Business news from Ukraine

Залишитися за кордоном можуть до 3,3 млн українців – дослідження

Ситуація з українськими біженцями не покращується, необхідна активніша державна політика, заявляє Центр економічної стратегії (ЦЕС) у звіті “Біженці з України: наміри повернутися, вплив на українську економіку та рекомендації щодо державної політики”.

“За кордоном за різними сценаріями можуть залишитися від 1,3 млн до 3,3 млн українців. Це на 0,4-0,6 млн осіб більше, ніж у розрахунках на грудень 2022 року”, – зазначається в документі.

За оцінками ЦЕС, у результаті українська економіка може щорічно втрачати від 2,7% до 6,9% ВВП.

Як зазначили дослідники, кількість українців, які виїхали за кордон, становить 5,6-6,7 млн осіб, що на 0,3-0,5 млн, або 5% більше, ніж на кінець 2022 року.

“Це стало наслідком ударів по енергосистемі України взимку 2022-23 років, посилення ракетних атак у травні на міста України, а також підрив Каховської ГЕС на початку червня 2023 року”, – йдеться в дослідженні.

Уточнюється, що 63% біженців, згідно з дослідженням Info Sapiens на замовлення ЦЕС, планують повернутися в Україну, але ця частка падає.

“Ми не впевнені, що всі вони дійсно повернуться. Перш за все, чим довше триватиме війна, тим більше українців адаптуються до життя за кордоном. Крім цього, деякі українці (6,8%) вважають, що перспективи для їхніх дітей кращі за кордоном”, – йдеться в документі.

Згідно з ним, люди з вищим доходом до війни більш схильні до повернення, тоді як менш схильні повертатися люди з вищим доходом зараз. Крім того, студенти є однією з найбільших груп, які хотіли б залишитися за кордоном.

Зазначається, що більшість біженців – це жінки (найбільша частка жінок віком 35-49 років – 18%) і діти. Порівняно з показниками 2022 року незначно зменшилася частка дітей – з 52% до 51%, дівчаток і хлопчиків серед них приблизно порівну.

Серед дорослих трохи збільшилася частка чоловіків – з 17% у листопаді 2022 року до 22% у травні 2023 року, зокрема серед людей зі статусом тимчасового захисту в ЄС – з 27% до 29%.

Уточнюється, що змінився також розподіл українських біженців за країнами перебування: з 42% до 29% скоротилася частка Польщі, тоді частка Німеччини зросла з 18% до 26%.

Зазначається, що значна частина українських біженців втратила більшу частину своїх доходів після початку повномасштабного вторгнення, але станом на травень 2023 року економічне становище українських біженців за кордоном покращилось: з 40% до 35% скоротилась частка тих, кому доводиться заощаджувати на харчуванні чи вистачає лише на їжу.

За допомогою кластерного аналізу в ЦЕС чотири групи біженців. Перша група (25% усіх біженців) – це класичні біженці: переважно жінки середнього віку з дітьми, які виїхали до Польщі. Вони не дуже адаптовані до життя за кордоном, оскільки 41% українців із цієї групи ніколи раніше не були за кордоном. До того ж вони переважно мешкали в населених пунктах, що перебували поза зоною бойових дій, але зазнавали ракетних обстрілів (центральна та західна Україна, а також Одеська область). Відповідно основною причиною виїзду за кордон були побоювання за власну безпеку.

Друга група (29% усіх біженців) – це квазітрудові мігранти, які виїхали за кордон не тільки через війну, а й для роботи. Вони найбільш адаптовані до життя за кордоном, оскільки 25% людей цієї групи вже мали досвід роботи за кордоном. Також для цієї групи зовнішні чинники – як бойові дії, так і політика української держави – найменше впливатимуть на їхні рішення щодо повернення в Україну.

Третя група (29% усіх біженців) – це професіонали, особи, які переважно працюють за фахом і менше готові працювати не за ним. Також до війни вони часто мали власний бізнес. Ця група більш лояльна до України і частіше, ніж інші, планує повернутися в Україну.

Четверта група (16% усіх біженців) – це люди із зони бойових дій, українці, які найбільше постраждали від війни. Люди з цього сегмента найбільш готові робити кроки з адаптації за кордоном. Водночас вони також висловлюють найбільшу готовність до повернення в інший регіон України, якщо повернутися в їхній рідний буде неможливо. Їхнє рішення про повернення залежатиме від створених умов для цього.

Кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС сягнула 4 млн 65 тис

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 червня 2023 року мали 4 млн 65,6 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
“Порівняно з кінцем травня 2023 року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 45 800 осіб (+1,1%). Найбільший приріст спостерігався в Німеччині (+21 830; +2,0%), Чехії (+9 050; +2,7%) та Ірландії (+3 100; +3,7%)”, – вказує статистичне відомство.
Згідно з його даними, основними країнами ЄС, які приймають одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 133,4 тис. осіб; 28% від загальної кількості), Польща (977,74 тис. осіб; 24%) і Чехія (349,14 тис. осіб; 9%).
З іншого боку, додав Євростат, у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості осіб, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4 700; -0,5%), Португалія (-2 520; -4%), Естонія (-1 885; -5%) і Франція (-985; -1%).
Відомство нагадало, що в травні кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 57,3 тис. осіб (+1,4%), у квітні – на 51,0 тис. (+1,3%). Усі три місяці другого кварталу найбільший приріст спостерігався в Німеччині – сумарно 65,7 тис. осіб, за якою слідує Чехія – 23,9 тис., тоді як лідером скорочення всі три місяці була Польща, сумарно – на 22,0 тис.
Загалом за другий квартал цього року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 154,1 тис. (+3,9%), за перше півріччя – на 239,0 тис. (+6,2%). Основний приплив забезпечила Німеччина – 165,7 тис. осіб за півріччя (+17,1%).
Євростат уточнив, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у червні 2023 року спостерігалася в Чехії (32,2), Польщі (26,6), Естонії (25,8), Болгарії (24,9) і Литві (24,7), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,1 на тисячу осіб.
Мовиться також, що на 30 червня 2023 року громадяни України становили понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з представленими даними, понад 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС на середину цього року було також в Іспанії – 180,2 тис., Болгарії – 160,7 тис., Італії – 157,3 тис., Румунії – 133,5 тис., Нідерландах – 125,8 тис. і Словаччині – 104,0 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Ірландії – 86,9 тис., Австрії – 75,8 тис., Литві – 70,7 тис., Бельгії – 67,7 тис., Франції – 67,3 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат), Швейцарії – 65,2 тис., Фінляндії – 56,1 тис. і Португалії – 55,4 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з даними ООН, загалом у Європі станом на 8 серпня було зареєстровано 5,88 млн біженців з України, а по світу – 6,24 млн.

, ,

Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 31.03.2023

Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 31.03.2023

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

Румунія обмежить виплати на житло і продукти для українських біженців

Румунська влада з травня запроваджує нові правила виплат субсидій на житло і продукти для українських біженців: тепер гроші отримуватимуть тільки ті, хто влаштувався на роботу, передає агентство ЕФЕ.

Крім того, на субсидії зможуть розраховувати ті громадяни України, чиї діти в Румунії ходять до школи.

Згідно з новими правилами, держава перестане оплачувати витрати на житло орендодавцям, які розміщують біженців, а субсидії безпосередньо отримуватимуть орендарі. Табори біженців отримуватимуть субсидії від держави, як і раніше. Деталі цих правил оприлюднять пізніше, зазначає агентство.

ЕФЕ пояснює, що таких заходів у Бухаресті вживають на тлі суттєвої нестачі робочої сили в Румунії. До цієї країни з лютого 2022 року прибуло понад 3,8 млн українців, однак переважна більшість звідти вирушила до інших європейських країн. Згідно з інформацією румунської влади, наразі в країні залишається близько 110 тис. українських біженців, однак трудовий договір мають менше ніж 10% із них.

, , , ,

Кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту в Європі вперше перевищила 5 млн

Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 28 березня 2023 року досягла 5 млн 8,28 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.

За майже два місяці з 31 січня зростання становило 185,15 тис., тоді як за попередній трохи більший період – 72,3 тис., а загалом від кінця травня 2022 року воно становило близько 2 млн.

Кількість біженців зі статусом тимчасового захисту в Європі ближче до кінця січня вже впритул наближалася до позначки 5 млн, сягнувши 4,95 млн. Однак потім було оновлено дані по Німеччині за два місяці, які зафіксували зниження кількості українців у країні з таким статусом одразу більш ніж на 140 тис. – до 881,4 тис.

Чергове оновлення цих даних по Німеччині наприкінці березня знову показало зростання – до 922,66 тис.

Згідно з даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту, як і раніше, у Польщі – 1 млн 577,29 тис., за майже два місяці їхня кількість зросла майже на 14 тис. Загалом у країну з України, за даними польської прикордонної служби, від початку війни прибуло 10,819 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 8,966 млн.

На третьому місці за прийомом українців Чехія, де кількість зареєстрованих для тимчасового захисту зросла з кінця січня на 16,9 тис. – до 502,0 тис.

На четверте місце вийшла Велика Британія – 191,9 тис. (приріст на 33,1 тис.).

Італія тепер на п’ятому місці – 173,21 тис. (приріст на 2,9 тис.), а за нею зовсім із невеликим відривом іде Іспанія – 171,87 тис. (зростання на 10,9 тис.).

Слідом ідуть Болгарія з показником 155,46 тис. (зростання на 3,8 тис.) і Румунія – 123,76 тис. (приріст на 12,9 тис.).

Понад 100 тис. українців, які зареєструвалися для тимчасового захисту, ще у двох країнах – Франції та Словаччині: відповідно 118,99 тис. (дані на 21 жовтня) і 112,72 тис. (зростання на 5,7 тис.).

Від 50 тис. до 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також в Австрії – 94,98 тис. (зростання на 2,5 тис.), Нідерландах – 89,73 тис. (зростання на 4,5 тис.), Швейцарії – 83,43 тис. (зростання на 4,5 тис.), Литві – 76,16 тис. (зростання на 2,6 тис.).

Серед них також Ірландія – 78,03 тис. (зростання на 5,4 тис.), Бельгія – 69,25 тис. (зростання на 4,9 тис.), Португалія – 58,24 тис. (зростання на 1,1 тис.), Швеція – 53,51 тис. (зростання на 2,3 тис.) і Фінляндія – 52,47 тис. (зростання на 3,2 тис.).

Слідом із показниками від 25 тис. до 50 тис. йдуть Латвія – 46,86 тис. (зростання на 1,6 тис.), Естонія – 44,40 тис. (зростання на 1,6 тис.), Норвегія – 44,01 тис. (зростання на 5,4 тис.), Данія – 39,22 тис. (зростання на 1,5 тис.) та Угорщина – 34,25 тис. (зростання на 0,7 тис.).

Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту на Кіпрі – 21,84 тис. (зростання на 1,2 тис.), у Хорватії – 21,35 тис. (зростання на 0,9 тис.) і в Греції – 20,96 тис. (дані на 6 грудня).

Крім того, у статистиці ООН про тих, хто набув статусу тимчасового захисту, представлено біженців України в Словенії – 8,92 тис., Чорногорії – 8,30 тис., Люксембурзі – 6,76 тис. (дані на 25 жовтня), Ісландії – 2,35 тис. (дані на 31 грудня), на Мальті – 1,74 тис., у Сербії та Косові – 1,28 тис., Ліхтенштейні – 0,54 тис. і Албанії – 0,03 тис.

ООН також вказала країни, в яких було зафіксовано біженців з України, проте немає даних про отримання ними статусу: Молдова – 107,01 тис., Туреччина – 95,87 тис., Грузія – 25,70 тис., Північна Македонія – 6,57 тис., Азербайджан – 5,03 тис., Вірменія – 0,55 тис. і Боснія і Герцеговина – 0,17 тис.

Окремо ООН вказує Росію і Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 2 млн 852,4 тис. і 16,71 тис. осіб, однак після 3 жовтня дані щодо Росії перестали оновлюватися, тоді як щодо Білорусі вони ще давніші. Згідно з інформацією ООН, у РФ зафіксовано всіх осіб, які перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 21,83 тис. Даних щодо набуття ними статусу немає, як і даних про перетин кордону України у зворотному напрямку.

Згідно з даними УВКБ ООН на 28 березня, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 19,741 млн осіб, із них до Польщі – 10,452 млн, Росії (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщини – 2,415 млн осіб, Румунії – 2,154 млн осіб, Словаччини – 1,267 млн осіб, Молдови – 795,6 тис. осіб, Білорусі – 16,7 тис. осіб.

Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого 2022 року до 28 березня 2023 року в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 11,200 млн осіб.

Організація нагадує, що на середину 2021 року у світі було лише 53,47 тис. українських біженців, які просили відповідного статусу, з яких у Європі – 36,49 тис.

Українську діаспору у світі на середину 2020 року УВКБ ООН оцінювало в 6,1 млн, зокрема в Європі – 5 млн.

,

Агентство ООН у справах біженців відновило реєстрацію на отримання грошової допомоги для переселенців

Агентство ООН у справах біженців відновило реєстрацію на отримання грошової допомоги для переселенців і постраждалих від війни, повідомляє Мінреінтеграції.

“На цю допомогу можуть розраховувати люди, які раніше не отримували виплати від міжнародних організацій і мають дохід менше 5400 грн на місяць”, – ідеться в повідомленні на сайті міністерства.

Для подання заявки необхідно звернутися до пункту збору даних або до мобільної групи. Для збору даних мають бути присутні всі члени родини. Виняток – маломобільні громадяни. Для сімей, де є такі люди, допускається реєстрація без їхньої присутності за оригіналами документів за умови надання медичної довідки, що підтверджує їхній стан здоров’я.

Для заповнення заявки необхідно мати документ, що засвідчує особу, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження дітей, номер банківської картки, будь-які документи, що підтверджують належність до вразливої категорії.

Детальнішу інформацію та розклад руху мобільних груп по областях дивіться

, , ,