Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) обрав запобіжний захід для підозрюваної в незаконному збагаченні колишньої віце-прем’єрки з питань євроінтеграції та екс-послу в США Ольги Стефанишиної у вигляді застави в розмірі 6 млн грн.
«Підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 млн грн», – повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у ВАКС у четвер.
«Суспільне» у Telegram-каналі повідомляє, що підозрювана також зобов’язана з’являтися на виклик детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі.
«Стефанишину підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері», – йдеться в повідомленні «Суспильного».
За інформацією «Радіо Свобода», прокуратура просила призначити Стефанишиній заставу в розмірі 13,3 млн грн.
Раніше в середу Центр протидії корупції (ЦПК) повідомив, що НАБУ та САП вручили Стефанишиній нову підозру.
Згодом ЦПК повідомив про деталі підозри Стефанишиній. «Йдеться про незаконне збагачення. Зокрема, прокурор САП повідомляє про факти придбання майна іншими особами, які здійснювалися за дорученням підозрюваної», – йдеться в повідомленні.
За інформацією ЦПК, Стефанишина не вказала у декларації дві однокімнатні квартири, готівкові кошти, які вона витратила на ремонт квартир, лікування матері, авіаквитки та оренду ще однієї квартири. Також вона не вказала користування автомобілем «Мерседес», зареєстрованим на підлеглого.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не висловили офіційної позиції з цього приводу.
Після оприлюднення інформації Стефанишина прокоментувала підозру в незаконному збагаченні, наголосивши, що питання щодо нерухомості вона «публічно й детально коментувала понад рік тому» і їй «не було й нічого приховувати».
«З початку мого перебування на посаді посла в ЗМІ з певною регулярністю порушується питання про процесуальні дії окремих правоохоронних органів, у яких згадується й моє ім’я. Скажу коротко й по суті. Будь-які процесуальні дії — це частина законної роботи правоохоронної системи, а не встановлена вина. Я ставлюся до цих подій спокійно і без зайвих емоцій, а галас навколо цієї історії більше схожий на бурю в склянці води. Значну частину питань, що з’являються в ЗМІ, зокрема тих, що стосуються нерухомості, я понад рік тому коментувала публічно і досить докладно», – написала вона у Facebook.
У липні народний депутат України (фракція «Європейська солідарність») Олексій Гончаренко повідомив, що САП відкрила кримінальне провадження проти Стефанишиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Справу було порушено 11 червня 2025 року.
«Українська правда» 4 червня опублікувала розслідування, в якому йшлося про те, що Національне агентство з розшуку та управління активами (АРМА) визначило компанію для управління Будинком профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з родиною Стефанишиної, зокрема, з її колишнім чоловіком. За даними розслідування, це вже четвертий цінний актив, який отримала одна й та сама компанія.
Стефанишина заявила, що не пов’язана з діяльністю колишнього чоловіка, поскаржилася на інформаційний тиск, а також наголосила, що у неї немає жодного конфлікту інтересів щодо АРМА. У свою чергу, голова АРМА Олена Дума заявила про відсутність будь-яких зв’язків зазначених у ЗМІ осіб з АРМА, а також з учасниками конкурсних процедур з відбору керуючих арештованими активами.
Джерело: https://t.me/suspilnenews/72866
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомили про підозру колишньому керівнику Держрезерву та ще трьом учасникам схеми заволодіння коштами державного підприємства, повідомляє САП.
«Під процесуальним керівництвом прокурора САП детективи НАБУ вручили повідомлення про підозру чотирьом учасникам злочинної схеми щодо заволодіння коштами державного підприємства, що перебуває у сфері управління Державного агентства з управління резервами України», – йдеться у повідомленні САП у Telegram-каналі в п’ятницю.
За інформацією антикорупційної прокуратури, серед підозрюваних: колишній керівник Держрезерву, екс-заступник директора держпідприємства, організатор угоди, пособник (фізична особа).
Дії осіб кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах або організованою групою).
У рамках досудового розслідування встановлено, що восени 2022 року особи розробили схему заволодіння коштами, які державне підприємство отримувало за складські послуги.
«Схема полягала у наданні складських площ підконтрольним приватним компаніям під виглядом послуг зі зберігання. Чиновники держпідприємства укладали з цими фірмами фіктивні договори та вносили завідомо неправдиві відомості до актів прийому-передачі», – зазначається в повідомленні.
За даними САП, згідно з документами площа орендованих приміщень була значно меншою, ніж використовувалася фактично. Надалі підконтрольні компанії здавали значно більші площі складських приміщень реальному сектору економіки.
«Такі дії призвели до заподіяння близько 36 млн грн збитків. Ці кошти учасники схеми переводили в готівку та розпоряджалися ними на власний розсуд», – уточнюють в антикорупційній прокуратурі.
У САП зазначають, що організатора злочинної схеми затримали під час спроби перетнути державний кордон. Наразі суд застосував до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
NABU, Держрезерв, підозра, САП
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) скасувала підозру генеральному директору ДП «Ліси України» Юрію Болоховцю, повідомив адвокат Володимир Володимиров у Facebook.
Згідно з повідомленням юридичної компанії Advanq Law Firm (ADVANQ), яка здійснювала захист, рішення суду є остаточним і не підлягає оскарженню. За словами адвоката, суд визнав необґрунтованість звинувачень, які висувалися керівнику держпідприємства.
«Ще до передачі справи в НАБУ слідство проробило колосальну роботу, зібравши обсяг матеріалів, але так і не змогло знайти підтверджень захоплення земельних ділянок, отримання і легалізації незаконних коштів або перевищення службових повноважень. Чотири з п’яти звинувачень не підтвердилися ще на етапі слідства, а в суді нам вдалося довести необґрунтованість останнього», — зазначив Володимиров.
Він підкреслив, що причиною переслідування Болоховця стала лісова реформа, в результаті якої «стара система була зруйнована, а мільярдні доходи від реалізації державної деревини почали виплачуватися в бюджет».
Адвокат нагадав, що минулого року Болоховця два місяці тримали під вартою з призначенням «нереалістичного розміру застави», а тиску та інформаційним атакам піддалися також його родина, колеги та захисники. При цьому він висловив повагу антикорупційній вертикалі за об’єктивний аналіз матеріалів попри зовнішній тиск.
У прес-службі ДП «Ліси України» підкреслили, що тиск на гендиректора обумовлений його позицією щодо впровадження прозорих ринкових механізмів реалізації деревини та детінізації лісової галузі.
Як повідомлялося, Юрію Болоховцю було повідомлено про підозру в липні 2025 року. Під час слідства він перебував під вартою з можливістю внесення застави.
ДП «Ліси України» є одним з найбільших лісокористувачів Європи і входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. В управлінні підприємства перебуває 6,6 млн га земель державного лісового фонду.
Державне бюро розслідувань (ДБР) оголосило нову підозру олігархові Костянтину Жеваго та його трьом спільникам у справі про виведення 519 млн грн із банку “Фінанси та Кредит”.
“Співробітники ДБР повідомили нову підозру колишньому акціонеру банку АТ “Банк “Фінанси та Кредит” Костянтину Жеваго, колишньому голові правління банку та його двом заступникам”, – повідомляють у Телеграм-каналі ДБР у четвер.
За інформацією Бюро, у травні 2007-го – жовтні 2010 рр.. Жеваго сформував злочинну організацію, до складу якої увійшли голова, члени правління АТ “Банк “Фінанси та Кредит”, інші наближені до нього особи. “Підконтрольна Жеваго українська компанія отримала кредит в АТ Банк “Фінанси та Кредит”, що було зроблено з порушенням правил кредитування. Ці гроші були виведені на інші офшорні компанії олігарха”, – зазначають у ДБР.
Для приховування незаконного походження грошей учасники схеми в 2010-2015 роках уклали кредитний договір і понад 100 додаткових угод до нього між підконтрольною компанією і банком. “Додаткові угоди систематично і безпідставно давали змогу збільшувати кредитний ліміт, що видається банком на підконтрольну олігарху компанію без будь-якої ліквідної застави. Таким чином, учасники групи вивели з банку 519 млн грн, які надалі були легалізовані учасниками схеми”, – йдеться в повідомленні.
Таким чином, підсумовують у відомстві, загальний збиток АТ “Банк “Фінанси та Кредит” унаслідок кредитування компанії Жеваго склав 1,4 млрд грн.
ДБР повідомило Жеваго про підозру у створенні та керівництві злочинною організацією, привласненні та розтраті майна, легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, в особливо великому розмірі у складі злочинної організації. Екс-голову правління банку та його двох заступників підозрюють в участі у злочинних організаціях, привласненні та розтраті майна в особливо великому розмірі у складі злочинної організації.
Раніше ДБР повідомило про підозру Жеваго і низці керівників банку за іншим фактом – організації розтрати $113 млн фінансової установи. На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха, а також пов’язаних із ним юросіб, зокрема, на акції його підприємств на сотні мільйонів гривень – корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також заарештовано майно інших юридичних осіб, пов’язаних із колишнім депутатом. Серед іншого – 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир, вертоліт, яхта.
Ще в жовтні 2020 року заарештовані активи вартістю понад 300 млн грн було передано до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). Це активи у вигляді корпоративних прав, коштів і 26 об’єктів нерухомості – оздоровчих комплексів, готелів, житлових і комерційних приміщень, розташованих у центральній частині Києва, Харкова, Полтави, Кривого Рогу загальною площею понад 22 тис. кв. м.
У розслідуванні ДБР активно співпрацює з органами юстиції, жандармерії та поліції Французької Республіки.
Колишній міністр інфраструктури України та його колишній перший заступник отримали повідомлення про підозру у зловживанні владою і службовим становищем, що заподіяли державі понад $30 млн збитків, повідомляє Спеціальна антикорупційна прокуратура.
“22 лютого 2023 року за процесуального керівництва прокурора САП детективи НАБУ повідомили про підозру у зловживанні владою та службовим становищем, що заподіяли державі понад $30 млн збитків колишньому міністру інфраструктури України та його колишньому першому заступнику. Дії експосадовців кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України”, – йдеться в повідомленні САП у Телеграм-каналі в середу.
З огляду на те, що місцезнаходження колишнього першого заступника міністра не встановлено, про підозру йому повідомили заочно – у порядку, визначеному ст.135, ст.278 КПК України.
Згідно з матеріалами слідства, 2015 року міністр спільно зі своїм заступником, який також був головою тарифної ради Міністерства інфраструктури, видав наказ, який дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору з суден у морському порту “Південний”. Цей наказ видано, незважаючи на те, що акваторія цього порту є державною власністю і перебуває в користуванні АМПУ і право на збори належить виключно державному підприємству.
Відповідно до цього наказу державному підприємству призначалася лише частина коштів, інша частина стягувалася приватними компаніями. У результаті державі було завдано понад $30 млн збитків, що підтверджено відповідними висновками експертиз.
Досудове розслідування у справі триває, встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до скоєння цього злочину.
У повідомленні САП імена підозрюваних не вказуються.
У 2015 році міністром інфраструктури був Андрій Пивоварський, його першим заступником – Володимир Шульмейстер.
