Агрохолдинг “ІМК” за підсумками січня-березня 2024 року одержав чистий збиток $3,81 млн проти $4,10 млн в аналогічному періоді 2023 року, а його EBITDA зросла в 3,2 раза – до $4,43 млн, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
“Збільшення нормалізованого показника EBITDA у першому кварталі 2024 року, а також зниження чистого збитку за період зумовлено зростанням обсягів продажів”, – вказала компанія.
Згідно зі звітом, виручка холдингу зросла на 41% – до $59,20 млн, при цьому частка експорту скоротилася до 71,7% з 83,5% роком раніше.
Частка кукурудзи у виручці знизилася до 42,8% з 83,3%, тоді як частка пшениці збільшилася до 34,4% з 15,9%, а насіння соняшнику – до 22,3% з 0,3%.
Валовий прибуток “ІМК” зріс на 48% – до $12,75 млн, а операційний збиток скоротився до $0,17 млн з $2,85 млн у першому кварталі 2023 року.
Водночас через девальвацію гривні в першому кварталі цього року порівняно з фіксованим її курсом на рік було отримано збиток від курсових різниць $4,10 млн, унаслідок чого сукупний збиток “ІМК” за звітний рік зріс до $7,86 млн із $4,08 млн роком раніше.
Загалом активи агрохолдингу за перший квартал 2024 року збільшилися на 0,6% – до $314,14 млн.
Водночас компанія збільшила інвестиції за звітний період до $4,9 млн, тоді як у першому кварталі минулого року їх практично не було ($0,02 млн), тоді як відтік за фінансовою діяльністю скоротився до $0,9 млн із $6,4 млн, а приплив від операційної діяльності становив $16,4 млн проти відтоку $1,9 млн за той самий період минулого року.
У результаті вільні грошові кошти на кінець березня зросли до $26,0 млн з $16,20 млн на початок року, тоді як борг за банківськими кредитами практично не змінився – $45,9 млн.
“ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській і Чернігівській областях (північ і центр України) в сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн при врожаї 2023 року 1,002 млн тонн.
У 2023 році ІМК отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка холдингу зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
ArcelorMittal у першому кварталі 2024 року збільшила EBITDA на 35% порівняно з четвертим кварталом 2023 року – до $1,96 млрд, йдеться в повідомленні компанії.
Основний приріст EBITDA забезпечило поліпшення результатів активів у Північній Америці, Бразилії, Європі та Індії.
Операційний прибуток у минулому кварталі становив $1 млрд порівняно зі збитком у $1,98 млрд у попередньому періоді.
Чистий прибуток у січні-березні становив $938 млн проти збитку майже в $3 млрд кварталом раніше.
Виручка збільшилася в минулому кварталі на 12% до четвертого кварталу, склавши $16,28 млрд.
Capex ArcelorMittal у січні-березні в оборотний капітал становив $1,7 млрд. Орієнтир capex на цей рік – $4,5-5 млрд.
У першому кварталі компанія наростила на 5% випуск сталі порівняно з попереднім кварталом, до 14,4 млн тонн. Відвантаження металу в минулому кварталі збільшилося на 1,5%, склавши 13,5 млн тонн. Видобуток компанією жовруди за квартал зріс на 4,8% і залишив 6,5 млн тонн.
Згідно з прогнозами ArcelorMittal, світове споживання сталі за винятком Китаю збільшиться у 2024 році на 3-4%. При цьому попит у США підвищиться на 1,5-3,5%, в Європі – на 2-4%, Бразилії – на 0,5-2,5%, Індії – на 6,5-8,5%.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у другому кварталі 2023 року наростив гривневу виручку на 16,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,609 млрд грн (у доларах зменшився на 6,5% – до $235 млн), ідеться у звіті материнської компанії VEON у четвер.
Згідно з ним, за звітний період прибуток EBITDA “Київстар” у гривні збільшився до аналогічного минулорічного періоду на 11,6% – до 5,085 млрд грн (у доларах зменшився на 10,7% – до $139 млн), а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (п.п.) – до 59%.
“Незважаючи на складну операційну обстановку, зростання виручки і EBITDA “Київстару” у звітному кварталі прискорилося. “Київстар” і VEON зобов’язалися виділити $600 млн протягом наступних трьох років, інвестуючи у відновлення української інфраструктури за допомогою послуг зв’язку та цифрових сервісів”, – наголошується у звіті.
Уточнюється, що виручка від послуг мобільного зв’язку зросла на 17,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8,066 млрд грн завдяки зростанню споживання даних на 25,6%, до 9,9 ГБ на користувача на місяць, (у грошах зростання становило 17,6% – до 4,679 млрд грн) порівняно з аналогічним періодом минулого року та збільшенню роумінгу.
Що стосується EBITDA, то VEON відзначає вплив на нього в другому кварталі 2023 року підвищення тарифів на електроенергію на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року, 92 млн грн благодійних пожертвувань, а також програми підтримки персоналу та клієнтів. У результаті ці операційні витрати знизили рентабельність компанії за EBITDA на 2,7 п.п. – до 59,1%.
Зазначається, що кількість користувачів 4G “Київстар” досягла 13,1 млн осіб (+13,5% порівняно з минулим роком) і тепер становить 54,3% від загальної абонентської бази (+7,7 п.п. порівняно з минулим роком).
“Зростання кількості користувачів 4G у поєднанні з новими ціннісними пропозиціями забезпечило збільшення ARPU на 22,6% – до 110,2 грн – порівняно з попереднім роком”, – йдеться у звіті.
Водночас загалом мобільна абонентська база “Київстар” скоротилася на 2,6% порівняно з минулим роком – до 24,1 млн, оскільки на неї продовжувала впливати кількість українців, які проживають за межами України.
Зазначається, що “Київстар” підтримував доступ до ключових послуг, включно з цифровою охороною здоров’я, інформаційними та розважальними послугами. Кількість багатокористувацьких абонентів “Київстар” збільшилася на +37,8% порівняно з попереднім роком, а доходи від багатокористувацького зв’язку зросли на 51,7% порівняно з попереднім роком.
Згідно зі звітом, підконтрольна “Київстар” найбільша в країні цифрова медична платформа Helsi Ukraine збільшила кількість зареєстрованих користувачів до 25,4 млн. пацієнтів, тоді як кварталом раніше йшлося про більш ніж 25 млн.
Кількість завантажень мобільного застосунку Helsi збільшилася на 0,4 млн і досягла 5,4 млн у другому кварталі, тоді як кількість бронювань записів на прийом до лікаря через платформу залишилася на рівні близько 1,8 млн за квартал.
Зазначається, що сервіс потокового мовлення “Київстар ТБ” завершив квартал із показником майже 1,1 млн користувачів, що відповідає зростанню на +35,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У другому кварталі 2023 року 2 500 користувачів “Київстар ТБ” користувалися нещодавно представленим “Дитячим профілем” – спеціальним портфелем контенту для дітей, а близько 11 600 клієнтів користувалися освітнім контентом, доступним на платформі безоплатно.
Однак загалом кількість клієнтів фіксованого зв’язку скоротилася за рік на 4,5% – до 1,1 млн, а зростання виручки в секторі становило 7,5% – до 483 млн грн.
Зазначається, що відповідно до стратегії “4G скрізь” у другому кварталі 2023 року “Київстар” підключив до своєї мережі 4G ще 80 населених пунктів, додав приблизно 270 нових базових станцій 4G і модернізував ще майже 1 600 базових станцій до стандарту 4G. Капітальні витрати збільшилися на 35,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,395 млрд грн. Станом на кінець червня команда “Київстар” підтримувала в робочому стані майже 94% радіомережі.
Згідно зі звітом, загалом за перше півріччя 2023 року виручка “Київстар” у гривні зросла на 11,2% – до 16,956 млрд грн, EBITDA – на 6,2%, до 10,006 млрд грн, а капітальні інвестиції – на 28,6%, до 2,176 млрд грн.
Зокрема, в мобільному сегменті зростання виручки становило 11,7% – до 15,897 млрд грн (з них передача даних – на 10,2%, до 9,15 млрд грн), тоді як у фіксованому зв’язку – лише 1,5%, до 946 млн грн.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій.
Загалом виручка VEON у II кварталі скоротилася на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $916 млн, а EBITDA знизилася на 10,6% – до $415 млн.
“Укртелеком”, найбільший фіксований оператор України, за результатами січня-червня 2023 року отримав прибуток EBITDA понад 700 млн грн, а його рентабельність за EBITDA зросла до 27,8%, повідомила компанія в п’ятницю.
“Навіть у складних умовах робота під час повномасштабної війни “Укртелеком” демонструє стабільно високий рівень операційної ефективності… За результатами роботи в першому півріччі “Укртелеком” отримав загальний дохід у розмірі понад 2,5 млрд грн”, – ідеться в прес-релізі оператора зв’язку.
Повного квартального звіту поки що немає, проте за перше півріччя 2022 року “Укртелеком” відзвітував про рентабельність за EBITDA 24,3%, що з урахуванням заявленого загального доходу в 2,9 млрд грн дає змогу оцінити EBITDA за той період у 705 млн грн і говорити про утримання цього показника в першому півріччі 2023 року, незважаючи на зниження загального доходу приблизно на 14%.
У першому півріччі довоєнного 2021 року компанія отримала 3,4 млрд грн загального доходу (зростання на 10%), її EBITDA становила 1,1 млрд грн (+29%), а рентабельність за EBITDA – 31,3% (+4,5 відсоткових пункти).
У прес-релізі зазначається, що “Укртелеком” продовжує працювати, забезпечуючи доступ до послуг інтернету на рівні 88% від кількості населених пунктів, покритих мережею оператора до початку повномасштабного російського вторгнення. При цьому кількість абонентів оптичного інтернету зросла на 10%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, – до 320 тис.
“В умовах воєнного стану компанія продовжує задовольняти попит на підключення до оптичного інтернету, відповідно збільшується абонентська база користувачів, підключених оптикою”, – ідеться в повідомленні.
У 2023 році “Укртелеком” побудував уже 2,023 тис. км волоконно-оптичних ліній. До швидкісного оптичного інтернету під’єднано 80 медичних і 82 освітні установи, майже 20 бізнес-об’єктів. Загалом, станом на початок липня, оптику від “Укртелекому” мають понад 1,7 тис. освітніх і 1,28 тис. медичних закладів, також 550 територіальних громад.
“Незважаючи на складні економічні умови, “Укртелеком” продовжує ефективно розпоряджатися майном, що звільняється завдяки модернізації технологічної інфраструктури”, – наголосили в компанії.
Доходи за перше півріччя від комерційної оренди майна становили 230 млн грн, зазначено в повідомленні.
За попередніми даними, прямі збитки компанії від зруйнованих окупаційними військами РФ будівель, втраченого обладнання, телеком-мереж та інших активів на тимчасово-окупованих територіях становлять приблизно 700 млн грн, а загалом загальні руйнівні наслідки російської агресії для “Укртелекому” оцінюються у 2,8 млрд грн, що переважно зумовлено економічним знеціненням операційних активів.
“За час повномасштабної війни компанія втратила низку об’єктів нерухомості в тимчасово окупованих населених пунктах, чимало будівель ворогом пошкоджено та зруйновано”, – вказали в “Укртелекомі”.
Компанія також повідомляє про реорганізацію, в рамках якої для підвищення ефективності телеком-бізнесу, генерації нових можливостей для його розвитку, а також консолідації відповідальності за телеком-доходи було створено комерційну дирекцію, що об’єднала напрямки розвитку корпоративного та масового сегментів і міжоператорського телеком-бізнесу.
“У компанії реалізовуються нові важливі проєкти та рішення щодо вдосконалення та розвитку бізнесу… Реорганізація дасть змогу уніфікувати та підвищити ефективність бізнес-процесів, впровадити нові цікаві продукти, а також методи організації продажу та обслуговування клієнтів”, – наголошується в релізі.
Говориться також, що “Укртелеком” виконує свої зобов’язання перед державою, сплативши за січень-червень 2023 року понад 750 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів.
Крім того, компанія реалізувала черговий проєкт із масштабної допомоги ЗСУ – понад 20 підрозділів Сил оборони було забезпечено майже 2,5 тис. спеціальних апаратно-програмних засобів. За час повномасштабної війни компанія в рамках ініціативи “Сталевий фронт” бізнесмена Ріната Ахметова відправила захисникам десятки БПЛА, серед них і безпілотні авіаційні комплекси “Валькірія” і “Лелека”. На потреби захисників спрямовано вже близько 65 млн грн фінансової допомоги, передано понад 230 автомобілів із корпоративного автопарку.
У лавах ЗСУ українську землю захищають більш ніж 370 співробітників “Укртелекому”.
ArcelorMittal збільшила в II кварталі 2023 року EBITDA на 44% порівняно з I кварталом, до $2,6 млрд, йдеться в повідомленні компанії.
Сталевиробник звертає увагу на поліпшення ринкових умов, а також позитивний ефект від M&A угод (придбання Pecem у Бразилії та консолідація ArcelorMittal Texas HBI). За шість місяців EBITDA зросла до $4,4 млрд з $3,9 млрд роком раніше.
Операційний прибуток минулого кварталу підвищився на 62% до I кварталу, до $1,9 млрд. У січні-червні операційний прибуток становив $3,1 млрд порівняно з $8,9 за шість місяців 2022 року.
Чистий прибуток у квітні-червні становив $1,86 млрд (зростання на 70%), за перше півріччя показник знизився на 63%, до $2,96 млрд.
Виручка збільшилася минулого кварталу на 0,6% до I кварталу, становивши $18,6 млрд. За січень-червень виручка ArcelorMittal зменшилася на 16%, до $37,1 млрд, здебільшого через зниження обсягу постачань металу і падіння середньої ціни реалізації на 14,7%.
Capex ArcelorMittal у квітні-червні становив $1,06 млрд (9$938 млн кварталом раніше), орієнтир щодо capex у 2023 році становить $4,5-5 млрд.
У другому кварталі компанія наростила на 1,4% випуск сталі порівняно з попереднім кварталом, до 14,7 млн тонн, за півроку – скоротила на 5,5%, до 29,2 млн тонн.
Відвантаження металу в минулому кварталі впало на 2%, склавши 14,2 млн тонн, у січні-червні зниження склало 3,4% (до 28,7 млн тонн).
Видобуток компанією жовруди за квартал скоротився на 4,5% і залишив 6,4 млн тонн, за шість місяців було вироблено 13,1 млн тонн проти 14,2 млн тонн жовруди роком раніше.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-березні поточного року наростила EBITDA в 5,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $79 млн, але скоротила виручку від реалізації продукції на 4% – до $229 млн.
Згідно з прес-релізом компанії за підсумками першого кварталу, виробництво сталі зросло на 13% – до 184 тис. тонн, труб – на 12%, до 105 тис. тонн, але скоротилося залізничної продукції – на 13%, до 20 тис. тонн. При цьому продажі продукції скоротилися на 23%, до 108 тис. тонн, зокрема труб – на 20%, до 82 тис. тонн, залізничної продукції – на 27%, до 19 тис. тонн, сталевої заготовки – на 50%, до 6 тис. тонн.
Показник чистого левереджа зміцнився до 0,7х.
У пресрелізі зазначається, що на початку 2023 року на виробництво на всіх підприємствах “Інтерпайпу” негативно впливали жорсткі ліміти на споживання електроенергії для промислових споживачів. Однак уже в березні ситуація покращилася через зняття цих обмежень. У результаті цього, а також завдяки ефекту низької бази порівняння через торішній простій, виробництво сталі збільшилося на 13%, труб – на 12%.
Водночас продажі “Інтерпайпу” продовжили знижуватися, оскільки кон’юнктура зовнішніх ринків уже почала демонструвати перші ознаки охолодження. Зокрема, продажі OCTG-труб (нафтогазового сортаменту – ІФ-У) зменшилися на 37%, лінійних труб – на 12%. Триває падіння і в залізничному дивізіоні, компанія намагається компенсувати це за рахунок збільшення продажів на перспективні ринки Північної та Південної Америки, країн Близького Сходу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Зниження операційних показників, своєю чергою, призвело до зменшення фінансових результатів. Зокрема, дохід від реалізації продукції зменшився на 4%, до $229 млн, тоді як показник EBITDA зріс у 5,2 раза, до $79 млн. За рахунок цього показник чистого левереджа значно зміцнився до 0,7х.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков констатує, що починаючи з середини кварталу заводи компанії повернулися до стабільної роботи, без “рваних” графіків. Це дало змогу за підсумками кварталу збільшити виробництво, а в деяких сегментах, наприклад, у трубному дивізіоні, дещо наблизитися до довоєнного рівня.
“Навіть у складних воєнних умовах “Інтерпайп” продовжує виконувати всі замовлення, швидко і своєчасно поставляє продукцію клієнтам. Суттєву підтримку надає продовження скасування всіх квот і митних тарифів на українські товари з боку США та ЄС”, – зазначає топ-менеджер, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2022 році отримав $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн). Доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік. Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше. Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
“Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
