Покоління Z може стати першим за багато десятиліть поколінням, у якого результати деяких тестів на когнітивні здібності виявилися гіршими, ніж у попередників. На це вказують дослідження у США та Європі, міжнародні освітні тести та дані про так званий зворотний ефект Флінна.
Дискусія знову активізувалася після публікації науково-популярним ресурсом RathBiotaClan матеріалу Is Gen Z the First Generation Less Intelligent Than Their Parents?. Його автор Шибасіс Рат зібрав дослідження, що свідчать про зниження результатів за окремими показниками — математичним та вербальним мисленням, здатністю концентрувати увагу, запам’ятовуванням та розв’язуванням задач.
Однією з нагод для публікації стали слухання Комітету Сенату США з питань торгівлі, науки та транспорту, що відбулися 15 січня 2026 року. Нейробіолог і фахівець у галузі освіти Джаред Куні Хорват представив сенаторам дані про те, що за останні два десятиліття в ряді розвинених країн спостерігається стагнація або зниження показників грамотності, математичних навичок, уваги та здатності до складного міркування.
Більшу частину XX століття результати тестів на інтелект послідовно поліпшувалися від покоління до покоління. Це явище отримало назву ефекту Флінна. Зростання пояснювали поліпшенням харчування та охорони здоров’я, розширенням доступу до освіти, зменшенням кількості дітей у сім’ях та ускладненням середовища, в якому люди ростуть і працюють.
Однак у деяких розвинених країнах цей процес спочатку сповільнився, а потім змінив напрямок.
Одне з найвідоміших досліджень провели норвезькі вчені Бернт Братсберг та Оле Рогеберг. У роботі, опублікованій у Proceedings of the National Academy of Sciences у 2018 році, вони використовували дані про призов до війська та адміністративні реєстри за кілька десятиліть. Порівняння братів у межах одних і тих самих сімей дозволило авторам зробити висновок, що як попереднє зростання, так і подальше падіння результатів значною мірою пов’язані зі змінами середовища, а не з генетичними змінами населення.
У липні 2026 року Братсберг та його колеги опублікували в PNAS нове дослідження на основі даних 579 379 норвезьких чоловіків, народжених у 1967–1991 роках. Воно показало, що розширення середньої освіти певний час могло маскувати більш загальну негативну тенденцію результатів когнітивних тестів. Після того як зростання охоплення освітою сповільнилося, зниження стало помітнішим у різних соціальних групах.
Американські дані дають схожий, хоча й складніший результат.
Дослідники Північно-Західного університету проаналізували результати 394 378 американців, які проходили онлайн-тестування в рамках проєкту SAPA у 2006–2018 роках. Результати з вербального мислення, матричних завдань та числових послідовностей з часом погіршувалися. При цьому просторове мислення, навпаки, поліпшувалося.
Саме тому одна з авторок дослідження Елізабет Дворак застерігала від твердження, що американці просто «стають дурнішими». За її словами, зміна результатів тестування не обов’язково означає відповідну зміну загальної розумової здатності. Воно може відображати зміну навичок, мотивації, освіти або здатності виконувати конкретний тип тестових завдань.
Це принципово важливе застереження і для оцінки покоління Z. Сучасні молоді люди можуть гірше показувати себе в одних типах когнітивних завдань і водночас краще — в інших, наприклад, під час обробки візуальної інформації або використання цифрових інструментів.
Іншим серйозним джерелом даних є міжнародна програма OECD PISA, в рамках якої перевіряються знання та здатність застосовувати їх у 15-річних школярів.
Між PISA 2018 і PISA 2022 середній результат з математики в країнах OECD знизився на рекордні 15 балів, а з читання — на 10 балів. При цьому результати з природничих наук істотно не змінилися. OECD наголошує, що погіршення результатів з читання почалося ще до пандемії COVID-19, тому пояснити весь тренд лише закриттям шкіл у 2020–2021 роках неможливо.
Водночас сама ОЕСР не зводить проблему до смартфонів чи комп’ютерів. Організація зазначає, що причини зниження освітніх результатів численні, а грамотне використання цифрових технологій викладачами може, навпаки, сприяти розвитку цифрової грамотності та здатності критично оцінювати інформацію.
Саме тут починається найбільш суперечлива частина дискусії.
Хорват пов’язує погіршення деяких показників із швидким проникненням ноутбуків, планшетів та інших цифрових пристроїв у сферу освіти. У його письмових свідченнях перед Сенатом стверджується, що надмірне навчання за допомогою екранів може погіршувати концентрацію, глибину обробки інформації та запам’ятовування, особливо якщо цифрова технологія просто замінює традиційне навчання, не пропонуючи кращої педагогічної методики.
Однак на основі наявних даних не можна зробити висновок, що смартфони є єдиною або навіть доведеною головною причиною зворотного ефекту Флінна.
На результати одночасно можуть впливати якість шкільної освіти, зміна навчальних програм, соціальне середовище, пандемія, сон, фізична активність, харчування, способи споживання інформації та зміна мотивації до проходження стандартизованих тестів.
Тому коректніше говорити не про доведене «падіння інтелекту покоління Z», а про спостережуване зниження результатів за низкою когнітивних та освітніх показників у кількох розвинених країнах.
Навіть таке обережніше формулювання має серйозне економічне значення.
Навички читання складних текстів, математичного аналізу, концентрації та розв’язання нестандартних завдань безпосередньо впливають на людський капітал. В умовах поширення штучного інтелекту значення цих навичок може не зменшуватися, а зростати: людині необхідно не тільки отримувати готову відповідь від машини, а й оцінювати її правильність, помічати помилки та самостійно формулювати складні завдання.
Якщо зниження окремих когнітивних показників дійсно має стійкий характер, наслідки можуть проявитися у продуктивності праці, якості професійної освіти, здатності освоювати складні професії та інноваційному потенціалі економіки.
Але існує й протилежна можливість: цифрове середовище не стільки знижує інтелект, скільки змінює структуру навичок, роблячи менш затребуваними одні форми обробки інформації та розвиваючи інші. Саме це питання сьогодні залишається відкритим.
Матеріал RathBiotaClan корисний насамперед як науково-популярний огляд, що зібрав в одному місці кілька досліджень та публічні виступи Джареда Куні Хорвата. Сам RathBiotaClan позиціонує себе як індійську платформу наукової освіти та медіа, зареєстровану в Індії як micro services enterprise в системі MSME/Udyam. Засновник ресурсу Шибасіс Рат спеціалізується на популяризації досліджень у галузі біології та суміжних наук.
RathBiotaClan не є рецензованим науковим журналом. Тому його публікацію правильніше використовувати як відправну точку, а не як самостійний доказ того, що покоління Z стало менш інтелектуальним.
Найважливішими первинними джерелами для цієї теми є дослідження в PNAS та журналі Intelligence, статистика OECD PISA та матеріали слухань Сенату США. Саме вони дають змогу перевірити основні твердження популярної публікації.
Завдяки участі України в проєкті POLARIN у рамках програми «Горизонт Європа» на станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» стартують два нових міжнародних дослідження, повідомляє Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).
«На «Вернадському» досліджуватимуть аерозольне поширення мікробних угруповань у полярних регіонах у рамках проєкту MICROAIRPOLAR. Другий проєкт – TRICUSO-FLOATS, присвячений моніторингу вуглецю в Південному океані; для нього з борту криголама «Ноосфера» запустять 6 аргобуїв із низкою датчиків», – йдеться у повідомленні НАНЦ у вівторок.
Зокрема, в рамках проєкту MICROAIRPOLAR, який реалізують вчені Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Велика Британія), на трьох станціях в Арктиці та на трьох – в Антарктиці встановлять спеціальне обладнання MicroAirCollector для відбору проб мікроорганізмів із повітря. Вчені проведуть їхній генетичний аналіз, щоб встановити, кого саме вітер заносить у полярні регіони, та відстежать траєкторії повітряних мас і рух бактерій в Арктиці та Антарктиці, а також між ними.
У рамках другого проєкту — TRICUSO-FLOATS, який реалізують вчені Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція), проводитиметься моніторинг вуглецю в Південному океані. Для цього з борту «Ноосфери» запустять 6 аргобуїв із низкою датчиків, які вимірюватимуть загальну лужність та вміст розчиненого неорганічного вуглецю, що допоможе кількісно оцінити, скільки вуглецю поглинає Південний океан.
Обидва дослідження розпочнуться в наступному антарктичному сезоні, який стартує наприкінці 2026 року.
Також НАНЦ нагадує, що POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, що належать організаціям з усього світу. MICROAIRPOLAR і TRICUSO-FLOATS – перші проєкти-переможці, які отримають доступ до «Вернадського» та «Ноосфери» в рамках POLARIN.
«Для України такі ініціативи — це можливість долучитися до новітніх наукових досліджень і бути активним членом глобальної полярної спільноти», — підсумовують у НАНЦ.
Хірурги та інженери Каліфорнійського університету в Сан-Дієго вперше використали дистанційно керованих гуманоїдних роботів для виконання операцій на живих тваринах у рамках доклінічного дослідження.
Мова йде не про автономну хірургію: усіми рухами роботів керували хірурги з консолі. Проте експеримент став важливим кроком для медичної робототехніки, оскільки до цього гуманоїдні роботи не застосовувалися для повноцінних хірургічних процедур на живих об’єктах.
За даними UC San Diego, дві операції було виконано в рамках доклінічного випробування, результати якого опубліковано 8 липня в журналі Nature. В одному випадку операцію виконувала команда «людина-робот»: гуманоїдний робот працював під керуванням хірурга, а людина асистувала. У другому випадку процедуру виконали два гуманоїдні роботи, які працювали поруч один з одним. Обидві операції проводилися на свинях.
Ars Technica уточнює, що роботи виконали дві інвазивні операції з видалення жовчного міхура у живих свиней.
Роботи отримали назву Surgie. На відміну від спеціалізованих хірургічних комплексів, такі гуманоїдні системи компактніші й потенційно можуть використовуватися у звичайних операційних без масштабної перебудови приміщення. UC San Diego зазначає, що Surgie має зріст близько 5 футів і вагу близько 60 фунтів, тоді як традиційні роботизовані хірургічні платформи можуть важити близько 1 800 фунтів і потребують великої команди для встановлення.
За словами одного зі старших авторів дослідження, професора Майкла Йіпа, дистанційно керовані та, у перспективі, автономні гуманоїдні роботи можуть розширити доступ до хірургічної допомоги в регіонах, де бракує лікарів та спеціалізованої інфраструктури. У Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго вважають, що такі системи можуть бути корисними в сільських лікарнях, польових медичних умовах, зонах надзвичайних ситуацій та інших місцях, де неможливо швидко розгорнути повноцінний хірургічний центр.
При цьому дослідники підкреслюють, що технологія поки що далека від клінічного застосування на людях. Під час операцій роботів доводилося кілька разів перекалібрувати, через що процедури займали більше часу, ніж при використанні спеціалізованих хірургічних систем. Ще одна проблема — затримка між рухом хірурга на консолі та рухом робота, що є особливо важливою для майбутніх операцій на відстані.
Головне значення експерименту — не в тому, що роботи замінили хірургів, а в тому, що гуманоїдна форма вперше була випробувана в реальному хірургічному середовищі. Дослідники розглядають найближчу перспективу таких систем насамперед як роль асистентів: вони можуть допомагати в операційній, подавати інструменти, виконувати фізичні завдання та з часом брати на себе частину телеопераційних процедур.
Для ринку медичних технологій це може відкрити новий напрям між класичними хірургічними роботами та універсальними гуманоїдними платформами. Якщо такі системи стануть достатньо точними, безпечними та доступними, вони зможуть знизити бар’єри для роботизованої хірургії в невеликих лікарнях та країнах з обмеженими ресурсами.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, майже 40% українців відвідують культурні заходи один раз на пів року або рідше, найчастіше це кінотеатри, йдеться в дослідженні “Культура в Україні” агенції Research.ua, яке було презентоване Міністерством культури України в четвер в Києві.
Зокрема, на запитання про частоту відвідування культурних заходів, 37% респондентів відповіли, що відвідують такі заходи один раз на пів року або рідше, 26% – один раз на декілька місяців, 30% – раз на місяць, або частіше, а 7% зазначили, що не відвідують культурних заходів.
Серед основних джерел новин про культуру у 2025 році були соціальні мережі (75%) та месенджери (65%), зокрема: Телеграм є джерелом новин про культуру для 58% опитаних, Facebook – 51%, Instagram – 46%, YouTube – 42%.
Серед найпопулярніших форматів культурних заходів є кінотеатри (66% респондентів), музичні концерти (42%) і театральні вистави (40%).
Стосовно бар’єрів для відвідування культурних заходів: нестача коштів (54% респондентів), брак часу (42%), відсутність заходів поблизу (26%) і відсутність компанії (17%).
Соцопитування було проведено 22-30 грудня 2025 року методом онлайн-інтерв’ю; вибірка 2000 респондентів; опитували доросле міське населення України в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій.
https://interfax.com.ua/news/culture/1171698.html