Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) обрав запобіжний захід для підозрюваної в незаконному збагаченні колишньої віце-прем’єрки з питань євроінтеграції та екс-послу в США Ольги Стефанишиної у вигляді застави в розмірі 6 млн грн.
«Підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 млн грн», – повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у ВАКС у четвер.
«Суспільне» у Telegram-каналі повідомляє, що підозрювана також зобов’язана з’являтися на виклик детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі.
«Стефанишину підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері», – йдеться в повідомленні «Суспильного».
За інформацією «Радіо Свобода», прокуратура просила призначити Стефанишиній заставу в розмірі 13,3 млн грн.
Раніше в середу Центр протидії корупції (ЦПК) повідомив, що НАБУ та САП вручили Стефанишиній нову підозру.
Згодом ЦПК повідомив про деталі підозри Стефанишиній. «Йдеться про незаконне збагачення. Зокрема, прокурор САП повідомляє про факти придбання майна іншими особами, які здійснювалися за дорученням підозрюваної», – йдеться в повідомленні.
За інформацією ЦПК, Стефанишина не вказала у декларації дві однокімнатні квартири, готівкові кошти, які вона витратила на ремонт квартир, лікування матері, авіаквитки та оренду ще однієї квартири. Також вона не вказала користування автомобілем «Мерседес», зареєстрованим на підлеглого.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не висловили офіційної позиції з цього приводу.
Після оприлюднення інформації Стефанишина прокоментувала підозру в незаконному збагаченні, наголосивши, що питання щодо нерухомості вона «публічно й детально коментувала понад рік тому» і їй «не було й нічого приховувати».
«З початку мого перебування на посаді посла в ЗМІ з певною регулярністю порушується питання про процесуальні дії окремих правоохоронних органів, у яких згадується й моє ім’я. Скажу коротко й по суті. Будь-які процесуальні дії — це частина законної роботи правоохоронної системи, а не встановлена вина. Я ставлюся до цих подій спокійно і без зайвих емоцій, а галас навколо цієї історії більше схожий на бурю в склянці води. Значну частину питань, що з’являються в ЗМІ, зокрема тих, що стосуються нерухомості, я понад рік тому коментувала публічно і досить докладно», – написала вона у Facebook.
У липні народний депутат України (фракція «Європейська солідарність») Олексій Гончаренко повідомив, що САП відкрила кримінальне провадження проти Стефанишиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Справу було порушено 11 червня 2025 року.
«Українська правда» 4 червня опублікувала розслідування, в якому йшлося про те, що Національне агентство з розшуку та управління активами (АРМА) визначило компанію для управління Будинком профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з родиною Стефанишиної, зокрема, з її колишнім чоловіком. За даними розслідування, це вже четвертий цінний актив, який отримала одна й та сама компанія.
Стефанишина заявила, що не пов’язана з діяльністю колишнього чоловіка, поскаржилася на інформаційний тиск, а також наголосила, що у неї немає жодного конфлікту інтересів щодо АРМА. У свою чергу, голова АРМА Олена Дума заявила про відсутність будь-яких зв’язків зазначених у ЗМІ осіб з АРМА, а також з учасниками конкурсних процедур з відбору керуючих арештованими активами.
Джерело: https://t.me/suspilnenews/72866
В Україні починають запроваджувати обов’язкове декларування IMEI мобільних телефонів під час імпорту; відповідний наказ уже підписано Міністерством фінансів, повідомив генеральний директор «Цитрус» Артем Шевченко.
«На мій погляд, це найважливіше рішення для українського ринку мобільних телефонів за останні роки. Наказ уже підписано Міністерством фінансів України та зареєстровано Міністерством юстиції України. Це означає, що рішення вже ухвалено і починається етап його практичного впровадження», — повідомив він у LinkedIn.
Шевченко додав, що, за оцінкою Бюро економічної безпеки (БЕБ), ця зміна правил може забезпечити понад 5 млрд грн додаткових надходжень до державного бюджету щорічно та суттєво скоротити можливості для «сірого» імпорту смартфонів. Команда «Цитрус» брала активну участь у консультаціях з БЕБ щодо цієї ініціативи, обговорювала технічні аспекти реалізації та механізми, які допоможуть зробити нову систему максимально ефективною.
Досі IMEI не вказувався під час митного оформлення, через що держава не мала можливості простежити шлях конкретного мобільного телефону від моменту його ввезення до продажу кінцевому покупцеві.
«Тепер фундамент для такої системи закладено. Перший етап — обов’язкове декларування IMEI під час імпорту. Наступним кроком має стати зазначення IMEI у фіскальному чеку. Над цим механізмом БЕБ уже працює спільно з Міністерством фінансів України та Державною податковою службою України. Фактично це означає, що кожен мобільний телефон матиме відстежуваний шлях від моменту перетину кордону до продажу. Після повної реалізації цього механізму легальний продаж мобільних телефонів без відповідності IMEI, задекларованого під час імпорту, та IMEI, зазначеного у фіскальному чеку, стане фактично неможливим», – повідомив Шевченко.
