Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у другому кварталі 2023 року наростив гривневу виручку на 16,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,609 млрд грн (у доларах зменшився на 6,5% – до $235 млн), ідеться у звіті материнської компанії VEON у четвер.
Згідно з ним, за звітний період прибуток EBITDA “Київстар” у гривні збільшився до аналогічного минулорічного періоду на 11,6% – до 5,085 млрд грн (у доларах зменшився на 10,7% – до $139 млн), а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (п.п.) – до 59%.
“Незважаючи на складну операційну обстановку, зростання виручки і EBITDA “Київстару” у звітному кварталі прискорилося. “Київстар” і VEON зобов’язалися виділити $600 млн протягом наступних трьох років, інвестуючи у відновлення української інфраструктури за допомогою послуг зв’язку та цифрових сервісів”, – наголошується у звіті.
Уточнюється, що виручка від послуг мобільного зв’язку зросла на 17,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8,066 млрд грн завдяки зростанню споживання даних на 25,6%, до 9,9 ГБ на користувача на місяць, (у грошах зростання становило 17,6% – до 4,679 млрд грн) порівняно з аналогічним періодом минулого року та збільшенню роумінгу.
Що стосується EBITDA, то VEON відзначає вплив на нього в другому кварталі 2023 року підвищення тарифів на електроенергію на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року, 92 млн грн благодійних пожертвувань, а також програми підтримки персоналу та клієнтів. У результаті ці операційні витрати знизили рентабельність компанії за EBITDA на 2,7 п.п. – до 59,1%.
Зазначається, що кількість користувачів 4G “Київстар” досягла 13,1 млн осіб (+13,5% порівняно з минулим роком) і тепер становить 54,3% від загальної абонентської бази (+7,7 п.п. порівняно з минулим роком).
“Зростання кількості користувачів 4G у поєднанні з новими ціннісними пропозиціями забезпечило збільшення ARPU на 22,6% – до 110,2 грн – порівняно з попереднім роком”, – йдеться у звіті.
Водночас загалом мобільна абонентська база “Київстар” скоротилася на 2,6% порівняно з минулим роком – до 24,1 млн, оскільки на неї продовжувала впливати кількість українців, які проживають за межами України.
Зазначається, що “Київстар” підтримував доступ до ключових послуг, включно з цифровою охороною здоров’я, інформаційними та розважальними послугами. Кількість багатокористувацьких абонентів “Київстар” збільшилася на +37,8% порівняно з попереднім роком, а доходи від багатокористувацького зв’язку зросли на 51,7% порівняно з попереднім роком.
Згідно зі звітом, підконтрольна “Київстар” найбільша в країні цифрова медична платформа Helsi Ukraine збільшила кількість зареєстрованих користувачів до 25,4 млн. пацієнтів, тоді як кварталом раніше йшлося про більш ніж 25 млн.
Кількість завантажень мобільного застосунку Helsi збільшилася на 0,4 млн і досягла 5,4 млн у другому кварталі, тоді як кількість бронювань записів на прийом до лікаря через платформу залишилася на рівні близько 1,8 млн за квартал.
Зазначається, що сервіс потокового мовлення “Київстар ТБ” завершив квартал із показником майже 1,1 млн користувачів, що відповідає зростанню на +35,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У другому кварталі 2023 року 2 500 користувачів “Київстар ТБ” користувалися нещодавно представленим “Дитячим профілем” – спеціальним портфелем контенту для дітей, а близько 11 600 клієнтів користувалися освітнім контентом, доступним на платформі безоплатно.
Однак загалом кількість клієнтів фіксованого зв’язку скоротилася за рік на 4,5% – до 1,1 млн, а зростання виручки в секторі становило 7,5% – до 483 млн грн.
Зазначається, що відповідно до стратегії “4G скрізь” у другому кварталі 2023 року “Київстар” підключив до своєї мережі 4G ще 80 населених пунктів, додав приблизно 270 нових базових станцій 4G і модернізував ще майже 1 600 базових станцій до стандарту 4G. Капітальні витрати збільшилися на 35,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,395 млрд грн. Станом на кінець червня команда “Київстар” підтримувала в робочому стані майже 94% радіомережі.
Згідно зі звітом, загалом за перше півріччя 2023 року виручка “Київстар” у гривні зросла на 11,2% – до 16,956 млрд грн, EBITDA – на 6,2%, до 10,006 млрд грн, а капітальні інвестиції – на 28,6%, до 2,176 млрд грн.
Зокрема, в мобільному сегменті зростання виручки становило 11,7% – до 15,897 млрд грн (з них передача даних – на 10,2%, до 9,15 млрд грн), тоді як у фіксованому зв’язку – лише 1,5%, до 946 млн грн.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій.
Загалом виручка VEON у II кварталі скоротилася на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $916 млн, а EBITDA знизилася на 10,6% – до $415 млн.
“Укртелеком”, найбільший фіксований оператор України, за результатами січня-червня 2023 року отримав прибуток EBITDA понад 700 млн грн, а його рентабельність за EBITDA зросла до 27,8%, повідомила компанія в п’ятницю.
“Навіть у складних умовах робота під час повномасштабної війни “Укртелеком” демонструє стабільно високий рівень операційної ефективності… За результатами роботи в першому півріччі “Укртелеком” отримав загальний дохід у розмірі понад 2,5 млрд грн”, – ідеться в прес-релізі оператора зв’язку.
Повного квартального звіту поки що немає, проте за перше півріччя 2022 року “Укртелеком” відзвітував про рентабельність за EBITDA 24,3%, що з урахуванням заявленого загального доходу в 2,9 млрд грн дає змогу оцінити EBITDA за той період у 705 млн грн і говорити про утримання цього показника в першому півріччі 2023 року, незважаючи на зниження загального доходу приблизно на 14%.
У першому півріччі довоєнного 2021 року компанія отримала 3,4 млрд грн загального доходу (зростання на 10%), її EBITDA становила 1,1 млрд грн (+29%), а рентабельність за EBITDA – 31,3% (+4,5 відсоткових пункти).
У прес-релізі зазначається, що “Укртелеком” продовжує працювати, забезпечуючи доступ до послуг інтернету на рівні 88% від кількості населених пунктів, покритих мережею оператора до початку повномасштабного російського вторгнення. При цьому кількість абонентів оптичного інтернету зросла на 10%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, – до 320 тис.
“В умовах воєнного стану компанія продовжує задовольняти попит на підключення до оптичного інтернету, відповідно збільшується абонентська база користувачів, підключених оптикою”, – ідеться в повідомленні.
У 2023 році “Укртелеком” побудував уже 2,023 тис. км волоконно-оптичних ліній. До швидкісного оптичного інтернету під’єднано 80 медичних і 82 освітні установи, майже 20 бізнес-об’єктів. Загалом, станом на початок липня, оптику від “Укртелекому” мають понад 1,7 тис. освітніх і 1,28 тис. медичних закладів, також 550 територіальних громад.
“Незважаючи на складні економічні умови, “Укртелеком” продовжує ефективно розпоряджатися майном, що звільняється завдяки модернізації технологічної інфраструктури”, – наголосили в компанії.
Доходи за перше півріччя від комерційної оренди майна становили 230 млн грн, зазначено в повідомленні.
За попередніми даними, прямі збитки компанії від зруйнованих окупаційними військами РФ будівель, втраченого обладнання, телеком-мереж та інших активів на тимчасово-окупованих територіях становлять приблизно 700 млн грн, а загалом загальні руйнівні наслідки російської агресії для “Укртелекому” оцінюються у 2,8 млрд грн, що переважно зумовлено економічним знеціненням операційних активів.
“За час повномасштабної війни компанія втратила низку об’єктів нерухомості в тимчасово окупованих населених пунктах, чимало будівель ворогом пошкоджено та зруйновано”, – вказали в “Укртелекомі”.
Компанія також повідомляє про реорганізацію, в рамках якої для підвищення ефективності телеком-бізнесу, генерації нових можливостей для його розвитку, а також консолідації відповідальності за телеком-доходи було створено комерційну дирекцію, що об’єднала напрямки розвитку корпоративного та масового сегментів і міжоператорського телеком-бізнесу.
“У компанії реалізовуються нові важливі проєкти та рішення щодо вдосконалення та розвитку бізнесу… Реорганізація дасть змогу уніфікувати та підвищити ефективність бізнес-процесів, впровадити нові цікаві продукти, а також методи організації продажу та обслуговування клієнтів”, – наголошується в релізі.
Говориться також, що “Укртелеком” виконує свої зобов’язання перед державою, сплативши за січень-червень 2023 року понад 750 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів.
Крім того, компанія реалізувала черговий проєкт із масштабної допомоги ЗСУ – понад 20 підрозділів Сил оборони було забезпечено майже 2,5 тис. спеціальних апаратно-програмних засобів. За час повномасштабної війни компанія в рамках ініціативи “Сталевий фронт” бізнесмена Ріната Ахметова відправила захисникам десятки БПЛА, серед них і безпілотні авіаційні комплекси “Валькірія” і “Лелека”. На потреби захисників спрямовано вже близько 65 млн грн фінансової допомоги, передано понад 230 автомобілів із корпоративного автопарку.
У лавах ЗСУ українську землю захищають більш ніж 370 співробітників “Укртелекому”.
ArcelorMittal збільшила в II кварталі 2023 року EBITDA на 44% порівняно з I кварталом, до $2,6 млрд, йдеться в повідомленні компанії.
Сталевиробник звертає увагу на поліпшення ринкових умов, а також позитивний ефект від M&A угод (придбання Pecem у Бразилії та консолідація ArcelorMittal Texas HBI). За шість місяців EBITDA зросла до $4,4 млрд з $3,9 млрд роком раніше.
Операційний прибуток минулого кварталу підвищився на 62% до I кварталу, до $1,9 млрд. У січні-червні операційний прибуток становив $3,1 млрд порівняно з $8,9 за шість місяців 2022 року.
Чистий прибуток у квітні-червні становив $1,86 млрд (зростання на 70%), за перше півріччя показник знизився на 63%, до $2,96 млрд.
Виручка збільшилася минулого кварталу на 0,6% до I кварталу, становивши $18,6 млрд. За січень-червень виручка ArcelorMittal зменшилася на 16%, до $37,1 млрд, здебільшого через зниження обсягу постачань металу і падіння середньої ціни реалізації на 14,7%.
Capex ArcelorMittal у квітні-червні становив $1,06 млрд (9$938 млн кварталом раніше), орієнтир щодо capex у 2023 році становить $4,5-5 млрд.
У другому кварталі компанія наростила на 1,4% випуск сталі порівняно з попереднім кварталом, до 14,7 млн тонн, за півроку – скоротила на 5,5%, до 29,2 млн тонн.
Відвантаження металу в минулому кварталі впало на 2%, склавши 14,2 млн тонн, у січні-червні зниження склало 3,4% (до 28,7 млн тонн).
Видобуток компанією жовруди за квартал скоротився на 4,5% і залишив 6,4 млн тонн, за шість місяців було вироблено 13,1 млн тонн проти 14,2 млн тонн жовруди роком раніше.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-березні поточного року наростила EBITDA в 5,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $79 млн, але скоротила виручку від реалізації продукції на 4% – до $229 млн.
Згідно з прес-релізом компанії за підсумками першого кварталу, виробництво сталі зросло на 13% – до 184 тис. тонн, труб – на 12%, до 105 тис. тонн, але скоротилося залізничної продукції – на 13%, до 20 тис. тонн. При цьому продажі продукції скоротилися на 23%, до 108 тис. тонн, зокрема труб – на 20%, до 82 тис. тонн, залізничної продукції – на 27%, до 19 тис. тонн, сталевої заготовки – на 50%, до 6 тис. тонн.
Показник чистого левереджа зміцнився до 0,7х.
У пресрелізі зазначається, що на початку 2023 року на виробництво на всіх підприємствах “Інтерпайпу” негативно впливали жорсткі ліміти на споживання електроенергії для промислових споживачів. Однак уже в березні ситуація покращилася через зняття цих обмежень. У результаті цього, а також завдяки ефекту низької бази порівняння через торішній простій, виробництво сталі збільшилося на 13%, труб – на 12%.
Водночас продажі “Інтерпайпу” продовжили знижуватися, оскільки кон’юнктура зовнішніх ринків уже почала демонструвати перші ознаки охолодження. Зокрема, продажі OCTG-труб (нафтогазового сортаменту – ІФ-У) зменшилися на 37%, лінійних труб – на 12%. Триває падіння і в залізничному дивізіоні, компанія намагається компенсувати це за рахунок збільшення продажів на перспективні ринки Північної та Південної Америки, країн Близького Сходу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Зниження операційних показників, своєю чергою, призвело до зменшення фінансових результатів. Зокрема, дохід від реалізації продукції зменшився на 4%, до $229 млн, тоді як показник EBITDA зріс у 5,2 раза, до $79 млн. За рахунок цього показник чистого левереджа значно зміцнився до 0,7х.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков констатує, що починаючи з середини кварталу заводи компанії повернулися до стабільної роботи, без “рваних” графіків. Це дало змогу за підсумками кварталу збільшити виробництво, а в деяких сегментах, наприклад, у трубному дивізіоні, дещо наблизитися до довоєнного рівня.
“Навіть у складних воєнних умовах “Інтерпайп” продовжує виконувати всі замовлення, швидко і своєчасно поставляє продукцію клієнтам. Суттєву підтримку надає продовження скасування всіх квот і митних тарифів на українські товари з боку США та ЄС”, – зазначає топ-менеджер, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2022 році отримав $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн). Доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік. Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше. Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
“Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Агрохолдинг KSG Agro через розпочату Росією повномасштабну війну завершив 2022 рік із чистим збитком $1,68 млн порівняно з $17,71 млн чистого прибутку 2021 року, його EBITDA скоротилася в 5,5 раза – до $1,79 млн, повідомляють у річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
“Порушення традиційної логістики, обмеження експорту рамками зернового коридору, зростання витрат на утримання персоналу, безпеку та енергоавтономність – перераховувати негативні фактори нових реалій можна довго. Тож, звісно, результати-2022 не можна порівнювати з попереднім роком, який до того ж був рекордно результативним з погляду врожаю”, – прокоментував результати голова ради директорів і мажоритарій агрохолдингу Сергій Касьянов.
Згідно зі звітом, його виручка минулого року скоротилася на 47,3% – до $16,2 млн, валовий прибуток – у 3,3 раза, до $3,18 млн, а операційний – у 18,8 раза, до $0,44 млн.
Уточнюється також, що курсові збитки зросли в 4,6 раза – до $2,63 млн, чистий борг – тільки на 1,9%, до $47,46 млн, а вільні грошові кошти на кінець року становили $0,27 млн.
У грудні минулого року було також відчужено недіюче дочірнє ТОВ “Хлібна Ліга”, а збиток від його вибуття склав $10,27 млн.
“Незважаючи на формальні збитки, наш агрохолдинг у 2022 році забезпечив стабільну діяльність. Завдяки вертикальній інтеграції побудови бізнесу ми не збільшили кредитне навантаження, розширили частку збуту свинини, забезпечивши 80% у рідному Дніпропетровському регіоні та вийшовши на ринки Запоріжжя та Харкова, де виробники свинини внаслідок агресії Росії згорнули свою діяльність”, – зазначив Касьянов.
“Наразі Рада директорів розробляє нову стратегію розвитку для розширення діяльності групи в Європейському Союзі з чіткою метою мати більшу частину активів і доходів групи в ЄС протягом наступних 3-5 років”, – знову йдеться у звіті.
Вказується, що це може бути досягнуто за рахунок серії злиттів і поглинань, а також фінансування за рахунок власних і позикових коштів, включаючи додаткові випуски акцій.
“Рада директорів не планує продавати наявні активи групи в Україні. Навпаки, в центрі уваги нової стратегії є розширення та інвестування, тим самим знижуючи потенційні ризики інвестування тільки в Україну і пом’якшуючи негативний вплив на бізнес групи поточної макроекономічної ситуації в Україні”, – наголошується в документі.
Згідно з ним, загальне поголів’я свиней і поросят аграрної групи за минулий рік скоротилося тільки на 3,3% – до 42,26 тис. за приходу протягом року 106,04 тис. проти 108,16 тис. роком раніше.
У звіті вказується, що виручка від рослинництва впала більш ніж учетверо – до $4,5 млн з $8,3 млн.
Згідно з документом, у грудні 2022 року KSG Agro погодила зі своїм основним банківським кредитором ТАСкомбанком нові умови кредиту з першого кварталу 2023 року, які краще відображають потреби групи у фінансуванні у воєнний час. Згідно з ними, встановлений загальний кредитний ліміт за кредитами ТАСкомбанку залишається на рівні 450 млн грн, відсоткові ставки за траншами в гривні становлять 25% річних і передбачають часткову компенсацію ставки за держпрограмами, а відсоткові ставки за траншами в доларах США та євро встановлені на рівні 9% річних.
Згідно з новими умовами, основна частина основного боргу має бути виплачена в грудні 2025 року, тоді як відповідно до попередніх умов до кінця 2023 року вже мала бути виплачена сума в розмірі $9,57 млн.
Уточнюється, що в першому кварталі 2023 року компанія погасила загалом $7,08 млн наявних кредитів ТАСкомбанку і отримала нові транші за новими умовами на загальну суму $6,03 млн.
Крім того, термін погашення $15,5 млн кредиту компанії Касьянова OLBIS Investments S.A., якій належить 57,96% акцій KSG Agro, подовжено до 2036 року, зазначено у звіті.
“Ґрунтуючись на п’ятирічних фінансових прогнозах керівництва, очікується, що група генеруватиме достатній прибуток у майбутньому, щоб забезпечити збільшення загального капіталу до позитивного значення в довгостроковій перспективі. Крім того, коли війна Росії в Україні зрештою закінчиться, і економіка почне відновлюватися, очікується, що справедлива вартість активів групи також природним чином збільшиться. Доти група залежить від постійного зовнішнього фінансування”, – сказано в документі.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га в Дніпропетровській і Херсонській областях.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у першому кварталі 2023 року збільшив гривневу виручку на 6% (у доларах зменшилася на 17,2%) порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,346 млрд грн, ідеться у звіті материнської компанії VEON.
Згідно з ним, за звітний період “Київстар” збільшив показник EBITDA на 1% у гривні (у доларах показник зменшився на 21,2%) до аналогічного торішнього періоду – до 4,921 млрд грн, а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (в.п.) – до 59%.
Компанія уточнила, що доходи від послуг мобільного зв’язку збільшилися на 6,7% – до 7,830 млрд грн.
Крім того, оператор зазначив, що в першому кварталі 2023 року споживання хвилин на абонента (MoU) скоротилося на 11,7% – до 551 з 624 за аналогічний період минулого року. Водночас використання мобільного інтернету за той самий період зросло на 23,4% – до 9,5 гігабайт на абонента, тоді як середній дохід від абонента (ARPU) збільшився на 13,3% – до 106 грн.
Абонентська база в першому кварталі 2023 року становила 24,3 млн, на 6,7% менше, ніж роком раніше, водночас кількість користувачів 4G за рік збільшилася на 4,2%, або 600 тис. – до 13,3 млн, і зараз проникнення 4G в абонентській базі становить 54,6%.
Що стосується фіксованої мережі “Київстару”, то доходи в ній скоротилися на 4,2% – до 463 млн грн, а кількість користувачів – на 7%, до 1,1 млн.
Водночас компанія відзначила зростання на 27,7% – до 1 млн – кількості користувачів стримінгового бізнесу Kyivstar TV і запуск у ньому нещодавно “Дитячого профілю”.
Згідно зі звітом, капітальні витрати “Київстару” збільшилися за вказаний звітний період на 18,4% – до 780 млн грн.
За даними компанії, капітальні витрати “Київстару” були спрямовані на підтримку основних мереж у країні, а також стійкості бізнесу. Команда “Київстару” змогла зберегти майже 90% радіомережі станом на кінець березня 2023 року.
За квартал до 4G-мережі було підключено 81 населений пункт, додано 215 нових базових станцій і ще 460 переобладнано під 4G.
Зазначається також, що в першому кварталі цього року VEON не реєстрував значних збитків від знецінення, пов’язаних з операціями в Україні, і жодних збитків від знецінення, пов’язаних з операціями в Росії.
Водночас через пов’язані з війною труднощі компанія не змогла вчасно подати річну звітність у Нідерландах і США до 1 травня 2023 року, і в разі затягування затримки це несе ризик вжиття заходів регуляторами та організаторами торгів проти компанії.
Загалом виручка VEON у першому кварталі 2023 року скоротилася в доларах на 8,7% – до $884 млн, а EBITDA – на 13,5%, до $385 млн, проте в національних валютах їхнє зростання становило відповідно 15,3% і 11,2%.
Ці дані не враховують Росію, де компанія зараз завершує продаж своєї “дочки”.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій. “Київстар” обслуговує 24,8 млн абонентів, з яких 3,3 млн – внутрішньо переміщені. З 2,2 млн абонентів, які виїхали за кордон, 1,4 млн залишаються абонентами компанії, зокрема 95% використовують послугу “роумінг як вдома”, що надається в 27 країнах.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
