У Давосі в четвер відбулася церемонія підписання установчих документів нової міжнародної ініціативи президента США Дональда Трампа, яку американські ЗМІ називають Board of Peace (у ряді публікацій – «Рада миру»). За даними ЗМІ, документи підписали представники Азербайджану, Аргентини, Вірменії, Болгарії, Угорщини, Індонезії, Йорданії, Казахстану, Катару, Монголії, ОАЕ, Пакистану, Парагваю, Саудівської Аравії, Туреччини, Узбекистану, а також Косово.
Церемонія проходила публічно, про неї повідомляли американські редакції, які публікували кадри і деталі підписання статуту. За інформацією ABC News, статут фіксує розширений мандат структури як «міжнародної організації», що виходить за рамки окремого регіонального досьє.
Окремо відзначимо, що Косово є частково визнаним державним утворенням: Сербія не визнає проголошену в 2008 році незалежність Косово і продовжує вважати край своєю територією (Автономним краєм Косово і Метохія).
Ціни на нафту помітно знижуються в четвер, увага трейдерів після спаду ажіотажу навколо Гренландії знову переключилася на перспективи попиту й пропозиції.
Президент США Дональд Трамп, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в середу, заявив, що Штати хочуть негайно розпочати переговори щодо придбання Гренландії в Данії і не мають наміру використовувати військову силу для захоплення острова.
Пізніше Трамп написав у соцмережі Truth Social, що відмовився від плану введення в лютому мит щодо низки країн Європи, оскільки зміг узгодити з генсеком НАТО Марком Рютте базу для подальших переговорів на тему Гренландії.
“Нині ми бачимо зниження премії за ризик, пов’язаний з подіями навколо Гренландії та ситуацією в Ірані”, – зазначає аналітик Saxo Bank Оле Гансен.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 13:15 кч становить $64,42 за барель, що на $0,82 (1,26%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів.
Ф’ючерси на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли в ціні на цей час на $0,76 (1,25%), до $59,86 за барель.
Увага ринку в четвер спрямована на щотижневу доповідь про запаси енергоносіїв у США, яку буде оприлюднено о 19:00 кч.
Оцінки Американського інституту нафти (API), опубліковані в ніч проти четверга, показали збільшення запасів нафти в Штатах минулого тижня на 3,04 млн барелів.
Трейдери також продовжують стежити за ситуацією в Казахстані, де цього тижня було призупинено видобуток нафти на родовищах Тенгіз і Королівське через проблеми з системами розподілу електроенергії.
Президент США Дональд Трамп у виступі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі знову заявив про намір домагатися контролю над Гренландією і, коментуючи тему, сказав: «Я просто прошу шматочок льоду».
За даними Reuters і AP, Трамп стверджував, що США не будуть використовувати силу для отримання острова, при цьому наполягав на необхідності переговорів і називав запит Вашингтона «невеликим проханням» в контексті ролі США в забезпеченні безпеки союзників.
Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія. Заяви Трампа про можливу зміну статусу острова раніше викликали різку реакцію в Європі, де підкреслювали неприпустимість силового сценарію і важливість дотримання суверенітету.
Острів цікавий запасами і перспективами видобутку критично важливих мінералів, включаючи рідкоземельні елементи, які важливі для високотехнологічної промисловості та енергопереходу.
Гренландія також асоціюється з найбільшими на планеті запасами прісної води у вигляді льоду – разом з Антарктидою льодові щити містять понад 99% прісного льоду Землі.
Її ключова перевага – географія: положення на арктичних і північноатлантичних маршрутах, включаючи район GIUK (Гренландія – Ісландія – Великобританія), який НАТО розглядає як стратегічний морський «коридор» між Арктикою і Атлантикою.
DAVOS, Гренландія, лід, Трамп
Президент США Дональд Трамп заявив про введення з 1 лютого 10% мит проти Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів і Фінляндії, повідомляє Clash Report.
“Починаючи з 1 лютого 2026 року, всі вищезазначені країни (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) будуть обкладатися 10% митом на всі товари, що відправляються до Сполучених Штатів Америки. 1 червня 2026 року мито буде збільшено до 25%”, – написав він у соцмережі Truth Social.
Трамп зазначив, що ці країни безпосередньо протидіють спробам США заволодіти Гренландією.
«Ці мита будуть нараховані і підлягають сплаті до моменту досягнення угоди про повну і абсолютну купівлю Гренландії», – додав він.
Норвезький Нобелівський інститут заявив, що Нобелівська премія миру не може бути передана, розділена або відкликана після оголошення лауреата, коментуючи висловлювання венесуельського опозиційного лідера Марії Коріни Мачадо про готовність «передати» або «поділитися» своєю нагородою з президентом США Дональдом Трампом.
В інституті підкреслили, що «рішення про присудження премії є остаточним і залишається в силі назавжди», а правила Нобелівського фонду не передбачають механізму передачі нагороди іншій особі.
В ніч на 3 січня 2026 року США провели масштабну операцію у Венесуелі, в ході якої, за заявами Вашингтона, були затримані президент Ніколас Мадуро і його дружина Сілія Флорес. Президент США Дональд Трамп публічно підтвердив захоплення і заявив, що Сполучені Штати мають намір «тимчасово керувати» країною до «безпечного переходу влади».
За даними Reuters, удари наносилися по ряду військових об’єктів (у тому числі в районі Каракаса), на тлі чого в столиці фіксувалися перебої з електрикою. Потім спецпідрозділи захопили Мадуро в районі одного з «безпечних будинків». Повідомляється, що Мадуро і Флорес спочатку доставили на американський корабель ВМС біля узбережжя, а потім переправили до США.
Американська сторона підкреслює «правоохоронну» рамку операції: мова йде про порушені в США справи проти Мадуро і його оточення (в матеріалах згадуються звинувачення, пов’язані з наркотрафіком, тероризмом і зброєю). При цьому на прес-конференції Трамп окремо пов’язав дії США з темою нафти і заявив про плани залучення великих американських нафтових компаній до відновлення венесуельської інфраструктури — що посилило суперечки про реальні мотиви втручання.
Віце-президент Венесуели Дельсі Родрігес публічно назвала те, що сталося, «викраденням» і зажадала звільнення Мадуро та його дружини. Незабаром Конституційна палата Верховного суду Венесуели постановила, що Родрігес повинна виконувати обов’язки президента для «адміністративної безперервності» і «захисту суверенітету» на період відсутності Мадуро.
При цьому, за повідомленнями Reuters від 4 січня, ключові представники правлячого табору заявляють, що державний апарат і силовий блок продовжують працювати, а «президент один — Ніколас Мадуро». На вулицях, як описується, — тривожна, але відносно спокійна обстановка.
Економічний нерв кризи — нафта: Reuters пише, що державна PDVSA на тлі експортного паралічу і зовнішнього тиску обговорює скорочення видобутку в спільних підприємствах (зупинки груп свердловин і родовищ).
Реакція виявилася різкою і різноспрямованою. Китай заявив, що «шокований» і «рішуче засуджує» застосування сили проти суверенної держави і її президента; Бразилія назвала удар і захоплення «перетином неприпустимої лінії»; Мексика прямо послалася на порушення статті 2 Статуту ООН. Європейська комісія закликала до мирного переходу з дотриманням міжнародного права та Статуту ООН.
Одночасно лунали і підтримуючі оцінки — в тому числі від частини лідерів і політиків, які вважають Мадуро нелегітимним. Але навіть серед союзників США помітна застереження: «перехід — так, військова акція — під питанням».
Ключова юридична колізія — спроба Вашингтона описати те, що сталося, як «операцію із затримання» обвинуваченого в американських справах, при одночасних заявах про намір «управляти» Венесуелою. Експерти інформаційно-аналітичного центру Experts Club прямо вказують на суперечність: «правоохоронна» логіка погано поєднується з політичним контролем території. Також зазначається, що Конгрес США не був повідомлений заздалегідь, а міжнародне право допускає застосування сили лише в обмежених випадках (самооборона або мандат Радбезу ООН).
Chatham House у своїй оцінці пише, що операція виглядає як істотне порушення суверенітету і Статуту ООН і що правових підстав (мандат РБ ООН/самооборона) «важко побачити». Там же згадується позиція про «небезпечний прецедент», на який вказує і Генсек ООН.
За оцінками інвесторів та економістів, зібраними Reuters, реакція ринків може бути «стриманою» до прояснення подальших кроків і сигналів з боку нафтових гравців (у тому числі на тлі засідань OPEC+). При цьому частина експертів вважає, що історія може «відкривати» тему венесуельських запасів у перспективі, але підкреслює: відновлення галузі — багаторічний і вкрай дорогий проект, а досвід зовнішнього «nation-building» у США неоднозначний.
Аналітики попереджають про можливі наслідки:
– Ескалація конфлікту може посилити напруженість у Латинській Америці, а також призвести до дипломатичних розривів і криз довіри між США та низкою держав регіону.
– Відповідь з боку міжнародних інститутів: ООН і регіональні організації, такі як Організація американських держав, можуть провести екстрені засідання для вироблення колективної відповіді.
– Будуть залежати від реакції Державного департаменту США, венесуельської влади (яка досі заявляє про опір), а також від позицій ключових партнерів Вашингтона.
