Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні у січні-серпні 2026 року скоротився на 9,9% порівняно з січнем-серпнем 2025 року, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
Як повідомило статистичне відомство, обсяг виробленої будівельної продукції в січні-серпні становив 156,5 млрд грн.
За даними Держстату, за вісім місяців обсяги будівництва житлових будівель скоротилися на 3,8% порівняно з січнем-серпнем минулого року, нежитлових будівель – на 6,3%, інженерних споруд – на 13,7%.
У серпні 2026 року порівняно з серпнем 2025 року обсяги будівництва скоротилися на 3,7%, з них житлового будівництва – на 2,3%, зведення інженерних споруд – на 12,2%. При цьому обсяги будівництва нежитлових будівель зросли на 9,8%.
У серпні 2026 року порівняно з попереднім місяцем обсяги будівництва збільшилися на 12,9%, зокрема, у категорії житла – на 0,2%, нежитлових будівель – на 25,3%, інженерних споруд – на 8,8%.
За сезонно скоригованими даними відомства, індекси будівельної продукції у серпні 2026 року в житловому будівництві становили 62%, у нежитловому – 155%, в інженерному – 112%, а з урахуванням ефекту календарних днів показники становлять 63,1%, 156,5% та 115,4% відповідно.
Частка нового будівництва в загальному обсязі виконаних будівельних робіт у липні становила 44,6%, ремонту – 30,3%, реконструкції та інших робіт – 25,1%.
АТ “Укрзалізниця” спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) ухвалили зміни до кредитної угоди за проєктом “УЗ Енергія”, що дасть змогу спрямувати EUR130 млн із вже погодженого кредиту обсягом EUR180 млн на підтримку ліквідності компанії, зокрема на відновлення інфраструктури та забезпечення перевезень пасажирів і вантажів.
“Кошти, раніше передбачені для проєкту розподіленої генерації, тепер також можна буде використати для критично важливих ремонтів, відновлення інфраструктури та забезпечення перевезень людей і вантажів”, – написав міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник у Телеграм-каналі в середу за результатами проведеної зустрічі з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
За його словами, відомство працює над тим, щоб “Укрзалізниця” отримала доступ до відповідних коштів уже у перші тижні жовтня.
Серед іншого продовжується реалізація проєкту з будівництва 200 МВт газової генераці завдяки грантовій підтримці ЄС та Великої Британії, тоді як будівельні роботи “Укрзалізниця” виконує власними силами.
Міністр також уточнив, що у межах зустрічі було обговорено питання додаткового фінансування оновлення локомотивного парку.
За даними міністерства, від початку повномасштабного вторгнення РФ уразила 550 локомотивів, а понад 335 із них цього року.
“Залучення ресурсів для їх заміни та відновлення – одне з наших пріоритетних завдань”, – наголосив Калашник.
Окремо Мінінфраструктури оговорило розвиток міжнародних автомобільних коридорів та інвестиції в дороги, йдеться про проєкти, які відомство реалізує спільно з Агентством відновлення.
До інших тем для обговорення увійшли питання розбудови розподіленої теплової генерації, резервного живлення, захист критичної інфраструктури.
Також опрацьовувались питання щодо портової концесії, зокрема підготовку відповідних проєктів, в межах чого відомство розраховує на експертизу ЄБРР у їх підготовці та залученні міжнародних операторів та інвесторів.
“Дякую Оділь Рено-Бассо та команді ЄБРР за підтримку України й готовність адаптувати фінансування до наших нагальних потреб”, – додав міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
Засновник компанії Autostrada Максим Шкіль повідомив, що компанія продовжує виконувати всі роботи на об’єктах відповідно до затверджених графіків, написав він у Facebook.
«… Autostrada допомагає у відновленні пошкодженої інфраструктури та захисті об’єктів на тлі посилення російських атак. Робимо все, що в наших силах, для захисту людей та критично важливих об’єктів інфраструктури. Розуміємо складну ситуацію з державними фінансами. «Автострада» продовжує виконувати роботи на всіх об’єктах відповідно до затверджених графіків. Виходимо з того, що держава виконає свої зобов’язання перед галуззю за вже виконані роботи після надходження міжнародної фінансової допомоги», – йдеться у дописі засновника компанії у Facebook.
Раніше група компаній «Автострада» повідомила, що призупиняє роботи на всіх об’єктах в Україні у зв’язку з призупиненням державою капітальних видатків.
Autostrada, БУДІВНИЦТВО, ІНФРАСТРУКТУРА, ФІНАНСУВАННЯ, ШКІЛЬ
Україна спільно з Румунією в рамках Карпатського економічного форуму (C8 Summit) підписали меморандум про взаєморозуміння, в основу якого покладено оновлену Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури між країнами, що враховує потреби в контексті забезпечення перевезень вантажів та пасажирів.
Згідно з повідомленням Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України, відповідний документ підписали міністр Микола Калашник та державний секретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонель Скріоштяну.
Передбачається, що в рамках меморандуму країни працюватимуть над модернізацією та розвитком автомобільних пунктів пропуску (ПП) і під’їзних доріг, посиленням залізничного сполучення, а також спрощенням процедур контролю на кордоні та розширенням можливостей для перевалки українських вантажів у румунських портах.
Серед іншого, планується збільшити пропускну здатність існуючих ПП та розвивати нові маршрути; зокрема, в оновленій Стратегії визначено 17 пунктів пропуску, з яких 10 є новими пропозиціями.
«Підписаний меморандум визначає конкретні напрямки цієї роботи. Нам важливо збільшити пропускну здатність кордону та створити для українського бізнесу стабільні й передбачувані маршрути до Європейського Союзу та румунських портів», — цитуються в прес-релізі слова міністра з питань відновлення, інфраструктури та транспорту України.
У відомстві наголосили, що наступним етапом стане перехід до реалізації відповідних проєктів, а також залучення фінансування для їх виконання.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, одним з рішень у зміні моделі складської логістики України в умовах знищення ворогом складської і логістичної інфраструктури є створення децентралізованої мережі невеликих складів, зокрема на території індустріальних парків, вважає СЕО групи компаній “Індустріальні парки України” Валерій Кирилко.
“Війна показала, наскільки вразливими є великі розподільчі центри. Тому, можливо, нам потрібно частково відмовлятися від концентрації великих обсягів товарів в одному місці та переходити до децентралізованої мережі невеликих складів”, – написав він у Facebook.
За його пропозицією, це може бути не один великий склад на десятки тисяч квадратних метрів, а багато менших – по 1 000-5 000 кв. м, розташованих у різних регіонах та логістично зручних локаціях.
“Саме тому ми зараз розробляємо програму “HELP.склад”. Ми створюємо кілька типових проєктів невеликих складських комплексів, які можна швидко адаптувати до конкретної земельної ділянки та реалізовувати одночасно в різних регіонах України”, – зазначив Кирилко.
Він підкреслив, що компанія готова взяти на себе проєктування типових складських об’єктів, пошук і організацію земельних ділянок, питання комунікацій та інфраструктури, відбір будівельних підрядників, організацію будівництва та координацію реалізації проєктів.
“За правильної організації такі об’єкти можна будувати приблизно за 3-5 місяців. І сьогодні для цього є ще один важливий фактор – український будівельний ринок переживає непростий період. Але саме тому багато будівельних компаній готові працювати з мінімальною маржею, швидко формувати команди та реалізовувати проєкти за конкурентною собівартістю”, – вважає він.
Кирилко додав, що окремо розглядаються території індустріальних парків по всій Україні.
“Частина з них уже сьогодні готова надавати земельні ділянки для таких проєктів на пільгових або навіть безоплатних умовах на стартовий період. Ми можемо починати відновлювати складську та логістичну інфраструктуру вже зараз”, – зазначає він.
Кирилко запросив до ініціативи тих, хто має можливість профінансувати такі проєкти, має земельну ділянку яку можна взяти в користування на рік безкоштовно, індустріальний парк, в якому можна надати невелику ділянку безкоштовно на рік та будівельні компанії в якості інвесторів.
Компанія “Індустріальні парки України” працює в сфері розвитку індустріальних парків з 2019 року. За її даними, майже кожен третій індустріальний парк, створений або зареєстрований в Україні, супроводжується або супроводжувався спеціалістами компанії.
За даними на її сайті, вона є керуючою компанією семи індустріальних парків, нею розроблено 56 концепцій ІП, супроводжено реєстрацію 37 ІП.
ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНФРАСТРУКТУРА, ЛОГІСТИКА, СКЛАД, УКРАЇНА
Ощадбанк та Львівська міськрада уклали кредитний договір на 582,6 млн грн строком на п’ять років для фінансування проєктів із модернізації критичної інфраструктури міста, повідомила фінустанова у п’ятницю.
“Новий кредит у 582,6 млн грн дасть Львову змогу продовжити оновлення житлово-комунальної та дорожньої інфраструктури, модернізацію теплопостачання та посилення енергетичної безпеки”, – зазначив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Сергій Черніков.
Зазначається, що кошти спрямують на дев’ять об’єктів критичної інфраструктури міста.
З урахуванням нової угоди загальний обсяг кредитування Львова Ощадбанком за останні три роки сягнув 2,09 млрд грн: у 2024 році банк надав місту 840,0 млн грн, у 2025 році – 668,0 млн грн.
Від початку повномасштабного вторгнення Ощадбанк уклав кредитні угоди з українськими муніципалітетами загалом на 7,8 млрд грн. На 1 серпня 2026 року на банк припадало понад 64% кредитування муніципалітетів.
За даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року Ощадбанк із загальними активами 518,87 млрд грн посідав друге місце серед 59 банків України. Загальний кредитний портфель банку за перше півріччя зріс на 6,7% – до 136,83 млрд грн.
