Як повідомляє The Guardian, Велика Британія отримає доступ до українських даних з поля бою для навчання систем штучного інтелекту, які планується використовувати для захисту військових об’єктів та критичної інфраструктури від диверсій, безпілотників та інших загроз.
Відповідну угоду про партнерство у сфері штучного інтелекту Україна та Велика Британія підписали 24 серпня 2026 року. Велика Британія стане першим іноземним партнером, який отримає доступ до української платформи Avengers AI Labs, повідомило британський уряд.
Avengers AI Labs об’єднує масив реальних даних, зібраних тисячами денних камер та інфрачервоних сенсорів на полі бою. Система містить дані про мільйони об’єктів, зокрема танки, артилерію, системи ППО, живу силу та повітряні цілі, зокрема ударні Shahed і розвідувальні безпілотники. Ці дані використовуються для навчання моделей штучного інтелекту.
Як пише The Guardian, одним із перших британських пілотних проєктів стане система захисту військового об’єкта з використанням прокладених під землею оптоволоконних кабелів, які за допомогою ШІ зможуть розпізнавати характерні рухи людей і транспорту. Надалі подібні технології можуть застосовуватися на аеропортах, залізницях, енергетичних об’єктах та у в’язницях.
До пілотних проєктів уже залучено три британські технологічні компанії — Sintela, Mind Foundry та Skyral. Зокрема, Sintela спеціалізується на використанні оптоволоконних мереж як розподілених сенсорів.
Ще одним напрямком співпраці стане розробка нового покоління енергоефективних AI-чіпів для безпілотників, робототехніки та автономних систем. Передбачається, що такі рішення дозволять техніці довше працювати автономно та швидше реагувати в складних умовах.
Угода передбачає співпрацю урядів, бізнесу, університетів та дослідницьких центрів обох країн. Україна надає унікальні дані та досвід застосування технологій у реальних бойових умовах, тоді як Велика Британія залучає свою дослідницьку базу, університети та технологічні компанії.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що поєднання українського бойового досвіду з британською експертизою в галузі ШІ дозволить прискорити розробку технологій як для оборони України, так і для захисту британської критичної інфраструктури.
Партнерство є частиною 100-річної угоди між Україною та Великою Британією. Спільна декларація передбачає розробку моделей ШІ, захищених механізмів обміну даними, автономних систем, технологій кібербезпеки та рішень для оборонної промисловості.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, ОБОРОНА, УКРАЇНА, штучний інтелект
Міністерство економіки та навколишнього середовища України ухвалило рішення надати індустріальним паркам «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» у Хмельницькій області та «КРОНОСПАН РІВНЕ» у Рівненській області загалом 56 млн грн державної підтримки, повідомило відомство 21 серпня.
Індустріальний парк «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» отримає 9,699 млн грн на облаштування під’їзних доріг до території парку. Ще 46,305 млн грн буде спрямовано «КРОНОСПАН РІВНЕ» на розвиток енергетичної інфраструктури.
«Державне стимулювання — це реальний інструмент, який дозволяє створювати промислову інфраструктуру, залучати інвестиції та розвивати переробну промисловість», — заявив заступник міністра економіки та навколишнього середовища України Віталій Киндратив. За його словами, підтримка дозволить паркам у Хмельницькій та Рівненській областях швидше запустити нові виробництва.
З урахуванням нового рішення з початку 2026 року державну підтримку отримали вже чотири індустріальні парки для реалізації чотирьох проєктів на загальну суму близько 152 млн грн. Наприкінці травня першими отримувачами цього року стали «СМАРТ ТЕХ ІНДАСТРІ» у Полтавській області та «Спарроу Парк Львів», яким було виділено понад 96,5 млн грн. З цієї суми 5,5 млн грн було призначено для будівництва газових і водопровідних мереж у полтавському парку, ще 91 млн грн — для відновлення інфраструктури львівського парку, пошкодженої внаслідок ракетного удару.
Державне фінансування індустріальних парків надається на умовах співфінансування. Зазвичай держава покриває до 50 % вартості проєкту, а для деокупованих і прифронтових територій, а також для відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок бойових дій, частка державної підтримки може сягати 80 %. Максимальний обсяг фінансування становить до 150 млн грн на один індустріальний парк.
Одержувачі коштів зобов’язуються протягом трьох років ввести в експлуатацію не менше 5 тис. кв. м промислової нерухомості та залучити до парку щонайменше двох учасників — промислових підприємств. Термін прийому заявок на державне стимулювання у 2026 році Мінекономіки продовжило до 31 серпня.
Індустріальний парк «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» було включено до державного реєстру 17 грудня 2025 року. Він розташований на території Хмельницької міської громади, займає 10,22 га та створений строком на 50 років. Основною спеціалізацією парку заявлено виробництво паперу та паперової продукції. У квітні 2026 року керуючою компанією стало ТОВ «АРТ ПАК СЕРВІС».
«КРОНОСПАН РІВНЕ» працює в селі Городок Рівненського району та займає близько 85 га. Парк внесено до реєстру в липні 2021 року. Його основними напрямками є деревообробна та меблева промисловість, а також складська діяльність. Початкова концепція передбачає створення близько 1,1 тис. робочих місць.
Для «КРОНОСПАН РІВНЕ» нинішнє фінансування є не першою державною підтримкою. У 2025 році парк отримав ще 55,3 млн грн на будівництво інфраструктури для когенераційної установки. За даними Рівненської ОДА, Kronospan за кілька років інвестував у виробництво в регіоні понад 560 млн євро, а індустріальний парк розглядається як базова платформа для розвитку меблевого кластера.
За даними Мінекономіки, на сьогодні в Україні зареєстровано 123 індустріальні парки. Станом на кінець 2025 року на їхніх територіях було побудовано або перебувало в процесі будівництва 37 промислових підприємств, а загальний обсяг залучених інвестицій перевищував 45 млрд грн.
У державному бюджеті на 2026 рік на розвиток промислової інфраструктури індустріальних парків передбачено 1 млрд грн у рамках політики підтримки українських виробників «Зроблено в Україні».
держпідтримка, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, ПРОМИСЛОВІСТЬ
АТ “Укрнафта” у 2026 році виділяє додатково 2,5 млрд грн на захист видобувної інфраструктури від обстрілів РФ, які стали інтенсивнішими, повідомив голова правління компанії Богдан Кукура.
“Ми змістили нашу пріоритезацію на захист споруд та убезпечення обладнання шляхом підземного будівництва. Тому цього року ми додатково виділяємо на захист (видобувної – ІФ-У) інфраструктури більше 2,5 млрд грн, це величезна інвестиція”, – сказав він в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, відповідно, план по бурінню цього року складає 15 свердловин, закінчених бурінням. При цьому Кукура припустив, що завдяки збалансованій програмі буріння є ймовірність збільшення цього показника. (Минулоріч компанії вдалося встановити рекорд буріння, довівши показник до 25 свердовин – ІФ-У).
“Загалом з початку року вже пробурено 11 свердловин – включно зі спільними з “Укгазвидобуванням”. Але для нас важливий не стільки кількісний показник, скільки, насамперед, економічна ефективність, дебіт і внесок у збільшення видобутку”, – зазначив Кукура.
Він зауважив, що взаємодія “Укрнафти” з “Укргазвидобуванням” показала себе ефективно, і спільно компанії пробурили три високодебітні свердловини глибиною від 4,5 до 5,6 км кожна.
“Цей проєкт підтвердив ефективність об’єднання компетенцій державних компаній, тому ми плануємо розвивати таку співпрацю й надалі”, – підкреслив СЕО “Укрнафти”.
Кукура також звернув увагу, що компанія призупинила програму розвитку мережі UKRNAFTA на сході через постійні обстріли РФ, які “зведуть всі зусилля з модернізації нанівець”, і займається там захистом об’єктів. При цьому він зазначив, що на заході країни UKRNAFTA максимально працює над продовженням модернізації АЗК та спрямовує на це частину коштів, згенерованих комерційним напрямком.
“В цілому, ми стараємося зберігати пропорційність використання дохідної частини від обох сегментів – видобутку й комерційного напряму”, – наголосив Кукура.
Як повідомлялося, в цьому інтерв’ю Кукура розповів, що втрати АТ “Укрнафта” у видобутку нафти за перше півріччя 2026 року становлять 150 тис. тонн – це як фізичні втрати, тобто те, що згоріло від обстрілів, так і невидобутий обсяг через зупинку роботи. За його словами, за перше півріччя 2026 року обсяги втрат нафти суттєво більші, ніж за аналогічний період попереднього року.
РФ за сім місяців 2026 року зруйнувала 37 АЗК групи “Нафтогаз”, частину з яких вдалося відновити, однак решта зазнала критичних руйнувань і припинила роботу.
Вартість будівельно-монтажних робіт під час спорудження інженерних об’єктів в Україні у червні 2026 року зросла на 24,3% порівняно з червнем минулого року — це найвищий показник серед основних сегментів будівництва. Згідно з даними Державної служби статистики, нежитлове будівництво за той самий період подорожчало на 23,8%, житлове — на 19,2%. У середньому по будівельній галузі зростання склало 23,1%.
Інженерне будівництво лідирувало й за місячною динамікою. У червні порівняно з травнем ціни тут зросли ще на 1,8% проти 1,3% у нежитловому будівництві та 0,8% у житловому.
У другому кварталі 2026 року інженерні будівельно-монтажні роботи коштували на 22,4% більше, ніж у квітні-червні минулого року. Аналогічне зростання — на 22,4% — зафіксовано в нежитловому будівництві, тоді як житлове подорожчало на 18,2%.
Особливо показовою є квартальна динаміка. Порівняно з першим кварталом ціни на інженерні роботи у II кварталі зросли на 12,4%, на нежитлові — на 12%, тоді як у житловому секторі зростання становило лише 0,4%.
На думку власника та директора інженерно-будівельної компанії Rauta Андрія Озейчука, одним із ключових факторів тиску на вартість будівництва залишається дефіцит кваліфікованих працівників.
«Зараз на ринку бракує близько 30% фахівців будівельних спеціальностей», — зазначав Озейчук, коментуючи ситуацію в галузі у лютому 2026 року.
За його даними, нестача персоналу вже призвела до помітного прискорення зростання заробітних плат. Якщо у 2022–2024 роках зарплати в будівництві зростали в середньому приблизно на 15–20% щороку, то у 2025 році темпи зростання сягнули 25–30%. Особливо суттєво зросла оплата праці монолітників — на 50%, геодезистів — на 44%, бетонників — на 38%.
Таким чином, нинішнє зростання вартості будівельних робіт формується не лише під впливом цін на будівельні матеріали та обладнання. Все більшу роль відіграє вартість безпосередньо будівельних робіт та людської праці.
Озейчук також звертав увагу на довгостроковий характер кадрової проблеми. За його словами, професійні навчальні заклади стикаються як з недобором студентів на будівельні спеціальності, так і з їхнім відтоком уже в перші роки навчання.
«У перспективі це може призвести до ще більшого кадрового дефіциту та уповільнити відновлення України», — вважає власник компанії Rauta.
За оцінками компанії, кадровий дефіцит уже змушує будівельний бізнес шукати працівників за межами України, зокрема в Індії, Непалі, Бангладеш та Пакистані.
Зростання вартості інженерного будівництва має для України особливе значення через масштабну потребу у відновленні енергетичної, транспортної, комунальної та іншої критичної інфраструктури. За оцінкою Rauta за підсумками 2025 року, сегмент відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури вже становив близько 20 % українського будівельного ринку.
Тому подальше подорожчання інженерних робіт може безпосередньо впливати на кошториси відновлювальних проєктів. За умови зростання вартості будівельно-монтажних робіт на 20–25 % проєкти, бюджети яких формувалися значно раніше, можуть потребувати додаткового фінансування або перегляду технічних рішень і термінів реалізації.
При цьому саме нежитлове та інфраструктурне будівництво залишаються одними з найактивніших напрямків ринку. У 2025 році основними об’єктами для інвестицій у комерційну нерухомість були складські, виробничі та торговельні будівлі, а найпривабливішими регіонами для нового будівництва — Київська, Львівська та Івано-Франківська області, зазначав Озейчук.
За перше півріччя 2026 року інженерне будівництво подорожчало на 16,1% у річному вираженні, нежитлове — на 16,5%, житлове — на 13,7%.
«Rauta» працює у сфері проектування, будівництва та монтажу будівель і є учасником Європейської асоціації будівельної індустрії. Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
RAUTA, БУДІВНИЦТВО, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, кадр, ОЗЕЙЧУК, ЦІНА
Як повідомляє «Сербський економіст», 30 липня уряд Чорногорії схвалив пропозицію щодо створення механізму перевірки іноземних інвестицій, які можуть вплинути на безпеку країни та функціонування критичної інфраструктури.
Нові правила поки що не набрали чинності. Для їхнього застосування необхідно ухвалити окремий закон.
Попередній дозвіл планують вимагати від інвесторів із країн поза межами ЄС, які набувають контроль або щонайменше 10% капіталу чи голосів у компаніях із стратегічних галузей.
Перевірка може стосуватися енергетики, портів, аеропортів, залізниць, банків, платіжних систем, телекомунікацій, медіа, цифрової інфраструктури, технологій, виробництва продовольства та критично важливої сировини.
Нерухомість перевірятиметься лише у випадках, коли вона пов’язана зі стратегічними об’єктами або розташована поруч із критичною, військовою та державною інфраструктурою. Звичайні купівлі квартир іноземцями ця ініціатива безпосередньо не стосується.
Уряд зможе дозволити угоду, встановити додаткові умови або повністю її заборонити. Серед можливих вимог — обмеження доступу до конфіденційних даних, розкриття інформації про кінцевих власників та джерела фінансування.
Попередня перевірка має тривати до 45 днів. За укладення угоди без дозволу можуть передбачити штраф, обмеження права голосу або обов’язковий продаж придбаної частки.
Ініціатива є частиною зближення законодавства Чорногорії з правилами ЄС. Остаточні умови будуть визначені після підготовки та ухвалення закону.
Формально окремі держави в ініціативі не названі. Однак на практиці механізм буде особливо важливим для інвесторів із Росії, Сербії та Китаю. Усі три країни перебувають поза межами ЄС, а їхній капітал помітно представлений в економіці Чорногорії.
Можливе ухвалення цього закону так чи інакше торкнеться й українських інвесторів. Україна посідає помітне місце за кількістю компаній у Чорногорії. За останніми даними MONSTAT, у 2024 році в країні діяли 1 069 підприємств з українськими власниками, або 3,6% усіх активних компаній з іноземним капіталом. Це четвертий показник після Росії, Туреччини та Сербії.
При цьому українські інвестиції зосереджені переважно в нерухомості та невеликих компаніях. У 2023 році їхній приплив становив 19,1 млн євро, з яких 15,2 млн євро припало на купівлю нерухомості.
Тому вплив нових правил на український бізнес, ймовірно, буде обмеженим. Звичайні купівлі квартир та відкриття невеликих компаній не повинні автоматично проходити перевірку. Дозвіл знадобиться у разі інвестицій у стратегічні галузі або об’єкти, пов’язані з критичною інфраструктурою.
Джерело: Уряд Чорногорії
Масштабне відновлення України може стати основою для створення сучасної галузі базальтового волокна та композитних матеріалів, яка об’єднає видобуток вітчизняної сировини, виробництво будівельних матеріалів та випуск продукції з високою доданою вартістю.
Про це написав вчений секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України, заслужений економіст України Володимир Хаустов у колонці для агентства «Інтерфакс-Україна», опублікованій 29 липня 2026 року.
За його словами, майбутнє відновлення потребуватиме значних обсягів цементу, металу, скла, теплоізоляції та інших будівельних матеріалів. Водночас воно може сформувати ринок для більш довговічних, легких і стійких до корозії композитних виробів.
Згідно з п’ятою спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, потреби країни у відновленні та реконструкції станом на кінець 2025 року становлять майже 588 млрд доларів на найближчі десять років. Найбільші потреби припадають на транспорт, енергетику та житло.
Базальт може використовуватися в дорогах, мостах та комунальній інфраструктурі
Базальтове волокно отримують шляхом плавлення підготовленої гірської породи з подальшим формуванням волокон. З нього виробляють тепло- та звукоізоляцію, технічні тканини, армуючі сітки, фібру для бетону, композитну арматуру, профілі та труби.
Така продукція може застосовуватися під час будівництва доріг і мостів, відновлення комунальних мереж, промислових підлог, енергетичних об’єктів та будівель. До її переваг належать стійкість до корозії, високих температур та агресивних хімічних середовищ, а також відносно невелика вага.
У опублікованому в 2026 році дослідженні Об’єднаного дослідницького центру Єврокомісії базальтові волокна розглядаються серед передових та інноваційних будівельних матеріалів, здатних підвищити довговічність споруд і підтримати перехід будівельної галузі до більш стійких технологій. При цьому європейські дослідники вказують на необхідність випробувань, стандартизації та оцінки повного життєвого циклу нових матеріалів.
Україна має родовища та науковий досвід
Найвідоміші родовища базальтової сировини в Україні знаходяться у Рівненській області. Зокрема, йдеться про Берестовцецьке та Івано-Долинське родовища. Перспективні для виробництва волокон породи також досліджувалися в Закарпатській та інших областях.
Українські наукові установи брали участь у розробці технологій виробництва базальтових волокон ще у другій половині XX століття. У 1980-х роках у країні працювали десятки підприємств, пов’язаних із випуском базальтових матеріалів, однак після розпаду радянської промислової системи більшість цих виробництв припинила роботу або значно скоротила діяльність.
Хаустов вважає, що першим кроком має стати аудит української базальтової галузі. Він має охопити стан родовищ, підприємств, обладнання, технологій, патентів та наукових розробок.
Крім того, Україні необхідні сучасні стандарти та випробування базальтових матеріалів на міцність, довговічність, вогнестійкість, вплив вологи та хімічних речовин. Національні вимоги доцільно гармонізувати з європейськими нормами.
Наступним етапом може стати запуск демонстраційних проєктів під час відновлення доріг, мостів, комунальних мереж, промислових об’єктів та пошкоджених громадських будівель. Підтримка галузі може включати гранти на дослідження, пільгове фінансування обладнання, страхування інвестицій та залучення європейських технологічних партнерів.
При цьому наявність сировини сама по собі не гарантує конкурентоспроможності виробництва. Для розвитку галузі необхідні стабільне енергопостачання, сучасні плавильні печі, якісне обладнання, сертифікація продукції, підготовлені фахівці та гарантований ринок збуту.
Економічну ефективність кожного виду продукції необхідно порівнювати зі сталлю, скловолокном та іншими традиційними матеріалами з урахуванням вартості виробництва, енерговитрат, логістики, ремонту та повного терміну експлуатації.
