Захистити міст від значного руйнування у випадку прямого влучання потужних балістичних або крилатих ракет вкрай важко, проте правильно запроєктовані предетонаційні екрани є ефективним засобом для захисту таких конструкцій від дронів та невеликих ракет типу “Бандероль”, зазначив директор будівельної компанії Rauta, голова ради директорів Українського центру сталевого будівництва (УЦСБ) Андрій Озейчук у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Найбільш ефективною конструкцією для захисту дорожнього полотна є металеві троси з натягнутою між ними сіткою”, – зауважив, оцінюючи ефективність низки інженерних рішень для захисту мостів через Дніпро від російських ударів.
За його словами, для захисту опор та бічних сторін прольотів необхідно використовувати дистанціонери з ґратчастих металоконструкцій. Таке інженерне рішення можна швидко впровадити з наявних матеріалів. Металеві предетонаційні екрани забезпечують високу міцність без великого навантаження на наявні конструкції, легко адаптуються під індивідуальну геометрію мостів, швидко ремонтуються у разі локальних пошкоджень та за необхідності можуть бути підсилені.
Експерт наголосив, що у якості підконструкції для кріплення сталевих тросів та сітки важливо ефективно використовувати наявні мостові конструкції. Наприклад, для Північного мосту це може бути центральна вантова опора для захисту проїзної частини, а для Дарницького мосту бічні сторони дорожнього полотна можна використати як основу для верхнього кріплення предетонаційного захисту опор.
УЦСБ – некомерційна організація, зареєстрована в липні 2013 року, об’єднує учасників ланцюжка поставок сталевих конструкцій в форматі асоціації. Учасниками УЦСБ є провідні виробники та дистриб’ютори сталевого прокату, заводи з виробництва металоконструкцій, покрівельних, фасадних систем і ЛСТК, галузеві проєктні, архітектурні та наукові організації, монтажні та будівельні компанії, постачальники послуг з вогнезахисту та антикорозійних матеріалів сталевих конструкцій, програмного забезпечення, обладнання та інструменту.
Україні необхідно сформувати комплексну програму захисту та стійкості мостової інфраструктури, причому основу для такого підходу сформовано ще 2022 року, зазначається на сайті Українського центру сталевого будівництва (УЦСБ).
Як пояснюють в УЦСБ, тоді в Україні розробили концепцію комплексного захисту об’єктів критичної інфраструктури “Країна-Фортеця”, яку згодом затвердили на державному рівні. Вона передбачає, зокрема, типові рішення щодо захисту автомобільних та залізничних мостів.
“Сьогодні важливо втілювати ці рішення в ракурсі системної програми захисту мостової інфраструктури. Має бути проведено оцінювання критичних мостів, визначені пріоритети, розроблені відповідні проєктні рішення, створені резерви матеріалів і конструкцій для ремонту, а також визначені відповідальні організації та алгоритми дій після пошкодження. Інакше ми щоразу будемо діяти реактивно: спочатку відбувається ураження, потім обстеження, пошук проєктних рішень, матеріалів і підрядників – і лише після цього починається відновлення”, – зазначає військослужбовець Артем Білик, який є членом Координаційного штабу з інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури та провідним співавтором концепції “Країна-Фортеця”.
За його словами, для критичної інфраструктури така модель є надто повільною. Слід діяти на упередження, передбачати, що може уразити противник, і захищати слабкі місця інфраструктури.
Комплексна програма має включатиме щонайменше п’ять напрямів, як-от: обстеження та ранжування мостів за рівнем критичності та потенційними наслідками їхнього пошкодження; інженерний захист найбільш відповідальних конструктивних елементів та об’єктів; організаційно-технічні заходи, включно із системами спостереження, охорони та протидії безпілотним і ракетним загрозам; підготовку резервів для оперативного відновлення: проєктних рішень, матеріалів, металоконструкцій та обладнання; формування мережі українських виробників, здатних у найкоротші терміни виготовити необхідні конструкції та забезпечити їх монтаж.
Масштабна програма з інженерного захисту мостів може мати додатковий ефект у вигляді підтримки української металургії та виробників будівельної продукції зі сталі, – зазначає Андрій Озейчук, директор будівельної компанії Rauta.
За словами Білика, для мостів першочерговим завданням має стати визначення найбільш відповідальних елементів конкретної конструкції та їх посилення з урахуванням можливих сценаріїв пошкодження.
Залежно від конструктивної схеми та умов експлуатації можуть застосовуватися різні рішення: захисні споруди, габіонні конструкції, бетонні та інші бар’єрні елементи, сталеві захисні конструкції тощо.
Окремий напрям – створення предетонаційних екранів, які дозволяють збільшити відстань між джерелом вибуху та основними конструктивними елементами. Такі рішення мають проєктуватися індивідуально для кожного об’єкта і не повинні створювати додаткових ризиків для експлуатації мосту, вважає експерт.
Для захисту мостів найкраще підходять рішення на основі металу. Це можуть бути ґратчасті металоконструкції, металеві сітки та троси, або їх поєднання залежно від конструктиву моста та необхідної відстані до предетонаційного екрану, – уточнив Озейчук. Він зазначив, що висока міцність за невеликої ваги та модульний принцип створення захисту з різних елементів дають змогу адаптувати існуючу металеву продукцію під індивідуальну геометрію мостів, а також легко замінювати або посилювати конструкції локально.
Не менш важливим є захист від супутніх факторів ураження: пожеж, уламкових пошкоджень та пошкодження допоміжних систем. Вразливі елементи мостового господарства доцільно захищати відповідними негорючими конструкціями.
Щодо альтернативних переправ, то, за оцінкою експерта, через Дніпро повноцінно замістити існуючі міські мости тимчасовими конструкціями надзвичайно складно. Тимчасова переправа повинна бути інтегрована з автомобільною та залізничною інфраструктурою, мати необхідну пропускну здатність та відповідати вимогам безпеки, пояснює Білик.
Крім того зазначається, що сучасний міст – це далеко не лише автомобільний рух. Мостовими переходами можуть проходити залізничні колії, лінії метрополітену, інженерні комунікації, трубопроводи, кабелі та інші системи. Тому понтонна або інша тимчасова переправа може бути резервним інструментом, але не повноцінною заміною розвиненої мостової інфраструктури великих міст, йдеться на сайті.
Як зазначається у релізі, стратегія має полягати не у виборі між мостом і понтоном, а у створенні багаторівневої системи стійкості, де захищений основний міст доповнюється можливостями оперативного відновлення та резервними транспортними рішеннями.
ЗАХИСТ, ІНФРАСТРУКТУРА, металоконструкція, МІСТ, ОЗЕЙЧУК, УКРАЇНА
Швейцарія збереже тимчасовий статус захисту (Status S) для українців, які виїхали з України через повномасштабне вторгнення РФ, до 4 березня 2028 року, але посилить правила його отримання.
«Досі немає ознак тривалої стабілізації ситуації в Україні. Тому статус S для осіб з України, які шукають захисту, буде продовжено до 4 березня 2028 року. Заходи підтримки для осіб зі статусом захисту S (Програма S) також будуть продовжені до цієї дати», – йдеться в повідомленні уряду Швейцарії на сайті в середу.
Повідомляється, що Федеральна рада ухвалила таке рішення на своєму засіданні 19 серпня після консультацій із відповідними зацікавленими сторонами.
При цьому зазначається, що з 20 серпня статус захисту S буде обмежено для певних інших груп осіб – статус захисту S тепер надаватиметься лише особам, які виконують військові обов’язки, які вони можуть мати в Україні. «Це нове правило застосовується до всіх нових заявників, які подали заяви 20 серпня або пізніше. Воно не впливає на осіб, яким уже надано статус захисту S», — зазначається в повідомленні уряду.
Як пояснили в уряді Швейцарії, таке рішення ухвалено з метою узгодження з політикою ЄС щодо цього питання. «Швейцарія досі тісно координувала свої дії з ЄС щодо статусу захисту S і продовжуватиме це робити. 30 липня держави-члени ЄС вирішили продовжити тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Водночас вони вирішили обмежити доступ до тимчасового захисту в ЄС: з 31 липня тимчасовий захист надається лише тим, хто виконує військові обов’язки, що діють в Україні. Вимога щодо виконання військових обов’язків поширюється, зокрема, на громадян України призовного віку, тих, хто перебуває в резерві, та тих, хто добровільно вступив до лав збройних сил. Швейцарія юридично не зобов’язана виконувати це рішення, ухвалене Радою ЄС. Однак Федеральна рада вважає, що в інтересах Швейцарії узгодити свою практику з практикою ЄС», – йдеться в повідомленні.
У разі стійкої стабілізації ситуації в Україні Федеральна рада перегляне статус захисту S.
Як повідомлялося, наприкінці липня Європейський Союз продовжив дію тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року, запровадивши нововведення, згідно з яким новоприбулі військовозобов’язані громадяни України зможуть претендувати на статус лише за умови відсутності проблем із військово-обліковими документами.
АТ “Укрнафта” у 2026 році виділяє додатково 2,5 млрд грн на захист видобувної інфраструктури від обстрілів РФ, які стали інтенсивнішими, повідомив голова правління компанії Богдан Кукура.
“Ми змістили нашу пріоритезацію на захист споруд та убезпечення обладнання шляхом підземного будівництва. Тому цього року ми додатково виділяємо на захист (видобувної – ІФ-У) інфраструктури більше 2,5 млрд грн, це величезна інвестиція”, – сказав він в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, відповідно, план по бурінню цього року складає 15 свердловин, закінчених бурінням. При цьому Кукура припустив, що завдяки збалансованій програмі буріння є ймовірність збільшення цього показника. (Минулоріч компанії вдалося встановити рекорд буріння, довівши показник до 25 свердовин – ІФ-У).
“Загалом з початку року вже пробурено 11 свердловин – включно зі спільними з “Укгазвидобуванням”. Але для нас важливий не стільки кількісний показник, скільки, насамперед, економічна ефективність, дебіт і внесок у збільшення видобутку”, – зазначив Кукура.
Він зауважив, що взаємодія “Укрнафти” з “Укргазвидобуванням” показала себе ефективно, і спільно компанії пробурили три високодебітні свердловини глибиною від 4,5 до 5,6 км кожна.
“Цей проєкт підтвердив ефективність об’єднання компетенцій державних компаній, тому ми плануємо розвивати таку співпрацю й надалі”, – підкреслив СЕО “Укрнафти”.
Кукура також звернув увагу, що компанія призупинила програму розвитку мережі UKRNAFTA на сході через постійні обстріли РФ, які “зведуть всі зусилля з модернізації нанівець”, і займається там захистом об’єктів. При цьому він зазначив, що на заході країни UKRNAFTA максимально працює над продовженням модернізації АЗК та спрямовує на це частину коштів, згенерованих комерційним напрямком.
“В цілому, ми стараємося зберігати пропорційність використання дохідної частини від обох сегментів – видобутку й комерційного напряму”, – наголосив Кукура.
Як повідомлялося, в цьому інтерв’ю Кукура розповів, що втрати АТ “Укрнафта” у видобутку нафти за перше півріччя 2026 року становлять 150 тис. тонн – це як фізичні втрати, тобто те, що згоріло від обстрілів, так і невидобутий обсяг через зупинку роботи. За його словами, за перше півріччя 2026 року обсяги втрат нафти суттєво більші, ніж за аналогічний період попереднього року.
РФ за сім місяців 2026 року зруйнувала 37 АЗК групи “Нафтогаз”, частину з яких вдалося відновити, однак решта зазнала критичних руйнувань і припинила роботу.
Румунія, Болгарія і Туреччина домовилися розширити завдання спільної групи з протимінної безпеки в Чорному морі, додавши до її мандату захист критично важливої інфраструктури.
Домовленість була досягнута під час саміту НАТО в Анкарі. Йдеться про розширення повноважень Mine Countermeasures Black Sea Task Group, яка до цього була зосереджена передусім на пошуку та знешкодженні мін у Чорному морі.
За даними Reuters, новий мандат передбачає захист енергетичних, телекомунікаційних об’єктів та підводних трубопроводів, що належать або експлуатуються трьома країнами.
Міністерство оборони Румунії заявило, що захист критично важливої інфраструктури в Чорному морі потребує комплексного, інтегрованого та довгострокового підходу. Відомство також нагадало, що меморандум про створення групи з протимінної безпеки був підписаний 11 січня 2024 року міністрами оборони Румунії, Болгарії та Туреччини.
Спільна група стала першою тристоронньою ініціативою такого типу серед трьох країн НАТО, які мають вихід до Чорного моря. Її початковим завданням було підвищення безпеки судноплавства після появи дрейфуючих мін у морі внаслідок війни РФ проти України.
За інформацією Reuters, з моменту створення група вже знешкодила понад 150 мін. Розширення її завдань відображає зростання занепокоєння країн регіону щодо безпеки морської інфраструктури, зокрема на тлі розвитку газових проєктів у Чорному морі.
Для України це рішення має безпосереднє значення, оскільки безпека Чорного моря впливає на судноплавство, експортні маршрути, енергетичну інфраструктуру та загальну військово-морську ситуацію в регіоні. Посилення координації між Румунією, Болгарією і Туреччиною також означає більшу увагу НАТО до чорноморського напрямку.
БОЛГАРИЯ, ЗАХИСТ, ІНФРАСТРУКТУРА, РУМУНІЯ, ТУРЕЧЧИНА, Чорне море
АТ “Укрзалізниця” розгортає понад 800 модульних укриттів по всій країні для посилення захисту працівників у зв’язку зі зростанням атак на залізничну інфраструктуру, йдеться у повідомленні компанії в середу.
“Такі укриття дають можливість швидко сховатися під час тривоги й захищають від уламків під час обстрілів. І це не теорія: вчора (5 травня – ІФ-У) таке укриття на Харківщині врятувало життя провідниці, яка вчасно евакуювалася після повідомлення про небезпеку”, – повідомила “Укрзалізниця” в телеграм.
Зазначається, що відповідні укриття встановлять у найбільш небезпечних місцях.
В “Укрзалізниці ” наголосили, ця ініціатива є частиною плану стійкості компанії, що передбачає забепечення у складних умовах безперервний рух і захист людей.
Від початку 2026 року зафіксовано близько 983 атак на залізничну інфраструктуру, нагадали в УЗ.
Як повідомлялося, 5 травня ворог атакував інфраструктуру УЗ на Харківщині, Полтавщині та Дніпропетровщині.
