Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на кінець 2023 року мали 4 млн 303,12 тис. громадян країн, які не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
“Порівняно з кінцем грудня 2023 року найбільше абсолютне зростання кількості бенефіціарів спостерігалося в Німеччині (+18 905; +1,5%), Чехії (+8 155; +2,2%) та Іспанії (+2 830; +1,5%)”, – вказує статистичне відомство.
“Кількість бенефіціарів зменшилася в 5 країнах ЄС, а саме в Італії (-18 125 осіб; -11,2%), Польщі (-3 235; -0,3%), Естонії (-225; -0,6%), Франції (-205; -0,3%) і Люксембурзі (-10; -0,2%)”, – додав Євростат.
Станом на кінець грудня європейське статистичне відомство повідомляло про дещо більшу кількість біженців зі статусом тимчасового захисту – 4 млн 312,22 тис., однак зниження загального показника за місяць пов’язане зі скороченням даних для Нідерландів – зі 145,62 тис. на кінець грудня до 116,86 тис. на кінець січня.
Останні десять місяців найбільший приріст спостерігався в Німеччині – сумарно понад 204 тис. осіб, за якою йде Чехія – 70,7 тис.
Згідно з даними Євростату, на кінець січня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 270,15 тис. осіб; 29,5% від загальної кількості), Польща (951,56 тис. осіб; 22,1%) і Чехія (381,19 тис. осіб; 8,9%). Сумарна частка цих трьох країн становить 60,5%.
Євростат уточнює, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у січні 2024 року спостерігалася в Чехії (35,2), Болгарії (26,7), Естонії (26,4), Литві (26,2) і Польщі (25,9), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.
Мовиться також, що станом на 31 січня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (46,1%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – трохи більше ніж третину (33,2%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (20,7%) від загальної кількості. Вісім місяців раніше частка жінок була 46,6%, дітей – 34,6% і дорослих чоловіків – 18,8%.
Згідно з представленими даними, у січні четвертою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Іспанія – 197,75 тис., а замикала п’ятірку Болгарія зі 172,28 тис.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець січня 2024 року було також у Румунії – 147,52 тис., Італії – 143,25 тис., Нідерландах – 116,86 тис., Словаччині – 116,01 тис. та Ірландії – 102,80 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Австрії – 83,56 тис., Литві – 75,35 тис., Бельгії – 75,76 тис., Норвегії – 68,15 тис., Франції – 64,73 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат), Фінляндії – 64,95 тис. і Португалії – 59,46 тис.
Далі йдуть Латвія – 44,14 тис., Швеція – 44,39 тис., Естонія – 35,72 тис., Данія – 36,64 тис., Угорщина – 34,25 тис., Греція – 27,10 тис., Хорватія – 23,18 тис., Кіпр – 19,53 тис., Люксембург – 4,22 тис., Ісландія – 3,98 тис., Мальта – 1,99 тис. і Ліхтенштейн – 0,57 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 лютого цього року оцінювали в 6,004 млн, а загалом у світі – у 6,480 млн, що відповідно на 29 тис. і 30 тис. більше, ніж на початок року.
У самій Україні, за даними ООН на 6 листопада, було 3,674 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з попередньою оцінкою 5,088 млн. “Це (таке значне скорочення) пов’язане не зі значним поверненням ВПО, а, скоріше, передусім, зі зміною методики розрахунку чисельності ВПО. Нова базова цифра чисельності населення, яка використовується для екстраполяції оцінок ВПО, тепер враховує відсутність близько 6,2 млн біженців з України, які більше не перебувають у країні”, – пояснює УВКБ ООН.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб, тоді як у Нацбанку, навпаки, очікують відтоку з України 0,1 млн після 0,2 млн у 2023 році.
Більшість опитаних українських біженців і внутрішньо переміщених осіб (65% і 72% відповідно) все ще висловлюють бажання одного дня повернутися додому, проте їхня частка знизилася.
Про це свідчить дослідження Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) “Життя в очікуванні: Наміри та перспективи біженців, біженців-репатріантів і ВПО з України”, підсумки якого опубліковано на сайті.
Згідно з даними ООН, частка біженців, які планують або сподіваються повернутися в Україну в майбутньому, зменшилася порівняно з минулим роком (з 77 до 65%), натомість зросла частка тих, хто не визначився щодо повернення (з 18 до 24%), а також тих, хто не має надії повернутися (з 5 до 11%). Аналогічна тенденція спостерігається і серед внутрішньо переміщених осіб.
Як зазначається в повідомленні за підсумками дослідження, опитані переселенці переважно називали небезпеку в Україні основним фактором, що гальмує їхнє повернення. Іншими проблемами були відсутність економічних можливостей і житла. Значна частина опитаних українських біженців (близько 59%) вказали, що вони можуть бути змушені повернутися додому, якщо й надалі стикатимуться з проблемами в країнах перебування, здебільшого пов’язаними з можливостями роботи та юридичним статусом.
Зазначається також, що зараз дедалі більше біженців здійснюють короткотермінові візити в Україну – майже 50% порівняно з 39% торік, здебільшого для відвідання членів сім’ї, але також для перевірки своєї власності.
В ООН вважають, що такі візити врешті-решт можуть сприяти повністю обґрунтованим рішенням про довгострокове повернення, коли цьому сприятимуть умови.
В ООН нагадують, що наразі майже 6,5 мільйона біженців з України шукають притулку в усьому світі та майже 3,7 мільйона осіб залишаються вимушено переміщеними всередині країни.
Звіт УВКБ ООН ґрунтується на інтерв’ю, проведених у січні-лютому 2024 року з майже 4 000 домогосподарств біженців у Європі, 4 800 домогосподарств внутрішньо переміщених осіб в Україні та близько 1 100 домогосподарств біженців, що повертаються до України (загальна вибірка складає понад 9 900 домогосподарств).
Німеччина продовжила тимчасовий захист біженців з України до 4 березня 2025 року, при цьому дозволи на проживання буде продовжено автоматично, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ Німеччини.
“Посвідки на проживання біженців з України, які втекли від російської агресії та отримали захист у Німеччині, діятимуть до 4 березня 2025 року. Федеральне міністерство внутрішніх справ передбачило це у своїй постанові. Сьогодні Федеральна рада затвердила цю постанову”, – йдеться в прес-релізі на сайті міністерства в п’ятницю.
Як повідомляється, українським біженцям “не потрібно подавати заяву на продовження свого статусу проживання, не потрібно жодних пов’язаних із цим зустрічей з імміграційною владою. Підставою для подальшого продовження тимчасового захисту є рішення країн-членів ЄС наприкінці вересня 2023 року”.
“Усі, хто був змушений тікати від війни, залишаться в безпеці з нами і матимуть доступ до освіти та ринку праці. Ми продовжили термін статусу захисту біженців України. Дозволи на проживання автоматично діють до 4 березня 2025 року, без необхідності біженцям з України знову відвідувати імміграційну службу”, – заявила Федеральний міністр внутрішніх справ Ненсі Фезер.
Вона додала, що влада Німеччини продовжить захищати життя багатьох українців і тісно підтримувати Україну.
За даними німецької сторони, наразі в Німеччині проживає близько 1,1 млн осіб, які в’їхали в країну з 24 лютого 2022 року у зв’язку з російською агресією проти України. З них близько 350 тис. – діти та молодь до 18 років. Близько двох третин дорослих біженців – жінки.
Японія з квітня 2024 року запускає нову програму підтримки українських біженців, спрямовану на адаптацію українців у Японії, зокрема шляхом вивчення мови та культури країни, повідомляє The Japan Times.
“Агентство імміграційних служб заявило 20 жовтня, що у квітні воно запустить програму, покликану допомогти іноземним громадянам, які залишають зони конфлікту, пристосуватися до життя в Японії… Програму розробили здебільшого для допомоги українським евакуйованим, що мешкають у Японії, кількість яких перевищує 2500 осіб”, – ідеться в повідомленні The Japan Times.
Програма спрямована на сприяння адаптації українців у Японії. Зокрема, в її рамках можна долучитися до курсів, тривалістю шість місяців або один рік з вивчення японської мови, а також ознайомитися із законами та звичаями країни.
Також японське Агентство імміграційних служб продовжить надавати грошові виплати з метою покриття витрат на проживання біженців з України. Однак це стосується лише тих, хто не має спонсорів.
Крім того, з 1 грудня 2023 року в Японії почне діяти рішення уряду, згідно з яким іноземці, які знайшли притулок від війни в країні, отримають дозвіл на довгострокове перебування в Японії з можливістю працевлаштування.
Європейський Союз затвердив рішення про продовження тимчасового захисту для біженців з України до 4 березня 2025 року, повідомили в Єврокомісії.
“27 вересня 2023 року міністри досягли політичної угоди про продовження тимчасового захисту для громадян України до 4 березня 2025 року. Рішення було ухвалено 19 жовтня 2023 року”, – йдеться в повідомленні Єврокомісії на офіційному сайті в четвер.
Євросоюз 4 березня 2022 року активував директиву про тимчасовий захист. Це такий механізм ЄС, який задіюють за виняткових обставин масового припливу для забезпечення колективного захисту переміщених осіб і зменшення тиску на національні системи надання притулку країн ЄС.
За даними ЄК, загалом 4,1 млн біженців з України зареєстровані для отримання тимчасового захисту або аналогічних схем у ЄС.
Громадяни України, які виїхали до країн ЄС після повномасштабного вторгнення РФ, оцінюють державні онлайн-послуги в Україні набагато краще (71%), ніж у країнах ЄС (16%).
Як зазначається в результатах “Всеєвропейського дослідження українців у Європі”, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” 4-11 липня, також в Україні значно виграють фінансові та банківські послуги (70% проти 14% у ЄС). Сферу медицини українці також оцінили краще в Україні, ніж у Європі: як доступність медичних послуг (71% проти 21%), так і їхню якість (60% проти 25%).
Дошкільну та шкільну освіту опитані оцінили краще в Україні (42%), ніж у ЄС (35%), вищу – навпаки: дещо краще в ЄС (43%), ніж в Україні (32%). Українські студенти європейських вишів згодні більше за інших з тим, що вища освіта краща в ЄС.
Абсолютна більшість опитаних українців погодилися, що громадський транспорт у ЄС значно кращий (77%), ніж в Україні (14%). Аналогічна думка і щодо європейських доріг, які вважають кращими там (85%), ніж в Україні (5%). А от житло в Україні респонденти вважають доступнішим (57%), ніж у ЄС (22%).
На думку українців, в Україні набагато краща індустрія краси, ніж у ЄС (85% проти 5%), а також кафе і ресторани (60% проти 16%), поштові сервіси та сервіси доставки (54% проти 25%), онлайн-шопінг (51% проти 22%), а ось щодо торговельних мереж і магазинів думки розділилися: 42% вважають їх кращими в Україні, 36% – у ЄС.
Україна дуже програє європейським країнам у рівні корупції, проте щодо бюрократії та ставок оподаткування, вдома, на думку більшості, більш сприятливий клімат, ніж у ЄС. 84% опитаних вважають, що в Україні рівень корупції вищий, ніж у ЄС (3%), водночас рівень бюрократії вищий у ЄС, ніж в Україні (50% проти 25%). Також, на думку опитаних, рівень оподаткування в Європі вищий (59%), ніж в Україні (16%). Однак за рівнем економічної свободи Україна (25%) поступається Європі (52%), як і за рівнем доходів (3% проти 87%).
87% опитаних оцінили загалом можливості в ЄС вище, ніж в Україні, особливо в доходах (87% проти 3%), соціальній захищеності (75% проти 15%), захисті прав і свобод громадян (67% проти 19%), можливості комфортно жити (60% проти 26%), знайти роботу (54% проти 30%). Досягти успіху, на думку опитаних, можна як у ЄС (40%), так і в Україні (41%), але вести свій бізнес все ж таки дещо краще в Україні (45%), аніж у ЄС (34%).
4% українців давали хабар посадовій особі в країні перебування (найчастіше в південній Європі), стільки ж відмовилися відповідати.
У рамках дослідження було анонімно опитано 2116 українців віком від 18 років, які знайшли тимчасовий притулок у 31 країні Європи після 24 лютого 2022 року методом CAWI (Computer Assisted Web Interviewing). Результати зважені з використанням актуальних даних UNHC (United Nations High Commissioner for Refugees). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше 3,2%.
