Найбільший український мобільний оператор “Київстар” збільшив прибуток EBITDA у другому кварталі 2026 року на 21,1% – до 8,3 млрд грн, тоді як виручка зросла на 27% – до 14,9 млрд грн, йдеться у квартальному звіті компанії.
“Київстар” продемонстрував ще один квартал широкомасштабного прибуткового зростання, і ми знову підвищуємо наш річний прогноз, – наводяться в документі слова СЕО та президента “Київстар” Олександра Комарова.
Він зазначив, що цифрові технології зараз становлять понад п’яту частину доходу компанії, що на 7 в. п. більше, ніж рік тому.
“Ми залишаємося зосередженими на лідерстві в цифровому майбутньому України та забезпеченні сталого прибутку для наших акціонерів”, – додав Комаров.
У доларах тепер “Київстар” оцінює зростання виручки в другому кварталі цього року на 19,3% – до $339 млн, а прибуток EBITDA – на 13,7%, до $188 млн, забезпечуючи маржу 55,4%.
Чистий прибуток “Київстар” становив $77 млн, прибуток на акцію – $0,33.Дохід від цифрових послуг зріс на 94,7% – до 3,3 млрд грн, склавши 21,7% від загального доходу, або 83,%, – до $73,7 млн.
Кількість абонентів комплексних послуг (multiplay customers) “Київстар” за другий квартал 2026 року зросла на 23,6% – до 8,1 млн, що становить 39,9% від загальної кількості активних мобільних клієнтів протягом одного місяця. Виручка від таких послуг збільшилася на 47,4% – до $139 млн ( на 56,9% – до 6,2 млрд грн), або 41,1% від загальної виручки.
Показник ARPU (Average Revenue Per User) за цей період зріс на 11,2% – до $3,9 (на 18,3% – до 172,7 грн).
У звіті також вказано, що загальна кількість цифрових щомісячних активних користувачів за квартал всього становить 29,3 млн. Зокрема, в Uklon показник зріс на 8,2% – до 5,2 млн, у Helsi – на 0,7%, до 5 млн, у Tabletki становить 6,3 млн, у свою чергу в KyivstarTV збільшилась на 47,7% – до 3,6 млн.
Онлайн-сервіс таксі Uklon, який був консолідований у звітність “Київстар” у квітні 2025 року, в другому кварталі 2026 року отримав 1,448 млрд грн виручки, або $32,8 млн. Його EBITDA становила 554 млн грн, або $12,5 млн. Кількість заброньованих поїздок за йей період зросла на 4,5% – до 43 млн, завершених доставок – на 25,9%, до 1,4 млн.
Зазначається, що медична інформаційна система Helsi на кінець другого кварталу 2026 року зафіксувала 109 тис. підписників платної моделі, її виручка зросла порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 44,6% – до 105 млн грн або на 35,9% – до $2,4 млн. Клієнти сервісу мають доступ до 1,8 тис. закладів охорони здоров’я. Прийоми пацієнтів досягли 2,4 млн.
Сервіс Tabletki.ua, якого було придбано в лютому цього року за $160 млн, в другому кварталі отримав 342 млн грн, або $7,8 млн. Прибуток EBITDA становив 274 млн грн, або $6,2 млн. Середньомісячна кількість замовлень досягла 15 млн, а валова вартість товарів (GMV) – $376 млн.
Виручка платформи Kyivstar TV у другому кварталі 2026 році досягла 614 млн грн, або $13, 9 млн, за зростання кількості сеансів користувачів на 34,2% – до 931 млн.
У звіті уточнили, що капітальні витрати без урахування ліцензій та активів у формі права користування становили $59 млн. У компанії наголошують, що інтенсивність капітальних витрат в другому кварталі 2026 року становила 17,3% та 26,6% – за останні 12 місяців, що на 3,3 в.п. менше порівняно з показником 29,9% в першому кварталі.
Зазначається, що відтепер група очікує зростання виручки в доларовому еквіваленті на 14-16% (раніше передбачалося на 11-14%) та показника EBITDA на 9-12% (раніше вказувалось 7-10%), тоді як інтенсивність капітальних інвестицій залишатиметься незмінною на рівні 21-24% за умови середнього курсу UAH/USD 44,5.
Вільний грошовий потік для акціонерів, після врахування витрат на оренду та ліцензії зріс на 32,2% – до $104 млн. Крім того, станом на 30 червня 2026 року обсяг грошових коштів, їх еквівалентів та депозитів становив 16,4 млрд грн, або $364 млн.
У “Київстарі” додали, що сервісом Starlink Direct-to-Cell наразі користується понад 6 млн його клієнтів, який за звітний період також розширив послугу не лише для обміну повідомленнями, а й для передачі даних за допомогою окремих додатків, як Google Maps, Viber, WhatsApp там, де немає наземного сигналу.
Серед іншого, в межах другого кварталу цього року група придбала шість сонячних електростанцій у Львівській області (105 МВт загалом за $80,8 млн), розширивши свій портфель відновлюваних джерел енергії майже в дев’ять разів, приблизно до 30% від очікуваних потреб у енергії та зміцнивши енергетичну стійкість.
Сервіс Uklon запустив Uklon Store та уклав угоду про придбання E-wings, а також провів перше в Україні тестування автономних транспортних засобів в реальному часі.
Також група підписала меморандум про взаєморозуміння з Мінекономіки щодо дослідження можливості створення центру обробки даних, готового до використання штучного інтелекту, а також меморандум з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, щоб вивчити можливість надання вітчизняним інвесторам доступу до акцій групи, що котируються на Nasdaq, через встановлені брокерські канали.
Як повідомлялося, у першому кварталі 2026 року “Київстар” збільшив прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн
У 2025 році компанія збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн, у тому числі у четвертому кварталі EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
Найбільший у країні оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком” у першому півріччі 2026 року збільшив загальний дохід на 12,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,78 млрд грн, при цьому EBITDA зросла на 50% і перевищила 810 млн грн, йдеться у релізі компанії в п’ятницю.
“Як і впродовж усієї повномасштабної війни, “Укртелеком” продовжує реалізовувати свій стратегічний вибір: не просто відновлювати пошкоджені мережі, а замінювати застарілу інфраструктуру сучасним телеком та ІТ-обладнанням для впровадження нової оптичної телеком-архітектури та сучасного ІТ-ландшафту компанії”, – наголосив у релізі генеральний директор “Укртелеком” Юрій Курмаз.
За його словами, станом на сьогодні компанія має понад 95 тис. км оптичної мережі та продовжує масштабну модернізацію інфраструктури по всій країні.
Зазначається, що маржа EBITDA зросла до більш ніж 29%.
Кількість нових підключень у сегменті приватних користувачів порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 81% у той час як серед малого та середнього бізнесу показник зріс на 17%.
В “Укртелекомі” уточнили, що на кінець першого півріччя 2026 року до оптичної мережі підключено 1,4 тис. медичних і 2 тис. освітніх заклади. При цьому доходи від послуг оптичного інтернету у першому півріччі 2026 року зросли на 12,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Серед іншого, оператор фіксованого зв’язку повідомив, що дохід від комерційної оренди за шість місяців 2026 року перевищив 320 млн грн, забезпечивши зростання більш ніж 20% у порівнянні до аналогічного періоду 2025 року.
У компанії додали, що за результатами опитування рівень лояльності нових оптичних абонентів оператора фіксованого зв’язку (NPS – Net Promoter Score) у першому півріччі 2026 року склав більш ніж 70%.
Окремо гендиректор “Укртелеком” додав, що компанія одночасно будує оптичні мережі та відновлює й модернізує інфраструктуру, пошкоджену внаслідок бойових дій у прифронтових регіонах Харківщини, Сумщини, Херсонщини, Миколаївщини, Дніпропетровської області та інших областей України.
Зазначається, що компанія за І півріччя 2026 року сплатила до бюджетів усіх рівнів майже 800 млн грн податків і зборів.
Передбачається, що оператор фіксованого зв’язку й надалі інвестуватиме у розвиток телекомунікаційної інфраструктури.
“Укртелеком” за січень-березень 2026 року отримав консолідований чистий прибуток 15,46 млн грн проти чистого збитку 652,95 млн грн за аналогічний період 2025 року.
Як повідомлялося, у 2025 році “Укртелеком” збільшив консолідований чистий збиток на 24,6% порівняно з 2025 роком – до 294,87 млн грн, тоді як його чистий дохід зріс на 3,2% – до 4,27 млрд грн.
ArcelorMittal, другий за величиною виробник сталі у світі, збільшила у II кварталі 2026 року EBITDA на 23% порівняно з I кварталом, до $2,06 млрд, йдеться в повідомленні компанії. Проти аналогічного періоду минулого року показник зріс на 11%.
Чистий прибуток склав $683 млн, що на 18% вище за показник попереднього кварталу, але на 62% нижче за прибуток за II квартал 2025 року.
Виручка у II кварталі зросла майже на 8% у квартальному порівнянні та на 5% у річному – до $16,8 млрд. Основною причиною покращення показника стало підвищення середньої ціни на сталь на 4,4%.
Капітальні витрати ArcelorMittal у квітні-червні склали $1,1 млрд. Чистий борг на кінець червня зріс до $9,5 млрд порівняно з $9,3 млрд станом на 31 березня.
У II кварталі компанія збільшила випуск сталі на 7,5% порівняно з попередніми трьома місяцями, до 14,3 млн тонн (14,4 млн тонн роком раніше). Відвантаження металу в минулому кварталі склало 13,4 млн тонн (12,8 млн тонн у попередньому кварталі та 13,8 млн тонн роком раніше). Видобуток залізної руди за квартал склав 13,5 млн тонн (9,7 млн тонн у I кварталі та 11,8 млн тонн роком раніше).
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, станом на 30 червня 2026 року знизив борг до $1,027 млрд з $2,242 млрд на кінець 2021 року.
Згідно з річним звітом Metinvest B.V., оприлюдненим у понеділок, протягом звітного періоду “Метінвест” досяг значного прогресу у зниженні рівня боргового навантаження. У результаті загальний борг станом на 31 грудня 2025 року становив $1,441 млрд, що на 15% менше порівняно з попереднім роком. Водночас співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до 1,4x, збільшившись на 0,4x порівняно з попереднім роком.
При цьому уточнюється, що облігації, що котируються на фондовій біржі Euronext Dublin, продовжували становити основну частину структури капіталу групи – це 88% боргового портфеля порівняно з 85% станом на 31 грудня 2024 року.
“Метінвест” продовжував активно управляти своїми зобов’язаннями. У першому півріччі 2025 року було повністю погашено випущені облігації (Senior Notes) на EUR300 млн після настання терміну їх погашення. Завдяки цьому загальна сума боргу, погашеного від початку 2022 року, сягнула $801 млн.
Крім того, констатується, що загальне скорочення боргу протягом цього періоду було зумовлене повним і своєчасним погашенням пріоритетних облігацій (двох серій); заходами з управління зобов’язаннями, зокрема, пропозиціями викупу за грошові кошти та приватним викупом; плановим погашенням банківських кредитів; зниженням залежності від короткострокового торговельного фінансування; а також оптимізацією лізингових активів. Цих результатів було досягнуто попри воєнні умови та втрату операційного контролю над деякими українськими активами.
Паралельно із заходами зі зниження боргового навантаження “Метінвест” продовжував залучати цільове фінансування для підтримки операційної діяльності та інвестиційних пріоритетів. Зокрема, у липні 2025 року було залучено кредит покупця терміном на 11,5 роки на суму EUR23,6 млн для Північного ГЗК з метою фінансування закупівлі обладнання для проєкту зі згущення відходів збагачення. Ця кредитна лінія, забезпечена гарантією фінського експортно-кредитного агентства Finnvera, стала першим випадком залучення “Метінвестом” довгострокового фінансування капітальних витрат в Україні після початку повномасштабного вторгнення.
Крім того, у квітні 2026 року група успішно завершила погашення облігацій із терміном обігу до 2026 року, що стало ще однією важливою віхою в умовах тривалої війни. На сьогодні “Метінвест” повністю розрахувався за трьома окремими серіями облігацій, а сукупні виплати за цими інструментами перевищили $1 млрд. Таких результатів було досягнуто попри виклики повномасштабної війни, втрату контролю над деякими українськими активами та постійні операційні труднощі. При цьому від початку війни жодних запозичень не було реструктуризовано. Згідно з проформа-показниками, враховуючи погашення облігацій 2026 року, співвідношення чистого боргу групи до EBITDA становило менше ніж 1x, зазначається у звіті.
Як повідомлялось, “Метінвест” у 2025 році скоротив EBITDA на 24,2% порівняно з 2024 роком – до $$765 млн з $1,009 млрд. Рік було завершено з чистим збитком $191 млн, тоді як у 2024 році він був $1,152 млрд. Виручка зменшилась на 6% – до $7,242 млрд. При цьому виручка сегмента гірничодобувної промисловості зменшилась на 25% у річному обчисленні – до $2,135 млрд через відсутність продажів концентрату коксівного вугілля та зниження продажів залізорудної продукції (на 11%). Внесок сегмента у загальну виручку становив 29% (зниження на 8 в.п. у річному вимірі).
У 2025 році виручка металургійного сегмента зросла на 6% у річному вимірі – до $5,107 млрд, головним чином завдяки зростанню продажів готової продукції, напівфабрикатів (на 4% та 7% відповідно) та інших продуктів і послуг (на 40%). Тим часом продажі коксу знизилися на 20% у річному вимірі. На цей сегмент припадало 71% від загального обсягу виручки у звітному періоді (на 8 в.п. більше, ніж у річному вимірі).
За рік група отримала операційний прибуток $319 млн, тоді як у 2024 році був операційний збиток $858 млн.
Тоді генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі зазначав, що повномасштабна війна продовжує випробовувати як націю, та як групу, яка залишається непохитною.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” в першому півріччі 2026 року отримав прибуток до оподаткування 122 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року збиток до оподаткування склав 318,8 млн грн, а за перший квартал цього року – 204,8 млн грн.
“Операційний прибуток (EBITDA), а це показник без урахування продажу майна, амортизації та курсових коливань, склав 293 млн грн, майже у 6 разів перевищивши плановий”, – написав генеральний директор компанії Ігор Смілянський у Facebook.
У першому півріччі 2025 року EBITDA був від’ємним – 100 млн грн, тоді як у першому кварталі цього року він став позитивним – 25,4 млн грн.
“І цей результат ми маємо попри поранення та загибель наших працівників, втрату сотень нових автомобілів, пошкодження й втрату сортувальних центрів, щоденні атаки на відділення”, – наголосив очільник компанії.
За його словами, капітал компанії на середину цього року перевищив 2,3 млрд грн порівняно із 2,2 млрд грн на початок року.
Зазначається, що зростання кількості посилок рік до року в червні 2026 року досягло від 12% до 17%.
“Зростання кількості посилок рік до року в червні 2026-го, залежно від сегмента, склало від 12% до 17%, що свідчить про зростання довіри клієнтів”, – наголосив гендиректор.
Серед інших досягнень він виділив своєчасність доставки на рівні 98%, входження в топ-3 серед поштових операторів світу за якістю міжнародної доставки та 50%+ частку на надзвичайно конкурентному ринку міжнародних відправлень в Україні.
“Ми запустили “Укрпошта.Аптека” по всій країні та вперше в історії України забезпечили можливість розраховуватися банківською карткою у 100% населених пунктів”, – додав Смілянський.
Решта показників діяльності за перше півріччя поки відсутні.
Напередодні Смілянський повідомляв про розширення мережі поштоматів швидкої видачі. Зокрема, послугу відкрито у Львівській та Івано-Франківській областях. Також розпочато їх встановлення у прифронтових Харківській, Сумській та Полтавській областях. Раніше відповідні поштомати були вже відкриті в Одесі, Вінниці, Хмельницькому, Миколаєві, Києві (122 відділення) , Дніпрі, Запоріжжі та Кропивницькому.
Як повідомлялось, за січень-березень 2026 року компанія отримала чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн, або 0,5%, більше за аналогічний період 2025 року, тоді як її виручка зросла на 1,1% – до 13 млрд 118,42 млрд грн.
“Київстар”, найбільший оператор зв’язку в Україні, розглядає можливість вийти з пробним випуском на український ринок облігацій, повідомив президент та СЕО компанії Олександр Комаров на події “УП 100 Бізнес” в Києві ввечері 17 червня, присвяченій 20-річчю “Економічної правди”.
“Є працюючий бізнес з досить непоганими параметрами. Я відчуваю, що якщо у нас буде потреба гривневого фінансування, валютного фінансування, є інструменти бондів, які ми плануємо навіть спробувати найближчим часом. Я бачу цю можливість і не бачу ніяких обмежень”, – зазначив Комаров.
Він нагадав, що у своїй історії “Київстар” був “боржником приблизно на $250 млн” й успішно та своєчасно виконав всі свої зобов’язання.
За його словами, компанія ніколи не кредитувалася під заставу своїх активів, тільки під свої обороти.
Комаров додав, що такий інструмент, як облігації, може дати “Київстару” змогу реалізовувати стратегію незалежності від тієї ліквідності, яка є у нього на сьогодні.
Він також висловив думку, що зараз “щось непогане відбувається в (Національній) комісії з цінних паперів”.
“Я сподіваюся, що буде якась відносна легалізація, і в нас створяться якісь нові, спрощені механізми залучення. Тобто мені здається, що все ж таки ми поступово, але рухаємось у правильному напрямі, незважаючи на дуже важке оточення”, – сказав президент “Київстару” у день, коли у Верховну Раду було внесено законопроєкт щодо спрощення реєстрації непублічних випусків акцій.
Як повідомлялося, “Київстар” у першому кварталі 2026 року збільшив консолідований прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
