Forbes опублікував список 50 Over 50: Innovation 2026, до якого увійшли 50 жінок старше 50 років, які продовжують чинити помітний вплив на науку, медицину, штучний інтелект, робототехніку, біотехнології, космічні дослідження, промисловість і технологічний бізнес. Рейтинг був опублікований 11 серпня 2026 року і є частиною ширшого проєкту Forbes 50 Over 50, що включає загалом 200 жінок у чотирьох категоріях — Innovation, Impact, Investment і Lifestyle.
При цьому аналітичний центр Experts Club звертає увагу на важливе уточнення: Forbes не присвоює всім 50 учасницям місця від 1-го до 50-го. На основній сторінці Innovation прізвища розташовані за алфавітом. Винятком фактично стала засновниця транспортного стартапу Zum Ріту Нараян, яку сама компанія та підприємиця називають «№1 honoree» категорії Innovation і обличчям обкладинки випуску. Однак повної нумерації решти 49 позицій Forbes не публікував.
Нараян, яка виросла в Індії та побудувала кар’єру у Кремнієвій долині, створила Zum — технологічну платформу, що модернізує систему шкільних автобусів у США з використанням штучного інтелекту, GPS та електротранспорту. Forbes оцінює стартап приблизно у $1,7 млрд, а його виручку за 2025 рік — у $333 млн.
До числа 50 лауреаток також увійшли професорка Стенфорда Чженань Бао, яка займається електронною шкірою та носимою електронікою; лауреатка Нобелівської премії 2025 року Мері Бранкоу; керівниця наукових програм NASA Нікола Фокс; деканка інженерної школи MIT Паула Хеммонд; професорка MIT і розробниця бездротових медичних технологій Діна Катабі; очільниця Takeda Джулі Кім; астрофізикиня і деканка School of Science MIT Нергіс Мавалвала; колишня очільниця Yahoo та засновниця Dazzle AI Марісса Маєр; очільниця HubSpot Яміні Ранган; керівниця Cummins Дженніфер Рамсі та багато інших.
Аналіз Experts.News показує цікаву географію списку. Forbes сам не публікує окрему статистику за національностями, тому коректніше говорити про країни народження та походження учасниць. За цим показником безумовно домінують США: більшість жінок з Innovation-50 народилися та побудували кар’єру саме в американському науковому та підприємницькому середовищі.
Серед учасниць, які народилися за межами США, найбільш помітно представлені одразу кілька країн. Сербія представлена двома уродженками — Вуняк-Новакович і Матарич. Індія — Ріту Нараян і Яміні Ранган. Китай — Чженань Бао і Мішель Чжоу. Марокко — Бахіджа Джаллал і Вафаа Маміллі. Таким чином, Сербія входить до невеликої групи країн, які дали одразу двох учасниць Innovation-50. Походження Чжоу з Китаю підтверджує Association for Computing Machinery, а Маміллі сама вказує Касабланку як місто народження; Roche зазначає у неї громадянства Франції, Марокко та США.
По одній учасниці у списку мають, серед інших, Пакистан, Сирія, Південна Корея, Таїланд, Франція, Велика Британія та Ізраїль. Наприклад, Нергіс Мавалвала народилася в Лахорі у Пакистані, Діна Катабі — у Дамаску, Джулі Кім — у Сеулі, Thai Lee — у Таїланді, Aude Oliva — у Франції, Nicola Fox — в англійському Гітчіні, Daphne Zohar — в Ізраїлі.
При цьому головний географічний висновок списку стосується не стільки паспортів, скільки концентрації талантів в американській інноваційній екосистемі. Навіть більшість жінок, які народилися у Сербії, Індії, Китаї, Пакистані, Сирії, Південній Кореї чи Франції, сьогодні працюють в американських університетах і компаніях — MIT, Stanford, Columbia, USC, Berkeley, HubSpot, Cummins та інших організаціях. Чотири учасниці списку пов’язані лише з MIT — Paula Hammond, Dina Katabi, Nergis Mavalvala та Aude Oliva.
Для української аудиторії примітно, що уродженок України у категорії Forbes 50 Over 50: Innovation 2026 немає. Однак сама структура списку показує модель, актуальну і для України: значна частина найуспішніших учених і технологічних підприємців є мігрантами або вихідцями з інших країн, які реалізували свої розробки після інтеграції у великі міжнародні університети, дослідницькі центри та венчурні екосистеми. У цьому відношенні приклад двох уродженок Белграда особливо показовий для країн Східної Європи.
До повного Innovation-50 увійшли Maya Ajmera, Lauren Antonoff, Katrina Armstrong, Zhenan Bao, Wendy Barnes, Charlie Blackwell-Thompson, Karen Blanks Ellis, Marsha Anderson Bomar, Christine Brown, Mary Brunkow, Jennifer Tour Chayes, Karen S. Carter, Margaret Dawson, Cindy Eckert, Karen Eng, Katie Farmer, Nicola Fox, Paula T. Hammond, Lisa Harris, Lisa Gelobter, Jacqueline Hinman, Colette D. Honorable, Janice Bryant Howroyd, Bahija Jallal, Sabrina Martucci Johnson, Dina Katabi, Julie Kim, Debra Laskin, Tessa Lau, Thai Lee, Emily Liman, Wafaa Mamilli, Christina Maslach, Maja Matarić, Nergis Mavalvala, Marissa Mayer, Vivienne Ming, Aude Oliva, Ritu Narayan, Yamini Rangan, Shubhi Rao, Jennifer Rumsey, Heather Shoemaker, Ellen Stofan, Gordana Vunjak-Novakovic, Susie Wee, Beth Wozniak, Laura Yecies, Michelle Zhou і Daphne Zohar.
Таким чином, список Forbes 2026 демонструє одразу дві тенденції. Перша — інноваційна кар’єра після 50 років дедалі частіше триває десятиліттями і може приводити до найбільших наукових та підприємницьких досягнень уже після традиційного кар’єрного піку. Друга — США залишаються головним центром тяжіння таких фахівців, водночас використовуючи таланти вчених і підприємців, які народилися у десятках інших країн.
Першоджерело: Forbes — 2026 50 Over 50: Innovation
Під час війни частка жінок серед безробітних зросла до 81%, повідомив заступник директора Державного центру зайнятості (ДЦЗ) Станіслав Павленко в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” у понеділок.
“Якщо до початку повномасштабної війни у структурі безробітних жінки становили 55%, то сьогодні частка жінок зросла до 81%”, – сказав Павленко.
Також він додав, що вже з 2025 року діє експериментальний проєкт, за яким українки можуть опанувати професію у сферах, які традиційно вважались чоловічими.
“Згідно з умовами програми, навчання здійснюється за 31 професією. Обов’язковою умовою є працевлаштування жінок після завершення навчання”, – сказав Павленко.
З початку року на таке навчання в межах проєкту було направлено 402 жінки.
У той же час Павленко повідомив, що “в Україні розрахунок даних щодо рівня безробіття населення здійснюється Державною службою статистки України на підставі обстежень робочої сили”. Але, починаючи з 2022 року, результати відповідного обстеження органами статистики не оприлюднюються.
“За останніми оприлюдненими даними, у 2021 році рівень безробіття (за методологією Міжнародної організації праці) серед населення віком 15-70 років становив 9,9% робочої сили”, – повідомив посадовець ДЦЗ.
Кабінет міністрів України скасував обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, незалежно від займаних посад, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
«Уряд скасовує обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємствах та судах», – написала Свириденко у Telegram-каналі.
Як повідомлялося, на початку травня уряд скасував обмеження на виїзд за кордон для окремої категорії жінок-чиновниць. Тоді зазначалося, що зміни не поширюються на вищих посадових осіб держави, ключових керівників органів державної влади та їх заступників, зокрема на членів Кабміну, керівництво міністерств і центральних органів виконавчої влади, Офісу президента України, Апарату Верховної Ради України, РНБО, СБУ, Національного банку, а також для народних депутатів, суддів Верховного суду та Конституційного суду України, прокурорів Офісу генерального прокурора, керівників державних підприємств та державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.
Це найвищий показник за останні роки
Понад 43 тисячі фопів в Україні у 2024 році створили жінки за даними Єдиного державного реєстру. Це більш ніж половина від загальної кількості новостворених фопів за перший квартал цього року. Найчастіше жінки відкривають бізнес у сфері роздрібної торгівлі, надання індивідуальних та інформаційних послуг. Чоловіки ж частіше обирають комп’ютерне програмування та оптову торгівлю.
43 554 нових фопів створили жінки за перший квартал 2024 року. Це більше половини — 59% — від загальної кількості нових справ та рекордний показник за останні роки. Чоловіки відкрили 30 496 нових справ за той самий час. Для порівняння, у 2021 році частка жінок складала 51% від загальної кількості новостворених фопів.
Найчастіше жінки-фопи обирають для своєї діяльності роздрібну торгівлю (68% жінок та 32% чоловіків), надання інших індивідуальних послуг (89% жінок та 11% чоловіків) та інформаційних послуг (63% жінок та 37% чоловіків).
У той же час чоловіки частіше обирають для себе комп’ютерне програмування (58% чоловіків та 42% жінок) та оптову торгівлю (52% чоловіків та 48% жінок).
Дефіцит чоловіків ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на «чоловічі» посади. Про це свідчать результати дослідження трендів на ринку праці, проведеного Конфедерацією роботодавців України.
У Конфедерації роботодавців України відзначили, що після повномасштабного вторгнення стрімко зростає роль жінок в економіці. «Після мобілізації чоловіків до ЗСУ на середніх та великих підприємствах виник значний дефіцит кадрів, тому на вакантні місця переводять жінок. Така практика існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання. Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика шириться, зокрема, у меблевій промисловості», – зазначається у дослідженні.
Серед інших нових трендів у Конфедерації роботодавців України відзначили втричі вищий інтерес до заснування бізнесу серед ветеранів, ніж серед пересічних українців. «Роботодавці побоюються, що при працевлаштуванні ветеранів вони зіштовхнуться з важким психоемоційним станом таких працівників (79%), алкогольною чи наркотичною залежністю (25%), конфліктністю (24%). Виходом може бути розвиток індивідуальної зайнятості ветеранів та осіб з інвалідністю. 63,6% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу. Це утричі більше, ніж у країні загалом у мирному 2018 році», – відзначається у дослідженні з посиланням на оприлюднені раніше соціологічні дослідження.
Серед інших факторів розвитку особистої зайнятості ветеранів – небажання змиритись з їх нинішнім соціальним становищем. «Підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин. При детальному з‘ясуванні виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого. Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тис грн, а після повернення заробляють 18-20 тисяч грн», – йдеться у дослідженні Конфедерації роботодавців України.
Ще одним трендом на ринку праці називають існуючий високий рівень недовіри між роботодавцями та особами з інвалідністю, на що вказують соціологічні дослідження. В основі недовіри – брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їх кваліфікації. 61% таких осіб вказали, що їх сприймають як «непрацездатних» та «людей з труднощами в спілкуванні», тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Недовіра породжує руйнівні явища, які роблять можливим «оренду» трудових книжок для виконання деякими підприємствами на папері 4-відсоткового нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю.
«Роботодавці не вірять у спроможність осіб з інвалідністю працювати на достойному рівні, тому не хочуть допускати в компанії людей, яким не довіряють. Хоча доволі багато людей, які недавно отримали статус інвалідності, мають спеціальність, за якою можуть працювати і в новому статусі. Є випадки, коли особи з інвалідністю мають надзвичайно високу кваліфікацію. У рамках проєкту “Разом” ми проводили інтерв‘ю з незрячою дівчиною, яка закінчила Національний університет імені Шевченка з червоним дипломом і синхронно перекладає тригодинні переговори, перебуваючи вдома», – відзначили у Конфедерації роботодавців. «Для осіб з інвалідністю робота надзвичайно важлива, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність. Плинність кадрів серед осіб з інвалідністю вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень. Тривалість роботи на одній і тій же посаді суттєво більша», – зазначається у дослідженні.
Очікування негативної реакції суспільства призводить до того, що багато компаній не розголошують клієнтам той факт, що послуги їм надає особа з інвалідністю. Зокрема, це стосується транспортних компаній, хоча сучасні протези дозволяють людям з ампутаціями верхніх або нижніх кінцівок адаптуватися до керування легковими та вантажними авто чи навіть спеціальною технікою.
Залучення на ринок праці осіб з інвалідністю та ветеранів є важливими факторами компенсації дефіциту на ринку праці. Конфедерація роботодавців України розробила найповніший посібник з працевлаштування осіб з інвалідністю, в якому зібрала практичні поради за вимоги законодавства щодо їх залучення на ринок праці.
Жінки, які отримали одну з 14 спеціальностей, визначених наказом Міністерства оборони України №313, мають стати на військовий облік з 1 жовтня, однак штрафувати за невиконання наказу до кінця поточного року жінок не будуть, повідомив юрист Міністерства оборони України Володимир Смілка. коментарі “Супільному”, опублікованому в неділю.
“Кожна жінка, яка закінчує навчальний заклад за відповідною спеціальністю… якщо вона передбачена у 313-му наказі, вона зобов’язана з’явитися до територіального центру комплектування для взяття на облік. Немає різниці, вона працює чи не працює. Якщо жінка працює за такою спеціальністю, але вона не має відповідної освіти, вона також може направлятися роботодавцем на військовий облік”, – сказав Смілка.
При цьому представник Міноборони наголосив, що взяття на військовий облік не означає негайної мобілізації.
За його словами, процедура постановки на облік військовозобов’язаних жінок не відрізнятиметься від такої для чоловіків. Перелік необхідних для цього документів також ідентичний: паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтва про шлюб та народження дітей, диплом та довідка з місця роботи із зазначенням спеціальності.
Смілка також зазначив, що на військовозобов’язаних жінок поширюються такі ж обмеження, що й на чоловіків. Зокрема, вони не можуть виїжджати за кордон під час воєнного стану.
“По-перше, це продиктовано гендерною рівністю. Оскільки ми наближаємося до стандартів НАТО, ми йдемо до них не лише у зброї, а й у військовому обліку, щоб бачити, які спеціальності потрібні для Збройних сил у особливий період і під час захисту держави “Цей облік у принципі однаковий як для жінок, так і для чоловіків. Вони збирають необхідні документи та звертаються до керівника свого підприємства або роботодавця і направляються до територіальних центрів комплектування”, – розповів він.
За словами Смілки, наразі Міноборони досліджує, чи потрібно зробити окремий облік для жінок та як організувати медкомісію. Тому слід очікувати на законодавчі зміни у цьому питанні.
Як повідомлялося, в січні Міністерство оборони України розробило нову редакцію наказу “Про затвердження переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після отримання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, та переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними -Обліковим спеціальностям”. Наказом визначено 14 спеціальностей та 6 професій, здобуття яких передбачає постановку на військовий облік.
Зазначені спеціальності та професії споріднені близько 100 військово-облікових спеціальностей. Переважно йдеться про спеціальності та професії у сфері медицини, електроніки, зв’язку, метрології та картографії, фінансів, бухгалтерського обліку та аудиту.
Раніше йшлося про 35 професійних напрямів, що поєднувало понад 200 спеціальностей.
Пізніше заступниця міністра оборони Ганна Маляр спростувала повідомлення Смілки та заявила, що раніше поширена інформація про постановку жінок на облік не зовсім відповідає дійсності.
Список спеціальностей скоротять та зроблять постановку добровільною.
