Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у першому кварталі 2023 року збільшив гривневу виручку на 6% (у доларах зменшилася на 17,2%) порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,346 млрд грн, ідеться у звіті материнської компанії VEON.
Згідно з ним, за звітний період “Київстар” збільшив показник EBITDA на 1% у гривні (у доларах показник зменшився на 21,2%) до аналогічного торішнього періоду – до 4,921 млрд грн, а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (в.п.) – до 59%.
Компанія уточнила, що доходи від послуг мобільного зв’язку збільшилися на 6,7% – до 7,830 млрд грн.
Крім того, оператор зазначив, що в першому кварталі 2023 року споживання хвилин на абонента (MoU) скоротилося на 11,7% – до 551 з 624 за аналогічний період минулого року. Водночас використання мобільного інтернету за той самий період зросло на 23,4% – до 9,5 гігабайт на абонента, тоді як середній дохід від абонента (ARPU) збільшився на 13,3% – до 106 грн.
Абонентська база в першому кварталі 2023 року становила 24,3 млн, на 6,7% менше, ніж роком раніше, водночас кількість користувачів 4G за рік збільшилася на 4,2%, або 600 тис. – до 13,3 млн, і зараз проникнення 4G в абонентській базі становить 54,6%.
Що стосується фіксованої мережі “Київстару”, то доходи в ній скоротилися на 4,2% – до 463 млн грн, а кількість користувачів – на 7%, до 1,1 млн.
Водночас компанія відзначила зростання на 27,7% – до 1 млн – кількості користувачів стримінгового бізнесу Kyivstar TV і запуск у ньому нещодавно “Дитячого профілю”.
Згідно зі звітом, капітальні витрати “Київстару” збільшилися за вказаний звітний період на 18,4% – до 780 млн грн.
За даними компанії, капітальні витрати “Київстару” були спрямовані на підтримку основних мереж у країні, а також стійкості бізнесу. Команда “Київстару” змогла зберегти майже 90% радіомережі станом на кінець березня 2023 року.
За квартал до 4G-мережі було підключено 81 населений пункт, додано 215 нових базових станцій і ще 460 переобладнано під 4G.
Зазначається також, що в першому кварталі цього року VEON не реєстрував значних збитків від знецінення, пов’язаних з операціями в Україні, і жодних збитків від знецінення, пов’язаних з операціями в Росії.
Водночас через пов’язані з війною труднощі компанія не змогла вчасно подати річну звітність у Нідерландах і США до 1 травня 2023 року, і в разі затягування затримки це несе ризик вжиття заходів регуляторами та організаторами торгів проти компанії.
Загалом виручка VEON у першому кварталі 2023 року скоротилася в доларах на 8,7% – до $884 млн, а EBITDA – на 13,5%, до $385 млн, проте в національних валютах їхнє зростання становило відповідно 15,3% і 11,2%.
Ці дані не враховують Росію, де компанія зараз завершує продаж своєї “дочки”.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій. “Київстар” обслуговує 24,8 млн абонентів, з яких 3,3 млн – внутрішньо переміщені. З 2,2 млн абонентів, які виїхали за кордон, 1,4 млн залишаються абонентами компанії, зокрема 95% використовують послугу “роумінг як вдома”, що надається в 27 країнах.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
Показник EBITDA АТ “Укртелеком” у січні-вересні 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року скоротився на 39% – до 975 млн грн, повідомила агентство “Інтерфакс-Україна” прес-служба компанії.
Згідно з прес-релізом, через втрату контролю над частиною телекомінфраструктури та припинення надання послуг на тимчасово окупованих територіях загальний дохід за дев’ять місяців компанії зменшився майже на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року та становив майже 4,2 млрд грн.
“Падіння EBITDA відбулося внаслідок значного впливу списання активів (втрат) на тимчасово окупованих територіях, формування резерву, а також дебіторської заборгованості, що виникає через збільшення кількості прострочених платежів з боку клієнтів. Крім того, частина абонентів компанії виїхала з країни. Також значні кошти були спрямовані на допомогу ЗСУ та гуманітарну допомогу”, – прокоментував оператор отримані результати за січень-вересень.
При цьому компанія продовжує сплачувати податки на землю та нерухомість, у тому числі на тимчасово окупованих територіях.
В “Укртелекомі” також зазначили, що до 24 лютого усі показники компанії показували впевнене зростання, проте розв’язана РФ повномасштабна війна проти України все змінила.
“З початку повномасштабної війни України з російським агресором “Укртелеком” працює над відновленням послуг у режимі 24/7, забезпечуючи їх доступність на рівні 87% населених пунктів, охоплених мережею оператора. Допомога ЗСУ та облаштування Wi-Fi у шкільних укриттях – основні напрямки системної програми соціальної відповідальності компанії під час війни”, – наголошують у прес-службі “Укртелекому”.
За даними компанії, одним із стратегічних напрямів модернізації мережі “Укртелекому” була, як і раніше, оптимізація використання технологічних енергоресурсів. Так, за останні три роки витрати електроенергії скоротилися на 41%: зі 155 млн кВт-годин у 2018 році до 92 млн кВт-годин у 2021-му. При цьому компанія продовжує і у воєнний час реалізовувати довгострокову програму з енергоефективності, яка сприятиме міцності енергетичної системи України, наголошується у прес-релізі.
“В останні місяці держава-терорист масово атакує енергетичну інфраструктуру України, що завдає прямих збитків і системам зв’язку. Запас міцності мережі “Укртелекому” наразі забезпечують генератори автономного електроживлення, якими укомплектовані найважливіші інтернет-вузли оператора, а також достатній (не менш добовий) норми) запас палива. Добова інвестиція компанії у стабільність послуг зв’язку складає до 14 тис. літрів дизпалива при критичному навантаженні на електромережу та аварійних відключеннях”, – зазначено в повідомленні.
Незважаючи на повномасштабну війну, “Укртелеком” продовжує реалізовувати проекти щодо підключення користувачів до оптики – у 2022 році вже збудовано близько 5 тис. км волоконно-оптичних ліній, а база користувачів оптичного інтернету зросла на 33% порівняно з вереснем минулого року та склала більше 300 тис. абонентів у масовому та бізнес сегментах.
До швидкісного оптичного інтернету було підключено близько 200 медичних та освітніх закладів, з них понад 60 – у третьому кварталі. Загалом станом на початок жовтня оптика від “Укртелекому” використовується у більш ніж 1,7 тис. освітніх та майже 1,3 тис. медичних закладах.
Крім того, “Укртелеком” повністю модернізував телекомунікаційну інфраструктуру в Дніпрі, замінивши мідні кабелі на оптичні, і всі послуги оператора зараз надаються виключно з використанням мультисервісної телекоммережі нового покоління NGN (next generation network). Абоненти у Дніпрі, переключені на оптичну архітектуру FTTx, мають швидкість Інтернету до 1 Гбіт/с.
Також завершується реалізація аналогічного масштабного проекту щодо переведення абонентів у сучасну NGN телекомунікаційну інфраструктуру в Одесі.
“Укртелеком” наголошує, що, як і раніше, ефективно розпоряджається майном, вивільненим завдяки модернізації технологічної інфраструктури. Доходи від комерційної оренди за три квартали цього року перевищили 273 млн грн, при цьому вони майже на 15% менші, ніж рік тому, що зумовлено, зокрема, втратою низки об’єктів нерухомості у тимчасово окупованих населених пунктах та руйнуваннями внаслідок ракетного обстрілу.
Оператор зазначає, що за час повномасштабної війни зазнав чималих втрат. Попередня оцінка вартості зруйнованих та пошкоджених будівель, втраченого обладнання, телекоммереж та інших активів на тимчасово окупованих територіях становить майже 650 млн. грн.
За дев’ять місяців. 2022 року “Укртелеком” сплатив 1,12 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів, направив на потреби ЗСУ близько 50 млн грн фінансової допомоги, а також передав армії понад 170 корпоративних автомобілів.
З початку повномасштабної війни “Укртелеком” придбав і передав уже майже 3 тис. тактичних аптечок, 4 тис. медичних турнікетів, 2 тис. кровоспинних бандажів та пов’язок, сотні рацій, десятки нош, генераторів та багато інших необхідних речей та обладнання для потреб наших захисників . У лавах ЗСУ захищають Україну близько 350 співробітників компанії, зазначено у прес-релізі.
Як повідомлялося, “Укртелеком” замовив виробництво значної кількості безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) “Валькірія” та вже передав українським військовим перші три з них. Згідно з відкритими даними, вартість одного такого комплексу становить близько $18,1 тис.
Мобільний оператор “Київстар” у третьому кварталі 2021 року збільшив загальний прибуток на 11,9% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 7,275 млрд грн; загалом за дев’ять місяців загальний дохід компанії становить 21,211 млрд грн, що на 14,9% більше, ніж за дев’ять місяців 2020 року, повідомила прес-служба компанії у четвер.
За оприлюдненими даними, за третій квартал “Київстар” збільшив показник EBITDA на 11,4% до аналогічного торішнього періоду – до 4,915 млрд грн. При цьому маржа EBITDА скоротилася на 0,3 процентних пункти (п. п.) – до 67,6%.
За дев’ять місяців показник EBITDA збільшився на 14,6% і становить 14,357 млрд грн.
Доходи від послуг мобільного зв’язку в третьому кварталі збільшилися на 11,5% – до 6,766 млрд грн, за дев’ять місяців – на 14,7% – до 19,720 млрд грн.
Крім того, оператор зазначив, що в третьому кварталі 2021 року використання мобільного інтернету на одного абонента збільшилося в середньому на 19,8% порівняно з третім кварталом 2020 року, до 7 Гб. Збільшилося також використання послуг міжнародного роумінгу, зокрема передачі даних. Кількість абонентів, які використовують послуги 4G, збільшилась на 31,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,6 млн.
Абонентська база у третьому кварталі 2021 року зросла на 1,8% і становить 26,3 млн. Абонентська база послуги “Домашній інтернет” збільшилася на 9,5%, до 1,18 млн користувачів.
Капітальні витрати “Київстару” збільшилися за зазначений звітний період на 10,7% порівняно з третім кварталом 2020 року і становлять 1,190 млрд грн. Кошти були спрямовані на будівництво мереж 4G у віддалених та малонаселених районах та на покриття зв’язком 4G основних автомобільних трас міжнародного значення. За даними компанії, загалом за дев’ять місяців капітальні витрати “Київстару” становлять 3,729 млрд грн (+3,6%).
Для покращення якості послуг оператор запровадив технологію SON (self-organizing network) – технологічне рішення, яке в автоматичному режимі оптимізує роботу базових станцій мобільного зв’язку.
У третьому кварталі 2021 року “Київстар” перерахував до держбюджету 2,5 млрд грн податків та інших платежів і залишається найбільшим платником податків у галузі зв’язку, зазначається у повідомленні компанії.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку і передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 3G. Його послугами до кінця 2020 року користувалися майже 25,9 млн абонентів мобільного зв’язку і приблизно 1,1 млн клієнтів фіксованого інтернету.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
Мобільний оператор “Київстар” у другому кварталі 2021 року збільшив загальний дохід на 18,1% порівняно з квітнем-червнем 2020 року – до 7,904 млрд грн, повідомила прес-служба компанії в четвер.
Згідно з оприлюдненими даними, за другий квартал “Київстар” збільшив показник EBITDA на 17,4% до аналогічного торішнього періоду – до 4,783 млрд грн. При цьому маржа EBITDА скоротилася на 0,4 процентних пункти (п. п.) – до 67,4%.
Доходи від послуг мобільного зв’язку збільшилися на 18% – до 6,597 млрд грн.
Крім того, оператор зазначив, що у другому кварталі 2021 року споживання хвилин на абонента (MoU) скоротилося на 3,3% – до 620 із 641 за аналогічний період минулого року. При цьому використання мобільного інтернету в квітні-червні зросло на 23,6%, до 6,2 гігабайт на абонента, у той час як середній дохід від абонента (ARPU) збільшився на 16,4% і становить 84 грн.
Абонентська база у другому кварталі 2021 року зросла на 2,1% і становить 25,9 млн. Абонентська база послуги “Домашній інтернет” збільшилася на 11,5%, до 1,16 млн користувачів.
Капітальні витрати “Київстару” скоротилися за зазначений звітний період на 6,34% порівняно з другим кварталом 2020 року і становлять 1,462 млрд грн. За даними компанії, загалом за півроку капітальні витрати “Київстару” становлять 2,539 млрд грн. Ці кошти переважно були спрямовані на будівництво мереж 4G на автодорогах і в сільській місцевості, а також на поліпшення якості послуг.
Для поліпшення обслуговування абонентів телеком-оператор у першому півріччі 2021 року здійснив модернізацію IT-систем, запровадивши нове технологічне рішення компанії Ericsson.
У січні-червні-2021 “Київстар” перерахував до держбюджету 4,9 млрд грн податків та інших платежів і залишається найбільшим платником податків у галузі зв’язку, зазначається в повідомленні компанії.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку і передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 3G. Його послугами до кінця 2020 року користувалися майже 25,9 млн абонентів мобільного зв’язку і приблизно 1,1 млн клієнтів фіксованого інтернету.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2020 році збільшив чистий прибуток у 5,1 раза – до EUR8,61 млн, а EBITDA на 45,6% – до EUR113,42 млн.
Як сказано в річному звіті компанії у понеділок, її виручка в минулому році скоротилася на 7,2% порівняно з 2019 роком – до EUR415,63 млн, валовий прибуток зріс на третину – до EUR121,53 млн. До того ж, через курсові коливання, чистий прибуток компанії у гривневому еквіваленті у 2020 році зріс у 7,5 раза – до 266,39 млн грн, її виручка незначно знизилася до 12,98 млрд грн, її валовий прибуток зріс на 42,9% – до 3,74 млрд грн.
“Ми завершили оптимізацію активів з виробництва цукру за рахунок концентрації виробництва на основних цукрових заводах і продажу непрофільних активів, щоб вивільнити внутрішні ресурси для більш ефективного управління виробничими і логістичними витратами на основних цукрових заводах”, – прокоментував результати минулого року засновник і CEO “Астарти” Віктор Іванчик.
Він додав, що компанія також зміцнила свій баланс за рахунок погашення більшої частини банківського боргу, щоб відновити гнучкість щодо майбутнього розподілу капіталу.
Рослинницький сегмент “Астарти” згенерував уполовину більше EBITDA порівняно з 2019 роком – EUR80,19 млн, цукровий виріс у 9,3 раза – до EUR21,52 млн, соєвий незначно виріс до EUR7,44 млн, молочний скоротився в 1,78 раза – до EUR8,75 млн.
Рентабельність продажу (EBITDA margin) компанії зросла на 10 п.п до 27%. Зв’язаність чистого боргу до EBITDA склала за підсумками 2020 року 1,1x проти 3,5x у 2019 році. Станом на кінець 2020 року чистий борг агровиробника скоротився у 2,2 раза порівняно з 2019 роком – до EUR129,1 млн.
“Астарта” уточнила, що загальний урожай зернових і олійних культур у 2020 році склав 811тис.тонн, при цьому урожай кукурудзи скоротився порівняно з 2019 роком на 28% – до 418 тис.тонн, пшениці на 10% – до 230 тис.тонн, олійних культур на 9% – до 156 тис. тонн, виробництво цукрових буряків зменшилося на 20% – до 1,6 млн тонн.
За даними агрохолдингу, виручка в сегменті рослинництва у 2020 році склала EUR175 млн проти 206 млн євро у 2019 року на тлі скорочення продажу кукурудзи і зниження врожаю зернових і олійних культур у минулому році. Зниження виручки частково компенсувало зниження витрат у сегменті, а валова рентабельність рослинництва збільшилася на 16 п.п до 41%. Агрохолдинг повідомив, що в минулому році експортував 80% врожаю цього сегмента.
Компанія зазначила, що в минулому році цукровий сегмент згенерував на 8,5% більше виручки порівняно з 2019 роком – EUR127 млн. Зниження врожаю цукрових буряків зумовило скорочення виробництва цукру на чверть – до 226 тис.тонн. Під час оптимізації цукрових активів компанія позбулася одного з шести цукрових заводів у 2020 році.
“Астарта” уточнила, що рентабельність валового прибутку в цукровому сегменті збільшилася на 14 п.п порівняно з 2019 роком – до 22% у 2020 році, що призвело до багаторазового зростання EBITDA до 22 млн євро у 2020 році. Експорт цукру знизився в минулому році порівняно з 2019 роком на 29% через ціни на українському ринку, більш вигідні, ніж світові. Компанія зберегла у 2020 році частку в 20% на українському ринку цукру.
За даними “Астарти”, виручка в сегменті переробки сої за підсумками року склала 75 млн євро, знизившись на 9% через зниження обсягу продажу. Переробка соєвих бобів у 2020 році знизилася на 10% порівняно з 2019 роком – до 208 тис.тонн, частка експорту знизилася на 13 п.п – до 76% через більш привабливі українські ціни, а валова рентабельність знизилася на 1 п.п. – до 15%.
Компанія уточнила, що виручка в сегменті молочного тваринництва за підсумками 2020 року скоротилася на 4% порівняно з 2019 роком – до EUR33 млн, при цьому ціни на продукцію у минулому році незначно зросли – до EUR330 за тонну. Валова рентабельність в сегменті знизилася в 2020 році на 17 п.п порівняно з 2019 роком – до 29% через зниження справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції, а рентабельність продажу скоротилася на 19 п.п – до26%. “Астарта” не експортувала в минулому році молочну продукцію за межі України.
“Астарта” зазначила, що у 2020 році продовжила модернізацію парку сільгосптехніки.
“В умовах високої невизначеності ми продовжили інвестувати в сучасну сільськогосподарську техніку і забезпечили своєчасну закупівлю всіх основних матеріалів для рослинництва”, – зазначив Іванчик.
Станом на закінчення 2020 року у “Астарти” було два основні акціонери: Віктор Іванчик (генеральний директор), якому належало 39,57% від загальної кількості акцій в обігу і Fairfax Financial Holdings Ltd з часткою у 29,91%.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, який здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять п ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів великої рогатої худоби, сім елеваторів, біогазовий комплекс і завод з переробки сої в Полтавській області (ТОВ “Глобинський переробний завод”).
