ПрАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (Південний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) у січні-березні поточного року знизив випуск концентрату на 45,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,546 млн тонн з 2,819 млн тонн.
Відповідно до матеріалів, наявних у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, обсяг виробництва товарної продукції у І кварталі 2026 року на ПГЗК становив концентрату 1 млн 546,5 тис. тонн на суму 4 млрд 255,486 млн грн , обсяг реалізованої продукції – концентрат – 1,431 тис. тонн на суму 3 млрд 865,853 млн грн.
При цьому зазначається, що ПГЗК не експортувало продукцію у звітному періоді.
При цьому обсяг виробництва товарної продукції у І кварталі 2025 року становив концентрат – 2,819 млн тонн на суму 6 млрд 103,340 млн грн. Обсяг реалізованої продукції: концентрат – 2,852 млн тонн на суму 6 млрд 202,801 млн грн.
І уточнюється, що рудо – збагачувальні фабрики №№1,2 переробляють залізисті кварцити, вміст заліза у вихідній руді Fe заг. – 34,70% і Fe магн. – 27,55%.
У 2023 році після розблокування морських портів, які використовуються для реалізації товарної продукції ПГЗК вдалося відновити експорт залізорудної продукції зовнішнім споживачам та, відповідно, збільшити обсяги виробництва.
“На сьогоднішній день, військова агресія російської федерації не дозволяє ПГЗК вести виробничо-господарську діяльність у повному обсязі, в зв’язку з чим рівень інвестицій залишається значно меншим від довоєнного періоду, реалізація частини інвестиційних проектів призупинена, довгострокова програма розвитку підприємства до 2030 року, яка була розроблена та затверджена у 2021 році, була скоригована з фокусом на підтримку існуючих виробничих потужностей, максимального збереження та збільшення строків використання наявного обладнання, постійних пошуків операційних поліпшень для можливості зменшення загальних витрат на господарську діяльність”, – констатується у проміжному звіті.
У 1 кварталі 2026р. середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу – 4007 осіб.
Південний ГЗК є одним з основних виробників залізорудної сировини в Україні – концентрату. Займається видобутком і збагаченням бідних залізистих кварцитів із отриманням залізорудного концентрату. Сировинну базу комбінату є кварцити Скелеватського родовища, розташованого в центральній частині Криворізького залізорудного басейну.
ПівдГЗК на початок війни контролювався групою “Метінвест” і компанією Lanebrook Ltd. (раніше мажоритарний акціонер компанії Evraz Group, 2018 року вийшла зі складу акціонерів групи), яка наприкінці 2007 року придбала 50% акцій ПГЗК у групи “Приват” (Дніпро).
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у Zantest Limited перебуває 29,8815% акцій підприємства, у Jetere Limited (обидві – Кіпр, зареєстровані за однією адресою) – 59,7630%.
Статутний капітал ПАТ – 535,915 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ПрАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) у 2026 році планує збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком – до 220 тис. тонн.
Згідно з проміжним звітом ПГЗК за четвертий квартал 2025 року, у 2025 році комбінат виробив 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату на 342,138 млн грн, реалізував 25,4 тис. тонн на 216,309 млн грн.
При цьому уточнюється, що ПГЗК розглядає можливiсть реалiзацiї продукцiї не тiльки постiйним споживачам АТ “ЗЗФ” та АТ “НЗФ”, а також i на експорт з метою покращення фiнансового стану пiдприємства (Швейцарiя, Грузiя).
Зазначається також, що з березня 2026 року пiдприємство планує запустити в роботу Чкаловський кар`єр №2, де працюватимуть роторнi комплекси №9 та №2, крокуючi екскаватори з видобутку руди, а з квiтня цього року ще й Пiвнiчний кар`єр, де будуть працювати роторний комплекс №4, крокуючi екскаватори з видобутку руди.
“Комбiнат планує виробництво концентрату обсягом 220 тис. тонн з руди, видобутої у Чкаловському №2 та Пiвнiчному кар`єрах. Пiдприємство розглядає можливiсть запровадження нових технологiй при видобуваннi марганцевої руди”, – йдеться у звіті.
Констатується також, що наразі пiдприємство знаходиться у станi простою. Основними його клiєнтами є АТ “НЗФ” та АТ “ЗФЗ”. Основний ринок збуту – внутрiшнiй ринок. При цьому реалiзацiя продукцiї здiйснювалася за прямими договорами з вантажоодержувачем.
В четвертому кварталi 2025 року в гiрничо-металургiйнiй галузi України продовжувалося сповiльнення динамiки виробництва. Через тиск низки негативних факторiв, зокрема зростання тарифiв на електроенергiю, логiстичних витрат, нестачi квалiфiкованого персоналу через мобiлiзацiю тощо українська промисловiсть втрачає конкурентоспроможнiсть як на внутрiшнiх, так i на зовнiшнiх ринках, йдеться у звіті. Зазначається, що необґрунтоване пiдвищення тарифiв з боку державних монополiй на ринку залiзничних перевезень та електроенергiї, ризик морських перевезень через прордовження росiйської агресiї впливають на виробничi плани та можливостi вiтчизняних компанiй, загрожуючи втратою експортних та податкових надходжень вiд важкої промисловостi та тисяч робочих мiсць, переважно у прифронтових регiонах.
Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв за четвертий квартал 2025 становила 1451 особу, позаштатних – 9 осiб, четверо осіб працювали за сумiсництвом, 9 осiб – на умовах неповного робочого часу (дня, тижня). Розмiр фонду оплати працi в останній квартал 2025 року становив 57млн 625,2 тис. грн.
ПГЗК і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), які входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди. У 2024 році ПГЗК не зміг відновити роботу через спад попиту на феросплави та дефіцит е/е.
ПГЗК у 2025 році за перше півріччя видобув і збагатив 22,87 тис. тонн марганцевої руди.
У власності чотирьох кіпрських компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) – перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ становить 736,134 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ПрАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) за підсумками 2022 року скоротив випуск марганцевого концентрату на 44,3% порівняно з попереднім роком – до 674,8 тис. тонн з 1,212 млн тонн.
Згідно з річним звітом компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), підприємство 2022 року також випустило 33,3 тис. тонн марганцевого агломерату і не випускало залізорудний агломерат, тоді як 2021 року випустило, крім 1,212 млн тонн марганцевого концентрату, також 258,8 тис. тонн залізорудного агломерату.
ПГЗК завершив 2022 рік із чистим збитком 47,933 млн грн (2021 року був прибуток 83,233 млн грн), чистий дохід становив 1 млрд 489,140 млн грн (3 млрд 164,164 млн грн).
Нерозподілений прибуток на кінець 2022 року становив 1 млрд 355,599 млн грн.
ПГЗК – найбільший в Україні виробник марганцевої руди, який веде її видобуток відкритим способом.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності чотирьох компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ становить 736,134 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Україна в січні-березні поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 99,98% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 202 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 99,6% – до $164 тис.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Гвінеї (100% поставок у грошовому виразі).
Україна в I кв-2023, як і в I кв-2022 не здійснювала реекспорт бокситів.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався переважно з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), до війни афілійований з Об’єднаною компанією (ОК) “Російський алюміній” (“РусАл”, РФ). З бокситів виробляють глинозем.
“РусАлу” в Україні також раніше належала частка в Запорізькому алюмінієвому комбінаті (“ЗАлК”), який припинив випуск первинного алюмінію і глинозему.
Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 19,6% – до $130,144 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Чехії (47,91% поставок у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис. (у жовтні-грудні 2022 року імпорт не здійснювався), тоді як 2021 року ввезла 1,172 тис. тонн на $1,227 млн.
Як повідомлялося, Україна 2021 року збільшила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 3% порівняно з 2020 роком – до 553,051 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату зріс на 17% – до $ 161,914 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Мексики (21,23% поставок у грошовому вираженні), Китаю (18,17%) і Чехії (14,07%).
Україна за 2021 рік імпортувала 1,172 тис. тонн титановмісних руд на суму $1,227 млн із Сенегалу (87,03%) і Німеччини (12,97%), тоді як 2020 року ввезла 1,010 тис. тонн на $855 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн, у листопаді-грудні ввезення не здійснювалося.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому виразі), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Україна у 2022 році не здійснювала реекспорт бокситів.
Як повідомлялося, Україна 2021 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 0,1% порівняно з 2020 роком – до 5 млн 114,227 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс на 4,2% – до $236,638 млн.
Водночас імпорт здійснювали переважно з Гвінеї (59,33% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (21,33%) і Гани (16,8%).
Україна 2021 року здійснила реекспорт бокситів в обсязі 277 тонн на $70 тис. у Білорусь (48,57%), Польщу (40%) і РФ (7,14%), тоді як 2020 року було реекспортовано в Польщу 255 тонн бокситів на $41 тис.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), до війни афілійований з Об’єднаною компанією (ОК) “Російський алюміній” (“РусАл”, РФ). З бокситів виробляють глинозем.
“РусАлу” в Україні також раніше належала частка в Запорізькому алюмінієвому комбінаті (“ЗАлК”), який припинив випуск первинного алюмінію і глинозему.
