Неаудійований прибуток EBITDA шести сонячних електростанцій (СЕС) сукупною встановленою потужністю 105 МВТ у Львівській області, які найбільший український мобільний оператор зв’язку “Київстар” придбав за 3,6 млрд грн (або $80,8 млн), склав за результатами 2025 року 596 млн грн.
Як йдеться у презентації “Київстару” щодо придбання, виручка цих шести СЕС, введених в експлуатацію у 2017-2025 роках, склала за минулий рік 682 млн грн.
Оператор зазначив, що ця інвестиція із розрахунку $0,77 млн за 1 МВт відповідає одному з чотирьох пріоритетів – вкладення капіталу в реальні активи, що пом’якшують інфляційний та/або валютний ризик.
“Відновлювана енергетика є одним із ключових напрямів інвестиційного портфеля “Київстар”, адже вона відкриває можливості для подальшого використання “зеленої” електроенергії у покритті частини енергопотреб компанії”, – цитуються у релізі слова СЕО та президента “Київстар” Олександра Комарова.
Трьома іншими пріоритетами вказані інвестування в реконструкцію інфраструктури та превентивний захист мережі, розвиток цифрової екосистеми шляхом суміжних придбань та збільшення частки ринку фіксованого широкосмугового зв’язку шляхом цільових придбань.
З урахуванням дебютної купівлі у грудні минулого року СЕС “Санвін 11” на 13 МВт за $3 млн у Житомирській області загальний обсяг “зеленої” генерації “Київстар” зріс до 118 МВт, що дає можливість виробляти обсяги електроенергії, еквівалентні близько 30% поточного річного споживання компанії, йдеться у релізі.
“Електроенергія від придбаної групи СЕС надходитиме до об’єднаної енергосистеми України відповідно до чинних ринкових і регуляторних правил, що дасть змогу “Київстару” частково хеджувати ризики, пов’язані з коливаннями цін на електроенергію”, – пояснили у “Київстар”.
Мобільний оператор уточнив, що відповідні “зелені” проєкти також дають йому можливість вибудовувати довгострокову модель енергоспоживання, зміцнюють енергетичний сектор країни та відповідають цілям сталого розвитку.
Курс акцій “Київстар” 26 травня, у день оголошення купівлі шести СЕС, зріс на 2,18% – до $14,51 за штуку.
Як повідомлялось, у березні цього року “Київстар” отримав дозволи АМКУ на купівлю шести СЕС на Львівщині: ТОВ “Енергопостач-Плюс”, “Лайтфул”, “Санлайт Дженерейшн”, “Терновиця Солар”, “Енерджі Спейс” та “Терновиця Солар Плюс”.
“Київстар” у першому кварталі 2026 року збільшив прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
Група “Київстар” у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн. У тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
Британський оператор мобільного зв’язку Vodafone Group зафіксував доподатковий прибуток у 2026 фінроці проти збитку роком раніше, збільшивши виручку на 8%.
Як ідеться в повідомленні компанії, доподатковий прибуток за підсумками фінроку, що завершився 31 березня, становив 1,86 млрд євро порівняно зі збитком у 1,48 млрд євро роком раніше, коли вона списала вартість активів у Німеччині та Румунії на 4,5 млрд євро.
Скоригований прибуток до податкових, процентних і амортизаційних виплат і з урахуванням лізингу (EBITDAaL) минулого року збільшився на 4% – до 11,35 млрд євро. Органічне зростання становило 4,5%.
Річна виручка Vodafone зросла до 40,46 млрд євро з 37,45 млрд євро роком раніше.
Органічне зростання сервісної виручки – ключовий показник діяльності Vodafone – становило 5,4%, причому підвищення було зафіксовано в усіх регіонах, за винятком Німеччини (-0,2%). У решті Європи і Туреччини сервісна виручка збільшилася на 0,5% в органічному виразі, у Великій Британії – на 0,3%, в Африці – на 12,9%.
Консенсус-прогноз аналітиків, зібраний самою Vodafone, припускав, що її річна виручка становитиме 40,42 млрд євро, скоригований EBITDAaL – 11,48 млрд євро.
Компанія прогнозує, що в 2027 фінроці скоригований EBITDAaL становитиме 11,9-12,2 млрд євро, вільний грошовий потік без урахування разових факторів – 2,6-2,9 млрд євро.
Загалом компанія повернула акціонерам 3,1 млрд євро в минулому фінроці.
Акції Vodafone втрачають у ціні 3,5% під час торгів у вівторок. Від початку поточного року їхня вартість зросла на 17,5%.
Агрохолдинг ІМК за підсумками 2025 року скоротив фізичні обсяги реалізації сільгосппродукції на 31,2% – до 768,1 тис. тонн, проте мінімізував падіння виручки до 10% завдяки суттєвому зростанню світових цін, повідомляється у річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з документом, загальна виручка холдингу склала $190,4 млн порівняно з $211,2 млн у 2024 році.
Найбільший внесок у результат забезпечила кукурудза, частка якої у структурі доходів зросла з 51,1% до 58,2%. Попри скорочення обсягів її продажу на 21,6% (до 524,3 тис. тонн), виручка від цієї культури дещо зросла – до $110,8 млн завдяки стрибку ціни реалізації на 31% до $211 за тонну.
Аналогічна ситуація зафіксована у сегменті соняшнику: при падінні фізичних продажів на 30,7% до 80,5 тис. тонн виручка залишилася стабільною на рівні $46,9 млн через зростання ціни на 45,5% – до $582 за тонну.
Найскладнішою виявилася ситуація з пшеницею, дохід від якої обвалився на 42,7% до $32,1 млн через двократне падіння обсягів реалізації.
Водночас собівартість реалізації (cost of sales) у 2025 році фактично не змінилася і склала $179,8 млн (ріст на 1%).
У звіті акцентовано на суттєвому зростанні в структурі витрат на вартість сировини та матеріалів на 36% до $134,5 млн, а також на пальне та енергію – на 36%, до $17,9 млн.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур, елеваторному господарстві. Компанія обробляє близько 115 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Потужності ІМК зі зберігання зерна становлять 554 тис. тонн. Холдинг має власний парк вантажних автомобілів, залізничних вагонів-зерновозів та високопродуктивної сільськогосподарської техніки. Акції групи котируються на Варшавській фондовій біржі з травня 2011 року. Компанія входить до рейтингу ТОП-100 найбільших латифундистів України.
Чистий прибуток ІМК за 2025 рік зріс на 24% – до $67,5 млн, а консолідована виручка скоротилася на 10% – до $190,4 млн. Показник нормалізованої EBITDA агрохолдингу збільшився на 11% – до $95,8 млн. Загальний борг компанії за минулий рік знизився до $17,9 млн.
ПрАТ “Куликівське молоко” (Чернігівська обл.) у 2025 році скоротило виручку від реалізації продукції на 8,2% порівняно з попереднім роком – до 181,35 млн грн, повідомило товариство у річній звітності емітента у системі розкриття Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно зі звітом, собівартість реалізованої продукції у 2025 році склала 176,95 млн грн проти 192,1 млн грн у 2024 році. Валовий прибуток підприємства за підсумками року зменшився на 19,6% – до 4,4 млн грн.
Основними джерелами забезпечення ліквідності компанії на кінець 2025 року були запаси у розмірі 82,52 млн грн, дебіторська заборгованість за товари та послуги – 5,04 млн грн, а також грошові кошти на рахунках – 0,41 млн грн.
Сумарні поточні зобов’язання підприємства на кінець року склали 76,51 млн грн. Зокрема, заборгованість за короткостроковими банківськими кредитами становить 10 млн грн, кредиторська заборгованість за товари та послуги – 36,38 млн грн, інші поточні зобов’язання – 27,85 млн грн. Довгострокові зобов’язання у звітності не зафіксовані.
Наглядова рада товариства у 2025 році затвердила нову політику управління екологічними та соціальними ризиками, а також колективний договір. Стратегічними цілями компанії було визначено забезпечення безперервності виробничих процесів, впровадження оцінки екологічних ризиків і посилення інформаційної безпеки. Перспективні плани розвитку передбачають збільшення обсягів виробництва та розширення ринків збуту.
Окремим рішенням наглядової ради від 30 квітня 2026 року головою ради обрано Анатолія Дідура терміном на три роки. З лютого 2025 року він також обіймає посаду фінансового директора ПрАТ “Куликівське молоко”.
ПрАТ “Куликівське молоко” (смт Куликівка, Чернігівська обл.) засноване у лютому 1999 року. Підприємство спеціалізується на переробленні молока, виробництві масла та сиру, а також займається оптовою торгівлею понад 30 видами молочної продукції, яйцями, харчовими оліями та паливом.
Основними акціонерами підприємства є Ігор Ржавічев (51%) та Анастасія Чурікова, яка у лютому 2026 року викупила пакет акцій розміром 48,9983% у родини Дідур. Раніше Чурікова очолювала ТОВ “РІВЛ”, підконтрольне мажоритарному власнику ПрАТ Ігорю Ржавічеву.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, у 2025 році знизила виторг від продажів продукції в Україні на 11% порівняно з 2024 роком – до $2,3 млрд.
Згідно з пресрелізом групи на основі річного звіту за 2025 рік, цей результат головним чином відображає відсутність продажів концентрату коксівного вугілля, зниження обсягів перепродажу залізорудного концентрату та нижчі середні ціни продажу. Частка України у консолідованому доході зменшилася на 2 процентні пункти (п.п.), до 32%.
Продажі на інші ринки знизилися на 3%, до $4,942 млрд, що становить 68% від загального доходу. Зокрема продажі до Європи зросли на 3% завдяки зростанню поставок плоского та довгого прокату власного виробництва (на 18% та 41% відповідно), заготовок (на 15%), плоского прокату для перепродажу (на 9%) та чавуну (у 2,1 рази). Частка регіону в загальному обсязі доходів зросла до 44% (на 3 п.п. більше у річному обчисленні).
Продажі до Азії впали на 5%, головним чином через зниження обсягів перепродажу залізорудного концентрату (на 7%) та зниження середніх цін продажу. Частка регіону в загальному обсязі доходів залишилася незмінною на рівні 16%.
Доходи з Північної Америки знизилися на 24% через зниження поставок довгого прокату на 80% та зниження середніх цін продажу. Частка регіону в консолідованому доході залишилася стабільною на рівні 4%.
Доходи від Близького Сходу та Північної Африки (MENA) зменшилися на 29%, головним чином через зменшення відвантажень заготовок (на 34%). Частка регіону в загальних доходах знизилася до 3% (на 1 п.п. менше).
Продажі в інші регіони знизилися на 18%, тоді як їхня частка в загальних доходах залишилася незмінною на рівні 1%.
У 2025 році виручка металургійного сегмента зросла на 6%, до $5,107 млрд, головним чином завдяки зростанню продажів готової продукції та напівфабрикатів (на 4% та 7% відповідно) та інших продуктів і послуг (на 40%). Тим часом продажі коксу знизилися на 20%. На цей сегмент припадало 71% від загального обсягу виручки (на 8 п.п. більше).
Продажі чавуну зросли на 41%, до $371 млн головним чином завдяки зростанню обсягів продажів на 53%, до 857 тис. тонн. Це відображає зростання як перепродажів (на 48%), так і внутрішніх поставок (у 2,5 рази). Частка перепродажів у загальному обсягу знизилася на 4 п. п., до 91%. Північна Америка залишалася основним напрямком, на яку припадало 63% поставок у 2025 році порівняно з 71% у 2024 році. Поставки до Європи зросли в 2,2 рази та склали 32% від загального обсягу поставок у 2025 році (на 9 п. п. більше).
У 2025 році продажі заготовок впали на 16%, до $327 млн головним чином через падіння обсягів продажів на 12%, до 629 тис. тонн на тлі нижчого виробництва. Поставки до Європи зросли на 42 тис. тонн, тоді як поставки до країн Близького Сходу та Північної Африки скоротилися на 121 тис. На ці регіони припадало 50% та 38% від загального обсягу поставок у 2025 році відповідно (38% та 50% у 2024 році). Середня ціна продажу також знизилася, що відповідає орієнтиру CFR Türkiye для квадратних заготовок, який знизився на 11% у річному обчисленні.
Протягом звітного періоду продажі плоского прокату зросли на 6%, до $2,375 млн, що зумовлено 15% збільшенням обсягів продажів – до 3,498 тис. тонн. Це включало зростання перепродажів на 15% та 13% внутрішніх поставок. Частка перепродажів у загальному обсягу зросла до 70% (на 1 п.п. більше). Європа залишалася основним ринком, на який припадало 71% від загального обсягу поставок (72% у 2024 році). Обсяги продажів у регіоні зросли на 279 тис. тонн на тлі зростання попиту та відновлення виробництва гарячекатаного прокату групою в Італії. Поставки в Україну зросли на 29%, що становить 26% від обсягів продажів (23% у 2024 році). Середня ціна продажу знизилася відповідно до орієнтира HRC CFR Італія, який знизився на 7% у річному обчисленні.
У 2025 році продажі довгого прокату зросли на 1%, до $960 млн, що зумовлено зростанням поставок на 3%, до 1,411 млн тонн. Поставки до Північної Америки скоротилися на 80% через посилення торговельних обмежень у Канаді та США та становили 3% від загального річного обсягу (17% у 2024 році). Ця продукція була перенаправлена до Європи, де поставки зросли на 40%, збільшивши частку регіону до 48% від загального обсягу продажів (на 13 в.п. більше). Поставки в Україну зросли на 4%, що становить 45% від загального обсягу (не змінилося у річному обчисленні). Середня ціна продажу знизилася відповідно до бенчмарку CFR Türkiye для квадратної заготовки.
Протягом звітного періоду продажі коксу впали на 20%, до $390 млн. Зниження зумовлене головним чином нижчими середніми цінами продажу, що відображають тенденції котирувань коксівного вугілля. Загальний обсяг відвантажень зріс на 7%, до 1,450 млн тонн завдяки зростанню обсягів продажів СП “Запоріжсталь”.
У 2025 році доходи гірничодобувного сегмента зменшилися на 25%, до $2,135 млрд. Цей результат відображає відсутність продажів концентрату коксівного вугілля та зниження продажів залізорудної продукції (зниження на 11%). Внесок сегмента у загальний виручку склав 29% (зниження на 8 в.п.).
Продажі товарного залізорудного концентрату впали на 14%, до $1,409 млрд головним чином через скорочення загального обсягу поставок на 13%, до 14,376 млн тонн. Це відображає зменшення обсягів перепродажу на 22% та зниження обсягів власних поставок на 4%. В результаті, поставки в Україну та Азію скоротилися на 47% та 3% у річному обчисленні відповідно. Відповідно, ці регіони забезпечили 11% та 78% від загального обсягу продажів відповідно (18% та 70% у 2024 році). Поставки до Європи скоротилися на 20% на тлі зниження попиту, склавши 10% від загального обсягу у 2025 році (11% у 2024 році). Хоча бенчмарк CFR China на дрібну залізну руду з вмістом заліза 62% знизився на 8% у річному обчисленні, середня ціна продажу залишилася майже незмінною завдяки покращенню логістичної ефективності.
У 2025 році продажі окатків зменшилися на 6%, до $708 млн через нижчі середні ціни продажу, тоді як поставки зросли на 4%, до 6,317 млн тонн. Більшість цих обсягів були розподілені до Європи (71% у 2025 році; 81% у 2024 році) та України (25% у 2025 році; 16% у 2024 році).
Минулого року продажі концентрату коксівного вугілля не здійснювалися через призупинення діяльності на “Покровсьвугіллі”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ, Краматорськ Донецької обл.) завершив 2025 рік з чистим доходом від реалізації в розмірі 1 млрд 485 млн грн, що на 29,6% більше аналогічного показника 2024 року.
Згідно з оприлюдненим на сайті заводу фінансовим звітом, завод отримав 127 млн грн збитку, тоді як 2024 року чистий прибуток склав 36,3 млн грн.
Валовий прибуток заводу становив 331,2 млн грн – на 12,5% менше показника 2024 року, але збиток від операційної діяльності зріс майже вдвічі до 141,3 млн грн.
На експорт була поставлена продукція на 1 млрд 191 млн грн, що склало 80,2%загального виторгу (82% роком раніше).
Найбільшим імпортером продукції була Індія, поставки до якої за рік зросли на 10,2% – до 615,2 млн грн.
Експорт у Казахстан зріс у 2,4 раза – до 43,7 млн грн, у Литву на 32% – до 167,2 млн грн, тоді як в Словаччину скоротився на 35% – до 60,3 млн грн.
Водночас серед нових експортних ринків зазначена Болгарія (90 млн грн), Узбекистан (3,8 млн грн). Експорт в усі інші країни збільшився на 52% – до 215 млн грн.
Поставки українським замовникам збільшились на 43,5% – до 293,7 млн грн.
За даними заводу, в натуральному вираженні по Україні обсяг поставок склав 1,5 тис. тонн в країни Азії 4,25 тис. тонн, Європи – 2,7 тис. тонн, Африки – 313 тонн; в Америку – 43т.
“Стратегiя маркетингу ПрАТ “НКМЗ” полягає в збереженнi i розширеннi стратегiчних сегментiв ринку та нарощуваннi присутностi в країнах Схiдної, Центральної та Захiдної Європи, Близького Сходу i Середньої Азiї та Африки”, – йдеться у звіті.
Водночас завод констатує, що ринки розвинених країн характеризуються високим рiвнем конкуренцiї у зв’язку з високою активнiстю лiдерiв важкого машинобудування, мiсцевих європейських i азiатських виробникiв.
“Для ринку гiрничо-збагачувального обладнання характерним також є висока конкуренцiя з боку американських виробникiв обладнання: Caterpillar, P&H MiningEquipment i європейських MetsoMinerals, ABB, Sandvik (Швецiя), Demag (Нiмеччина)”, – зазначається у документі.
Конкуренцiя на ринку обладнання для металургiйних комбiнатiв визначається присутнiстю таких великих машинобудiвних компанiй як Danieli (Iталiя), SMS Demag (Нiмеччина), Primetals Technologies (Великобританiя).
“Крiм цього на всiх цих ринках присутнiсть нарощують численнi виробники з КНР, якi характеризуються низькими цiнами i вигiдними умовами постачання (кредитування угод, вiдстрочки оплати та iн.)”, – вказує НКМЗ.
Найбiльш перспективним в найближчому майбутньому НКМЗ вважає ринок Європи.
За 2025 рiк НКМЗ інвестував в розвиток виробництва 12 млн грн, зокрема у машини і обладнання 7,7 млн грн, у виробничі приміщення цехів – 4,3 млн грн.
Вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) на кiнець минулого року склала 667,31 млн грн, а очiкуванi прибутки вiд ії виконання – 170,4 млн грн.
Завод знов нагадує, що знаходиться на прифронтовій території, і важливішим фактором залишається діяльність “в умовах військовою агресії РФ проти України”. Це впливає на значне зменшення обсягів виробництва продукції та призводить до неритмічного характеру виробничо-господарської діяльності.
НКМЗ – містоутворююче підприємство Краматорська, найбільше в Україні з виробництва прокатного, металургійного, ковальсько-пресового, гідротехнічного, гірничорудного, підіймально-транспортного, гідротехнічного та залізничного обладнання.
Як повідомлялося, потужності НКМЗ вимушено законсервували з початком повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну, а з 1 жовтня 2023 року він почав частково відновлювати роботу.
Завод завершив 2024 рік з чистим прибутком 36,3 млн грн, тоді як 2023 року збиток становив 856,93 млн грн, чистий дохід зріс у 3,2 раза – до 1,15 млрд грн, 82% поставлено на експорт.
Як повідомлялось, акціонери НКМЗ на зборах 28 квітня планують спрямувати 223,314 млн грн нерозподіленого прибутку на виплату дивідендів.
