Міжнародний інститут свободи (ILI) представив у Києві українські видання трьох книжок німецького історика й соціолога Райнера Цітельманна та австрійського економіста Людвіга фон Мізеса, а також анонсував підготовку до друку ще однієї праці Цітельманна. Учасники презентації наголосили, що приватна власність, підприємництво, конкуренція та обмеження надмірного державного регулювання мають стати важливими складовими економічного відновлення України.
Йдеться про книжки Цітельманна «На захист капіталізму. Розвінчання міфів» та «Капіталізм – не проблема, а рішення. Подорож крізь новітню історію п’яти континентів», а також працю Мізеса «Бюрократія». Четверта книжка – «Як нації долають бідність? В’єтнам, Польща та витоки процвітання» – за інформацією організаторів, наразі проходить редагування і готується до друку.
Так, автор книги «На захист капіталізму» розглядає десять поширених звинувачень на адресу ринкової економіки: від поглиблення бідності та нерівності до екологічних проблем, монополій, економічних криз і воєн. Окремі розділи присвячені історичному досвіду соціалістичних економік та ставленню громадян різних країн до підприємництва й приватної власності.
«Головна ідея цієї книги – захищати економічну систему, яка заснована на свободі, приватній власності, конкуренції та підприємництві. Будь-яка книга, яка просуває ідеї економічної свободи, впливатиме на покращення та розвиток нашого суспільства», – наголосив співзасновник компанії “Нова пошта” та Міжнародного Інституту Свободи (ILI) Володимир Поперешнюк на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» в середу.
За його словами, підприємництво створює товари, робочі місця та добробут, тоді як надмірне державне втручання і регуляторні обмеження стримують ділову активність. Поперешнюк також виклав аргументи автора щодо економічної нерівності, охорони довкілля, монополій та причин криз.
Окремо він зупинився на соціологічній частині видання. За матеріалами презентації, 12-й розділ містить дослідження ставлення українців до капіталізму, а 13-й – результати опитувань іще у 35 країнах. Згідно з наведеними організаторами результатами, прокапіталістичні настрої переважають в Україні, Польщі, США, Південній Кореї, Японії, Нігерії та Чехії.
«Українці сприймають економічну свободу як власну свободу. Ці дослідження дають нам надію на те, що ідеї підприємництва та конкуренції в Україні переможуть», – зазначив співзасновник «Нової пошти», коментуючи результати, наведені у виданні.
Кандидат економічних наук, експерт Міжнародного Інституту Свободи (ILI) Дмитро Душейко, який виступив науковим редактором українського видання «Капіталізм – не проблема, а рішення», в свою чергу наголосив, що Цітельманн аналізує історію країн, які за подібних початкових обставин обрали різні економічні моделі. Серед прикладів – Північна та Південна Корея, Федеративна Республіка Німеччина та НДР, Чилі й Венесуела, а також Китай до і після початку ринкових реформ наприкінці 1970-х років.
Експерт звернув увагу на відмінності в розвитку ФРН після реформ Людвіга Ергарда та командно-адміністративної системи НДР. Він також навів досвід ринкових перетворень у Китаї та В’єтнамі після періодів централізованого планування.
«Ми не маємо права виграти першу війну за незалежність і програти другу війну – за економічну свободу. Саме ця книга на конкретних історичних прикладах показує, чому реформи матимуть вирішальне значення для розвитку країни», – підкреслив Душейко.
Також він звернув увагу, що Цітельманн написав спеціальну передмову до українського видання, в якій наголосив на потребі економічних перетворень після перемоги у війні за незалежність.
Окрему увагу Душейко приділив книжці «Як нації долають бідність? В’єтнам, Польща та витоки процвітання», над якою триває видавнича робота. У ній автор зіставляє досвід двох країн, які наприкінці XX століття мали низькі показники доходів населення, але згодом продемонстрували суттєве економічне зростання завдяки реформам.
Важливим кроком у Польщі економіст назвав ухвалення наприкінці 1988 року закону Вільчека, який запровадив принцип свободи підприємництва. Подальші реформи Лешека Бальцеровича, за представленими даними, сприяли 25 рокам безперервного економічного зростання країни у 1992–2017 роках. Експерт також порівняв результати польських реформ з українським досвідом.
«Закон нічого не будував, він лише дозволив людям займатися вільним підприємництвом. Війна і бідність – це не вирок, це можливість для реформ», – зазначив Душейко, підсумовуючи висновки, які, на його думку, Україна може зробити з досвіду цих держав.
Директор ILI Михайло Камчатний представив працю Людвіга фон Мізеса «Бюрократія», вперше опубліковану 1944 року. Він нагадав, що відомий представник Австрійської економічної школи народився у Львові 1881 року. За словами директора інституту, перше українське видання «Бюрократії» вийшло обмеженим накладом 2021 року, а нинішнє є другим; науковим редактором і перекладачем книжки виступив Микола Буник.
Камчатний пояснив, що Мізес розмежовує управління, орієнтоване на прибуток і потреби споживача, та бюрократичне управління, яке ґрунтується на виконанні законів, процедур і розпоряджень. На його думку, проблема виникає не через саме існування чиновницького апарату, а тоді, коли бюрократичні методи поширюються на сфери, де можуть діяти ринкові механізми.
«Бюрократія сама по собі не добра і не погана – це просто метод управління. Найголовніше питання — наскільки бюрократи втручаються в життя людей і в економіку. Головне, що нам потрібно зробити перед тим, як починати відбудову – чітко розмежувати функції підприємців і бюрократів. Коли колишній підприємець стає чиновником, він починає діяти за законами та нормативними актами, а не за логікою прибутку», – наголосив Камчатний.
За його словами, ефективність державних органів слід оцінювати насамперед за виконанням законних функцій. Наприклад, розмір податкових надходжень залежить і від економічного становища регіону, зокрема від близькості бойових дій.
Під час відповідей на запитання учасники також торкнулися ролі приватного бізнесу в обороні країни. Володимир Поперешнюк заявив, що підприємства можуть ефективніше долучатися до захисту критично важливих об’єктів, зокрема до протиповітряної оборони, але чинні процедури, на його думку, залишаються надто бюрократизованими.
«Це не приватна військова компанія. Ми робимо це на волонтерських засадах, а відповідні підрозділи підпорядковуються військовим. Компанії власним коштом закуповують необхідне обладнання та виділяють людей, однак діють у межах військового підпорядкування», – пояснив він, говорячи про участь бізнесу в заходах протиповітряної оборони
За словами організаторів, презентовані видавничі проєкти мають сприяти дискусії про модель розвитку України, межі державного втручання і роль бізнесу у відбудові.
