Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova у першому півріччі 2026 року збільшила виручку на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 32,5 млрд грн, тоді як у першому півріччі минулого року зростання становило 23%.
Як йдеться у пресрелізі групи у вівторок, за шість місяців цього року вона збільшила обсяг опрацьованих відправлень на 11,5% порівняно з аналогічним періодом 2025 року: обсяг доставлених посилок і вантажів склав 254,4 млн, в тому числі 17,9 млн міжнародних.
“За перші шість місяців року “Нова пошта” збільшила мережу на 5 242 нових точки сервісу: відкрито 1 362 відділень та встановлено 3 880 нових поштоматів”, зазначено у пресрелізі.
Торік, за результатами першого півріччя 2025 року, Nova звітувала про 238 млн доставлених посилок і вантажів, у тому числі 5,9 млн міжнародних, відкриття 708 відділень та більш ніж на 4 тис. поштоматів.
Компанія зазначила, що цього року її мережа зростала по всій Україні, в тому числі й на прифронтових територіях, де було відкрито 748 нових точок сервісу.
“Зараз (станом на 13 липня 2026р) мережа “Нової пошти” налічує 54 700 точок сервісу: 16 765 відділень та 37 935 поштоматів по всій Україні”, – сказано у релізі.
Згідно з ним, компанія також продовжує розширювати мережу відділень самообслуговування, де клієнти можуть отримувати посилки без черг і без звернення до оператора. Наразі в Україні працюють 4 такі відділення: у Києві, в Ірпені та у Вінниці.
Наголошується також, що Nova Post продовжила масштабування і експансію: за перше півріччя в Європі було відкрито 239 нових точок сервісу, що довело загальну кількість власних точок Nova Post за кордоном до більш ніж 950 одиниць. Лідерами за темпами розширення у першому півріччі стали Молдова – 112 нових точок сервісу та Польща – 80. Крім того, у червні відкрились 5 партнерських пунктів видачі Nova Post у Нью-Йорку.
Окрім того група зауважила, що в умовах повномасштабної війни продовжує не лише розвивати інфраструктуру, а й відновлювати її після руйнувань: з початку повномасштабного вторгнення оціночна вартість відновлення майна групи, пошкодженого через ворожі атаки або внаслідок бойових дій, перевищила 2,1 млрд грн. За весь період повномасштабної війни “Нова пошта” виплатила 194 млн грн компенсацій за пошкоджені або знищені відправлення.
Зазначається також, що попри атаки ворога Nova продовжує інвестувати в розвиток в Україні: за перші шість місяців 2026 року обсяг капітальних інвестицій перевищив 1,5 млрд грн, тоді як торік група звітувала про 1,9 млрд грн капінвестицій за результатами першого півріччя. Ці кошти були спрямовані на розвиток мережі, підвищення безпеки, оновлення логістичного парку, розвиток енергонезалежності, а також на цифрові рішення, що покращують клієнтський досвід.
Згідно з релізом, за шість місяців цього року компанії групи Nova перерахували до бюджету України 9,8 млрд грн податків і зборів, що на 25% більше, ніж у першому півріччі 2025 року, а також спрямувала на благодійність 950 млн грн, а від початку повномасштабного вторгнення – більше 7,5 млрд грн.
Група уточнила, що у рамках програми Гуманітарна “Нова пошта” за перші шість місяців цього року було доставлено понад 1,1 млн гуманітарних відправлень – це 27,4 тис. тонн допомоги, що еквівалентно 1 370 вантажівкам, а від початку повномасштабного вторгнення цей показник перевищив 7 млн відправлень.
Як повідомлялося, у 2025 році “Нова пошта” збільшила виручку на 21,6% порівняно з 2024 роком – до 54,2 млрд грн, чистий прибуток зріс на 4,4% – до 2,6 млрд грн.
Кількість доставлених посилок та вантажів за минулий рік зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Компанія Coal Energy S.A. (Люксембург), як втратила всі свої вугільні активи в Україні через російську агресію та переорієнтувалася на роботу у Польщі, за дев’ять місяців 2026 фінансового року (ФР, липень 2025 року – березень 2026 року) отримала чистий збиток $1,46 млн, тоді як за аналогічний період 2025ФР її чистий прибуток становив $1,6 млн.
Згідно зі звітом компанії на Варшавській фондовій біржі, де котируються її акції, виручка за цей період зменшилася на 31,8% – до $2,06 млн, а операційний збиток зріс на 82,1% – до $0,55 млн.
Coal Energy уточнила, що з січня по березень цього року її чистий збиток склав $0,11 млн проти чистого прибутку $1,97 млн у такому ж кварталі минулого року, виручка зросла на 2,5% – до $0,88 млн, а операційний збиток зменшився на 33,3% – до $0,05 млн.
За тиждень до цього Coal Energy повідомила про зупинку угоди з фондом Global Tech Opportunities 31, що входить до групи ABO Securities, яка передбачала випуск безвідсоткових конвертованих облігацій на суму до 14,5 млн злотих.
У першому півріччі 2026ФР облігації на суму 2,5 млн злотих ($0,67 млн за тодішнім курсом) вже були конвертовані у нововипущені акції, а станом на середину цього року неконвертованими залишилися облігації на 2 млн злотих.
Як повідомлялося, Coal Energy у 2025ФР отримала консолідований чистий прибуток $4,12 млн порівняно із чистим збитком $2,12 млн у 2024ФР переважно за рахунок продажу чотирьох активів групі. Консолідована виручка компанії зросла у 2025ФР на 52,4% – до 3,76 млн.
У вересні 2025 року правління схвалило Оновлену стратегію розвитку компанії на 2025-2027 роки, яка відображає нещодавно забезпечене фінансування, поточні інвестиційні проєкти та тривалу війну в Україні.
“Оновлена стратегія побудована на чотирьох основах: 1. вуглевидобуток у Польщі та Румунії, 2. надання послуг з видобутку корисних копалин у Польщі та Румунії, 3. розвиток видобутку критичної сировини в Центральній та Східній Європі та Україні, та 4. глобальні консультаційні послуги для сектору мінеральних ресурсів”, – йшлося у попередньому звіті, тоді як у новому звіті опис діяльності відсутній.
Акції Coal Energy котируються на Варшавській фондовій біржі з 8 серпня 2011 року. Її основним напрямом роботи був видобуток вугілля на двох підземних шахтах та робота з вугільними відвалами у Донецькій області. Вишневецький наразі через Lycaste Holdings контролює 58,74%, Global Tech Opportunities – 2,34%. На Варшавській фондовій біржі торгується 24,42% акцій.
Капіталізація компанії на торгів 30 червня складала PLN92,18 млн ($24,45 млн за поточним курсом) за ціни акції 2,00 злотих, яка з початку дня після публікації звітності подешевшала на 1,28%.
Неаудійований прибуток EBITDA шести сонячних електростанцій (СЕС) сукупною встановленою потужністю 105 МВТ у Львівській області, які найбільший український мобільний оператор зв’язку “Київстар” придбав за 3,6 млрд грн (або $80,8 млн), склав за результатами 2025 року 596 млн грн.
Як йдеться у презентації “Київстару” щодо придбання, виручка цих шести СЕС, введених в експлуатацію у 2017-2025 роках, склала за минулий рік 682 млн грн.
Оператор зазначив, що ця інвестиція із розрахунку $0,77 млн за 1 МВт відповідає одному з чотирьох пріоритетів – вкладення капіталу в реальні активи, що пом’якшують інфляційний та/або валютний ризик.
“Відновлювана енергетика є одним із ключових напрямів інвестиційного портфеля “Київстар”, адже вона відкриває можливості для подальшого використання “зеленої” електроенергії у покритті частини енергопотреб компанії”, – цитуються у релізі слова СЕО та президента “Київстар” Олександра Комарова.
Трьома іншими пріоритетами вказані інвестування в реконструкцію інфраструктури та превентивний захист мережі, розвиток цифрової екосистеми шляхом суміжних придбань та збільшення частки ринку фіксованого широкосмугового зв’язку шляхом цільових придбань.
З урахуванням дебютної купівлі у грудні минулого року СЕС “Санвін 11” на 13 МВт за $3 млн у Житомирській області загальний обсяг “зеленої” генерації “Київстар” зріс до 118 МВт, що дає можливість виробляти обсяги електроенергії, еквівалентні близько 30% поточного річного споживання компанії, йдеться у релізі.
“Електроенергія від придбаної групи СЕС надходитиме до об’єднаної енергосистеми України відповідно до чинних ринкових і регуляторних правил, що дасть змогу “Київстару” частково хеджувати ризики, пов’язані з коливаннями цін на електроенергію”, – пояснили у “Київстар”.
Мобільний оператор уточнив, що відповідні “зелені” проєкти також дають йому можливість вибудовувати довгострокову модель енергоспоживання, зміцнюють енергетичний сектор країни та відповідають цілям сталого розвитку.
Курс акцій “Київстар” 26 травня, у день оголошення купівлі шести СЕС, зріс на 2,18% – до $14,51 за штуку.
Як повідомлялось, у березні цього року “Київстар” отримав дозволи АМКУ на купівлю шести СЕС на Львівщині: ТОВ “Енергопостач-Плюс”, “Лайтфул”, “Санлайт Дженерейшн”, “Терновиця Солар”, “Енерджі Спейс” та “Терновиця Солар Плюс”.
“Київстар” у першому кварталі 2026 року збільшив прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
Група “Київстар” у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн. У тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
Британський оператор мобільного зв’язку Vodafone Group зафіксував доподатковий прибуток у 2026 фінроці проти збитку роком раніше, збільшивши виручку на 8%.
Як ідеться в повідомленні компанії, доподатковий прибуток за підсумками фінроку, що завершився 31 березня, становив 1,86 млрд євро порівняно зі збитком у 1,48 млрд євро роком раніше, коли вона списала вартість активів у Німеччині та Румунії на 4,5 млрд євро.
Скоригований прибуток до податкових, процентних і амортизаційних виплат і з урахуванням лізингу (EBITDAaL) минулого року збільшився на 4% – до 11,35 млрд євро. Органічне зростання становило 4,5%.
Річна виручка Vodafone зросла до 40,46 млрд євро з 37,45 млрд євро роком раніше.
Органічне зростання сервісної виручки – ключовий показник діяльності Vodafone – становило 5,4%, причому підвищення було зафіксовано в усіх регіонах, за винятком Німеччини (-0,2%). У решті Європи і Туреччини сервісна виручка збільшилася на 0,5% в органічному виразі, у Великій Британії – на 0,3%, в Африці – на 12,9%.
Консенсус-прогноз аналітиків, зібраний самою Vodafone, припускав, що її річна виручка становитиме 40,42 млрд євро, скоригований EBITDAaL – 11,48 млрд євро.
Компанія прогнозує, що в 2027 фінроці скоригований EBITDAaL становитиме 11,9-12,2 млрд євро, вільний грошовий потік без урахування разових факторів – 2,6-2,9 млрд євро.
Загалом компанія повернула акціонерам 3,1 млрд євро в минулому фінроці.
Акції Vodafone втрачають у ціні 3,5% під час торгів у вівторок. Від початку поточного року їхня вартість зросла на 17,5%.
Агрохолдинг ІМК за підсумками 2025 року скоротив фізичні обсяги реалізації сільгосппродукції на 31,2% – до 768,1 тис. тонн, проте мінімізував падіння виручки до 10% завдяки суттєвому зростанню світових цін, повідомляється у річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з документом, загальна виручка холдингу склала $190,4 млн порівняно з $211,2 млн у 2024 році.
Найбільший внесок у результат забезпечила кукурудза, частка якої у структурі доходів зросла з 51,1% до 58,2%. Попри скорочення обсягів її продажу на 21,6% (до 524,3 тис. тонн), виручка від цієї культури дещо зросла – до $110,8 млн завдяки стрибку ціни реалізації на 31% до $211 за тонну.
Аналогічна ситуація зафіксована у сегменті соняшнику: при падінні фізичних продажів на 30,7% до 80,5 тис. тонн виручка залишилася стабільною на рівні $46,9 млн через зростання ціни на 45,5% – до $582 за тонну.
Найскладнішою виявилася ситуація з пшеницею, дохід від якої обвалився на 42,7% до $32,1 млн через двократне падіння обсягів реалізації.
Водночас собівартість реалізації (cost of sales) у 2025 році фактично не змінилася і склала $179,8 млн (ріст на 1%).
У звіті акцентовано на суттєвому зростанні в структурі витрат на вартість сировини та матеріалів на 36% до $134,5 млн, а також на пальне та енергію – на 36%, до $17,9 млн.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур, елеваторному господарстві. Компанія обробляє близько 115 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Потужності ІМК зі зберігання зерна становлять 554 тис. тонн. Холдинг має власний парк вантажних автомобілів, залізничних вагонів-зерновозів та високопродуктивної сільськогосподарської техніки. Акції групи котируються на Варшавській фондовій біржі з травня 2011 року. Компанія входить до рейтингу ТОП-100 найбільших латифундистів України.
Чистий прибуток ІМК за 2025 рік зріс на 24% – до $67,5 млн, а консолідована виручка скоротилася на 10% – до $190,4 млн. Показник нормалізованої EBITDA агрохолдингу збільшився на 11% – до $95,8 млн. Загальний борг компанії за минулий рік знизився до $17,9 млн.
ПрАТ “Куликівське молоко” (Чернігівська обл.) у 2025 році скоротило виручку від реалізації продукції на 8,2% порівняно з попереднім роком – до 181,35 млн грн, повідомило товариство у річній звітності емітента у системі розкриття Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно зі звітом, собівартість реалізованої продукції у 2025 році склала 176,95 млн грн проти 192,1 млн грн у 2024 році. Валовий прибуток підприємства за підсумками року зменшився на 19,6% – до 4,4 млн грн.
Основними джерелами забезпечення ліквідності компанії на кінець 2025 року були запаси у розмірі 82,52 млн грн, дебіторська заборгованість за товари та послуги – 5,04 млн грн, а також грошові кошти на рахунках – 0,41 млн грн.
Сумарні поточні зобов’язання підприємства на кінець року склали 76,51 млн грн. Зокрема, заборгованість за короткостроковими банківськими кредитами становить 10 млн грн, кредиторська заборгованість за товари та послуги – 36,38 млн грн, інші поточні зобов’язання – 27,85 млн грн. Довгострокові зобов’язання у звітності не зафіксовані.
Наглядова рада товариства у 2025 році затвердила нову політику управління екологічними та соціальними ризиками, а також колективний договір. Стратегічними цілями компанії було визначено забезпечення безперервності виробничих процесів, впровадження оцінки екологічних ризиків і посилення інформаційної безпеки. Перспективні плани розвитку передбачають збільшення обсягів виробництва та розширення ринків збуту.
Окремим рішенням наглядової ради від 30 квітня 2026 року головою ради обрано Анатолія Дідура терміном на три роки. З лютого 2025 року він також обіймає посаду фінансового директора ПрАТ “Куликівське молоко”.
ПрАТ “Куликівське молоко” (смт Куликівка, Чернігівська обл.) засноване у лютому 1999 року. Підприємство спеціалізується на переробленні молока, виробництві масла та сиру, а також займається оптовою торгівлею понад 30 видами молочної продукції, яйцями, харчовими оліями та паливом.
Основними акціонерами підприємства є Ігор Ржавічев (51%) та Анастасія Чурікова, яка у лютому 2026 року викупила пакет акцій розміром 48,9983% у родини Дідур. Раніше Чурікова очолювала ТОВ “РІВЛ”, підконтрольне мажоритарному власнику ПрАТ Ігорю Ржавічеву.
