Організатори першого Міжнародного конкурсу «Благодійна Італія — Україні» (Sostenitori dell’Ucraina in Italia) продовжили прийом заявок до 5 жовтня 2026 року включно, повідомила Асоціація благодійників України.
Оголошення результатів та церемонія нагородження заплановані на кінець жовтня 2026 року. Конкурс проводиться як закордонний етап Національного конкурсу «Благодійна Україна-2025: Благодійність на захист України».
Мета ініціативи — відзначити благодійні та волонтерські організації, неформальні спільноти, соціально відповідальний бізнес та окремих людей в Італії, які надають Україні та українцям гуманітарну, фінансову, соціальну, освітню та культурну допомогу.
Організатори також розраховують, що конкурс сприятиме консолідації української громади в Італії та розвитку співпраці між волонтерами, благодійними організаціями, бізнесом і місцевими громадами, які підтримують Україну.
Участь можуть брати благодійні, волонтерські та громадські організації, формальні та неформальні об’єднання, соціально відповідальні компанії, а також фізичні особи, які перебувають або зареєстровані в Італії та надають підтримку Україні.
При цьому заявку може подати не лише сам благодійник або організація. Номінувати італійських волонтерів та організації можуть також українські отримувачі допомоги, а також будь-які юридичні чи фізичні особи, які вважають конкретного кандидата гідним нагороди.
Конкурс проводиться у чотирьох номінаціях: «Благодійник року — неурядова організація», «Благодійник року — фізична особа», «Українці — своїй Батьківщині» та «Добро починається з тебе». Остання категорія призначена для дитячих та молодіжних ініціатив, спрямованих на допомогу Україні та розвиток культури благодійності.
Заявки приймаються українською або італійською мовами. Заповнену анкету можна надіслати у форматі Word на електронну пошту оргкомітету konkurs@blagoukraine.org або заповнити онлайн-форму.
Організаційним партнером конкурсу в Італії виступає італо-українська культурна асоціація Futura Nostra у Римі.
Асоціація благодійників України оголосила про проведення першого конкурсу «Благодійна Італія — Україні» наприкінці травня — на початку червня 2026 року. Спочатку прийом заявок планувалося завершити 1 вересня, однак організатори вирішили продовжити кампанію більш ніж на місяць.
Індонезія планує вперше дозволити обмежене подвійне громадянство для окремих представників національної діаспори та висококваліфікованих фахівців. З відповідною ініціативою виступив президент країни Прабово Субіанто, запропонувавши парламенту внести зміни до законодавства про громадянство. Президент представив ініціативу під час виступу в парламенті з проектом державного бюджету Індонезії на 2027 рік.
За його словами, новий режим не поширюватиметься на всіх, хто бажає отримати другий паспорт. Йдеться про обмежене подвійне громадянство для фахівців та представників діаспори, у яких зацікавлена держава.
Серед потенційних категорій Прабово назвав науковців, лікарів, інженерів, фахівців зі штучного інтелекту, дослідників, підприємців, діячів мистецтва та спортсменів.
«Ми пропонуємо дозволити подвійне громадянство для певних талантів, необхідних країні», — заявив президент.
За його словами, влада не повинна змушувати найуспішніших вихідців з Індонезії обирати між міжнародною кар’єрою та збереженням зв’язку зі своєю історичною батьківщиною.
Передбачається, що потенційні отримувачі подвійного громадянства проходитимуть окремий відбір, зокрема перевірку благонадійності. Права та обов’язки таких громадян планується окремо визначити законодавством з урахуванням питань національної безпеки.
Чинне законодавство Індонезії загалом не визнає подвійного громадянства для дорослих.
Діти, які отримали громадянство двох країн, можуть тимчасово зберігати обидва статуси, однак після досягнення встановленого законом віку повинні обрати одне громадянство.
Тому реалізація ініціативи Прабово вимагатиме зміни чинного закону та схвалення парламенту. Термін ухвалення відповідних поправок поки що не оголошено.
Ініціатива стала продовженням багаторічної дискусії щодо залучення індонезійської діаспори. Ще у 2024 році влада публічно обговорювала можливість подвійного громадянства для колишніх громадян та фахівців індонезійського походження.
Однією з причин реформи влада називає відтік кваліфікованих кадрів. За даними Головного управління імміграції Індонезії, майже 4 тис. індонезійців отримали громадянство Сінгапуру в 2019–2022 роках, відмовившись від індонезійського паспорта. Влада розраховує, що можливість зберегти громадянство Індонезії дозволить фахівцям будувати міжнародну кар’єру, не розриваючи юридичних зв’язків із країною.
Особливо помітним є залучення діаспори вже зараз у спорті. В останні роки до складу збірної Індонезії з футболу увійшла низка гравців, які народилися переважно в Нідерландах і мають індонезійське коріння. Для них влада проводила окремі процедури отримання громадянства.
Напередодні можливої реформи Індонезія запустила програму Global Citizenship of Indonesia (GCI).
Вона дозволяє колишнім громадянам Індонезії та деяким іноземцям індонезійського походження отримувати безстроковий дозвіл на проживання з правом неодноразово в’їжджати до країни, не відмовляючись від наявного іноземного громадянства. Однак GCI не є індонезійським громадянством і не надає права на паспорт Індонезії.
Програма поширюється, зокрема, на колишніх громадян Індонезії, їхніх нащадків та окремі категорії членів сімей, які мають індонезійські зв’язки.
Пропоноване тепер обмежене подвійне громадянство має піти значно далі й дозволить окремим представникам діаспори одночасно зберегти іноземне громадянство та відновити або отримати індонезійське.
ГРОМАДЯНСТВО, ДІАСПОРА, иммиграция, ИНДОНЕЗИЯ, подвійне громадянство
Учасники панелі «Challenges of the Ukrainian Labor Market. Mobilizing Human Capital for Sustainable Reconstruction» в межах форуму з відбудови України у Бухаресті дійшли висновку, що для сталого економічного відновлення країні необхідна двоколійна політика: створення умов для повернення тих, хто цього прагне, та одночасна підтримка активної діаспори як ресурсу для інвестицій і передачі досвіду.
Панель модерував заступник директора Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету (SEW UW) Адам Ебергарт. До дискусії долучилися виконавча директорка «Ялтинської європейської стратегії» (YES) Світлана Ковальчук, директор офісу аналізу геополітичних ризиків банку BGK (Польща) Богдан Завадевич, президент Благодійного фонду «Ресурси та громадські ініціативи» у Чернівецькій області Олена Танасійчук, представниця української діаспори у Великій Британії в Ealing Community & Voluntary Service (ECVS) Аня Абдулах та керівник офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Осаму Хатторі.
За даними опитувань, на які посилалися учасники, більшість українських біженців розглядають повернення лише за умови наявності надійних гарантій безпеки та стабільної економічної ситуації. Водночас статистика свідчить, що після двох-трьох років перебування за кордоном ймовірність повернення різко зменшується через глибшу інтеграцію людей у країни перебування – зокрема завдяки працевлаштуванню, освіті дітей та доступу до соціальних послуг. «Чим довше люди залишаються за кордоном, тим більше їхні життєві центри зміщуються – і тим складніше їх переконати починати все з нуля вдома», – зазначив Ебергарт.
Окремо експерти звернули увагу, що потенційне відкриття кордонів може спричинити нову хвилю виїзду, зокрема серед чоловіків призовного віку, які нині обмежені у виїзді через мобілізаційні правила. На цьому тлі учасники наголосили на необхідності політики, яка, з одного боку, створюватиме передумови для повернення – через безпеку, робочі місця, житло й доступ до послуг, а з іншого – підтримуватиме сильну й організовану діаспору.
За підсумками обговорення було підкреслено, що українська діаспора може залишатися важливим ресурсом для розвитку країни навіть без фізичного повернення – через інвестиції, професійні мережі, освітні та експертні проєкти. «Питання не лише в тому, скільки людей повернеться, а й у тому, скільки з них, де б вони не жили, залишатимуться суб’єктами українського розвитку», – резюмувала Ковальчук. Учасники погодилися, що скоординована політика щодо людського капіталу має стати одним із ключових елементів стратегії повоєнної відбудови України.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
У Сербії в Нові-Саді пройшов фестиваль українського дитячого мистецтва «Веселка», організований за участю посольства України та української діаспори. Захід став майданчиком культурного єднання та підтримки українських сімей, які проживають у Сербії, повідомляє телеграм-канал “Сербський економіст”.
Фестиваль «Веселка» зібрав дітей та сім’ї українського походження з різних міст Сербії, запропонувавши їм майстер-класи, концерти та інтерактивні зони. Мета заходу — зберегти зв’язок з українськими коренями, підтримати емоційне благополуччя дітей переселенців та зміцнити культурну інфраструктуру діаспори.
Точні дані про чисельність українських громадян і жителів Сербії варіюються. За інформацією Міністерства внутрішніх справ Сербії, з початку війни зареєстровано близько 22 000 українських громадян у країні.
При цьому статистика про кількість українців, які проживають постійно або на тимчасовому захисті, не публікується регулярно.
