Національний банк України (НБУ) оштрафував інтернет-платформу для здійснення грошових переказів та онлайн-платежів iPay (ТОВ “УПР”) на 16,51 млн грн за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, повідомив регулятор.
Зазначається, що порушення, виявлені за результатами безвиїзного нагляду, стосувалися, зокрема, неналежного контролю за якістю та достатністю інформації, яка супроводжує платіжні операції.
Компанія має сплатити штраф протягом п’яти робочих днів із дня доведення до її відома рішення комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ.
Крім того, регулятор виніс iPay письмове застереження за порушення вимог до системи управління та авторизації діяльності надавача фінансових платіжних послуг.
Усунути виявлені порушення та вжити заходів для недопущення їх надалі компанія має протягом не більш як 30 календарних днів із дати отримання рішення.
Відповідні рішення комітет ухвалив 2 вересня.
Як повідомлялося, у вересні 2025 року НБУ вже штрафував iPay на 16,6 млн грн за порушення у сфері фінансового моніторингу, зокрема недоліки в оцінці ризиків, внутрішньому контролі, роботі з клієнтськими даними та звітності. Водночас компанія отримала письмове застереження за помилки у звітності та веденні документації.
Як повідомляє Fixygen, американські банки, які ще недавно попереджали про загрозу стейблкоінів для депозитної системи, самі вивчають можливість випуску цифрових доларів.
JPMorgan розглядає стейблкоін як доповнення до існуючої системи токенізованих банківських депозитів JPM Coin, повідомляє Wall Street Journal.
Водночас понад десяток банків обговорюють спільну інфраструктуру для випуску цифрових валют. Серед учасників називаються Bank of America та Wells Fargo.
Причина проста: якщо частина платежів і корпоративних розрахунків перейде на USDT, USDC та інші блокчейн-інструменти, традиційні банки ризикують втратити частину депозитів і комісійного бізнесу.
Тому вони намагаються запропонувати власну альтернативу.
Фактично зараз формуються три конкуруючі моделі: приватні стейблкоіни на кшталт USDT і USDC, банківські стейблкоіни та токенізовані депозити, а також майбутні цифрові гроші центральних банків.
Переможець цієї боротьби може отримати значну частину нового ринку цілодобових міжнародних платежів та розрахунків із токенізованими активами.
Як повідомляє Fixygen, стабільні монети поступово перетворюються з переважно біржового інструменту на засіб звичайних платежів.
У липні витрати через платіжні картки, пов’язані зі стабільними монетами, вперше перевищили 1 млрд доларів за місяць, свідчать дані Paymentscan, наведені Reuters.
RedotPay прогнозує, що до 2028 року обсяг безпосередньо карткових платежів у стабільних монетах може сягнути $50 млрд на рік.
Особливо швидко технологія поширюється в Латинській Америці та Африці, де доларові стабільні монети використовуються як засіб заощадження, міжнародних переказів та доступу до доларової платіжної системи.
RedotPay вже обслуговує понад 8 млн користувачів, а річний обсяг операцій її клієнтів перевищує $14 млрд з урахуванням поповнень рахунків та карткових платежів.
Головна зміна полягає в тому, що користувачеві вже не обов’язково сприймати USDT або USDC як криптовалюту. Він може зберігати цифрові долари та розраховуватися звичайною Visa або Mastercard, тоді як конвертація відбувається всередині платіжної інфраструктури.
При цьому Банк міжнародних розрахунків залишається скептично налаштованим. Голова BIS Пабло Ернандес де Кос 28 серпня заявив, що стейблкоіни поки що не є достатньо надійною платіжною системою глобального масштабу через ризики фінансової стабільності, AML та фрагментації грошової системи.
Фінансові регулятори Казахстану та Китаю досягли домовленості про запуск пілотного проєкту щодо розрахунків у цифровому тенге та цифровому юані, повідомила прес-служба Національного банку Казахстану за підсумками візиту його делегації до КНР.
«Важливим кроком стало досягнення домовленості між Національним банком і Народним банком Китаю щодо запуску пілотного проєкту з розрахунків у цифровому тенге та цифровому юані», — йдеться в повідомленні.
«Ми домовилися про інтеграцію цифрового тенге та цифрового юаня за двома взаємодоповнюючими напрямками: багатосторонній платформі mBridge (міжнародна мультивалютна платформа для транскордонних платежів і переказів у режимі реального часу, що використовує технології блокчейн) та прямій двосторонній інтеграції через CBETS (Cross-Border e-CNY Transfer Services, платформа цифрового юаня для транскордонних розрахунків)», — пояснив заступник голови Нацбанку Казахстану Бінур Жаленов, який брав участь у переговорах, на своїй сторінці в соцмережах.
Під час переговорів із компанією Cross-Border Interbank Payment System (CIPS) сторони обговорили подальші практичні кроки щодо реалізації меморандуму про взаєморозуміння між Нацбанком, Національною платіжною корпорацією та CIPS, а також перспективи розширення використання транскордонної платіжної інфраструктури, розвитку розрахунків у національних валютах та зміцнення взаємодії у сфері міжнародних платежів.
У рамках реалізації меморандуму між Національною платіжною корпорацією Казахстану та UnionPay International (UPI) — глобальним підрозділом China UnionPay з міжнародного розвитку продуктів і послуг UnionPay — до кінця року буде реалізовано інтеграцію QR-платежів між країнами, повідомляє Нацбанк Казахстану.
Також центральні банки підписали нову угоду про валютний своп терміном на три роки з можливістю продовження за взаємною згодою сторін.
На зустрічах з Асоціацією банків Китаю та керівництвом найбільших комерційних банків КНР обговорювалася їхня участь у фінансуванні інвестиційних проєктів у Казахстані та випуску боргових інструментів.
