АСК “ІНГО” (Київ) розширює захист від воєнних ризиків, надавши можливість підприємцям малого та середнього бізнесу отримати відшкодування збитків, якщо застрахований об’єкт постраждає внаслідок повітряних атак або диверсійних дій ворога на українській території, розташованій не ближче ніж за 100 км від лінії зіткнення.
Як повідомляється на сайті страховика, вже зараз від військових ризиків можна застрахувати об’єкти на суму 20 млн грн.
Для отримання страхової виплати постраждалому підприємству необхідно буде надати стандартний перелік документів і письмову заяву до правоохоронних органів щодо кримінального правопорушення за статтею 438 Кримінального кодексу України “Порушення законів та звичаїв війни” і відповідну копію виписки з ЄРДР за цією ж статтею.
Водночас компанія зазначає, що в міжнародній практиці ризик війни перебуває в категорії форс-мажорів і винятків, згідно з якими страхові виплати в типовому майновому договорі не проводяться. Для захисту від війни потрібне окреме страхове покриття.
“Війни з такою інтенсивністю обстрілів і масштабів руйнувань у ХХІ столітті світ ще не бачив. Тому перестрахувальники поки що не виявляють вираженого бажання страхування майнових військових ризиків з України, хоча переговори і тривають”, – зазначив директор департаменту андеррайтингу СК “ІНГО” Андрій Семченко.
При цьому він підкреслив, що навіть у таких умовах, СК “ІНГО” може запропонувати підприємствам вигідну пропозицію страхування, оскільки володіє необхідними компетенціями і здатністю оцінити ризики в умовах війни на основі власної статистики.
За словами Семченка, компанія вже надає захист від військових ризиків в інших видах страхування, як-от страхування вантажоперевезень (як морських, так і наземних), КАСКО, медичне страхування, страхування від нещасного випадку, страхування посівів на полях, житла фізичних осіб тощо, і планує подальше розширення цього переліку.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має більш ніж 25-річний досвід роботи на ринку.
З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
Німеччина продовжила тимчасовий захист біженців з України до 4 березня 2025 року, при цьому дозволи на проживання буде продовжено автоматично, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ Німеччини.
“Посвідки на проживання біженців з України, які втекли від російської агресії та отримали захист у Німеччині, діятимуть до 4 березня 2025 року. Федеральне міністерство внутрішніх справ передбачило це у своїй постанові. Сьогодні Федеральна рада затвердила цю постанову”, – йдеться в прес-релізі на сайті міністерства в п’ятницю.
Як повідомляється, українським біженцям “не потрібно подавати заяву на продовження свого статусу проживання, не потрібно жодних пов’язаних із цим зустрічей з імміграційною владою. Підставою для подальшого продовження тимчасового захисту є рішення країн-членів ЄС наприкінці вересня 2023 року”.
“Усі, хто був змушений тікати від війни, залишаться в безпеці з нами і матимуть доступ до освіти та ринку праці. Ми продовжили термін статусу захисту біженців України. Дозволи на проживання автоматично діють до 4 березня 2025 року, без необхідності біженцям з України знову відвідувати імміграційну службу”, – заявила Федеральний міністр внутрішніх справ Ненсі Фезер.
Вона додала, що влада Німеччини продовжить захищати життя багатьох українців і тісно підтримувати Україну.
За даними німецької сторони, наразі в Німеччині проживає близько 1,1 млн осіб, які в’їхали в країну з 24 лютого 2022 року у зв’язку з російською агресією проти України. З них близько 350 тис. – діти та молодь до 18 років. Близько двох третин дорослих біженців – жінки.
Міністерство національної безпеки США оголосило про продовження на 18 місяців до 19 квітня 2025 року статусу тимчасового захисту для громадян України у зв’язку з триваючим повномасштабним вторгненням Росії.
“Сьогодні Міністерство внутрішньої безпеки (DHS) оголосило про продовження тимчасового захисного статусу (TPS) України на 18 місяців, із 20 жовтня 2023 р. до 19 квітня 2025 р., через триваючий збройний конфлікт і надзвичайні та тимчасові умови в Україні, які перешкоджають безпечному поверненню людей”, – ідеться в повідомленні на сайті Міністерства національної безпеки в п’ятницю.
Також програму розширять, дозволивши подаватися на тимчасовий захист українцям, які проживали в США станом на 16 серпня 2023 року.
Крім того, студенти з України, які навчаються в США і перебувають у країні за візою F-1, зможуть подати запит на дозвіл на роботу і зменшити навантаження, не втрачаючи візу на час дії тимчасового захисту.
Як повідомляється, зараз тимчасовим захистом у США користуються приблизно 26 тисяч українців, а ще 166,7 тисячі можуть мати право на отримання такого статусу. “Поточні бенефіціари, які хочуть продовжити свій тимчасовий захищений статус, повинні своєчасно перереєструватися протягом 60-денного періоду перереєстрації з 21 серпня 2023 р. до 20 жовтня 2023 р.”, – зазначається в повідомленні.
“Військове вторгнення Росії в Україну, що триває, та спричинена ним гуманітарна криза вимагають від Сполучених Штатів продовжувати надавати безпеку та захист українцям, які, можливо, не зможуть повернутися до своєї країни”, – заявив міністр національної безпеки США Алехандро Майоркас, якого цитують у повідомленні.
Доопрацювати законопроєкт №8087 “Про захист інформаційної інфраструктури” у зв’язку із суперечностями з європейським законодавством, надмірною централізацією та розширенням повноважень Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) вимагає Український союз промисловців і підприємців (УСПП).
Як ідеться в інформації на його сайті, відповідне звернення надіслали голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, усім парламентським комітетам і фракціям та президенту країни за результатами громадських слухань, організованих УСПП спільно з Радою адвокатів Київської області за участю представників Міноборони, уряду, адвокатської спільноти, представників антикорупційних органів, громадськості, IТ-бізнесу та експертів.
“Основним недоліком законопроєкту №8087 на громадських слуханнях називали те, що він значно розширює повноваження Держспецзв’язку та покладає на нього безпрецедентно широкі повноваження”, – зазначається в інформації УСПП.
Зокрема, на її думку, контролюючий орган отримає право здійснювати перевірки будь-яких підприємств, доступ до їхніх споруд і приміщень, будь-якої їхньої документації та інформації, надавати обов’язкові для виконання вимоги будь-якому суб’єкту господарювання незалежно від того, чи буде це велика корпорація, підприємство ІТ-бізнесу або самозайнята особа (ФОП, адвокат тощо). Крім цього, Держспецзв’язку матиме право залучати до таких перевірок будь-які інші органи, зокрема СБУ та кіберполіцію.
Іншими недоліками у зверненні названо невідповідність, “а іноді навіть суперечності” Директиві ЄС про мережеву та інформаційну безпеку (NIS2 Directive), ухваленою 14 грудня 2022 року, яка вступає в дію на території ЄС 18 жовтня 2024 року.
“NIS2 Directive не діє щодо суб’єктів, діяльність яких здійснюється у сфері національної безпеки, а також встановлює чіткий перелік критеріїв щодо компаній, стосовно яких вона застосовується. Водночас законопроєкт 8087 охоплює всі без винятку державні органи та суб’єкти господарювання, навантажуючи непомірним адміністративним і фінансовим тягарем навіть найменші з них”, – стверджує УСПП.
На його думку, законопроєкт формує одну вертикаль систем кібербезпеки, яка об’єднує всі державні інформаційні ресурси, що зробить її більш вразливою для кібератак замість більш доцільної децентралізації.
Окрім цього, у зверненні критикується те, що законопроєкт зачіпає не лише питання кібербезпеки загалом та кібербезпеки державного сектору зокрема, але значною мірою стосується і приватного інформаційного сектору, бізнес-клімату, інвестиційної привабливості тощо.
Верховна Рада 10 червня ухвалила в другому читанні та в цілому урядовий законопроєкт про захист прав споживачів (№6134).
Згідно з інформацією на сайті парламенту, “за” проголосувало 263 народні депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів, проте стенограма засідання поки відсутня.
Як зазначив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, законопроєкт було розроблено з метою наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства ЄС та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС.
За його словами, документ дасть змогу, зокрема, досягти сумісності між системами захисту прав споживачів України та ЄС; підвищити рівень захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі; створити рівні умови для здійснення електронної торгівлі суб’єктами господарювання та чесної конкуренції та зменшити навантаження на бізнес шляхом усунення застарілих норм.
Законопроєкт було внесено в Раду ще в жовтні 2021 року, ухвалено в першому читанні – у жовтні 2022 року, а потім ще кілька разів доопрацьовували, зокрема після зауважень Нацагентства із запобігання корупції.
Як зазначив комітет за підсумками повторного розгляду зауважень, із 324 пропозицій було повністю враховано 125, а 6 частково.
Серед нововведень закону, зокрема, Портал е-покупець – єдиний державний веб-портал для споживачів у сфері електронної комерції. Це електронна інформаційно-комунікаційна система, у межах якої здійснюються збирання, накопичення, оброблення, захист, облік та надання споживачам інформації про суб’єктів електронної комерції, а також комунікація суб’єктів електронної комерції, споживачів і держрегулятора.
Українці-біженці за кордоном найчастіше стикаються з юридичними питаннями, пов’язаними із законодавством ЄС у питаннях працевлаштування, житла, тимчасового захисту та видачі або втрати документів.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” експерти організації United for Ukraine, яка надає юридичну підтримку українцям, що через війну були змушені виїхати за кордон, а також експерти Асоціації правників України, “більшість юридичних запитів українців за кордоном стосуються законодавства держав ЄС для людей, переміщених з України (наприклад, питання працевлаштування, освіти, житла, фінансової допомоги) і правил тимчасового захисту (наприклад, реєстрації для отримання тимчасового захисту, зміни країни/місця проживання в межах України) та правил тимчасового захисту (наприклад, реєстрації для тимчасового захисту, зміни країни/місця проживання в Україні.
“Українці також стикаються з різними питаннями видачі або втрати документів (наприклад, посвідка на проживання, віза, свідоцтва про народження, посвідчення про інвалідність) у різних індивідуальних контекстах”, – зазначили експерти.
За словами юристів, окремою категорією є юридичні запити щодо отримання тимчасового захисту для осіб, на яких в обов’язковому порядку не поширюється дія Директиви Ради Європейського Союзу, яка передбачає, що тимчасовий захист для громадян України, які виїхали до ЄС до 24 лютого 2022 року, може надаватися на розсуд влади кожної країни ЄС.
“Країни ЄС урегулювали це питання по-різному. Наприклад, Німеччина та Нідерланди надають тимчасовий захист громадянам України, які виїхали з України до ЄС не раніше ніж за 90 днів до російського вторгнення”, – зазначили експерти.
При цьому, за словами юристів, багато українців, які виїхали за кордон, звертаються також із питаннями українського права, наприклад, щодо народження дитини за кордоном, шлюбу або розлучення, отримання соціальних виплат і пенсій за кордоном. Крім того, актуальною темою є оподаткування доходів за кордоном, зокрема, в ситуаціях коли громадянин України продовжує віддалено працювати в Україні, перебуваючи за кордоном.
“Україна уклала низку міжнародних договорів щодо уникнення подвійного оподаткування. У більшості з них передбачено набуття статусу податкового резидентства після 183 днів проживання в іноземній державі. У багатьох випадках це означає, що дохід громадянина України, який проживає за кордоном, має оподатковуватися в країні проживання, незалежно від місця отримання доходу”, – підкреслили юристи.
Експерти зазначили, що затверджений Радою Європейського Союзу в березні 2022 року статус тимчасового захисту для осіб, переміщених з України через російське вторгнення, забезпечує надання посвідки на тимчасове проживання в певній країні ЄС, а також наділяє переміщену особу низкою основних прав, серед яких право на працевлаштування, освіту, медичну й соціальну допомогу.
“Водночас тимчасовий захист відрізняється від статусу біженця, оскільки набувається за спрощеною процедурою і не передбачає обов’язку залишатися в одній країні”, – наголосили в United for Ukraine.
При цьому, за словами експертів, питання щодо продовження статусу тимчасового захисту країни ЄС врегулювали по-різному. Зокрема, Італія, Португалія, Греція автоматично продовжили дію посвідки на проживання для українців за законом, тобто без необхідності будь-яких формальних дій. У Чехії, Естонії, Бельгії, Франції для актуалізації посвідки на тимчасове проживання потрібно було в певні терміни пройти процедуру додаткової реєстрації. Водночас Німеччина з початку війни видавала посвідки на проживання з терміном дійсності до березня 2024 року.
“Як на початку війни, так і зараз, особа має право на вільний вибір країни тимчасового захисту. Водночас, на відміну від перших місяців війни, на сьогодні вибір місця проживання всередині однієї країни може бути обмежений. У зв’язку з великою кількістю переміщених осіб країни прагнуть до рівномірного прийому людей як у великих, так і малих населених пунктах”, – підкреслили юристи.
У United for Ukraine наголосили, що, зокрема, в Німеччині особа може обрати місце проживання лише за наявності родинних зв’язків або роботи в певному місті. В іншому разі, необхідно звертатися до центру первинного прийому, звідки відбувається розподіл до певного населеного пункту в одній із федеральних земель.
Юристи підкреслили, що з плином часу актуальним питанням стала можливість зміни країни тимчасового захисту. Деякі держави на національному рівні заборонили отримання тимчасового захисту для осіб, які вже мали такий статус в іншій країні ЄС. Серед таких країн, насамперед, Чехія та Польща.
Аналогічна заборона стосується не лише наявності тимчасового захисту в іншій країні ЄС, а й візи в інші країни, як-от Канада чи США. Так, українці в Чехії, які оформили візу в Канаду за спеціальною програмою для українців CUAET, мали скасувати таку візу, щоб зберегти чеський тимчасовий захист.
Деякі інші країни (наприклад, Німеччина, Португалія) надають тимчасовий захист незалежно від попереднього набуття такого статусу в іншій країні.
“Важливо також пам’ятати, що деякі країни (наприклад, Хорватія) можуть вимагати від особи надання доказів скасування тимчасового захисту в першій країні. Тому, щоб уникнути труднощів, перед переїздом важливо повідомити компетентні органи держави перебування та отримати підтвердження відмови від тимчасового захисту”, – підкреслили юристи.
Експерти нагадали, що більшість країн ЄС запровадили різні види фінансової допомоги, а також безоплатне житло для осіб, переміщених з України.
При цьому розміри соціальної допомоги відрізняються залежно від рівня доходів населення в кожній країні. Зокрема, розміри місячної соціальної допомоги для дорослої людини можуть відрізнятися від EUR74 у Словаччині, до EUR365 у Нідерландах, EUR400 в Іспанії та EUR502 у Німеччині (суми можуть змінюватися).
У більшості країн також існує низка соціальних виплат для сімей з дітьми, якими можуть скористатися українці. Наприклад, у Польщі такі види допомоги включають соціальну допомогу на виховання дітей, одноразову допомогу при народженні дитини та одноразову пільгу на початку навчального року.
“Зміни в наданні соціальної допомоги, що відбулися від початку війни, в основному стосуються того, що держави почали враховувати доходи та фінансовий стан особи при визначенні розміру допомоги. Крім того, деякі країни скорочують розміри соціальної допомоги, тим самим стимулюючи українців до професійної інтеграції”, – підкреслюють експерти.
Чехія, зокрема, з 1 квітня 2023 року встановила максимальний термін надання безоплатного житла до 150 днів з дати отримання тимчасового захисту, а з 1 липня 2023 року скорочує суму надання допомоги після перших 150 днів.
“Крім скорочення фінансової допомоги, поступово збільшуються і щоденні витрати українців у Європі, адже, наприклад, послуги безоплатного проїзду в громадському транспорті для українців у більшості європейських міст було скасовано”, – уточнили юристи.
При цьому вони підкреслили, що країни, які приймають українців, зацікавлені в їхній органічній інтеграції в місцеву громаду і надають освітні можливості та допомогу в працевлаштуванні. Зокрема, відвідування школи для дітей певного віку є обов’язковим у Німеччині, Чехії, Італії, про намір з 1 вересня 2023 року запровадити обов’язок відвідування шкіл для українських дітей нещодавно заявили в Польщі.
“Передумовою успішної інтеграції українців на ринку праці є вивчення місцевої мови, тому держави всіляко заохочують вивчення мови, пропонуючи безоплатні курси. Проходження курсів іноземної мови може бути умовою надання соціальної допомоги. Країни, в яких національне мовне питання є досить чутливим, планують запроваджувати більш жорсткі правила щодо працевлаштування без знання місцевої мови. Наприклад, працевлаштування для українців у Литві дозволено без знання литовської мови до березня 2024 року, яке планується скасувати після цієї дати”, – наголосили юристи.
У United for Ukraine та Асоціації правників України наголошують, що органами, які зобов’язані захищати права та інтереси громадян України за кордоном є консульські установи України, а консул зобов’язаний вживати заходів для того, щоб громадяни України користувалися в повному обсязі всіма правами, наданими їм законодавством держави перебування. Зокрема, громадяни України можуть звертатися по допомогу до консульства у випадках загрози їхньому життю чи здоров’ю, смерті громадянина за кордоном, затримання правоохоронними органами іноземної країни або в ситуаціях, коли громадянин України став жертвою злочину.
Водночас, консульства не можуть здійснювати юридичне представництво громадян України під час судових процесів.
Юристи також зазначили, що особливо актуальним питанням для українців за кордоном є паспортні дії, зокрема, у зв’язку з тим, що на початку війни українці могли перетинати кордон із суміжними країнами за внутрішнім паспортом.
Наразі Державна міграційна служба активно працює над відкриттям підрозділів паспортного сервісу ДП “Документ” за кордоном. Оформити документи, зокрема, закордонний паспорт або ID-картку вже можна в підрозділах ДП “Документ” у Польщі, Туреччині, Словаччині, Чехії, Німеччині та Іспанії.
“У ситуаціях, коли з певних причин особа не може оформити новий документ, консульські установи здійснюють послуги з подовження терміну дії закордонного паспорта, а також внесення відомостей про неповнолітніх дітей до закордонних паспортів їхніх батьків. Таким чином, вдається уникати ситуацій, коли громадяни України перебувають за кордоном без дійсних паспортних документів”, – пояснили юристи.
видача документів, ЖИТЛО, ЗАХИСТ, працевлаштування, Українці
