Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) обрав запобіжний захід для підозрюваної в незаконному збагаченні колишньої віце-прем’єрки з питань євроінтеграції та екс-послу в США Ольги Стефанишиної у вигляді застави в розмірі 6 млн грн.
«Підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 млн грн», – повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у ВАКС у четвер.
«Суспільне» у Telegram-каналі повідомляє, що підозрювана також зобов’язана з’являтися на виклик детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі.
«Стефанишину підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері», – йдеться в повідомленні «Суспильного».
За інформацією «Радіо Свобода», прокуратура просила призначити Стефанишиній заставу в розмірі 13,3 млн грн.
Раніше в середу Центр протидії корупції (ЦПК) повідомив, що НАБУ та САП вручили Стефанишиній нову підозру.
Згодом ЦПК повідомив про деталі підозри Стефанишиній. «Йдеться про незаконне збагачення. Зокрема, прокурор САП повідомляє про факти придбання майна іншими особами, які здійснювалися за дорученням підозрюваної», – йдеться в повідомленні.
За інформацією ЦПК, Стефанишина не вказала у декларації дві однокімнатні квартири, готівкові кошти, які вона витратила на ремонт квартир, лікування матері, авіаквитки та оренду ще однієї квартири. Також вона не вказала користування автомобілем «Мерседес», зареєстрованим на підлеглого.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не висловили офіційної позиції з цього приводу.
Після оприлюднення інформації Стефанишина прокоментувала підозру в незаконному збагаченні, наголосивши, що питання щодо нерухомості вона «публічно й детально коментувала понад рік тому» і їй «не було й нічого приховувати».
«З початку мого перебування на посаді посла в ЗМІ з певною регулярністю порушується питання про процесуальні дії окремих правоохоронних органів, у яких згадується й моє ім’я. Скажу коротко й по суті. Будь-які процесуальні дії — це частина законної роботи правоохоронної системи, а не встановлена вина. Я ставлюся до цих подій спокійно і без зайвих емоцій, а галас навколо цієї історії більше схожий на бурю в склянці води. Значну частину питань, що з’являються в ЗМІ, зокрема тих, що стосуються нерухомості, я понад рік тому коментувала публічно і досить докладно», – написала вона у Facebook.
У липні народний депутат України (фракція «Європейська солідарність») Олексій Гончаренко повідомив, що САП відкрила кримінальне провадження проти Стефанишиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Справу було порушено 11 червня 2025 року.
«Українська правда» 4 червня опублікувала розслідування, в якому йшлося про те, що Національне агентство з розшуку та управління активами (АРМА) визначило компанію для управління Будинком профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з родиною Стефанишиної, зокрема, з її колишнім чоловіком. За даними розслідування, це вже четвертий цінний актив, який отримала одна й та сама компанія.
Стефанишина заявила, що не пов’язана з діяльністю колишнього чоловіка, поскаржилася на інформаційний тиск, а також наголосила, що у неї немає жодного конфлікту інтересів щодо АРМА. У свою чергу, голова АРМА Олена Дума заявила про відсутність будь-яких зв’язків зазначених у ЗМІ осіб з АРМА, а також з учасниками конкурсних процедур з відбору керуючих арештованими активами.
Джерело: https://t.me/suspilnenews/72866
Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість запровадження повернених застав у розмірі до 100 тис. доларів для окремих іноземців, які оформлюють імміграційні візи та грін-карти через американські консульства за межами країни.
Пропозицію розробляють Державний департамент США спільно з Міністерством внутрішньої безпеки. Остаточне рішення поки що не ухвалено, офіційні правила та перелік категорій заявників не опубліковано. Розмір застави, що обговорюється, може визначатися індивідуально і бути як нижчим, так і вищим за орієнтовну суму в $100 тис.
Передбачається, що вимогу спочатку випробують на громадянах обмеженої кількості країн. Заставу зможе внести як сам заявник, так і родичі або спонсори, які проживають у США.
За даними The Wall Street Journal, гроші планується повертати після отримання іммігрантом американського громадянства. Натуралізація зазвичай стає можливою не раніше ніж через п’ять років після отримання статусу постійного мешканця. Таким чином, значна сума може залишатися заблокованою протягом кількох років.
У Держдепартаменті заявили, що розглядають вже існуючі повноваження, які дозволяють вимагати фінансове забезпечення від деяких заявників. Метою ініціативи називається підтвердження того, що майбутній іммігрант має кошти для самостійного проживання і не стане залежати від державної допомоги.
Американське законодавство дозволяє відмовити у видачі візи іноземцю, якого консульський співробітник вважає потенційним отримувачем державної підтримки. При оцінці враховуються вік, стан здоров’я, освіта, професійні навички, фінансові ресурси та сімейний стан заявника.
Чинні федеральні правила вже передбачають можливість видачі імміграційної візи після внесення застави, якщо вона усуває ризик визнання заявника потенційним фінансовим тягарем для держави. Таку заставу можна скасувати після натуралізації, остаточного виїзду зі США або смерті іноземця, якщо умови не були порушені.
Запропонований механізм не слід плутати з чинною пілотною програмою застав для туристичних та ділових віз B-1/B-2. За цією програмою від окремих заявників із країн із високим рівнем порушень візового режиму можуть вимагати повернену заставу в розмірі до 15 тис. доларів.
Введення застави в розмірі $100 тис. може суттєво обмежити доступ до сімейної імміграції для заявників із середніми та низькими доходами. Імміграційні візи найчастіше оформлюють подружжя, батьки, діти та інші родичі громадян або постійних мешканців США.
Поки що мова йде лише про розглянуту ініціативу. Заявникам не потрібно вносити таку заставу до опублікування офіційного рішення та отримання відповідної вимоги від американського консульства.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) буде просити Вищий антикорупційний суд про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в 50 млн грн для голови парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко, підозрюваної у спробі підкупу низки народних депутатів, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в САП.
«Засідання щодо обрання запобіжного заходу відбудеться в п’ятницю. Прокуратура буде просити суд про заставу в 50 млн грн», – зазначили в антикорупційній прокуратурі в четвер.
Прес-служба ВАКС підтвердила проведення засідання в п’ятницю о 9:00.
«На численні запити представників ЗМІ інформуємо, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу до народного депутата, керівниці депутатської фракції у Верховній Раді України заплановано на 16 січня 2026 року о 09:00 в приміщенні ВАКС за адресою: проспект Берестейський, 41», – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі.
Шевченківський районний суд м. Києва змінив запобіжний захід у частині застави Ігорю Коломойському у справі про заволодіння 5,8 млрд гривень, встановивши її розмір у 3 млрд 891 млн гривень, повідомляє Суспільне в п’ятницю ввечері.
Раніше повідомлялося, що за першою підозрою Коломойському було призначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 509 мільйонів гривень, проте вчора Коломойському повідомили про додаткову підозру в привласненні 5,8 млрд грн.
Служба безпеки України (СБУ), Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Офіс Генерального прокурора розкрили нові факти злочинної діяльності власника великої фінансово-промислової групи Ігоря Коломойського. За матеріалами СБУ Коломойському повідомлено про додаткову підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:
– ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 (незаконні дії з документами на переказ платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення);
– ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах);
– ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом).
За даними слідства, у період з 2013 по 2014 рр.. Коломойський незаконно заволодів 5,8 млрд грн. Для цього він створив злочинне угруповання, що складалося зі співробітників банку, в якому він був засновником і акціонером.
Протягом зазначеного періоду члени цього угруповання дозволили Коломойському нібито робити систематичні фіктивні “внески готівки в касу банку”, хоча насправді жодних внесків банк не отримував.
За версією слідства, загалом така схема дозволила фігуранту отримати 5,8 млрд грн, що на той період було еквівалентно понад $700 млн.
Потім ці фейкові “внески” були зараховані на особистий рахунок Коломойського і стали реальними безготівковими коштами.
Щоб легалізувати віртуальні активи, Коломойський розплачувався ними у своїй підприємницькій діяльності. Зокрема, віддавав їх як позики і розраховувався ними за кредити підконтрольних йому підприємств, виводив їх за кордон, переводив у готівку і знімав у відділеннях банку.
Досудове розслідування триває.
Проводиться комплекс заходів для встановлення всіх обставин незаконної діяльності та притягнення винних до відповідальності.
Адвокати внесли за екс-заступника міністра 2,5 млн.
З-під варти під заставу в 2,5 млн грн вийшов екс-заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Василь Лозинський, про що повідомила журналістка Тетяна Ніколаєнко.
“Адвокати раптом десь нашкребли на заставу 2,5 млн, і внесли її. І зробили це якраз під вихід із відпустки судді Шкодіна, який і до того був прихильний до Лозінського. Ось що автоматичний розподіл справ робить всесильним. І дружба родичок судді та фігурантів справи”, – написала вона.
Нагадаємо, Лозинський отримав хабар за сприяння укладенню договорів на закупівлю обладнання та техніки за завищеними цінами. Як писало ZN.UA, йдеться про придбання генераторів. На тлі цього кабінет міністрів України звільнив Лозинського з посади заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.
Крім того, 21 липня 20 млн грн внесено застави за колишнього депутата Максима Микитася, підозрюваного у спробі дати хабар меру Дніпра.
Також суд дозволив Микитасю з 2 до 7 серпня поїхати в Івано-Франківську та Львівську області за сімейними обставинами.
Наступне засідання у справі Микитася призначено на 4 серпня.
Нагадаємо, у жовтні суддя призначив Микитасю заставу в 260 млн грн, але апеляція зменшила її до 100 млн грн. Через деякий час заставу зменшили до 85 млн грн, потім до 80 млн, згодом до 40 млн грн і востаннє до 20 млн грн.
Вищий антикорупційний суд заарештував колишнього народного депутата України Максима Микитася у зв’язку з підозрою у пропозиції хабара у сумі EUR22 млн міському голові Дніпра Борису Філатову за можливість будувати метро у цьому місті.
“Вищий антикорупційний суд виніс рішення про утримання під вартою колишнього народного обранця Максима Микитася до 16 грудня з альтернативою застави 260 млн грн”, – повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі у четвер.
Як повідомлялося, Микитась був затриманий 18 жовтня за підозрою у пропозиції хабара у сумі EUR22 млн міському голові Дніпра. “18 жовтня 2022 року під процесуальним керівництвом прокурорів САП детективами НАБУ затримано народного депутата України VIII скликання за підозрою у пропозиції надання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі”, – поінформували раніше у САП.
