Ходьба та інші прості рухи тіла можуть сприяти циркуляції рідини в мозку та потенційно допомагати йому позбавлятися від продуктів обміну речовин, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Nature Neuroscience.
Група вчених вивчала рух мозку у мишей, що перебували у стані неспання, за допомогою високошвидкісної двофотонної мікроскопії. Дослідники встановили, що під час руху мозок злегка зміщується всередині черепа, причому цей процес тісно пов’язаний не з диханням або серцевим ритмом, а зі скороченням м’язів живота під час руху.
За даними авторів роботи, скорочення м’язів черевної порожнини створює механічний тиск, який через судинні зв’язки між животом, хребтом і центральною нервовою системою передається до мозку. Вчені описують цей механізм як свого роду «гідравлічний» зв’язок: рух тіла і напруження м’язів можуть запускати мікрорух мозку і впливати на рух спинномозкової та міжклітинної рідини.
Моделювання показало, що такий м’який рух мозку може сприяти виведенню міжклітинної рідини з мозкової тканини в субарахноїдальний простір. Автори підкреслюють, що напрямок цього потоку відрізняється від того, що спостерігається під час сну, коли активніше працює так звана глімфатична система, пов’язана з очищенням мозку від продуктів обміну.
Науково-популярне видання ScienceDaily, посилаючись на це дослідження, зазначає, що скорочення м’язів живота під час руху може сприяти циркуляції спинномозкової рідини, а отже, проста фізична активність потенційно може бути пов’язана з підтриманням здоров’я мозку. Один з авторів роботи Патрік Дрю пояснив, що рух тіла може бути важливим фізіологічним механізмом, що впливає на мозок через механічний зв’язок з черевною порожниною.
При цьому дослідження не доводить, що ходьба безпосередньо «очищає» мозок людини або лікує неврологічні захворювання. Робота виконана на мишах, а висновки щодо людей вимагають додаткових досліджень. Однак вона показує можливий біологічний механізм, через який звичайна рухова активність може бути корисною не тільки для серця, судин і м’язів, але й для процесів обміну рідини в мозку.
Для медицини та ринку wellness це важливо тому, що ходьба залишається одним із найдоступніших способів підтримки здоров’я. На відміну від складних тренувань, вона не вимагає обладнання, спеціальних умов або високої фізичної підготовки. Якщо майбутні дослідження підтвердять аналогічний механізм у людини, регулярна ходьба може отримати ще одне наукове пояснення як інструмент профілактики когнітивного виснаження та підтримки нормальної роботи мозку.
У дослідженні також йдеться про те, що рух мозку під час ходьби має дуже малу амплітуду — мова йде про мікроскопічні зміщення, які неможливо відчути. Однак саме такі механічні коливання можуть бути достатніми, щоб впливати на рух рідини в тканинах мозку.
Ключовий висновок роботи полягає в тому, що мозок не повністю ізольований від решти тіла, як це часто уявлялося раніше. Він механічно пов’язаний з рухами організму, а скорочення м’язів живота під час ходьби та іншої активності можуть бути частиною системи, що допомагає переміщувати рідини всередині та навколо мозку.
Перегляд коротких відео перед сном може не тільки погіршувати якість сну, але й сам ставати наслідком денної втоми. До такого висновку дійшли дослідники з Китаю, які вивчили зв’язок між проблемним споживанням коротких відео та симптомами безсоння у студентів, як випливає з дослідження в журналі Personality and Individual Differences.
Автори роботи проаналізували дані 6 691 студента з центрального Китаю. Опитування проводилося двічі з інтервалом у три місяці: учасники відповідали на питання про звички перегляду коротких відео, труднощі зі сном, денну втому, настрій і зниження продуктивності.
Дослідження показало двосторонній зв’язок: надмірне використання платформ коротких відео прогнозувало зростання проблем зі сном через три місяці, але зворотний ефект виявився ще сильнішим. Люди, які вдень відчували втому, млявість або погіршення настрою через поганий сон, частіше втрачали контроль над переглядом відео та використовували їх як спосіб швидко зняти напругу або нудьгу.
На думку дослідників, денна втома виступає своєрідним «мостом» між безсонням і проблемним використанням цифрових платформ. Нестача сну знижує самоконтроль і здатність опиратися швидким винагородам, а короткі відео дають просту і майже не вимагаючу зусиль форму емоційної розрядки. В результаті людина може знову почати дивитися ролики ввечері, пізніше засинати і наступного дня відчувати ще більшу втому.
Автори зазначають, що алгоритми платформ коротких відео посилюють цей цикл: персоналізована стрічка утримує увагу, а користувач часто недооцінює, скільки часу вже провів за переглядом. Особливо значущим фактором виявилося саме важке засинання, яке може запускати стійку звичку відкладати сон.
Для бізнесу та ринку цифрових сервісів це дослідження важливе тим, що показує не тільки силу залучаючих алгоритмів, а й зростаючий попит на цифрове благополуччя. Додатки, освітні платформи, роботодавці та медичні сервіси все частіше враховуватимуть вплив нічного екранного часу на продуктивність, психічний стан і якість життя користувачів.
Дослідники підкреслюють, що проблема не зводиться лише до «слабкої сили волі». Коли людина погано спить і втомлюється вдень, її здатність контролювати імпульси знижується, а цифрові розваги стають найдоступнішим способом короткострокового відновлення.
Медична лабораторія “Діла” в 2025 році збільшила кількість виконаних досліджень на 10,5%, кількість клієнтів – на 4%, відкрила 26 нових відділень.
Як повідомляє лабораторія в пресрелізі, підводячи підсумки минулого року, драйвером зростання продажів в 2025 році залишався розвиток онлайн-сервісів. Зокрема, у 2025 році частка замовлень сплачених онлайн, зросла більше ніж на 10% до майже третини замовлень.
Лабораторія зазначає, що в 2025 році “Діла” відкрила 26 власних і партнерських відділень. Загалом з лютого 2022 року лабораторія збільшила свою мережу майже вдвічі, на початок 2026 року мережа компанії становить 276 точок присутності.
Восени 2025 року “Діла” запустила нову клініко-діагностичну лабораторію в Києві площею понад 2 тис. кв. м, потужності якої дозволяють виконувати понад 15 млн досліджень на рік.
Найбільший обсяг капітальних інвестицій упродовж 2022–2025 рр. – близько 40 млн грн – спрямували на запуск нової лабораторії в Києві, комплексне оснащення мережі відділень генераторами та інверторами з акумуляторами, встановлення додаткових ліній електропередач і джерел безперебійного живлення.
“На початок 2026 року всі власні відділення “Діла” та клініко-діагностичні лабораторії працюють у повністю автономному режимі, – уточнюють в лабораторії.
Там також зазначають, що впродовж 2025 року до команди “Діла” приєдналося 465 нових співробітників, а загальна чисельність персоналу компанії перевищила 2100 осіб.
Крім того, в межах проєктів корпоративної соціальної відповідальності “Діла” разом із “Фундацією ДІЛА” спрямували понад 70,6 млн грн на допомогу у 2025 році, а з 2022 року – понад 162,2 млн грн, в тому числі 49,3 млн грн на соціальні знижки, з них 45 млн на підтримку здоров’я військових та ветеранів.
В 2025 році “Діла” перерахувала до бюджету країни 593,2 млн грн податків і зборів, що на 56% більше, ніж у 2024 році.
Твердження про те, що гриби допомагають знизити рівень холестерину, в цілому відповідає науковій логіці, але вимагає важливих уточнень: ефект залежить від виду грибів, раціону в цілому та індивідуальної переносимості, а доказова база щодо людей поки що обмежена.
Приводом для обговорення став коментар лікаря-гастроентеролога, в якому йдеться про те, що хітин, який міститься в грибах, може знижувати холестерин, зв’язуючи харчові ліпіди і знижуючи їх всмоктування в кишечнику. На практиці механізми частіше описують через харчові волокна грибів в цілому, включаючи бета-глюкани і хітиноподібні компоненти: харчові волокна здатні зв’язувати жовчні кислоти і частини ліпідів в кишечнику, підвищуючи їх виведення, через що організм може витрачати більше холестерину на синтез нових жовчних кислот.
Дані по грибах вказують на потенціал, але не гарантують сильного ефекту у кожного. Так, огляд в журналі Food & Function (RSC, 2024) відзначає, що печериці (A. bisporus) і деякі інші гриби демонструють здатність зв’язувати жовчні кислоти в моделях травлення, проте клінічні дані обмежені і неоднорідні. У цьому ж огляді згадуються дослідження, де щоденне вживання приблизно 150-200 г свіжих печериць або вешенок асоціювалося зі зниженням загального та/або LDL-холестерину.
При цьому гриби цінні не тільки потенційним впливом на ліпіди. Вони зазвичай дають раціону харчові волокна і ряд мікронутрієнтів (вітаміни групи B, селен, мідь, калій), а вітамін D в грибах помітно підвищується при УФ-обробці.
Теза про те, що гриби «краще не їсти» з картоплею, хлібом або бобовими, суворого наукового підтвердження як універсальне правило не має. Частіше проблема в іншому: гриби містять манітол (група FODMAP, поліоли), який у частини людей, особливо при синдромі подразненого кишечника, може посилювати газоутворення і здуття. Якщо до грибів додати велику порцію крохмалистої їжі або бобових, загальне «навантаження» на травлення може зрости, і дискомфорт стає більш імовірним, але це питання індивідуальної переносимості і розмірів порцій, а не заборони.
Практичний висновок: гриби можна розглядати як корисний компонент збалансованого раціону і одне з джерел харчових волокон, але «лікувати холестерин грибами» не варто. При підвищеному холестерині ключовими залишаються загальний профіль харчування, фізична активність і рекомендації лікаря (в тому числі щодо терапії, якщо вона потрібна).
Аналіз показників цементної галузі України проведено інформаційно-аналітичним центром Experts Club за сприяння Асоціації виробників цементу України “Укрцемент”.
За п’ять останніх років українська цементна галузь пережила пік виробництва у 2021 році, різке падіння у 2022-му, поступове відновлення у 2023-му та вихід на стадію стабілізації у 2024-му. Втім, поточний рівень все ще далекий від довоєнних показників.
За даними профспільноти та галузевих оглядів, випуск становив близько 11 млн т у 2021 році, знизився до 5,4 млн т у 2022-му, відновився до 7,43 млн т у 2023-му та досяг 7,93 млн т у 2024-му. У 2025 році виробники говорять про фактичну «стелю» — приблизно 8 млн т за поточних ризиків і логістики, ймовірно це максимальна цифра.
Динаміка внутрішнього споживання цементу демонструє схожу тенденцію «спаду та нормалізації». У 2021 році, до початку повномасштабного вторгнення, обсяг споживання становив близько ~ 10,6 млн тонн. У 2022-му ринок цементу різко впав до приблизно ~ 4,5 млн тонн, у 2023 році піднявся до ~ 6,2 млн тонн, а у 2024-му стабілізувався на рівні близько ~ 6,3 млн тонн. Таким чином, країна наблизилася до стабільного рівня «воєнного» попиту, який майже вполовину менше довоєнного, в межах 6–6,5 млн тонн.
Структура попиту змінилася: частка класичного житлового та комерційного будівництва поступилася місцем інфраструктурним і оборонним проєктам. Ключові короткострокові драйвери — фортифікаційні роботи, укриття, екстрені ремонти доріг і мостів, а також адресні житлові програми на кшталт «єОселя», які підтримували попит у 2023–2024 роках, хоч і не повернули його до рівня 2021-го. На 2025 рік ринок очікує «рівного» попиту, чутливого до обсягів бюджетного та міжнародного фінансування.
В умовах скорочення внутрішнього попиту, природним кроком у підтримці завантаженості виробництва стало поступово переорієнтувати частину обсягів цементу на зовнішні ринки. У 2021-му експорт цементу становив порядку 971 тис. тонн (9% обсягів виробництва), 2024 році близько 1,7 млн тонн (21,3% обсягів виробництва). Основними напрямами залишаються сусідні країни — Польща, Румунія, Угорщина та Молдова, що підтверджуються як статистичними даними, так і галузевими оцінками. У галузі не раз підкреслювали: щойно внутрішнє споживання почне зростати, експортна частка скоротиться на користь українських будмайданчиків.
Імпорт, навпаки, стиснувся. Після приблизно 1 млн т у докризовому 2020 році поставки у 2024-му зменшилися до ~40 тис. т (включно з нішевими позиціями, наприклад білим цементом). На це вплинули й антидемпінгові мита: проти Туреччини — 33–51% (чинні пока що до вересня 2026 року), а проти РФ/Білорусі/Молдови заходи продовжено до 2030-го. За нинішніх умов, коли виробничі потужності та логістика адаптовані до «воєнного» рівня споживання, попит повністю покривається за рахунок внутрішніх ресурсів.
Ринкова структура у 2024–2025 роках високо концентрована. Ключові виробники — ПрАТ «Івано-Франківськцемент», група CRH (після погодження АМКУ угоди придбання CRH активів Dyckerhoff/Buzzi – ПрАТ «ВІПЦЕМ», АТ «Подільский цемент», ПрАТ «Миколаївцемент», ТОВ «Цемент») та ПрАТ «Кривий Ріг Цемент». Угода CRH, попри дискусії на ринку, юридичні спори та увагу з боку антимонопольних органів – очікувано для трансакцій такого масштабу, створює потенціал для інтеграції у глобальні виробничі й логістичні ланцюги, залучення нових інвестицій, модернізації виробництва та підвищення стандартів конкурентного середовища. У контексті майбутньої масштабної відбудови країни угода відкриває можливості для зміцнення стабільності постачань, підвищення якості продукції та розвитку конкурентного середовища.
Хто зараз «тягне» внутрішнє споживання. У мирний час головним стабілізатором попиту були масове житлове будівництво та інфраструктура. У 2023–2025 роках базовий попит формують дороги та інженерні споруди (включно з укріпленнями й укриттями), муніципальні та енергооб’єкти, точкові відновлювальні проєкти, а також приватний сектор — ремонти та локальні будівництва.
Дорожнє будівництво є важливим фактором економічного та соціального розвитку. Впровадження новітніх технологій, використання якісних матеріалів та дотримання екологічних вимог є ключовими аспектами успішного розвитку цієї галузі.
Розвиток будівництва та ремонту цементобетонних доріг на базі цементних сумішей сьогодні може мати ключову роль у стимулюванні стабільного споживання цементу в умовах війни та відновлення. Такий інфраструктурний напрям дозволяє підтримувати виробничі потужності підприємств, робочі місця та економічну активність, незважаючи на значне скорочення житлового й комерційного будівництва. Завдяки своїй довговічності та витривалості, цементобетонні покриття є оптимальним рішенням як для військової, так і для цивільної логістики. Реалізація подібних проєктів не лише забезпечує сталість галузевого попиту, а й розвиток суміжних секторів, створюючи мультиплікативний ефект для економіки навіть у кризових умовах. Цим питанням присвячено спеціалізований семінар НІРІ та Асоціації «Укрцемент», 15-16.10.2025, де обговорюватимуться переваги та роль цементобетонних рішень у відбудові України (деталі на ukrcement.com.ua).
З погляду каналів продажів ринок залишається переважно B2B: основну частину цементу купують підрядні організації, дорожні та інфраструктурні компанії, великі забудовники, виробники ЗБВ, бетонні вузли. B2C-канал (роздрібні мережі будматеріалів, малі підрядники) зберігає помітну роль у ремонтах і малоповерховому будівництві, але в загальному обсязі поступається проєктному сегменту. Побічні підтвердження «інфраструктурного» зсуву дають галузеві огляди будівництв і повідомлення про фортифікаційні роботи у 2024–2025 роках.
Географія зовнішніх продажів показує стійкий «коридор» і сусідстві з ЄС. За даними торгової статистики за 2023 рік, на Румунію припала найбільша вартість поставок, далі — Польща та Угорщина; У 2024 зберіглася – Румунія, Польща та Угорщина
Це відображає дефіцити на прикордонних ринках ЄС і конкурентоспроможність української ціни за близької логістики.
Що обмежує зростання. Воєнні ризики та енергетична інфраструктура (зокрема доступність електроенергії), регіональні логістичні плечі, а також регуляторні й конкурентні питання. Для масштабного стрибка споживання (умовно 12–13 млн т) потрібен стійкий приплив інвестиційних ресурсів під реконструкцію порядку $35 млрд на рік — асоціація оцінює такий сценарій як технічно й операційно реалістичний. У рівнянні важливі передбачувані правила конкуренції та моніторинг ціноутворення, аби «реконструкційний» мультиплікатор не поглинався витратами.
Висновок Experts Club. Галузь знайшла «воєнну рівновагу»: виробництво близько 8 млн т, внутрішнє споживання ~6,3 млн т, експорт — страховка на рівні 1,5–1,7 млн т. Із масштабуванням програм відновлення та зміцнення енергетики логічний зсув з експорту на користь внутрішнього ринку. Ключ до прискорення — стабільне фінансування інфраструктури та житла, доступна енергетика і підтримання добросовісної конкуренції між великими гравцями. У такому сценарії цемент залишається одним із перших матеріалів, що швидко трансформує бюджет у зайнятість і ВВП — через бетон, ЗБВ, дороги та фортифікацію.
Джерела: Global Cement (випуск і споживання; мита на імпорт), Інтерфакс-Україна/Укрцемент (експорт 2024; оцінки потреби під реконструкцію), OEC (напрями експорту 2023), CEMBUREAU (імпорт-експорт і споживання, зокрема орієнтир по 2024), галузеві та ділові ЗМІ щодо угоди CRH/Dyckerhoff і конкурентної ситуації.
Джерело: https://expertsclub.eu/rynok-czementu-ukrayiny-doslidzhennya-experts-club/
