Залишитися за кордоном навіть після завершення війни можуть від 860 тис. до 2,7 млн українських біженців, що призведе до втрат ВВП від 2,55 до 7,71%, йдеться в дослідженні Центру економічної стратегії (ЦЕС).
“За нашими розрахунками, за кордоном можуть залишитися від 860 тис. до 2,7 млн українців. Більш схильними до повернення є люди похилого віку, люди з нижчим рівнем освіти, а також ті, хто працював до війни”, – зазначають експерти центру.
Вони нагадали, що загалом за кордоном (крім Росії та Білорусі) перебувало 3,8-4,7 млн українських біженців на кінець 2022 року, і ще приблизно 1,5 млн – у Росії.
Згідно з опитуванням Info Sapiens, яке було здійснено в рамках дослідження, співвідношення дорослих і дітей – 1:1,07. Серед дорослих найбільше жінок віком від 35 до 49 років – 42,2%, тоді як чоловіків такого віку 6,4%.
Жінки 25-34 років становлять 18,5%, чоловіки – 3,2%, віку 18-24 роки – відповідно 8,2% і 3,5%.
Згідно з опитуванням, станом на кінець року точно або скоріше не планували повертатися в Україну 11,3% біженців віком від 35 до 49 років, 13,1% – від 18 до 24 років, 8,2-8,3% – від 25 до 34 років і від 50 до 65 років.
Вказується також, що із Запорізької області виїхала майже чверть мешканців, а з Києва та Київської області – майже п’ята частина, тоді як із західних областей – менше 10%.
Серед основних причин біженців осісти на новому місці за межами України в ЦЕС назвали затягування війни, позитивне ставлення європейців до українців, перспективи для дітей.
Крім того, тим, хто виїхав за кордон із зони бойових дій, може бути нікуди повертатися, тож повернення залежить від швидкої відбудови їхніх регіонів або надання підтримки для переїзду в інші регіони України.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.12.2022
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.11.2022
Джерело: open4business.com.ua та experts.news. Дані ООН
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 22 листопада 2022 року сягнула 4 млн 751,07 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За місяць із 25 жовтня зростання становило 324,32 тис., тоді як за попередні два місяці – відповідно 242,9 тис. і 214,3 тис., а загалом із кінця травня – приблизно 1,8 млн.
Найбільший приріст за останній місяць показали Німеччина – близько 206,5 тис., Польща – близько 38,9 тис., Франція – близько 14 тис., Румунія – 11,7 тис. і Чехія – близько 9,5 тис.
Згідно з даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі – 1 млн 507,89 тис. за умови, що в країну з України, за даними польської прикордонної служби, від початку війни прибуло 8,008 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 6,196 млн.
Слідом ідуть Німеччина і Чехія, де кількість зареєстрованих для тимчасового захисту біженців з України становила відповідно 1 млн 21,67 тис. і 462,41 тис.
Італія, як і раніше, йде на четвертому місці – 164,17 тис. (приріст на 3,5 тис.), а замикає п’ятірку Іспанія – 154,46 тис. (зростання на 5,2 тис.).
Слідом ідуть Велика Британія – 146,2 тис. (зростання на 7,8 тис.) і Болгарія з показником 146,03 тис. (зростання на 3,3 тис.) – єдина, в якої кількість зареєстрованих зі статусом тимчасового захисту набагато більша, ніж кількість зафіксованих біженців з України – 51,86 тис.
Понад 100 тис. українців, які зареєструвалися для тимчасового захисту, ще у двох країнах – Франції та Словаччині: відповідно 118,99 тис. (дані на 21 жовтня) і 101,24 тис. (зростання на 2,7 тис.).
Від 50 тис. до 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також у Румунії – 87,89 тис., Австрії – 86,90 тис. (зростання на 2,1 тис.), Нідерландах – 79,25 тис. (дані на 30 вересня), Литві – 70,67 тис. (зростання менше ніж на 2 тис., як і для інших країн нижче, де динаміки не вказано).
Серед них також Швейцарія – 69,61 тис. (зростання на 2,8 тис.), Ірландія – 64,28 тис. (зростання на 3,8 тис.), Бельгія – 59,53 тис. і Португалія – 52,88 тис. (дані на 3 жовтня).
Слідом із показниками від 25 тис. до 50 тис. йдуть Швеція – 48,36 тис., Фінляндія – 43,81 тис., Латвія – 42,82 тис. (зростання на 2.1 тис.),
У цій категорії також Естонія – 38,73 тис., Данія – 34,95 тис., Угорщина – 32,27 тис., Норвегія – 32,10 тис.
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в Греції – 20,0 тис., Хорватії – 19,13 тис. і на Кіпрі – 18,29 тис.
Крім того, у статистиці ООН про тих, хто набув статусу тимчасового захисту, представлено біженців України в Словенії – 8,07 тис., Чорногорії – 6,96 тис., Люксембурзі – 6,76 тис., Ісландії – 1,77 тис., на Мальті – 1,54 тис., у Сербії та Косово – 1,09 тис. і Ліхтенштейні – 0,36 тис.
ООН також вказала країни, в яких були зафіксовані біженці з України, проте немає даних про отримання ними статусу: Туреччина (дані на 19 травня) – 145 тис., Молдова – 96,65 тис., Грузія – 25,20 тис., Північна Македонія – 6,39 тис., Азербайджан – 3,94 тис., Албанія – 2,51 тис., Вірменія – 0,36 тис. та Боснія і Герцеговина – 0,13 тис.
Окремо ООН вказує Росію і Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 2 млн 852,4 тис. і 16,71 тис. осіб, однак після 3 жовтня дані щодо Росії перестали оновлюватися, тоді як щодо Білорусі вони ще давніші. Згідно з інформацією ООН, у РФ зафіксовано всіх осіб, які перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 16,43 тис. Дані про набуття ними статусу відсутні, як і дані про перетин кордону України у зворотному напрямку.
Згідно з даними УВКБ ООН на 22 листопада, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 15,592 млн осіб, із них до Польщі – 7,584 млн, Росії (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщини – 1,782 млн осіб, Румунії – 1,557 млн осіб, Словаччини – 953,9 тис. осіб, Молдови – 697,9 тис. осіб, Білорусі – 16,7 тис. осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого до 22 листопада в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 7,939 млн осіб.
“Від початку російського вторгнення майже третина українців були змушені покинути свої домівки. На сьогоднішній день це одна з найбільших криз переміщення людей у світі. В Україні близько 6,5 млн осіб були внутрішньо переміщеними на 27 жовтня внаслідок війни”, – зазначає УВКБ ООН, яка збільшила оцінку внутрішньо переміщених осіб на 0,3 млн осіб.
УВКБ ООН зазначає, що на середину 2021 року у світі було всього 53,47 тис. українських біженців, які просили відповідного статусу, з яких у Європі – 36,49 тис.
Українську діаспору у світі на середину 2020 року УВКБ ООН оцінювало в 6,1 млн, зокрема в Європі – 5 млн.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.10.2022
Дані: УВКБ ООН
Будинки трускавецьких санаторіїв “Рубін” та “Янтар” (Львівська обл.) будуть модернізовані під житло для вимушено переміщених осіб (ВПО), pro bono консультантом Трускавецької міської громади за цим проектом виступає юридична фірма Integrites, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” -службі юрфірми.
“У рамках проекту планується модернізувати під будинки із загальними приміщеннями (їдальні, соціальні центри) будівлі санаторіїв “Рубін” та “Янтар” загальною площею орієнтовно 32 тис. кв. м, розташовані в центральній частині міста Трускавець. Вони були законсервовані на початку російської агресії у 2014-2022 рр.”, – сказав агентству партнер Integrites Олег Загнітко.
За його словами, у результаті від 1,6 тис. до 3 тис. осіб. – як сім’ї, так і самотні особи – отримають житло.
Проект пропонується реалізувати на основі державно-приватного партнерства (ДПП) з метою інтеграції ВПО в економіку субрегіону. Integrites з липня 2022-го консультує місто щодо фінансової та управлінської структури ДПП.
Ми як фірма представляємо публічного партнера – місто, яке вирішує свої проблеми: хоче ревіталізувати ділянку в центрі та інтегрувати ВПО. і залишатиметься стільки, скільки пустуватиме нерухомість”, – пояснив Загнітко.
Зараз Integrites займається юридичним та фінансовим структуруванням з метою перепланування та перепрофілювання кількох будівель у центрі міста. Це дозволить швидко ревіталізувати мікрорайон у курортному субрегіоні із залученням низки ресурсних джерел.
Проект у Трускавці є частиною Rehousing Ukraine Initiative (Ініціативи житлового забезпечення України). ІЖУ – це партнерство Інституту доступного житла (Affordable Housing Institute) – неприбуткової організації, зареєстрованої в США, та Integrites із залученням за потреби індивідуальних та інституційних фахівців. Команда ІЖУ допомагає Україні відновитися після російського вторгнення та розглядає житло загалом та тимчасове житло для ВПО, зокрема, як ключ до швидкого, сильного та сучасного відновлення.
“Для нас велика честь працювати з міським головою Трускавця Андрієм Кульчинським над реалізацією його бачення перепрофілювання законсервованого готелю в житло для ВПО. Ми розглядаємо це не лише як термінове рішення для Трускавця, а й як прототип чи пілотний проект для подальшого масштабування аналогічних переобладнань по всій Україні “, – прокоментував виконавчий директор Інституту доступного житла (США), співзасновник ІЖУ Девід Сміт.
Раніше повідомлялося, що у жовтні 2022 року на майно “Трускавецькурорту” накладено арешт у рамках кримінального провадження щодо відчуження майна об’єктів нерухомості, що перебували в управлінні Федерації професійних спілок України, ПрАТ “Укрпрофздравниця” та ПрАТ “Укрпрофтур”.
“Як ми бачимо з мотиваційної частини ухвали суду, об’єкти можуть повернутися у державну власність під управлінням Федерації профспілок. У цьому випадку здійснення ДПП може спроститися, але проведення конкурсу на відбір приватного партнера, швидше за все, вимагатиме більшого часу на підготовку”, – прокоментував ситуацію Загнітко.
Він додав, що на даному етапі майно перебуватиме у віданні АРМА, проте це буде своєрідним ДПП, оскільки управління нерухомим майном з боку агенції має здійснюватися “на умовах ефективності, а також збереження (по можливості – збільшення) (…) економічної вартості” нерухомого майна, згідно зі ст. 21(3) закону про АРМА.
До структури ПрАТ “Трускавецькурорт” входять санаторії “Весна”, “Кристал”, “Алмаз”, “Янтар”, “Рубін”, “Берізка” (усі – Трускавець). Кінцевий бенефіціар – Павло Якубенко. Зареєстрований капітал ПрАТ складає 174,8 млн. грн.
За даними підприємства за 2019 рік, його чистий прибуток склав 91,9 млн грн.
