Як повідомляє Еxperts.news, кількість слів, які люди вимовляють у повсякденному житті, помітно скоротилася за останні півтора десятиліття, що потенційно може впливати на соціальні зв’язки, психологічне благополуччя та комунікацію на роботі, свідчить дослідження психологів Університету Міссурі в Канзас-Сіті та Університету Арізони.
Згідно з роботою, опублікованою в науковому журналі Perspectives on Psychological Science, у період з 2005 по 2019 рік середня кількість слів, що вимовляє людина, скорочувалася приблизно на 338 слів на день з кожним наступним роком спостереження. У результаті розрахункове зниження за весь період склало близько 28%.
Дослідження базується на даних 2 197 осіб віком від 10 до 94 років, які брали участь у 22 наукових проєктах, що проводилися переважно в США, а також у Мексиці, Австралії та Європі. Для оцінки використовувалися періодичні аудіозаписи природного повсякденного життя учасників, а не їхні власні спогади про те, скільки вони розмовляли.
У більш ранній роботі 2007 року, виконаній із використанням аналогічної методики, середня людина вимовляла близько 15 959 слів на день. У пізнішій об’єднаній вибірці цей показник становив уже близько 12 792 слів.
Найбільш виражене зниження вчені зафіксували серед молодих людей. У учасників віком до 25 років кількість вимовлених слів скорочувалася приблизно на 451 слово на день за кожен рік, тоді як серед людей старше 25 років — приблизно на 314 слів. Таким чином, темпи зниження серед молоді виявилися приблизно на 44% вищими.
Автори не встановили конкретну причину такої динаміки. Період дослідження збігся зі стрімким поширенням смартфонів, соціальних мереж, месенджерів, електронної пошти та інших форм письмового цифрового спілкування, проте вчені підкреслюють, що наявні дані не дають змоги довести, що саме технології стали причиною скорочення розмов.
Дослідники також звертають увагу на те, що листування не обов’язково повністю замінює психологічні та соціальні функції живої розмови. Голосова комунікація містить інтонацію, паузи, емоційні сигнали та негайний зворотний зв’язок, які складніше передати за допомогою тексту.
Автори роботи пов’язують цю проблему з ширшою тенденцією до зростання соціальної ізоляції. Попередні дослідження показують стійкий зв’язок самотності з погіршенням низки показників фізичного та психічного здоров’я, хоча зменшення кількості вимовлених слів саме по собі ще не доведено як безпосередню причину таких наслідків.
На можливі наслідки цієї тенденції для бізнесу 10 вересня звернуло увагу видання Fast Company. Лікарка та спеціалістка з корпоративного здоров’я Талія Варлі зазначає, що скорочення живих розмов на робочому місці потенційно означає менше неформальних контактів між співробітниками, менше можливостей обговорювати проблеми та висловлювати незгоду, а також слабші зв’язки всередині команд.
За її оцінкою, особливо важливими є невеликі щоденні контакти — коротка розмова з колегою, обговорення ідеї поза формальною нарадою або кілька хвилин неробочого спілкування. Такі взаємодії можуть здаватися незначними окремо, проте саме вони поступово формують довіру та соціальні зв’язки в колективі.
Поширення дистанційної роботи та штучного інтелекту може додатково змінювати структуру комунікації. Цифрові інструменти дозволяють швидше обмінюватися інформацією та автоматизувати частину листування, але водночас здатні скорочувати кількість ситуацій, у яких людям необхідно безпосередньо розмовляти один з одним.
При цьому дослідники застерігають від надмірно спрощеного висновку, що людям потрібно лише механічно збільшити кількість вимовлених слів. Якість розмови, характер стосунків і соціальний контекст можуть мати не менш важливе значення, ніж тривалість спілкування.
Проте автори дослідження зазначають, що додаткові 300 слів на день можуть відповідати лише кільком хвилинам розмови — наприклад, короткому спілкуванню з сусідом чи колегою або більш докладній відповіді на звичне запитання «Як минув день?».
Таким чином, зафіксоване зниження розмовної активності може бути одним із показників більш масштабних змін у тому, як люди підтримують соціальні зв’язки в епоху цифрових комунікацій. Однак для оцінки довгострокового впливу цього процесу на здоров’я, самотність та продуктивність необхідні додаткові дослідження.
