Як повідомляє Experts.news, cвітове виробництво гуманоїдних роботів перейшло від поодиноких прототипів до перших серійних партій, проте галузь залишається вкрай концентрованою: близько 85 % поставок у 2025 році забезпечили китайські компанії.
За оцінкою китайського дослідницького центру CCID, у 2025 році виробники КНР поставили близько 14,4 тис. гуманоїдних роботів, що становило 84,7% світового ринку. Таким чином, глобальний обсяг становив близько 17 тис. пристроїв. Інші дослідження оцінюють світові поставки приблизно в 18 тис. одиниць.
За даними IDC, кількість гуманоїдних роботів, поставлених у світі в 2025 році, збільшилася більш ніж у шість разів — приблизно на 508%. Однак статистика різних дослідницьких організацій помітно відрізняється, оскільки одні враховують лише двоногих роботів, а інші також включають колісні гуманоїдні платформи та універсальних роботів зі штучним інтелектом.
Китай залишається єдиною країною, де гуманоїдні роботи вже випускаються тисячами кількома виробниками одночасно. У країні діє понад 140 компаній, що працюють над гуманоїдними роботами, а кількість представлених моделей перевищує 330. Найбільшими виробниками стали AGIBOT, Unitree та UBTECH.
TrendForce очікує, що у 2026 році китайське виробництво гуманоїдних роботів зросте ще на 94%. Unitree та AGIBOT мають зберегти лідерські позиції завдяки розвиненому ланцюгу поставок, доступу до недорогих приводів, акумуляторів, сенсорів та можливостям масового складання.
Перевага Китаю полягає не лише в штучному інтелекті, а й у можливості швидко знижувати собівартість апаратної частини. Деякі базові моделі Unitree вже пропонуються дешевше за 6 тис. доларів, тоді як більшість американських та європейських систем орієнтовані на дорожчі промислові пілотні проєкти.
США значно поступаються Китаю за фактичною кількістю випущених роботів, але мають найбільші заявлені виробничі проєкти за межами КНР.
Компанія Figure запустила підприємство BotQ, перша лінія якого розрахована на випуск до 12 тис. гуманоїдних роботів на рік. У квітні 2026 року компанія повідомила про перехід від прототипів до виробничої фази та досягнення темпу складання одного робота на годину.
Agility Robotics має завод RoboFab у штаті Орегон із потенційною потужністю понад 10 тис. роботів Digit на рік. Фактичний випуск поки що значно нижчий за заявлену максимальну потужність.
Американо-норвезька компанія 1X розпочала повномасштабне виробництво домашнього робота NEO на фабриці в Каліфорнії. Tesla встановлює перші виробничі лінії для Optimus, але поки що не розкриває підтверджених даних щодо серійного випуску.
Південнокорейська Hyundai Motor Group планує побудувати в США підприємство потужністю до 30 тис. роботів щорічно до 2028 року. На ньому передбачається випускати, зокрема, гуманоїдних роботів Atlas, розроблених Boston Dynamics. Перші Atlas мають надійти на підприємства Hyundai в США у 2028 році.
Одним із найпрогресивніших європейських проєктів є німецька NEURA Robotics, яка розробила гуманоїдного робота 4NE1.
Компанія називає його першим європейським гуманоїдним роботом, готовим до промислового виробництва. NEURA співпрацює з Bosch і Schaeffler, плануючи масштабувати випуск роботів для промисловості, логістики та сервісних завдань.
У 2026 році NEURA оголосила про залучення до 1,4 млрд доларів для розширення серійного виробництва та розвитку мережі центрів, у яких роботи навчатимуться виконувати реальні завдання.
У Сербії AGIBOT та Minth Group готують запуск підприємства в Шабці. Початковий обсяг виробництва заявлено на рівні 1–2 тис. гуманоїдних роботів щорічно. Відкриття підприємства очікується в серпні 2026 року, однак графік уже неодноразово змінювався. Тому Сербію поки що слід відносити до країн із заявленим, але ще не підтвердженим серійним виробництвом.
У разі реалізації проєкту Сербія може стати однією з перших країн Європи, де китайські гуманоїдні роботи будуть серійно збиратися та адаптуватися для регіональних ринків.
Японія має багаторічний досвід розробки людиноподібних роботів, однак поки що робить основний акцент на дослідженнях, компонентах, медицині та догляді за літніми людьми. Kawasaki продовжує розвивати платформу Kaleido, але не оголошувала про масовий випуск, порівнянний із китайськими компаніями. TrendForce вважає, що конкурентною перевагою Японії можуть стати приводи, сенсори, системи керування та рішення для догляду за літніми людьми.
У Південній Кореї Samsung отримав контроль над Rainbow Robotics і має намір об’єднати її робототехнічні розробки зі своїми технологіями штучного інтелекту та програмного забезпечення. Hyundai одночасно розвиває Atlas через свою компанію Boston Dynamics, однак великий завод групи планується побудувати в США.
Повного міжнародного реєстру виробництва гуманоїдних роботів не існує. Компанії розкривають потенційну потужність заводів значно частіше, ніж фактичний обсяг виробництва, а поняття «гуманоїдний робот» застосовується до різних типів пристроїв.
Найбільш надійно підтверджується лише лідерство Китаю з часткою близько 85 % світових поставок у 2025 році. Решта приблизно 15 % припадає переважно на США та невеликі партії, прототипи й пілотні серії з Європи, Японії та Південної Кореї.
У 2026–2028 роках розподіл може змінитися після запуску заводів Figure, Agility Robotics, Tesla, Hyundai, NEURA та сербського проєкту AGIBOT. Однак поки що Китай зберігає основну перевагу за реальним обсягом виробництва, вартістю комплектуючих та готовністю ланцюга поставок.
Хірурги та інженери Каліфорнійського університету в Сан-Дієго вперше використали дистанційно керованих гуманоїдних роботів для виконання операцій на живих тваринах у рамках доклінічного дослідження.
Мова йде не про автономну хірургію: усіми рухами роботів керували хірурги з консолі. Проте експеримент став важливим кроком для медичної робототехніки, оскільки до цього гуманоїдні роботи не застосовувалися для повноцінних хірургічних процедур на живих об’єктах.
За даними UC San Diego, дві операції було виконано в рамках доклінічного випробування, результати якого опубліковано 8 липня в журналі Nature. В одному випадку операцію виконувала команда «людина-робот»: гуманоїдний робот працював під керуванням хірурга, а людина асистувала. У другому випадку процедуру виконали два гуманоїдні роботи, які працювали поруч один з одним. Обидві операції проводилися на свинях.
Ars Technica уточнює, що роботи виконали дві інвазивні операції з видалення жовчного міхура у живих свиней.
Роботи отримали назву Surgie. На відміну від спеціалізованих хірургічних комплексів, такі гуманоїдні системи компактніші й потенційно можуть використовуватися у звичайних операційних без масштабної перебудови приміщення. UC San Diego зазначає, що Surgie має зріст близько 5 футів і вагу близько 60 фунтів, тоді як традиційні роботизовані хірургічні платформи можуть важити близько 1 800 фунтів і потребують великої команди для встановлення.
За словами одного зі старших авторів дослідження, професора Майкла Йіпа, дистанційно керовані та, у перспективі, автономні гуманоїдні роботи можуть розширити доступ до хірургічної допомоги в регіонах, де бракує лікарів та спеціалізованої інфраструктури. У Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго вважають, що такі системи можуть бути корисними в сільських лікарнях, польових медичних умовах, зонах надзвичайних ситуацій та інших місцях, де неможливо швидко розгорнути повноцінний хірургічний центр.
При цьому дослідники підкреслюють, що технологія поки що далека від клінічного застосування на людях. Під час операцій роботів доводилося кілька разів перекалібрувати, через що процедури займали більше часу, ніж при використанні спеціалізованих хірургічних систем. Ще одна проблема — затримка між рухом хірурга на консолі та рухом робота, що є особливо важливою для майбутніх операцій на відстані.
Головне значення експерименту — не в тому, що роботи замінили хірургів, а в тому, що гуманоїдна форма вперше була випробувана в реальному хірургічному середовищі. Дослідники розглядають найближчу перспективу таких систем насамперед як роль асистентів: вони можуть допомагати в операційній, подавати інструменти, виконувати фізичні завдання та з часом брати на себе частину телеопераційних процедур.
Для ринку медичних технологій це може відкрити новий напрям між класичними хірургічними роботами та універсальними гуманоїдними платформами. Якщо такі системи стануть достатньо точними, безпечними та доступними, вони зможуть знизити бар’єри для роботизованої хірургії в невеликих лікарнях та країнах з обмеженими ресурсами.
Для більшості з нас «п’ять зірок» — це синонім бездоганності. Проте в українських реаліях ця категорія часто описує лише якість нерухомості, а не самого відпочинку.
Офіційна класифікація готелів в Україні досі спирається на державні будівельні норми (ДБН). Система прискіпливо перевіряє інфраструктуру: чи є в готелі ліфт, ресторан, яка площа рецепції та чи працює вона цілодобово. Проте норми ніяк не регулюють м’якість матраца, наявність вільних місць на парковці чи щиру готовність персоналу допомогти у нестандартній ситуації.
На початку 2026 року офіційну категорію в Україні мали лише близько 220 закладів із приблизно 3700 — менше 10% ринку. П’ятизіркових серед них — лише близько 40. А коли більша частина індустрії працює поза формальною системою класифікації, преміальний сегмент орієнтується не на державні вимоги, а на міжнародні стандарти сервісу.
Наприклад, у США Forbes Travel Guide оцінює готелі за понад 900 критеріями, і близько 70% оцінки припадає саме на сервіс. У результаті український ринок почав формувати власні стандарти гостинності — часто значно вищі за мінімальні вимоги державних норм.
Щоб зрозуміти, як трансформація сучасного рівня сервісу виглядає на практиці, ми проаналізували досвід українського комплексу Apartel Skhidnytsya, який отримав престижну премію World Luxury Hotel Awards у категорії Luxury Wellness Resort 2025 in Europe. На прикладі цього кейсу можна побачити, за що насправді платить гість на сучасному п’ятизірковому курорті.
Одна з головних змін у підході до відпочинку — зсув від простої інфраструктури до того, що готельєри називають оверсервісом. Йдеться про рівень бутікового готелю, але в масштабі великого курортного комплексу.
«У преміальному сегменті сервіс давно перестав бути просто набором послуг. Сьогодні це насамперед комфорт, який не вимагає від гостя жодних зайвих зусиль — від бронювання вечері до організації відпочинку чи врахування індивідуальних побажань. Чим менше людині потрібно щось контролювати або вирішувати самостійно, і чим більше вона відчуває, що про неї подумали наперед, тим вищим є реальний рівень сервісу», — пояснює співзасновник мережі готелів Apartel Resorts, підприємець Василь Крулько.
Справжній сервіс починається ще до приїзду. Якщо дитина гостя любить грати в теніс, а на території немає власних кортів, команда не розведе руками, а забронює майданчик неподалік.
Усі побажання клієнтів фіксуються в CRM-системі: якщо ви одного разу попросили додаткову подушку або чотири літри води на день, під час наступного візиту вони чекатимуть на вас автоматично. Саме такі деталі й формують бажання гостя повернутися, а для курортів це ключовий показник: якщо сервіс працює стабільно, люди повертаються не через рекламу, а через власний досвід.
Гарна фотосесія вже давно не дає готелю переваг. Натомість детальний 3D-тур, який дозволяє прогулятися територією та оглянути номери ще на етапі вибору, може стати вирішальним фактором для гостя.
На шведській лінії можна зустріти робота, який розвозить йогурти між столами — невелику, але помітну деталь, що додає відчуття новизни преміальному відпочинку.
Поступово технології полегшать і процес заселення. У перспективі класичну реєстрацію на рецепції має замінити pre-check-in. Ідея в тому, щоб гість ще в дорозі міг надіслати документи, підтвердити дані та скоротити формальності під час заселення. Після приїзду йому залишиться лише отримати ключ, без зайвого очікування і паперової рутини.
Внутрішній туризм після повномасштабного вторгнення значно зріс. За даними дослідження digital-агенції Inweb, у 2025 році 85% українців планували літню відпустку в межах країни. Найпопулярнішим напрямком стали Карпати, а 54,3% опитаних збиралися подорожувати з дітьми. Тому комфортний сімейний відпочинок і відповідна інфраструктура для дітей уже стали базовою вимогою.
Крім того, близько третини гостей подорожують із домашніми тваринами. Тож pet-friendly-готель повинен мати повноцінну інфраструктуру ще й для улюбленця: лежанки, миски, welcome-набори та зручні маршрути для прогулянок.
Щоб відпочинок залишався комфортним для всіх, важливим стає сам простір. Якщо норми ДБН дозволяють п’ятизірковому готелю мати номери від 16 м², то стандарт Luxury Wellness Resort 2025 — мінімум 34 м² повноцінного житлового простору з обіднім столом і повнорозмірним балконом.
Подорожі всією сім’єю сформували також запит на масштаб — формат «курорт в курорті», де гість може провести весь відпочинок, не залишаючи території.
Це досягається завдяки сезонним просторам, які працюють у різних форматах: узимку ковзанка або подієвий майданчик, у теплий сезон — лаунж-зона чи концертний простір. На території проводять чайні церемонії, майстер-класи з флористики та гончарства, тематичні дегустації, концерти й інші події.
Наявність SPA сьогодні вже не є перевагою — вони є у готелях нижчих категорій. Тому ставка робиться не на кількість зон, а на досвід гостя.
Так у SPA-зоні зʼявляється пармайстер, який перетворює лазню на ритуал із гонгами, а замість стандартних оздоровчих програм функціонує повноцінний біохакінг-центр. Це перший комплекс в Україні, який запровадив такий підхід, коли ринок ще майже не знав цього терміну. Йдеться про відновлення фізичного та морального стану завдяки поєднанню природних факторів та превентивної медицини.
Контраст із формальними вимогами виглядає показово, адже за ДБН для отримання статусу 5* достатньо мати медсестру в штаті. Усе інше — питання підходу самого готелю до сервісу.
Високий сервіс нерозривно пов’язаний із безпекою — і з відчуттям цієї безпеки для гостя. Наприклад, якщо людина сумнівається в чистоті тарілки в ресторані, персонал може відвести її на мийку і показати весь процес очищення посуду, включно з її тарілкою. Така відкритість працює на довіру, адже нехтування гігієною може призвести до вірусних спалахів — як це вже траплялося на популярних курортах.
Навіть технічні дрібниці впливають на комфорт. Наприклад, використання безшумної електричної техніки замість бензинових косарок, щоб шум не будив гостей зранку.
Такі деталі здаються незначними, але саме вони формують загальне відчуття відпочинку. Люди приїжджають у гори за тишею, тому навіть технічні рішення на території починають впливати на якість досвіду.
І, нарешті, приватність. У преміальному сегменті це один із ключових принципів. Команда курорту свідомо відмовилася від публікації фото та відео з реальних заходів, де присутні гості. Якщо кадри з подій і з’являються в соцмережах, то на них — лише запрошені для зйомки люди. Конфіденційність реального клієнта сьогодні цінується вище за будь-яке охоплення.
«Якісний сервіс у багатьох готелях давно вийшов далеко за межі формальних п’яти зірок і фактично вже відповідає рівню шести чи навіть семи. Було б цікаво, якби саме Україна стала країною, яка запровадить таку додаткову градацію. І якщо на ринку з’явиться можливість поборотися за умовну шосту зірку, ми точно будемо серед тих, хто готовий це доводити», — говорить CEO Apartel Skhidnytsya Руслан Качан.
У результаті сучасний гість платить уже не стільки за квадратні метри чи формальну кількість зірок, скільки за відчуття продуманого відпочинку. Здатність готелю передбачати потреби людини і створювати спокійний досвід дедалі частіше називають «шостою зіркою» — стандартом, якого не існує у державних документах, але який гість дуже добре відчуває під час відпочинку.
ТОВ “Українська молочна компанія” (УМК, Київська обл.) у 2026 році розпочне будівництво першої черги найбільшої у світі роботизованої ферми для групового доїння, повідомила пресслужба компанії постачальника обладнання GEA.
Згідно із повідомленням, проєкт передбачає запуск 60 роботів для доїння, з яких 24 будуть введені в експлуатацію у межах першої черги. Особливістю комплексу стане використання технології Batch milking (групове автоматизоване доїння – ІФ-У), яка поєднує безприв’язне утримання тварин із автоматизованим доїнням.
“Це унікальний проєкт не лише для України, а й для світової молочної галузі за своїми масштабами та кількістю впроваджених інноваційних рішень. Доїння виконуватимуть роботи DairyRobot R9650 виробництва німецької GEA Farm Technologies GmbH”, – зазначив продукт-менеджер “ГЕА Україна” Олексій Антонов.
У компанії підкреслили, що впровадження роботизованої системи дасть змогу знизити витрати на робочу силу, уникнути ризикованої взаємодії персоналу з тваринами та забезпечити індивідуальну підгодівлю кожної корови. Більшість технологічного обладнання буде розміщено у підвальному приміщенні під роботами, що мінімізує вплив сервісного обслуговування на процес доїння.
ТОВ “Українська молочна компанія” (УМК) засновано у 2006 році. Спеціалізується на виробництві молока екстракласу на базі трьох філій із загальним поголів’ям 12 тис. голів ВРХ (зокрема, 4400 корів). Виробнича потужність підприємства становить 170 тонн молока на добу. Земельний банк компанії складає 11 тис. га. На території господарства функціонує біогазова станція для утилізації органічних відходів та генерації енергії. Підприємство має статус спеціальної сировинної зони для виробництва дитячого харчування. Кінцевим бенефіціаром компанії є Віталій Гайдук.
GEA Group AG (Німеччина) є одним із найбільших світових постачальників систем і технологічних рішень для харчової, фармацевтичної та молочної галузей. В Україні GEA працює понад 25 років. Група має два локальні офіси в Україні, сервісну службу та склад запасних частин.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайський виробник гуманоїдних роботів Agibot планує почати серійне виробництво в Сербії в 2026 або 2027 році, повідомив директор компанії по Європі Вільям Ши після презентації в Белграді.
Проєкт реалізовуватиметься спільно зі стратегічним партнером – Minth Holdings (виробник автокомпонентів, акції якого обертаються в Гонконзі). На першому етапі в Сербії планується випуск 1 000-2 000 гуманоїдних роботів.
Ши зазначив, що виробництво роботів охоплює «залізо» і “софт”, і компанії знадобиться локальний контрагент у Сербії для створення AI-даних і навчання моделей, що фактично означає формування навколо проєкту окремого сегмента «індустрії даних».
Agibot заснована 2023 року в Шанхаї; лінійка гуманоїдних роботів включає серії Yuanzheng, Lingxi і Genies. Minth присутня в Сербії з 2018 року, має підприємства в Лозниці та Шабаці, забезпечує 3500 робочих місць.
https://t.me/relocationrs/2220
Німецька defense tech-компанія відкрила офіс в Україні та планує перенести до українського офісу частину виробничих процесів і розробки, повідомив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
«Європейський виробник роботів ARX Robotics відкрив офіс в Україні та приєднався до «Дія City». Це німецька defense tech-компанія, що створює автономних роботів для використання як у військовій, так і в комерційній сферах», – написав Борняков у фейсбуці в середу.
За його словами, ARX Robotics планує перенести в український офіс частину виробничих процесів і розробки.
Він підкреслив, що приєднання компанії до «Дія.City» – одне зі стратегічних і важливих рішень для повноцінного виходу компанії на український ринок.
За словами Борнякова, розробки ARX Robotics відомі в усьому світі, а найближчим часом їх використовуватимуть українські військові.
Як приклад розробок ARX Robotics заступник міністра згадав GEREON RCS – багатоцільову гусеничну модульну платформу, що розвозить їжу і боєприпаси, а також евакуює поранених.
ARX Robotics – німецька компанія, заснована 2022 року, яка спеціалізується на розробці автономних модульних безпілотних наземних систем і передових цифрових рішень для військових і комерційних застосувань. Серед відомих розробок незалежна операційна система на базі штучного інтелекту, що перетворює військові транспортні засоби на розумні, взаємопов’язані та автономні одиниці Mithra OS.
У травні 2024 року ARX Robotics уклала стратегічне партнерство з Quantum Systems для спільної розробки безпілотних систем, спрямованих на підтримку України та впровадження технологічних новацій.
