Дефіцит чоловіків ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на «чоловічі» посади. Про це свідчать результати дослідження трендів на ринку праці, проведеного Конфедерацією роботодавців України.
У Конфедерації роботодавців України відзначили, що після повномасштабного вторгнення стрімко зростає роль жінок в економіці. «Після мобілізації чоловіків до ЗСУ на середніх та великих підприємствах виник значний дефіцит кадрів, тому на вакантні місця переводять жінок. Така практика існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання. Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика шириться, зокрема, у меблевій промисловості», – зазначається у дослідженні.
Серед інших нових трендів у Конфедерації роботодавців України відзначили втричі вищий інтерес до заснування бізнесу серед ветеранів, ніж серед пересічних українців. «Роботодавці побоюються, що при працевлаштуванні ветеранів вони зіштовхнуться з важким психоемоційним станом таких працівників (79%), алкогольною чи наркотичною залежністю (25%), конфліктністю (24%). Виходом може бути розвиток індивідуальної зайнятості ветеранів та осіб з інвалідністю. 63,6% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу. Це утричі більше, ніж у країні загалом у мирному 2018 році», – відзначається у дослідженні з посиланням на оприлюднені раніше соціологічні дослідження.
Серед інших факторів розвитку особистої зайнятості ветеранів – небажання змиритись з їх нинішнім соціальним становищем. «Підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин. При детальному з‘ясуванні виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого. Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тис грн, а після повернення заробляють 18-20 тисяч грн», – йдеться у дослідженні Конфедерації роботодавців України.
Ще одним трендом на ринку праці називають існуючий високий рівень недовіри між роботодавцями та особами з інвалідністю, на що вказують соціологічні дослідження. В основі недовіри – брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їх кваліфікації. 61% таких осіб вказали, що їх сприймають як «непрацездатних» та «людей з труднощами в спілкуванні», тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Недовіра породжує руйнівні явища, які роблять можливим «оренду» трудових книжок для виконання деякими підприємствами на папері 4-відсоткового нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю.
«Роботодавці не вірять у спроможність осіб з інвалідністю працювати на достойному рівні, тому не хочуть допускати в компанії людей, яким не довіряють. Хоча доволі багато людей, які недавно отримали статус інвалідності, мають спеціальність, за якою можуть працювати і в новому статусі. Є випадки, коли особи з інвалідністю мають надзвичайно високу кваліфікацію. У рамках проєкту “Разом” ми проводили інтерв‘ю з незрячою дівчиною, яка закінчила Національний університет імені Шевченка з червоним дипломом і синхронно перекладає тригодинні переговори, перебуваючи вдома», – відзначили у Конфедерації роботодавців. «Для осіб з інвалідністю робота надзвичайно важлива, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність. Плинність кадрів серед осіб з інвалідністю вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень. Тривалість роботи на одній і тій же посаді суттєво більша», – зазначається у дослідженні.
Очікування негативної реакції суспільства призводить до того, що багато компаній не розголошують клієнтам той факт, що послуги їм надає особа з інвалідністю. Зокрема, це стосується транспортних компаній, хоча сучасні протези дозволяють людям з ампутаціями верхніх або нижніх кінцівок адаптуватися до керування легковими та вантажними авто чи навіть спеціальною технікою.
Залучення на ринок праці осіб з інвалідністю та ветеранів є важливими факторами компенсації дефіциту на ринку праці. Конфедерація роботодавців України розробила найповніший посібник з працевлаштування осіб з інвалідністю, в якому зібрала практичні поради за вимоги законодавства щодо їх залучення на ринок праці.
Жінки, які отримали одну з 14 спеціальностей, визначених наказом Міністерства оборони України №313, мають стати на військовий облік з 1 жовтня, однак штрафувати за невиконання наказу до кінця поточного року жінок не будуть, повідомив юрист Міністерства оборони України Володимир Смілка. коментарі “Супільному”, опублікованому в неділю.
“Кожна жінка, яка закінчує навчальний заклад за відповідною спеціальністю… якщо вона передбачена у 313-му наказі, вона зобов’язана з’явитися до територіального центру комплектування для взяття на облік. Немає різниці, вона працює чи не працює. Якщо жінка працює за такою спеціальністю, але вона не має відповідної освіти, вона також може направлятися роботодавцем на військовий облік”, – сказав Смілка.
При цьому представник Міноборони наголосив, що взяття на військовий облік не означає негайної мобілізації.
За його словами, процедура постановки на облік військовозобов’язаних жінок не відрізнятиметься від такої для чоловіків. Перелік необхідних для цього документів також ідентичний: паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтва про шлюб та народження дітей, диплом та довідка з місця роботи із зазначенням спеціальності.
Смілка також зазначив, що на військовозобов’язаних жінок поширюються такі ж обмеження, що й на чоловіків. Зокрема, вони не можуть виїжджати за кордон під час воєнного стану.
“По-перше, це продиктовано гендерною рівністю. Оскільки ми наближаємося до стандартів НАТО, ми йдемо до них не лише у зброї, а й у військовому обліку, щоб бачити, які спеціальності потрібні для Збройних сил у особливий період і під час захисту держави “Цей облік у принципі однаковий як для жінок, так і для чоловіків. Вони збирають необхідні документи та звертаються до керівника свого підприємства або роботодавця і направляються до територіальних центрів комплектування”, – розповів він.
За словами Смілки, наразі Міноборони досліджує, чи потрібно зробити окремий облік для жінок та як організувати медкомісію. Тому слід очікувати на законодавчі зміни у цьому питанні.
Як повідомлялося, в січні Міністерство оборони України розробило нову редакцію наказу “Про затвердження переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після отримання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, та переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними -Обліковим спеціальностям”. Наказом визначено 14 спеціальностей та 6 професій, здобуття яких передбачає постановку на військовий облік.
Зазначені спеціальності та професії споріднені близько 100 військово-облікових спеціальностей. Переважно йдеться про спеціальності та професії у сфері медицини, електроніки, зв’язку, метрології та картографії, фінансів, бухгалтерського обліку та аудиту.
Раніше йшлося про 35 професійних напрямів, що поєднувало понад 200 спеціальностей.
Пізніше заступниця міністра оборони Ганна Маляр спростувала повідомлення Смілки та заявила, що раніше поширена інформація про постановку жінок на облік не зовсім відповідає дійсності.
Список спеціальностей скоротять та зроблять постановку добровільною.
У компанії Ferrexpo завершили другий курс навчання корпоративної жіночої лідерської платформи Fe_munity для співробітниць середньої ланки.
Протягом 4-х місяців 86 співробітниць компанії Ferrexpo навчалися вмінню домовлятися, керувати конфліктами, керувати змінами, фінансами, часом, репутацією та мережею контактів.
В архітектурі проєкту закладено також підвищення рівня впевненості у собі (“демонтаж скляних стель”), бажання та вміння реалізовуватися професійно, не втрачаючи контролю за балансом “робота/життя”.
Викладачами курсу стали топові спікери та коучі, такі як Ваче Давтян – засновник та власник компанії “Промкабель-Електрика”, мережі “ПанЕлектро”, LeaderWay; Данило Ваховський – керуючий партнер агентства Havas PR Kyiv; Олена Юзькова – Генеральна директорка компанії “Епоха Інтернаціональної Освіти”; Іветта Делікатна та Олена Лобова – партнерки тренінг-проекту Old School; Діна Немирівчі – голова SalesCapital AG Ukraine; Марина Романенко – практикуюча психологиня, сертифікований міжнародний коуч, засновниця Академії Професійного Батьківства.
Дмитро Спатар, перший заступник голови правління ПрАТ «Полтавський ГЗК», Амбасадор з гендерний питань у Ferrexpo:
“Школа Fe_Munity Ferrexpo була відкрита в 2020 році і ми продовжуємо реалізовувати наші цілі щодо досягнення гендерного балансу компанії. На сьогодні понад 160 наших співробітниць вже здобули знання, натхнення та мотивацію для свого особистісного та професійного розвитку. Ми відзначаємо однозначний успіх нашої ініціативи і це підтверджується здобутками наших випускниць. У 2022 році Ferrexpo планує розширити масштаби нашої освітньої платформи для жінок усієї України. У нашій країні багато талановитих жінок, які працюють у різних сферах, і з належною підтримкою це потужна сила для розвитку економіки України”.
Ірина Рубіс, співавторка концепції та кураторка Fe_munity, співзасновниця Biasless
“Fe_Munity вже вдруге закінчується написанням випускної роботи з постановкою дуже чітких та вимірних у часі KPI. А публічний захист цих робіт показав нам, що мислити випускниці стали вище й ширше, і трансформація відбулася не лише професійна, а й особистісна. Несподіваним став ефект вирощування щонайменше 10 потенційних активісток-промоутерок гендерної рівності в компанії та місті. Також нам вдалося ввести учасниць проєкту в освітню спрагу: левова частка випускниць вирішила приєднатися до освітнього проекту «Школа інклюзивності Ferrexpo», що скоро стартує”.
Довідка про компанію:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю компанії є виробництво і експорт високоякісних залізорудних окатків, які використовуються у виробництві сталі. Ferrexpo є найбільшим виробником і експортером окатків серед країн колишнього СРСР. Поточні виробничі активи – Полтавський і Єристівський ГЗК. Ferrеxpo plc володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 100% акцій Полтавського ГЗК і 100% акцій Єристівського ГЗК. У 2020 р. Компанія виробила 11,2 мільйона тонн залізорудних окатків. Основними споживачами продукції є сталеливарні підприємства з Австрії, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю, Словаччини, Чехії, Туреччини, В’єтнаму, а також США. Акції Ferrexpo котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі під тікером FXPO. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
