Голова Ради прокурорів України Руслан Романов заявив про цілеспрямовану інформаційну кампанію та спроби маніпуляцій навколо формування конкурсної комісії для відбору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. За його словами, критика призначення окремих членів комісії, зокрема адвоката Олексія Шевчука, є суб’єктивною та ігнорує законодавчі вимоги.
Про це він сказав в інтерв’ю Судово-юридичній газеті.
Романов підкреслив, що Генеральний прокурор Руслан Кравченко діяв суворо в межах закону, а будь-які вимоги скасувати призначення без законних підстав є прямим втручанням у його незалежність.
За словами голови Ради, процедура добору була максимально публічною, проте громадські активісти та юристи не виявили належного інтересу до участі в конкурсі. У встановлений термін документи подали лише четверо кандидатів, серед яких був і Олексій Шевчук. Романов припустив, що низька активність громадського сектору може бути пов’язана зі страхом перед необхідністю декларування майна та взяттям на себе реальної відповідальності. Він наголосив, що закон не передбачає механізму відкликання члена комісії через медійний резонанс, а лише за чітко визначеними підставами, такими як особиста заява чи стан здоров’я.
Скандал розгорівся після того, як низка провідних громадських організацій (ЦПК, «Автомайдан», «DEJURE») та медіа закликали Генпрокурора замінити Олексія Шевчука. У Раді прокурорів застерегли, що будь-які незаконні кадрові зміни призведуть до судових позовів і заблокують роботу комісії на невизначений термін.
У відповідь на запитання громадськості та медіа щодо процесу формування Конкурсної комісії, яка відбирає кандидатів на адміністративні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП), Рада прокурорів України та Генеральний прокурор пояснили хід подій і порядок дій органів прокуратури.
Речник Національної асоціації адвокатів України Олексій Шевчук заявив, що він та його родина отримали прямі погрози життю та здоров’ю, пов’язані з його призначенням членом комісії з добору прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) буде просити Вищий антикорупційний суд про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в 50 млн грн для голови парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко, підозрюваної у спробі підкупу низки народних депутатів, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в САП.
«Засідання щодо обрання запобіжного заходу відбудеться в п’ятницю. Прокуратура буде просити суд про заставу в 50 млн грн», – зазначили в антикорупційній прокуратурі в четвер.
Прес-служба ВАКС підтвердила проведення засідання в п’ятницю о 9:00.
«На численні запити представників ЗМІ інформуємо, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу до народного депутата, керівниці депутатської фракції у Верховній Раді України заплановано на 16 січня 2026 року о 09:00 в приміщенні ВАКС за адресою: проспект Берестейський, 41», – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі.
Південнокорейські прокурори зажадали призначити колишньому президенту Юн Сок Йолю смертну кару за звинуваченням в організації заколоту у зв’язку з введенням воєнного стану в грудні 2024 року, повідомляють західні ЗМІ.
За даними Reuters, обвинувачення вважає, що дії Юна були неконституційними і підірвали роботу демократичних інститутів. Сам екс-президент відкидає звинувачення. Судове рішення у справі очікується в лютому. У Reuters зазначають, що хоча законодавство Південної Кореї передбачає смертну кару за заколот, в країні діє фактичний мораторій на страти, і остання страта була проведена в 1997 році.
Слідчі поліції викрили схему заволодіння бюджетними коштами під час проведення ремонтних робіт дитячого садка в одному з міст Харківської області, повідомляє пресслужба Харківської облпрокуратури.
“Цю аферу у 2021 році організували міський голова населеного пункту… директор фірми (яка проводила ремонт) і двоє його співробітників… Усім чотирьом зловмисникам повідомлено про підозру за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, скоєним у великому розмірі організованою групою (ч. 5 ст. 191 КК України), та за фактом службового підроблення, скоєного організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України)”, – ідеться в повідомленні.
Назву міста в повідомленні не вказують.
За даними слідства, під час виконання робіт до звітної документації вносилися неправдиві дані щодо вартості використаних будівельних матеріалів та обсягів робіт. Зокрема, до документів було внесено роботи, які насправді були виконані працівниками комунального підприємства міської ради.
Таким чином, члени групи встигли заволодіти майже 400 тис. грн. бюджетних коштів.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (CFG) Олександр Клименко ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої “справи Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану, повідомляє прес-служба САП.
Зазначається, що Клименко також повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
“Такі рішення ухвалено за результатами вивчення матеріалів справи, ретельного дослідження висновків прокурорів при закритті цього кримінального провадження та за результатами наради за участю прокурорів та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснювали досудове розслідування”, – пояснюється в повідомленні.
Уточнюється, керівник САП виявив ” численні проблеми у висновках і аргументації прокурора під час закриття цієї справи, неповноту дослідження матеріалів справи прокурором, невідповідність висновків прокурора фактичним обставинам кримінального провадження ” .
“Це означає, що подальші рішення у цій справі прийматиме оновлений склад прокурорів у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу”, – наголосили в САП.
Там нагадали, що 21 вересня 2022 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) завершила розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13 жовтня того ж року про відмову у задоволенні скарги на рішення про закриття кримінального провадження.
За результатами розгляду колегія суду частково скасувала ухвалу слідчого судді та закрила провадження за скаргами представників АТ “Нікопольський завод феросплавів” та АТ “Запорізький завод феросплавів” на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження від 24 березня 2017 року.
“САП очікує на повний текст зазначеного рішення суду. Правова позиція суду, викладена у повному тексті рішення, буде врахована при подальшому здійсненні досудового розслідування та прийняття рішень у справі. Водночас незаконність і необґрунтованість рішення прокурора про закриття цього провадження не викликає у керівника САП жодних сумнівів”, – підсумували у прокуратурі.
За клопотанням прокурорів Подільської окружної прокуратури Києва заарештовано та передано до управління АРМА асфальтобетонні заводи, що належать білоруським компаніям, повідомляє Київська міська прокуратура.
У повідомленні, розміщеному в телеграм-каналі прокуратури у понеділок, зазначено, що вартість переданих активів становить близько 120 млн. грн.
“Наслідком встановлено, що у Києві, а також у Житомирській та Миколаївській областях провадять діяльність низка компаній, що спеціалізуються на виконанні різних видів дорожніх робіт. Кінцевим бенефіціарним власником зазначених компаній є Республіка Білорусь”, – інформують у прокуратурі столиці.
У повідомленні зазначається, що в рамках слідства вивчається діяльність зазначених компаній щодо присвоєння коштів держбюджету, що виділяються на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг з подальшою легалізацією коштів та виведенням за кордон. Також, як зазначається у повідомленні прокуратури, перевіряється можливе фінансування дій із метою захоплення держвлади, зміни кордонів території чи державного кордону України.
“Під час слідства три асфальтобетонні заводи, що знаходяться у Києві, Житомирській та Миколаївській області та належать згаданим компаніям, заарештовані та передані в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів”, – інформують у прокуратуру.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за матеріалами Центрального апарату СБУ.
