У Житомирі та Львові в стислий термін планують побудувати нові ТЕЦ на біопаливі для економії та меншого використання природного газу, повідомила прес-служба НАК “Нафтогаз України”.
“Нафтогаз” розпочав підготовчі роботи з будівництва ТЕЦ, які працюватимуть на біомасі (деревній трісці) та твердому вторинному паливі (RDF), у Львові та Житомирі. Загальна потужність об’єктів складе 90 МВт теплової енергії та 11 МВт електричної. Плановий період здачі об’єктів в експлуатацію у Львові – 1-й квартал 2023 року, у Житомирі – 4-й квартал 2023 року”, – йдеться у тексті релізу, оприлюдненому на сайті компанії у суботу.
Як зазначається, “Нафтогаз” має намір побудувати щонайменше 9 ТЕЦ та біокотельних у 8 регіонах України загальною потужністю 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної.
“Компанія має амбітну мету стати найбільшим генератором тепла з біомаси до 2027 року та забезпечити заміщення близько 2 млрд кубометрів природного газу. Україна може практично повністю відмовитися від використання природного газу для центрального опалення, замінивши його, зокрема, на біоенергію”, – наголосили в релізі.
Повідомляється, що під час своєї робочої поїздки 30 вересня та 1 жовтня до Львова та Житомира голова правління Юрій Вітренко зазначив, що НАК допомагає українським містам переводити свої ТЕЦ з газу на біопаливо (йдеться про проекти у Житомирі, Львові, Охтирці) та готовий підтримувати та інші міста у цьому напрямку.
“У нас є зацікавленість вкладати гроші в такі проекти, щоб імпортувати менше газу за колосальними цінами. Реалізація таких проектів вигідна і економічно, і для екології такі інвестиції швидко окупаються, при цьому гроші у вигляді податків надходять до місцевих бюджетів, зростає кількість робочих місць” , – наголосив Вітренко.
За його словами, для спокійного проходження опалювального сезону потрібний комплексний підхід. Зокрема, достатні запаси газу у сховищах (зараз 13,9 млрд куб м) та стабілізація власного видобутку (газу – ІФ-У) – найважливіші завдання для Нафтогазу, та переведення теплогенеруючих підприємств на сучасні технології та використання біопалива, та модернізація мереж для зменшення втрат тепла.
У свою чергу, мери Львова та Житомира Сергій Сухомлін та Андрій Садовий відзначили успішну реалізацію цього проекту, який зможе забезпечувати виробництво 50 МВт енергії, що генеруються з альтернативних видів палива та знизити залежність міст від природного газу, наголосили у “Нафтогазі”.
Так, у Житомирі у 2023 році планують використати 10% із споживаних, зокрема, у 2015 році 93 млн куб м газу, а у 2022 році має бути близько 45 млн куб. Влада планує реалізувати в місті три проекти для економії газу та перетворення побутових відходів на тепло та електроенергію.
А у Львівському Новояворівську планує збудувати сучасну ТЕЦ у стислий термін. Садовий зазначив, що вона покриватиме близько чверті потреб міста у теплі. У рамках проекту передбачається будівництво сортувального комплексу твердих побутових відходів.
Як паливо для ТЕЦ буде використано тріска дерев та органічної складової ТПВ – це папір, картон, харчові відходи, дерево, шкіра, тканина. Впровадивши цей проект, ми зможемо заощадити 24 мільйони доларів, які витрачали на газ. А жителі Новояворівська отримають дешевше тепло та гарячу воду протягом року”, – розповіли у НАК.
Відповідно до проекту, необхідний обсяг збору ТПВ становить 70 000 тонн на рік, які включають на 30-35% вторинні ресурси, а також біологічно розкладаються та придатні для горіння (65%), а саме близько 45 000 тонн на рік. Інший паливної складової планується використання тріски об’ємом 39 000 тонн на рік.
Ринок нафтопродуктів після відмови від держрегулювання цін активізується, про що свідчить зростання кількості їхніх імпортерів, зокрема, більше ніж удвічі з дизпального та в півтора разу з газу, повідомив директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Кількість декларантів дизпального зросла майже вдвічі порівняно з початком місяця. Якщо тоді про імпорт заявляло близько 30 компаній, то вчора їх було вже 66. Щодо газу в півтора разу зростання, трохи гірша динаміку щодо бензинів. Це означає, що багато компаній почали імпортувати самостійно, той ефект, який ми й очікували від відмови від держрегулювання”, – сказав він на брифінгу в Медіацентрі в Києві в понеділок.
При цьому Куюн зазначив, що про вихід на заплановані обсяги постачання говорити ще зарано, озвучивши прогноз, що він може відбутися у липні цього року.
“Є таке відчуття, що ми пройшли пік кризи. Ми бачимо це за суттєвим скороченням черг або взагалі їх відсутністю… Ринок починає працювати. Тим часом зарано ще говорити, що ми вийшли на заплановані обсяги. Є невелике відхилення від прогнозних показників щодо дизпального, непогана ситуація щодо скрапленого газу, тому що там не було держрегулювання. Найбільше відставання від очікувань щодо бензину”, – описав ситуацію експерт.
Ситуацію з постачанням бензину він назвав напруженою, оскільки Європа, зокрема найближчі сусіди України, в яких трейдери намагалися насамперед шукати ресурси, – Польща, Молдова, Румунія, – націлені на пріоритетне забезпечення внутрішнього попиту.
“Радіус пошуку бензину постійно зростає. У травні він почав надходити з Бельгії. Якби мені рік тому хтось таке сказав, я не повірив би. Зараз зарано говорити про конфігурацію ринку, пошук триватиме, охоплює всю Європу, найімовірніше, доведеться везти здалеку, з того ж таки регіону АРА”, – припустив Куюн.
Він пояснив, що наситити український ринок дизпальним вдається швидше, бо весь ринок Європи націлений на його імпорт, “відповідно, порти, резервувари, трубопроводи, наливні естакади заточені під роботу з дизпальним”, водночас європейські заводи закривають внутрішній попит на бензин.
