Фізичні особи-підприємці, зареєстровані в Києві, станом на липень 2026 року заборгували державі 2,61 млрд грн податків, що є найбільшим показником серед регіонів України, свідчать дані Державної податкової служби, проаналізовані Opendatabot.
На столицю припадає близько 16% усієї податкової заборгованості ФОП у країні, яка становить 16,6 млрд грн.
На другому місці — Одеська область із заборгованістю підприємців близько 1,6 млрд грн, на третьому — Київська область із 1,37 млрд грн.
У сукупності на Київ, Одеську та Київську області припадає приблизно третина всіх податкових боргів українських підприємців.
При цьому за кількістю боржників лідирує Київська область, де податковий борг мають 182,64 тис. ФОП. За рік їхня кількість збільшилася приблизно в 1,5 раза.
В Одеській області налічується 119,47 тис. підприємців-боржників, у Харківській — 101,5 тис.
Загалом в Україні податкову заборгованість мають близько 1,5 млн ФОП на загальну суму 16,6 млрд грн.
Джерело: Opendatabot, дані Державної податкової служби України станом на липень 2026 року.
Обмеження доступу до інформації про податкову заборгованість конкретних фізичних осіб-підприємців позбавляє український бізнес одного з інструментів перевірки потенційних контрагентів, вважає генеральний директор Opendatabot Олексій Іванкін.
За даними сервісу, станом на липень 2026 року податкові борги мають близько 1,5 млн ФОП, а сукупна сума заборгованості сягає 16,6 млрд грн.
При цьому з початку повномасштабної війни Державна податкова служба не публікує відкритий перелік конкретних підприємців-боржників, незважаючи на те, що дані Єдиного державного реєстру та загальна статистика податкової заборгованості залишаються відкритими.
«Важко пояснити таке обмеження міркуваннями безпеки: інформація про податковий борг ФОП не містить оборонних або стратегічно важливих відомостей», — заявив Іванкін.
На його думку, відкритість інформації має безпосереднє економічне значення.
«Коли інформація про заборгованість є публічною, у підприємця з’являється додатковий стимул її погасити, оскільки це впливає на репутацію та вибір партнерів. З початку війни бізнес втратив один із інструментів перевірки контрагентів і не може побачити, чи сплачує потенційний партнер податки», — зазначив CEO Opendatabot.
Кількість підприємців із податковою заборгованістю з початку повномасштабного вторгнення збільшилася приблизно у 2,3 рази — на 840 тис. осіб, а сума заборгованості зросла на 9,6 млрд грн.
В Україні 1,5 млн фізичних осіб-підприємців мають податковий борг, загальна сума якого станом на липень 2026 року сягнула 16,6 млрд грн, свідчать дані Державної податкової служби, опубліковані Opendatabot.
З початку 2026 року кількість підприємців-боржників збільшилася приблизно на 3%, тоді як сукупна сума заборгованості скоротилася на 300 млн грн.
У середньому один ФОП-боржник не сплатив державі близько 11 тис. грн податків.
За останні роки кількість підприємців із податковими боргами зростає в середньому приблизно на 16% щороку.
При цьому з початку повномасштабної війни кількість ФОП-боржників зросла більш ніж удвічі — приблизно на 840 тис. осіб, а сума заборгованості збільшилася на 9,6 млрд грн.
Таким чином, якщо на початок повномасштабного вторгнення податкові борги мали близько 660 тис. підприємців на загальну суму близько 7 млрд грн, то до середини 2026 року обидва показники збільшилися більш ніж удвічі.
Джерело: Opendatabot на основі даних Державної податкової служби України.
БОРГ, ДПС, підприємець, ПОДАТОК, ФОП
Влада Індонезії розпочала перегляд правил перебування та оподаткування іноземних цифрових кочівників та інших віддалених працівників, кількість яких зростає насамперед на Балі та в інших популярних туристичних регіонах країни.
Генеральний директор імміграційної служби Індонезії Хендарсам Марантоко повідомив на прес-конференції, що відомство спільно з податковою службою та іншими державними органами вивчає можливі зміни законодавства щодо іноземних фахівців, які фізично перебувають в Індонезії, але працюють у компаніях за кордоном.
За словами Марантоко, чинна система створює правову колізію. Звичайні робочі візи орієнтовані переважно на іноземців, які працюють на індонезійських роботодавців, тоді як цифрові кочівники отримують дохід за межами країни. Владі необхідно визначити, чи слід розглядати їх головним чином як довгострокових іноземних відвідувачів, які витрачають гроші на житло, харчування та послуги, чи як працюючих резидентів, на яких поширюються податкові зобов’язання.
При цьому окремий легальний механізм для дистанційної роботи в країні вже існує. У чинній класифікації віз передбачена категорія E33G Remote Worker для іноземців, які перебувають у трудових відносинах з компанією, що знаходиться за межами Індонезії, і виконують цю роботу з території країни.
Одним із головних питань майбутнього перегляду стане оподаткування. Згідно з чинними роз’ясненнями Генерального управління податків Індонезії, іноземний громадянин, як правило, може отримати статус внутрішнього податкового резидента, якщо проживає в країні понад 183 дні протягом 12 місяців або демонструє намір постійно проживати в Індонезії. Ці норми можуть поширюватися й на цифрових кочівників залежно від конкретних обставин та міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.
Індонезійська влада поки що не оприлюднила конкретні параметри нових правил та терміни їхнього запровадження. Імміграційна служба повідомила, що офіційні зміни будуть оголошені після завершення міжвідомчого аналізу. Влада водночас прагне зберегти економічні вигоди від присутності віддалених працівників та посилити контроль за порушеннями міграційних правил, перевищенням дозволених термінів перебування та незадекларованою економічною діяльністю.
Балі залишається одним із найбільших світових центрів цифрового кочівництва: іноземці, які тривалий час проживають тут, формують попит на оренду житла, ресторани, коворкінги та інші послуги. Тому зміна візових і, особливо, податкових правил може безпосередньо торкнутися значної частини іноземців, які використовують острів як постійну базу для віддаленої роботи.
Місцеві бюджети за січень-липень 2026 року отримали 28,8 млрд грн земельного податку, що на 13% перевищує результати аналогічного періоду 2025 (25,5 млрд грн).
Як повідомляє Державна податкова служба (ДПС) на сайті в четвер, лідером за обсягом надходжень до місцевих бюджетів стала Дніпропетровська область, де платники забезпечили 5,3 млрд грн. Також значні обсяги надходжень отримали бюджети Києва – 4 млрд грн, Одеської – 2,5 млрд грн та Львівської областей – 2,1 млрд грн.
Земельний податок є обов’язковим місцевим платежем, який сплачують власники ділянок, паїв та постійні землекористувачі. Фізособам нарахування проводять контролюючі органи, а сплату необхідно здійснити протягом 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення. Юридичні особи розраховують податок самостійно та подають декларації щороку до 20 лютого.
Пільги зі сплати земельного податку передбачені для пенсіонерів за віком, осіб з інвалідністю I та II груп, ветеранів війни, багатодітних сімей та осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільга діє в межах установлених норм площі ділянки. У ДПС наголошують, що обов’язок сплати податку зберігається за власником навіть у разі неотримання повідомлення, а перевірити стан розрахунків можна через електронний кабінет платника.
Кількість мешканців Великої Британії з особистим статком не менше 1 млн фунтів стерлінгів у 2025 році скоротилася на 7% — до 442 тис. осіб, свідчать розрахунки Інституту Адама Сміта. Це найнижчий показник з часів глобальної фінансової кризи 2008 року. Порівняно з піковим 2021 роком, коли в країні налічувалося близько 1,07 млн фунтових мільйонерів, їхня кількість зменшилася приблизно на 59%.
У дослідженні мільйонером вважається повнолітній резидент Великої Британії, чиста вартість активів якого становить не менше 1 млн фунтів стерлінгів у постійних цінах 2025 року. До розрахунку включаються нерухомість, пенсійні накопичення, грошові кошти та інвестиції за вирахуванням боргів.
Інститут пов’язує падіння показника насамперед зі зниженням реальної вартості активів. Підвищення процентних ставок після пандемії чинило тиск на вартість пенсійних накопичень та дорогої нерухомості, особливо в Лондоні. Додатковим чинником став низький рівень заощаджень британських домогосподарств, що обмежує накопичення приватного капіталу.
Ще однією причиною автори дослідження називають від’їзд заможних резидентів та зниження привабливості Великої Британії для іноземних підприємців та інвесторів. Інститут вказує на високий рівень оподаткування, скасування колишнього податкового режиму non-dom та обговорення нових податків на багатство та приріст капіталу.
З 6 квітня 2025 року Велика Британія замінила систему оподаткування non-dom новим режимом, заснованим на податковому резидентстві. Нові резиденти, які не проживали в країні протягом попередніх десяти років, можуть у перші чотири роки отримувати звільнення від британського податку на закордонні доходи та приріст капіталу. Після завершення цього періоду на них поширюються загальні правила.
Інститут Адама Сміта також наголошує, що його дані є оціночними. У Великій Британії немає актуального державного реєстру особистих статків, тому показник розраховується на основі даних Управління національної статистики та статистичного моделювання. Він відображає насамперед загальну тенденцію зміни приватного багатства, а не точну кількість заможних мешканців.
Інститут закликав британську владу відмовитися від запровадження податку на багатство, знизити податок на приріст капіталу та переглянути умови оподаткування заможних іноземних резидентів. За його даними, на 1% британців із найвищими доходами припадає 29,1% надходжень від податку на доходи.
