ПрАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) у 2026 році планує збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком – до 220 тис. тонн.
Згідно з проміжним звітом ПГЗК за четвертий квартал 2025 року, у 2025 році комбінат виробив 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату на 342,138 млн грн, реалізував 25,4 тис. тонн на 216,309 млн грн.
При цьому уточнюється, що ПГЗК розглядає можливiсть реалiзацiї продукцiї не тiльки постiйним споживачам АТ “ЗЗФ” та АТ “НЗФ”, а також i на експорт з метою покращення фiнансового стану пiдприємства (Швейцарiя, Грузiя).
Зазначається також, що з березня 2026 року пiдприємство планує запустити в роботу Чкаловський кар`єр №2, де працюватимуть роторнi комплекси №9 та №2, крокуючi екскаватори з видобутку руди, а з квiтня цього року ще й Пiвнiчний кар`єр, де будуть працювати роторний комплекс №4, крокуючi екскаватори з видобутку руди.
“Комбiнат планує виробництво концентрату обсягом 220 тис. тонн з руди, видобутої у Чкаловському №2 та Пiвнiчному кар`єрах. Пiдприємство розглядає можливiсть запровадження нових технологiй при видобуваннi марганцевої руди”, – йдеться у звіті.
Констатується також, що наразі пiдприємство знаходиться у станi простою. Основними його клiєнтами є АТ “НЗФ” та АТ “ЗФЗ”. Основний ринок збуту – внутрiшнiй ринок. При цьому реалiзацiя продукцiї здiйснювалася за прямими договорами з вантажоодержувачем.
В четвертому кварталi 2025 року в гiрничо-металургiйнiй галузi України продовжувалося сповiльнення динамiки виробництва. Через тиск низки негативних факторiв, зокрема зростання тарифiв на електроенергiю, логiстичних витрат, нестачi квалiфiкованого персоналу через мобiлiзацiю тощо українська промисловiсть втрачає конкурентоспроможнiсть як на внутрiшнiх, так i на зовнiшнiх ринках, йдеться у звіті. Зазначається, що необґрунтоване пiдвищення тарифiв з боку державних монополiй на ринку залiзничних перевезень та електроенергiї, ризик морських перевезень через прордовження росiйської агресiї впливають на виробничi плани та можливостi вiтчизняних компанiй, загрожуючи втратою експортних та податкових надходжень вiд важкої промисловостi та тисяч робочих мiсць, переважно у прифронтових регiонах.
Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв за четвертий квартал 2025 становила 1451 особу, позаштатних – 9 осiб, четверо осіб працювали за сумiсництвом, 9 осiб – на умовах неповного робочого часу (дня, тижня). Розмiр фонду оплати працi в останній квартал 2025 року становив 57млн 625,2 тис. грн.
ПГЗК і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), які входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди. У 2024 році ПГЗК не зміг відновити роботу через спад попиту на феросплави та дефіцит е/е.
ПГЗК у 2025 році за перше півріччя видобув і збагатив 22,87 тис. тонн марганцевої руди.
У власності чотирьох кіпрських компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) – перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ становить 736,134 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Вода вже подається із Запоріжжя на насосно-фільтрувальну станцію у Марганець (перша гілка), де вона очищується та розходиться до споживачів – у Марганецьку, Мирівську, Широківську, Томаківську громаду. Друга гілка забезпечуватиме водою Нікополь, Покровське та Червоногригорівку (Дніпропетровщина), про це заявив власник компанії Autostrada Максим Шкіль.
Будівництво водогону та підготовку його до запуску Autostrada завершила ще у лютому. Увесь цей час довелося чекати на визначення балансоутримувача об’єкта та на забезпечення постійною напругою.
Сучасна система водогону повністю автоматизована та інформатизована, наразі вже повністю працює від джерела постійного електропостачання. Створено централізований операторський пункт керування усім водогоном – на елементній базі сучасного обладнання автоматизації та систем передачі даних. Це дозволяє мінімізувати залучення оперативного персоналу та підвищити надійність та ефективність роботи водогону.
Магістральний водогін Autostrada побудувала з нуля за 7 місяців – від проєктування до реалізації. Це рекордно короткий термін. Тільки розробка проєктів такого рівня займає до півтора року. У нас цього часу не було, враховуючи гуманітарну катастрофу, в якій опинився регіон через підрив Каховської ГЕС.
Одночасно тривало проєктування, отримання технічних умов, погоджень та дозволів і власне будівництво – проектувальники, геодезисти, будівельники працювали злагоджено та паралельно – безпосередньо на об’єкті, в режимі 24/7!
Це були надскладні задачі, але ми їх вирішили!
Протяжність мережі – 77,9 км. Проєктна потужність водогону – 150 000 м3 води за добу. Важливо було забезпечити забір води саме з Дніпра – найбільшої української річки, яка має постійний приток живої води. Так як через постійні ворожі обстріли доступ до русла Дніпра обмежений в багатьох районах, забір води вирішено було робити із Запоріжжя – великого промислового міста зі складним рельєфом. Проєктувальники проводили траси фактично за картами, адже зйомка забрала би багато часу. І лише після того, як траса була прокладена, уточнювали все це геодезією. Влаштовували труби там, де це неможливо відкритим способом, а під автомобільними дорогами, залізницею та річкою – здійснювали проколи, методом горизонтального буріння – бурова установка пробурює свердловину, в яку затягують футляр у вигляді сталевої труби, після цього у цей футляр протягується склопластикова труба.
На об’єкті споруджено:
– 6 водопровідних насосних станцій. Кожну насосну станцію обладнано чотирма потужними насосними агрегатами (від 315 кВт до 800 кВт). Об’єм води, який можуть перекачувати насоси – до 3300 м3 за годину,
– 46 камер “Вантуз” (для стравлювання повітря в мережі),
– 47 камер “Випуск” (для зливу води із системи),
16 камер перемикання (для перемикання потоку води в системі між нитками трубопроводу),
– 3 камери лічильника,
– 1 розподільча камера (для розподілення потоку води між мережами – від мережі 800мм до 500мм/700мм).
Для забезпечення електропостачання ВНС водогону споруджено загально 26-кілометрова основна та резервна лінії електропостачання мереж 6кВ та 35кВ, відповідно облаштовано на кожній ВНС трансформаторні підстанції напругою 6/0,4 кВ та 35/0,4 кВт.
Для забезпечення безперебійної подачі напруги, в якості альтернативного (резервного) джерела живлення, на кожній підстанції встановлено по 2 дизель-генератори потужністю до 1 МВт.
При будівництві водогону було використано склопластикові труби, виготовлені із армованого скловолокном поліефіру. Такі труби витримують тиск до 26 атмосфер, вони легкі та довговічні – більш стійкі до високих температур та хімічних реагентів.
Щоб убезпечити водогін від обстрілів, практично всю систему магістральних трубопроводів та насосних станцій сховано під землю.
По закінченню робіт проведено ремонт доріг, якими рухалася будівельна техніка, благоустрій територій, озеленення.
За умов відсутності своєчасного фінансування будівництво здійснювалося фактично за кредитні та обігові кошти компанії. Незважаючи на стовідсоткову готовність водогону ще в лютому, борг держави перед Autostrada лише за цей об’єкт – 1,5 млрд грн.
Autostrada, ЗАПОРІЖЖЯ, магістральний водогін, МАРГАНЕЦ, Томаківка, ШКІЛЬ
ПрАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) за підсумками 2022 року скоротив випуск марганцевого концентрату на 44,3% порівняно з попереднім роком – до 674,8 тис. тонн з 1,212 млн тонн.
Згідно з річним звітом компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), підприємство 2022 року також випустило 33,3 тис. тонн марганцевого агломерату і не випускало залізорудний агломерат, тоді як 2021 року випустило, крім 1,212 млн тонн марганцевого концентрату, також 258,8 тис. тонн залізорудного агломерату.
ПГЗК завершив 2022 рік із чистим збитком 47,933 млн грн (2021 року був прибуток 83,233 млн грн), чистий дохід становив 1 млрд 489,140 млн грн (3 млрд 164,164 млн грн).
Нерозподілений прибуток на кінець 2022 року становив 1 млрд 355,599 млн грн.
ПГЗК – найбільший в Україні виробник марганцевої руди, який веде її видобуток відкритим способом.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності чотирьох компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ становить 736,134 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
