Масштабне відновлення України може стати основою для створення сучасної галузі базальтового волокна та композитних матеріалів, яка об’єднає видобуток вітчизняної сировини, виробництво будівельних матеріалів та випуск продукції з високою доданою вартістю.
Про це написав вчений секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України, заслужений економіст України Володимир Хаустов у колонці для агентства «Інтерфакс-Україна», опублікованій 29 липня 2026 року.
За його словами, майбутнє відновлення потребуватиме значних обсягів цементу, металу, скла, теплоізоляції та інших будівельних матеріалів. Водночас воно може сформувати ринок для більш довговічних, легких і стійких до корозії композитних виробів.
Згідно з п’ятою спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, потреби країни у відновленні та реконструкції станом на кінець 2025 року становлять майже 588 млрд доларів на найближчі десять років. Найбільші потреби припадають на транспорт, енергетику та житло.
Базальт може використовуватися в дорогах, мостах та комунальній інфраструктурі
Базальтове волокно отримують шляхом плавлення підготовленої гірської породи з подальшим формуванням волокон. З нього виробляють тепло- та звукоізоляцію, технічні тканини, армуючі сітки, фібру для бетону, композитну арматуру, профілі та труби.
Така продукція може застосовуватися під час будівництва доріг і мостів, відновлення комунальних мереж, промислових підлог, енергетичних об’єктів та будівель. До її переваг належать стійкість до корозії, високих температур та агресивних хімічних середовищ, а також відносно невелика вага.
У опублікованому в 2026 році дослідженні Об’єднаного дослідницького центру Єврокомісії базальтові волокна розглядаються серед передових та інноваційних будівельних матеріалів, здатних підвищити довговічність споруд і підтримати перехід будівельної галузі до більш стійких технологій. При цьому європейські дослідники вказують на необхідність випробувань, стандартизації та оцінки повного життєвого циклу нових матеріалів.
Україна має родовища та науковий досвід
Найвідоміші родовища базальтової сировини в Україні знаходяться у Рівненській області. Зокрема, йдеться про Берестовцецьке та Івано-Долинське родовища. Перспективні для виробництва волокон породи також досліджувалися в Закарпатській та інших областях.
Українські наукові установи брали участь у розробці технологій виробництва базальтових волокон ще у другій половині XX століття. У 1980-х роках у країні працювали десятки підприємств, пов’язаних із випуском базальтових матеріалів, однак після розпаду радянської промислової системи більшість цих виробництв припинила роботу або значно скоротила діяльність.
Хаустов вважає, що першим кроком має стати аудит української базальтової галузі. Він має охопити стан родовищ, підприємств, обладнання, технологій, патентів та наукових розробок.
Крім того, Україні необхідні сучасні стандарти та випробування базальтових матеріалів на міцність, довговічність, вогнестійкість, вплив вологи та хімічних речовин. Національні вимоги доцільно гармонізувати з європейськими нормами.
Наступним етапом може стати запуск демонстраційних проєктів під час відновлення доріг, мостів, комунальних мереж, промислових об’єктів та пошкоджених громадських будівель. Підтримка галузі може включати гранти на дослідження, пільгове фінансування обладнання, страхування інвестицій та залучення європейських технологічних партнерів.
При цьому наявність сировини сама по собі не гарантує конкурентоспроможності виробництва. Для розвитку галузі необхідні стабільне енергопостачання, сучасні плавильні печі, якісне обладнання, сертифікація продукції, підготовлені фахівці та гарантований ринок збуту.
Економічну ефективність кожного виду продукції необхідно порівнювати зі сталлю, скловолокном та іншими традиційними матеріалами з урахуванням вартості виробництва, енерговитрат, логістики, ремонту та повного терміну експлуатації.
