Війна в Україні та її економічні наслідки завдали значної шкоди виробництву і доходам малих фермерів, що перевищила USD3,85 млрд, говориться в звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) опублікованому в понеділок.
“Дані цієї оцінки допоможуть ФАО, уряду України та партнерам визначити нагальні потреби, а також географічні регіони для інвестування та підтримки малих фермерських господарств, щоб вони могли протистояти викликам, які створюють поточну ситуацію, і швидко відновити свою діяльність”, – зазначив глава офісу ФАО в Україні П’єр Вотьє.
У загальнонаціональному опитуванні ФАО взяли участь 1927 малих сільгоспвиробників, які спеціалізуються на рослинництві та тваринництві, мають земельні ділянки площею до 250 гектарів, що розташовані у 23 областях, включно з підконтрольними Україні окремими районами Донецької, Харківської, Херсонської та Запорізької областей.
Серед ключових чинників, що призвели до припинення та/або скорочення фермерських господарств, у ФАО назвали тимчасове припинення діяльності, втрату контролю над сільгоспземлями, смерть власників і продаж землі, спричинений або пов’язаний з ескалацією війни.
Згідно з результатами опитування, в Україні майже на 80% скоротилася кількість дрібних виробників, з яких 1% – виробники продукції тваринництва, які припинили виробництво невеликих обсягів продукції рослинництва, майже 7% – виробники продукції рослинництва, які повністю припинили своє виробництво.
Загальну суму збитків і втрат для малих сільгосппідприємств у ФАО оцінили на рівні USD3,85 млрд у секторах рослинництва та тваринництва.
За інформацією ФАО, приблизно 12% малих сільгосппідприємств повідомили, що частина їхніх земель потенційно забруднена боєприпасами, що не вибухнули. Найбільше постраждали прифронтові області, де цю інформацію підтвердили 32% респондентів.
Майже 90% малих виробників продукції рослинництва повідомили про зниження доходів, причому понад 70% з них зафіксували значне і 25% різке зниження. Дрібні виробники продукції тваринництва постраждали меншою мірою, проте понад 60% з них поінформували про зниження доходів, зокрема 46% назвали його значним або різким.
Згідно з даними опитування, дрібні фермери наростили свої борги порівняно з аналогічним періодом до війни: з 6% у 2021 році до 9% у 2022 році.
ФАО відзначило зростання проблем через порушення ланцюжків створення доданої вартості в агропродовольчому секторі. У середньому 9% респондентів повідомили, що торгові посередники зупинили свою діяльність або не змогли закупити більшу кількість продукції.
Більшість опитаних виробників вказали на складність до доступу сільгоспресурсів через високі ціни, брак працівників, брак пального або електроенергії для забезпечення роботи сільгосптехніки або навіть відсутність доступу до електроенергії. Крім того, спостерігається обвалення ринків сільгоспресурсів (добрив і насіння), зокрема, у прифронтових областях.
За інформацією ФАО, найбільші потреби, про які повідомили респонденти для продовження виробництва, – це забезпечення добривами, паливом і насінням, доступ до кормів або фуражу, поповнення поголів’я тварин і доступ до ринків збуту.
Для оцінки збитків ФАО використовувала адаптовану методологію оцінки збитків і втрат у сільському господарстві. У проведенні опитування допомагали Київська школа економіки, Всеукраїнська Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад, Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба для проведення опитування в Донецькій області та Офіс перспективного розвитку для проведення опитування в Запорізькій області.
П’ятирічний період відновлення України після війни потребуватиме додаткових інвестицій у розмірі близько $50 млрд на рік завдяки припливу іноземного капіталу, зокрема приватного, такий сценарій виклав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) в опублікованому у вівторок звіті “Регіональні економічні перспективи”.
“Для швидкого відновлення приплив іноземного капіталу має досягати $50 млрд на рік протягом п’яти років”, – зазначив банк, посилаючись на уроки історії.
Він зазначив, що швидке одужання не є нормою: історично склалося так, що більшість економік, які вийшли зі збройного конфлікту, не відчувають довгострокового спокійного періоду протягом 25 років після нього, не відновлюються до довоєнного рівня доходу на душу населення навіть у довгостроковій перспективі.
Водночас, як ідеться у звіті, 29% економік дійсно досягають довоєнного рівня ВВП на душу населення протягом п’яти років.
“Щоб Україна відновилася протягом п’яти років, її економіка має зростати на 14% на рік протягом усього цього періоду. Це підвищить середній ВВП до $225 млрд із приблизно $150 млрд у 2022 році в постійних цінах”, – підкреслив ЄБРР.
Поки ж банк зберіг прогноз зростання ВВП України на 2023-й і 2024 роки відповідно на рівні 1% і 3%.
Банк додав, що основна спільна риса періодів стійкого надзвичайно високого економічного зростання – високе співвідношення інвестицій до ВВП. Він нагадав, що до війни помірні обсяги інвестицій в Україні здебільшого фінансувалися коштом внутрішніх заощаджень: приплив капіталу становив лише 3% ВВП на рік у 2010-21 рр., а прямі іноземні інвестиції зазвичай суттєво падають після війни і потребують багато часу, щоб відновитися.
Тому у звіті наводиться приклад Центральної та Південно-Східної Європи у 2000-х роках, де внутрішні заощадження були на низькому рівні, але іноземне фінансування допомогло підтримувати інвестиційний бум.
У випадку з Україною подвоєння рівня інвестицій (як частини ВВП) вимагало б значного збільшення спроможності країни до поглинання, а також структури управління, необхідної для розроблення складних проєктів та укладення контрактів, зазначає ЄБРР.
“У цьому сценарії різницю між необхідним рівнем інвестицій і наявними внутрішніми заощадженнями, імовірно, потрібно буде покрити за рахунок зовнішнього фінансування (чистий приплив капіталу) у розмірі 20% ВВП, або $50 млрд на рік”, – підсумовується у звіті.
Банк звертає увагу на важливість приватних інвестицій, оскільки приватний сектор надає вкрай необхідний технологічний досвід, ноу-хау в управлінні та сфокусованість на економічній ефективності.
“На додаток до енергоефективного промислового капіталу та сільськогосподарської техніки приватний сектор може зробити важливий внесок у відновлення житлового фонду, а також транспортної, енергетичної та муніципальної інфраструктур за умови, що окремі фізичні та юридичні особи отримають належний доступ до фінансування”, – йдеться у звіті.
ЄБРР нагадав, що зобов’язався інвестувати EUR3 млрд в Україну у 2022-2023 рр., підтримуючи реальний сектор економіки, і готовий відігравати ключову роль у відновленні, коли дозволять обставини.
Як повідомлялося, 2023 року очікується зростання міжнародного фінансування України для покриття дефіциту держбюджету до $42,5 млрд порівняно з $32 млрд 2022 року.
Згідно з даними Нацбанку України, прямі інвестиції в країну на кінець 2022 року становили $51,1 млрд, а максимуму в $65,7 млрд вони досягали на кінець 2021 року.
В Україні з 1 квітня 2022 по 1 квітня 2023 року було закрито 203,921 тис. ФОПів, водночас зареєстровано 208,936 тис. нових ФОПів і понад 32 тис. компаній, випливає з аналітичних матеріалів “Опендатабот”.
“Незважаючи на повномасштабні бойові дії та блекаути, бізнес в Україні продовжує розвиватися. На початок квітня 2023 року загальна кількість зареєстрованих ФОПів становила 1,9 млн, компаній – понад 1,2 млн”, – повідомляється в огляді.
Нагадується, що від початку повномасштабної війни і майже до кінця березня Єдиний державний реєстр не працював, отже, ані зареєструвати нову справу, ані закрити наявну в юридичному полі було неможливо. Усі дані стосуються періоду з 1 квітня 2022 по 1 квітня 2023 року.
Як зазначається, воєнний рік не став рекордним щодо закриття бізнесу: станом на початок квітня-2023 року було закрито 203,921 тис. ФОПів, тоді як у попередні роки в середньому по Україні закривалося 260 тис. ФОПів на рік.
Водночас за аналізований період – з 1 квітня 2022 по 1 квітня 2023 року – зареєстровано 208,936 тис. нових ФОПів.
Як зазначають аналітики “Опендатабот”, на противагу малому і середньому бізнесу кількість нових компаній значно перевищила чисельність закритих. За час війни зареєстровано понад 32 тис. компаній, а припинили роботу і стали неактивними 5,728 бізнесів.
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією війни проти України, до 12 березня 2023 року становили 21965 цивільних (станом на 5 березня – 21793), зокрема 8231 загиблий (8173), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 3664 чоловіки, 2173 жінки, 260 хлопчиків і 203 дівчинки, тоді як стать 31 дитини та 1900 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 13734 поранених 413 хлопчиків і 295 дівчаток, а також 271 дитина, стать якої поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 5 березня загинуло двоє дітей, ще 11 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих у лютому зменшилася до 138 зі 198 у січні та 205 у грудні, однак за перші 12 днів березня вона становила 84.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3968 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 761, у травні – до 510, у червні – до 422 і в липні – до 378. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 358 осіб, за серпень – 332, за вересень – 387, за жовтень – 305 і за листопад – 184.
Кількість поранених у лютому – 451 – також стала мінімальною від початку війни: у січні їх було 539, у грудні – 617, у листопаді – 541, за п’ять перших днів війни в лютому минулого року – 464, а за 12 днів цього березня 209. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 976 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1126, червень – 1104, травень – 1136, квітень – 1887, березень – 2972.
Згідно зі зведенням, від початку березня цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинули 72 людини і ще 182 були поранені, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померли 12, поранені 27 осіб (13% від загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у березні припало 83% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати тільки на випадки після 5 березня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Китай представив у п’ятницю мирний план із припинення україно-російської війни, що складається з 12 пунктів.
У документі, розміщеному на сайті МЗС, першим пунктом вказано “повагу суверенітету всіх країн”. “Повинні суворо дотримуватися загальновизнані норми міжнародного права, включно з цілями і принципами Статуту Організації Об’єднаних Націй. Суверенітет, незалежність і територіальна цілісність усіх країн мають бути ефективно захищені”, – йдеться в тексті.
“Відмова від менталітету холодної війни. Безпека країни не повинна забезпечуватися за рахунок інших. Безпека регіону не повинна забезпечуватися посиленням або розширенням військових блоків”, – зазначається у 2-му пункті.
Серед інших пропозицій Китаю – припинення бойових дій. “Усі сторони повинні підтримати Росію та Україну в роботі в одному напрямку і якнайшвидшому відновленні прямого діалогу, щоб поступово деескалувати ситуацію та зрештою досягти всеосяжного припинення вогню”, – йдеться в ньому.
Китай пропонує також розв’язання гуманітарної кризи, захист цивільних осіб і військовополонених (військовополонених), гарантування безпеки атомних електростанцій, зниження стратегічних ризиків (не можна застосовувати ядерну зброю і не можна вести ядерні війни), сприяння експорту зерна, припинення односторонніх санкцій, підтримання стабільності ланцюжків виробництва й постачань, сприяння постконфліктному відновленню.
У посольстві КНР у Києві агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що документ ґрунтується на запропонованих Головою КНР Сі Цзіньпінем “чотирьох необхідних умовах”; “чотирьох загальних позиціях”, яких треба дотримуватися міжнародному співтовариству, і “Трьох спостереженнях” щодо кризи.
Як пояснили в посольстві, “чотири необхідності” полягають у тому, що слід поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх держав, дотримуватися мети і принципів Статуту ООН, серйозно ставитися до раціональних занепокоєнь усіх країн у сфері безпеки та підтримувати всі зусилля, що сприяють мирному врегулюванню кризи”.
“Чотири “спільні позиції”, яких потрібно дотримуватися міжнародному співтовариству, мають на увазі, що міжнародне співтовариство повинне підтримувати всі зусилля, що сприяють мирному врегулюванню кризи в Україні, та закликати відповідні сторони зберігати розсудливість, проявляти стриманість, а також якнайшвидше встановити прямі контакти та створити умови для поновлення перемовин; разом виступати проти застосування чи погрози застосування ядерної зброї, обстоювати неприпустимість використання ядерної зброї та ведення ядерної війни”, – йдеться у повідомленні.
“Три спостереження” з приводу кризи – “У конфліктах і війнах не буває переможців”, “У складних проблем немає простих рішень”, “Необхідно уникати конфронтацій між великими державами”.
Тим часом у четвер Генеральна асамблея ООН проголосувала за резолюцію “Принципи Статуту Організації Об’єднаних Націй, що лежать в основі досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні”, проєкт якої внесено 57 країнами, включно з Україною.
Згідно з резолюцією, Генасамблея “знову заявляє свою вимогу, щоб Російська Федерація негайно, повністю і беззастережно вивела всі свої збройні сили з території України в її міжнародно визнаних кордонах, і закликає до припинення бойових дій”.
У резолюції також міститься заклик до “негайного припинення нападів на критично важливу інфраструктуру України і будь-яких навмисних нападів на цивільні об’єкти, включно з житловими будинками, школами і лікарнями”.
Китай від голосування за резолюцію утримався.
Зниження продажів більш ніж на 30% через російську агресію зазнали 47% українських компаній, зокрема у 19% падіння перевищило 50%, найбільше постраждали сільське господарство, роздрібна торгівля, гірничодобувна та металургійна промисловість, такі результати нового опитування стійкості бізнесу, представлені Американською торговою палатою (AmCham).
“Війна завдала величезної шкоди українському бізнесу, проте компанії продемонстрували надзвичайну стійкість, а деякі навіть знайшли можливості для зростання”, – йдеться в повідомленні.
Згідно з дослідженням, проведеним спільно з “McKinsey & Company Україна” напередодні першої річниці війни, 2022 року 3% компаній збільшили продажі, по 10% – або зберегли їх, або втримали зниження в межах 10%. Можливості зростання відзначали представники банківського та фінансового секторів, IT.
Лише 4% скоротили чисельність персоналу більш ніж на 30%, тоді як у 29% цей показник перебував у межах 10-30%, а 2% навіть збільшили штат.
Вказується, що 4% компаній припинили операції і не знають, коли зможуть їх відновити, тоді як 30% припиняли, але вже відновили.
На думку опитаних, у 2023 році тиск війни на бізнес збережеться або навіть посилиться. Також серед невтішних прогнозів – скорочення сукупного попиту, оскільки зростання ВВП залишається невизначеним, а купівельна спроможність споживачів може знизитися через вичерпання заощаджень, зростання безробіття та скорочення зарплат.
Як вказується в результатах дослідження, 90% компаній розробили внутрішні “плани на випадок непередбачуваних обставин”, проте понад 40% опитаних вважають їх недостатньо ефективними.
У рамках цих планів 61% створив довоєнні спеціальні оперативні групи (багатофункціональні групи або зі спеціалізацією на функцію управління ризиками), 33% розробили такі плани з бізнес-підрозділами, 6% залучили професійну зовнішню допомогу для підготовки планів. Також 40% компаній визнали, що план не спрацював належним чином, у т.ч. 29% не передбачили масштабів збоїв, а 7% не мали потрібних ресурсів для реалізації плану.
Згідно з опублікованою інформацією, основним військовим викликом для 25% опитаних стало зниження попиту на продукти або послуги (у машинобудуванні – 60%, рітейлі – 42%), для 23% – фізична шкода об’єктам (у FMCG – 67%, транспорті/машинобудуванні – 50%), 19% – порушення ланцюжків поставок (фармацевтика – 50%, машинобудування – 40%).
Проблему енергопостачання назвали основною 10% опитаних (IT – 30%, банки – 25%), проте серед топ-3 проблем вона лідирує з показником 66%, випереджаючи порушення ланцюжків поставок 60% і зниження попиту 52%.
Серед ключових пріоритетів для ефективного планування на випадок непередбачених обставин компанії виокремили гнучку операційну модель і сильну корпоративну культуру.
“У той час як гнучка операційна модель вважається найкориснішим фактором для подолання кризи, що триває, серед пріоритетів, які бачать компанії для свого подальшого розвитку, респонденти відзначили диверсифікацію, більш ефективне планування на випадок надзвичайних ситуацій і створення стійких команд”, – зазначено в дослідженні.
У майбутньому для подолання кризи 46% компаній звернуть увагу на стратегію та диверсифікацію бізнесу, що потребуватиме переосмислення інвестиційних планів, 29% ефективніше розпланують свої дії, 18% залучать і підтримають стійку команду та робочу силу.
Американська торговельна палата в Україні є найвпливовішою міжнародною бізнес-асоціацією, що слугує понад 600 компаніям-членам в Україні з 1992 року, доносить об’єднаний голос американських, міжнародних та українських компаній, які інвестували понад $50 млрд в Україну та залишаються вірними країні.
