Вживання до п’яти чашок кави з кофеїном на день загалом є безпечним для більшості дорослих і може бути пов’язане зі зниженням ризику низки серцево-судинних захворювань, йдеться в новій науковій заяві Американської кардіологічної асоціації (AHA).
Документ було опубліковано 20 липня 2026 року в науковому журналі Circulation. Його автори проаналізували результати досліджень щодо впливу кофеїну на артеріальний тиск, рівень холестерину, серцевий ритм, ризик інсульту, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності та діабету другого типу.
Для більшості дорослих безпечним вважається споживання до 400 мг кофеїну на добу. Це відповідає приблизно трьом-п’яти стандартним чашкам чорної кави об’ємом близько 240 мл кожна. При цьому фактичний вміст кофеїну може суттєво відрізнятися залежно від сорту зерен та способу приготування напою.
За даними AHA, вживання двох-чотирьох чашок кави на день пов’язане з нижчим ризиком серцевих захворювань, інсульту та серцевої недостатності. У деяких дослідженнях найнижчий ризик ішемічної хвороби серця відзначався у людей, які випивали дві-три чашки на день.
Регулярне вживання кави без цукру, сиропів та вершків також пов’язують зі зниженням ймовірності розвитку діабету другого типу. Однак дослідники підкреслюють, що користь може бути зумовлена не лише кофеїном, а й іншими біологічно активними сполуками, що містяться в каві та мають антиоксидантні й протизапальні властивості.
Додавання великої кількості цукру, солодких сиропів, вершків та інших наповнювачів може зменшити потенційну користь напою. Автори огляду також не рекомендують поширювати висновки щодо кави на енергетичні напої. Високі дози кофеїну та додаткові компоненти енергетиків можуть підвищувати артеріальний тиск і ризик порушення серцевого ритму.
Спосіб приготування кави також має значення. У нефільтрованій каві, зокрема еспресо, каві з френч-преса та каві по-турецьки, міститься кафестол, який може сприяти підвищенню рівня так званого «поганого» холестерину. При використанні паперового фільтра вміст цієї речовини значно знижується.
При цьому фахівці не вважають п’ять чашок універсальною рекомендацією для кожної людини. Реакція на кофеїн залежить від віку, генетики, швидкості обміну речовин, ліків, що приймаються, та стану здоров’я. У деяких людей навіть невелика кількість кави може викликати прискорене серцебиття, тривожність, підвищення тиску або порушення сну.
Більшість вивчених даних отримано в спостережних дослідженнях, тому вони вказують на зв’язок, але не доводять, що саме кава безпосередньо запобігає захворюванням. Американська кардіологічна асоціація наголошує на необхідності додаткових рандомізованих досліджень.
Джерело: ScienceAlert
Нове дослідження Національного університету Сінгапуру показало, що кофеїн може відновлювати порушення соціальної пам’яті після недосипання, впливаючи на конкретний ланцюг у гіпокампі. Робота опублікована в журналі Neuropsychopharmacology.
Вчені вивчали область CA2 гіпокампу, яка важлива для соціальної пам’яті — здатності впізнавати знайомих людей або, в експерименті, знайомих особин. У лабораторній моделі після п’яти годин позбавлення сну у мишей спостерігалося погіршення синаптичної пластичності та дефіцит соціальної пам’яті, а кофеїн допомагав відновити ці показники.
Дослідники пояснюють ефект тим, що кофеїн блокує сигнальні шляхи аденозинових рецепторів, які накопичуються під час неспання і гальмують активність мозку. При цьому автори підкреслюють, що їхня робота стосується не загального «оживлення мозку», а досить специфічного механізму в конкретному ланцюзі, пов’язаному з пам’яттю.
Що стосується більш широких ефектів кави, огляди літератури дійсно пов’язують регулярне споживання кави з нижчим ризиком хвороби Паркінсона, а щодо хвороби Альцгеймера дані виглядають менш однозначно: частина оглядів і метааналізів вказує на можливий захисний зв’язок, але автори зазвичай зазначають, що причинно-наслідковий зв’язок остаточно не доведений.
Головний висновок самих авторів залишається обережним: кофеїн може тимчасово пом’якшувати окремі когнітивні наслідки недосипання, але він не замінює сон. Саме сон залишається основою нормальної пам’яті та здорової роботи мозку.
