоплі – на 3,8% ( до 10,78 грн/кг), яблук – на 6,4% (до 15,00 грн/кг).
Раніше Мінагрополітики повідомило, що у 2022 році посівні площі під картоплею становили 1,19 млн га.
Україна у 2021 році виробила 21,35 млн тонн картоплі, більшу частину якої (97,7% або 20,86 млн тонн) вирощено в господарствах населення.
