Кіберполіція України попередила про нову шахрайську схему, за якої зловмисники поширюють під виглядом безкоштовних офлайн-навігаторів шкідливі застосунки, здатні отримати доступ до персональних даних і банківських сервісів користувачів.
Як повідомили в Кіберполіції, потенційним жертвам пропонують встановити навігатор, який нібито працює без підключення до інтернету, не містить реклами та доступний безкоштовно. Реклама таких застосунків поширюється переважно через соціальні мережі.
Після переходу за оголошенням користувача перенаправляють на сторонній сайт, де йому пропонують завантажити програму, зокрема через Telegram-бот. Замість заявленого навігатора на смартфон може бути встановлений шкідливий файл.
Під час встановлення програма запитує дозвіл на завантаження застосунків із невідомих джерел, а також доступ до окремих функцій смартфона. Після отримання таких дозволів зловмисники можуть відстежувати дії власника пристрою, перехоплювати повідомлення та сповіщення, а також отримувати конфіденційну інформацію.
Особливу загрозу становить доступ шкідливої програми до SMS і системних сповіщень. Отримана інформація може використовуватися для перехоплення кодів підтвердження, доступу до акаунтів і фінансових сервісів користувача.
Кіберполіція рекомендує встановлювати мобільні застосунки виключно з офіційних магазинів Google Play та App Store і не завантажувати APK-файли через Telegram-боти, невідомі сайти або рекламні посилання.
Користувачам також радять уважно перевіряти дозволи, які запитує застосунок. Зокрема, навігаційна програма не повинна без об’єктивної необхідності отримувати доступ до SMS, сповіщень або функцій керування пристроєм.
Якщо підозрілий застосунок уже встановлено, фахівці рекомендують тимчасово відмовитися від використання банківських та інших критично важливих сервісів на цьому смартфоні, відключити пристрій від інтернету та з іншого безпечного пристрою змінити паролі до основних акаунтів.
Підозрілу програму слід видалити та перевірити надані їй дозволи. Якщо застосунок неможливо видалити або він продовжує працювати у фоновому режимі, рекомендується звернутися по технічну допомогу.
У разі передачі банківських даних або появи невідомих операцій необхідно негайно зв’язатися з банком для блокування можливого несанкціонованого доступу до рахунків. Про випадки шахрайства можна повідомити Кіберполіцію через її офіційну онлайн-форму.
Кіберполіція також рекомендує перевіряти інформацію про актуальні шахрайські схеми на державній платформі StopFraud.
Джерело: Кіберполіція України
BANK, застосунок, КІБЕРБЕЗПЕКА, КІБЕРПОЛІЦІЯ, СМАРТФОН, шахрайство
Шахраї в Україні використовують оголошення про пасажирські та вантажні перевезення для отримання передоплати, створюючи підроблені сторінки приватних перевізників та логістичних компаній.
Щоб викликати довіру, зловмисники використовують фотографії справжніх автобусів і вантажних автомобілів, логотипи відомих компаній, чужі відгуки та інші скопійовані матеріали. Потенційних клієнтів зазвичай приваблюють нижчою вартістю поїздки або доставки порівняно з ринковими пропозиціями.
Після звернення клієнта шахраї намагаються якомога швидше отримати гроші. Зокрема, вони можуть стверджувати, що вільних місць майже не залишилося або що для підтвердження бронювання необхідно терміново внести передоплату.
Під час замовлення вантажних перевезень зловмисники можуть вимагати повної оплати заздалегідь на банківську картку або рахунок фізичної особи. Після отримання грошей псевдоперевізник припиняє виходити на зв’язок, а оголошення чи сторінка видаляються. У деяких випадках після першого переказу у клієнта вимагають додаткові платежі нібито за страхування, документи, митне оформлення або інші послуги.
Серед ознак можливого шахрайства фахівці називають істотно занижену ціну, вимогу термінової передоплати, спілкування виключно через месенджери, нещодавно створені сторінки перевізників та відсутність історії діяльності. Ризик також зростає, якщо перевізник відмовляється надати детальні дані про маршрут, транспортний засіб та умови перевезення або після досягнення домовленості вимагає нових платежів.
Окрему небезпеку становлять посилання для бронювання та оплати. Вони можуть вести на фішингові сайти, що зовні імітують банківські та платіжні сервіси. Їхньою метою є отримання реквізитів банківських карток та іншої платіжної інформації.
Користувачам рекомендують перед оплатою перевіряти назву компанії та номер телефону через кілька незалежних джерел, вивчати відгуки та історію роботи перевізника, а також не передавати CVV-коди, паролі та одноразові коди підтвердження операцій.
Якщо гроші вже були перераховані шахраям, рекомендується зберегти листування, скріншоти оголошення та підтвердження платежу. У разі передачі банківських даних необхідно якомога швидше звернутися до банку. Про випадки шахрайства також можна повідомляти Кіберполіцію або за телефонами 102 та 112.
Детальніше про актуальні шахрайські схеми та способи захисту можна дізнатися на платформі StopFraud.
Щонайменше 16 судових вироків, у яких згадуються дропи або так звані «грошові мули», виявлено в Україні за останні майже вісім років, причому у 81% випадків дроп-рахунки використовувалися у схемах, пов’язаних із наркотрафіком.
Про це свідчить дослідження Опендатаботу, опубліковане 2 жовтня 2026 року на основі даних пошуковика по судовому реєстру «Бабуся» станом на середину вересня.
Дропами називають людей, які за винагороду надають третім особам свої банківські картки, рахунки або доступ до інтернет-банкінгу. Такі рахунки можуть використовуватися для переказу, отримання та подальшого виведення коштів у різних злочинних схемах.
За даними дослідження, у 13 із 16 знайдених вироків, або 81%, дроп-рахунки були частиною схем, пов’язаних із наркотрафіком. Ще три вироки, або 19%, стосувалися онлайн-шахрайства.
При цьому Опендатабот наголошує, що сама згадка дропа у судовому рішенні не обов’язково означає засудження саме власника банківського рахунку за передачу доступу до нього. У частині справ дропи були лише одним з елементів більшої злочинної схеми, тоді як засуджені виконували інші функції.
У 2026 році вже виявлено три такі вироки. Найбільша їх кількість припала на 2020 рік – вісім. По два рішення знайдено за 2019 та 2021 роки, ще одне – за 2023 рік. За 2024 та 2025 роки вироків із використанням таких схем у пошуковику не виявлено.
У 12 із 16 вироків, або 75%, основним покаранням було позбавлення волі. Строки становили від двох до десяти років. Водночас у восьми випадках засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням.
Ще у чотирьох вироках основним покаранням був штраф. Конкретні розміри штрафів зазначені у шести судових рішеннях і становили від 98,6 тис. грн до 850 тис. грн.
Найбільше вироків зі згадками про дропів припадає на Київ – 10 рішень, або 63% від загальної кількості. Ще два вироки винесено на Одещині, по одному – у Дніпропетровській, Закарпатській, Київській та Миколаївській областях.
В окремих справах йшлося і про значні суми відшкодування потерпілим. В одному з вироків суд визначив 8,65 млн грн компенсації, з яких 6,65 млн грн становила матеріальна та 2 млн грн – моральна шкода.
У двох інших справах обвинувачені добровільно компенсували потерпілим загалом 42,1 тис. грн. Ще у двох рішеннях суди стягнули загалом 29,8 тис. грн процесуальних витрат.
На тлі поширення схем із використанням чужих банківських рахунків в Україні готують окрему кримінальну відповідальність за дроперство. Верховна Рада 15 вересня 2026 року прийняла за основу законопроєкт №16013 щодо захисту громадян та їхніх коштів від незаконних дій із платіжними інструментами й банківськими рахунками. Документ готується до другого читання.
Джерело: Опендатабот – дослідження «У 81% вироків дропи були частиною схем, пов’язаних із наркотрафіком» від 2 жовтня 2026 року.
В Україні планують запровадити кримінальну відповідальність за передачу або отримання банківських карток, рахунків та доступу до них для подальшого використання у шахрайських та інших злочинних схемах.
Верховна Рада 15 вересня 2026 року прийняла за основу президентський законопроєкт №16013 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту громадян, їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами й банківськими рахунками».
За документ у першому читанні проголосували 299 народних депутатів. Законопроєкт був зареєстрований 2 вересня та визначений президентом як невідкладний. Наразі, за даними Верховної Ради, він готується до другого читання.
Законодавчі зміни спрямовані, зокрема, проти так званих дропів або «грошових мулів» – людей, які передають третім особам банківські картки, рахунки, реквізити або доступ до інтернет-банкінгу для проведення операцій із коштами.
Актуальність проблеми підтверджують дані Опендатаботу, оприлюднені 2 жовтня. За допомогою пошуковика по судовому реєстру «Бабуся» було знайдено щонайменше 16 вироків за останні майже вісім років, у яких фігурували схеми з використанням дроп-рахунків.
У 81% таких справ дропи були елементом схем, пов’язаних із наркотрафіком, а у 19% – з онлайн-шахрайством.
При цьому у 75% знайдених вироків основним покаранням було позбавлення волі. Строки становили від двох до десяти років, хоча у восьми рішеннях засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням. Ще у чотирьох вироках основним покаранням став штраф.
Розмір зазначених у судових рішеннях штрафів становив від 98,6 тис. грн до 850 тис. грн. В одному зі знайдених вироків суд також постановив відшкодувати потерпілому 8,65 млн грн матеріальної та моральної шкоди.
Важливо, що наявність дропа у матеріалах справи поки не означає, що власника рахунку було засуджено саме за передачу своєї картки або банківських даних. Як зазначає Опендатабот, у частині досліджених вироків дропи виступали одним з елементів ширшої злочинної схеми, а засуджені особи могли виконувати інші ролі.
Саме цю правову прогалину має на меті врегулювати законопроєкт №16013, який передбачає окрему відповідальність за неправомірні операції з платіжними інструментами та банківськими рахунками.
Однак станом на 2 жовтня законопроєкт ще не став законом. Він пройшов лише перше читання, тому остаточні положення та відповідальність можуть змінитися під час підготовки документа до другого читання.
БАНКІВСЬКА КАРТКА, банківський рахунок, дроп, ЗАКОН, шахрайство
Кіберполіція України попередила громадян про шахрайську схему з фальшивими рахунками за електроенергію, які можуть надходити електронною поштою або через месенджери нібито від імені Міністерства енергетики чи інших державних установ.
Як зазначається у повідомленні, шахраї можуть інформувати про нібито заборгованість, надсилати рахунки на оплату або вимагати терміново здійснити платіж. Для більшої переконливості вони використовують офіційні логотипи, назви державних органів та оформлення, схоже на справжні повідомлення.
Головна мета зловмисників – змусити користувача перейти за посиланням на фішинговий сайт. Там людину можуть попросити ввести дані банківської картки, логін, пароль, код із SMS або іншу персональну інформацію. Під виглядом рахунку чи документа також може поширюватися шкідливе програмне забезпечення. У результаті шахраї можуть отримати доступ до банківських рахунків, електронної пошти, соцмереж та інших облікових записів.
Кіберполіція наголошує, що Міністерство енергетики України не надсилає споживачам рахунки за електроенергію та не збирає комунальні платежі. Рахунки виставляють безпосередньо постачальники електроенергії, з якими споживачі уклали відповідні договори.
Ознаками шахрайського повідомлення можуть бути вимога термінової оплати через надіслане посилання, інформація про неіснуючу заборгованість, електронна адреса відправника, яка не належить офіційній установі, прохання ввести банківські дані або пароль, а також невідомі вкладені файли.
Насторожити мають і мовні помилки, незвичні формулювання та спроби створити у користувача відчуття поспіху.
Перевіряти інформацію про оплату електроенергії рекомендується лише через офіційний сайт або застосунок свого постачальника. Кіберполіція радить не переходити за посиланнями з підозрілих листів і не вводити персональні чи банківські дані на сайтах, посилання на які були отримані електронною поштою або в месенджерах.
Якщо користувач уже перейшов за підозрілим посиланням, ввів банківські дані або втратив кошти, необхідно якнайшвидше звернутися до банку та заблокувати платіжні інструменти. Також варто зберегти листування, посилання, номер телефону та інші докази для звернення до правоохоронців.
Додаткову інформацію про актуальні шахрайські схеми та способи захисту можна знайти на порталі «Кібер Брама» stopfraud.gov.ua.
КІБЕРБЕЗПЕКА, КІБЕРПОЛІЦІЯ, УКРАЇНА, шахрайство, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
У Туреччині виявили ще 1070 осіб, які, за даними слідства, отримали громадянство країни через фіктивні угоди з нерухомістю. Це вже друга велика хвиля розслідування схем з оформленням громадянства через інвестиції в житло.
Про нову операцію 21 вересня повідомив міністр юстиції Туреччини Акын Гюрлек. Розслідування веде Головна прокуратура Стамбула спільно з підрозділами поліції з боротьби з незаконною міграцією.
Слідчі вивчили угоди з нерухомістю, що укладалися через компанії Gül İnşaat, Beyaz İnşaat та LİV İnşaat. Перевірка охопила продажі 734 іноземним громадянам, при цьому 274 угоди були визнані фіктивними або підозрілими. Загальна вартість операцій перевищила 3,5 млрд турецьких лір, або близько $72 млн.
За даними МВС Туреччини, серед 1070 осіб, які отримали громадянство в рамках цих угод, безпосередньо інвесторами були 263 особи, ще 807 — членами їхніх сімей. З них 1015 осіб отримали громадянство одночасно з основним рішенням, ще 55 дітей — пізніше. Крім того, було виявлено 11 осіб, у яких процедура отримання громадянства ще тривала.
У рамках операції судові заходи було застосовано до 2011 об’єктів нерухомості, одного готелю, 86 автомобілів, двох яхт та 42 банківських рахунків. У 30 компаніях призначено державних керуючих. Щодо 88 підозрюваних розпочато процесуальні дії, десятки осіб було затримано.
Це вже друга хвиля розслідування. Перша велика операція відбулася 4 серпня 2026 року. Тоді слідство встановило, що за допомогою штучно завищених оціночних звітів та фіктивних продажів нерухомості турецьке громадянство отримали ще 687 осіб. Прокуратура розпочала процедуру анулювання їхнього громадянства. У тій справі влада оцінювала обсяг інвестицій, які фактично не надійшли до Туреччини, приблизно в 2,5 млрд лір.
Таким чином, лише у двох останніх стамбульських розслідуваннях йдеться вже щонайменше про 1757 випадків отримання громадянства, пов’язаних із підозрілими операціями з нерухомістю, якщо підсумувати 687 осіб із першої хвилі та 1070 осіб із другої. При цьому ці дві цифри стосуються конкретних кримінальних розслідувань і не охоплюють усі перевірки інвестиційного громадянства в країні.
МВС Туреччини водночас вперше оприлюднило більш широку статистику перегляду громадянства, отриманого через інвестиційні програми. За даними відомства, станом на 21 вересня рішення про отримання громадянства було анульовано у 5391 особи, включаючи інвесторів та членів їхніх сімей. Ще у 743 осіб громадянство було відкликано після його надання, зокрема з причин, пов’язаних із громадським порядком та національною безпекою. Загалом йдеться про 6134 особи.
З 11 лютого 2026 року окремо було скасовано рішення про надання громадянства щодо 1393 осіб, пов’язаних із 458 інвесторами, у яких анулювали документи про відповідність інвестицій встановленим вимогам. Ще у семи осіб громадянство було відкликано з міркувань національної безпеки та громадського порядку.
Турецька влада не опублікувала розподіл 1070 фігурантів поточного розслідування за громадянством країн походження. Аналогічного офіційного розподілу не було опубліковано й щодо 687 осіб, виявлених у серпні. Тому повідомлення про переважання росіян, іранців, громадян країн Близького Сходу чи інших національностей у цих конкретних справах на даний момент не підтверджуються офіційними матеріалами.
Схема, яку розслідують правоохоронні органи, ґрунтувалася на фіктивній або завищеній вартості нерухомості та імітації необхідних фінансових операцій. У деяких випадках нерухомість із суттєво меншою реальною вартістю оцінювалася в документах значно дорожче, щоб формально виконати вимоги програми отримання громадянства за інвестиції.
Туреччина дозволяє іноземним інвесторам претендувати на громадянство, зокрема при придбанні нерухомості вартістю не менше 400 тис. доларів. При цьому об’єкт повинен відповідати встановленим вимогам, а інвестиція та рух коштів проходять перевірку державних органів.
ГРОМАДЯНСТВО, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ, ТУРЕЧЧИНА, шахрайство
