У Бухаресті навколо назви нового парку в 4-му секторі столиці розгорілася політична дискусія після того, як місцева влада запропонувала назвати його на честь президента США Дональда Трампа, а потім винесла це питання на онлайн-голосування.
Йдеться про розширення парку Tudor Arghezi на бульварі Metalurgiei. Спочатку мер 4-го сектора Бухареста Даніел Белуце пропонував назвати нову частину парку Donald J. Trump, пояснюючи це 250-річчям незалежності США та символікою румунсько-американського партнерства. Після критики в публічному просторі він запропонував мешканцям обрати назву через онлайн-опитування.
До списку варіантів увійшли імена західних та європейських політиків, серед них Дональд Трамп, Джо Байден, Барак Обама, Майя Санду, Еммануель Макрон, Жак Ширак, Франсуа Міттеран, Вацлав Гавел, Гельмут Коль та Ангела Меркель. За даними Digi24, на ранньому етапі голосування Майя Санду впевнено лідирувала: після приблизно 4 тис. голосів вона набирала близько 60%, тоді як Трамп мав 16%, а Барак Обама — 15%.
Однак до завершення онлайн-опитування ситуація змінилася. Мер Даніель Белуце оголосив, що за підсумками голосування нова частина парку отримає назву Donald J. Trump. За даними HotNews, за цей варіант проголосували понад 28 тис. осіб, а загалом у голосуванні щодо назви парку та льодової арени взяли участь понад 116 тис. осіб. Наступним кроком має стати затвердження назви місцевою радою 4-го сектора.
Румунські ЗМІ зазначають, що голосування супроводжувалося суперечками. Представники опозиції з USR заявили про можливі порушення та звернули увагу на різке зростання кількості голосів на користь Трампа в ніч перед завершенням опитування. За даними HotNews, один із радників USR стверджував, що до суботнього вечора було близько 30 тис. голосів, а до недільного ранку — вже близько 70 тис.
Таким чином, початкова інформація про лідерство Майї Санду була вірною лише для раннього етапу голосування. За останніми повідомленнями румунських ЗМІ, підсумковим переможцем онлайн-опитування став Дональд Трамп, хоча рішення ще має пройти адміністративне затвердження.
Історія отримала широкий резонанс, оскільки перетворила питання про назву районного парку в Бухаресті на символічну дискусію про зовнішньополітичні орієнтири Румунії, ставлення до США, Молдови та роль публічних консультацій у місцевій політиці.
Як повідомляє «Сербський економіст», компанія Джареда Кушнера може вимагати від Сербії компенсацію в розмірі до 50 млн євро через невиконання умов договору щодо проекту будівництва готельно-житлового комплексу на місці будівлі колишнього Генерального штабу в центрі Белграда, заявила віце-голова опозиційної Партії свободи і справедливості Марініка Тепіч.
За її словами, контракт між сербською державою та компанією Кушнера передбачав зобов’язання з боку Сербії, пов’язані з підготовкою майданчика для проекту, однак вони не були виконані. Тепіч стверджує, що через це компанія Кушнера може вимагати компенсацію в розмірі 50 млн євро.
Поки що йдеться саме про заяву опозиційного політика, а не про публічно підтверджений позов або офіційну вимогу з боку компанії Кушнера.
Проект стосувався території колишнього комплексу Генштабу в Белграді, пошкодженого під час бомбардувань НАТО в 1999 році. Комплекс тривалий час мав статус культурної спадщини, однак у 2024 році уряд Сербії зняв з нього охоронний статус, що відкрило шлях для девелоперського проекту.
За даними ЗМІ, сербська сторона погодилася передати ділянку компанії, пов’язаній з Кушнером, у довгострокову оренду на 99 років. Проект передбачав будівництво готелю, апартаментів, офісних і комерційних площ в одній з найпомітніших локацій Белграда.
Ініціатива викликала сильний опір сербської опозиції, архітекторів та активістів. Для багатьох мешканців Белграда будівля Генштабу залишається не просто зруйнованим об’єктом у центрі міста, а символом бомбардувань НАТО 1999 року та пам’яттю про сучасну історію Сербії. Противники проекту вимагали зберегти меморіальний та культурний статус комплексу, а не перетворювати його на комерційну нерухомість.
Ситуація ускладнилася після розслідування щодо документів, на підставі яких комплекс було позбавлено статусу культурної пам’ятки. Сербські прокурори раніше висували звинувачення чинним і колишнім чиновникам у справі про можливу фальсифікацію документів, використаних для зняття охоронного статусу з Генштабу. Після цього західні ЗМІ повідомляли, що Кушнер відмовився від проєкту на тлі протестів і юридичних проблем навколо майданчика.
Джаред Кушнер — американський підприємець, засновник інвестиційної компанії Affinity Partners, зять президента США Дональда Трампа та колишній старший радник Білого дому під час першого президентського терміну Трампа.
Президент Сербії Олександр Вучич різко розкритикував зрив проєкту та заявив, що країна втратила велику інвестицію.
За його словами, йшлося щонайменше про 750 млн євро інвестицій та тисячі робочих місць. Вучич пообіцяв особисто подати кримінальні заяви проти тих, хто, за його словами, брав участь у «кампанії» зі знищення проекту.
Для Сербії можлива вимога компенсації стає новим етапом політично чутливої справи. З одного боку, влада представляла проект як велику інвестицію, яка могла б оживити одну з найпомітніших локацій у центрі Белграда. З іншого боку, противники проекту вважають, що держава не мала передавати символічно важливий об’єкт приватному іноземному інвестору під готель та комерційну забудову.
Ключове питання тепер полягає в тому, чи пред’явить компанія Кушнера офіційну вимогу до Сербії і на якій підставі. Офіційного повідомлення компанії Кушнера про подання позову або вимогу 50 млн євро у відкритих джерелах на даний момент не опубліковано.
Президент США Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін під час переговорів у Пекіні домовилися розширювати співпрацю у сфері торгівлі та сільського господарства, а також обговорили ситуацію на Близькому Сході, в Україні та на Корейському півострові, повідомляє CCTV.
Зустріч відбулася 14 травня в Будинку народних зборів у Пекіні під час державного візиту Трампа до Китаю. За даними МЗС КНР та агентства Xinhua, лідери двох країн обговорили двосторонній порядок денний та обмінялися думками щодо ключових міжнародних і регіональних питань, включаючи ситуацію на Близькому Сході, українську кризу та Корейський півострів.
Сі Цзіньпін заявив, що Китай і США повинні формувати «конструктивні та стратегічно стабільні відносини», а також підкреслив важливість обережного підходу до тайванського питання, назвавши його найважливішим у китайсько-американських відносинах. За словами Сі, неправильне поводження з цією темою може призвести до різкого загострення двосторонніх відносин.
Трамп, згідно з офіційною китайською версією переговорів, заявив про готовність разом із Сі зміцнювати комунікацію та співпрацю, вирішувати розбіжності та розвивати відносини США і Китаю. Він також представив китайському лідеру представників американського бізнесу, які прибули з ним до Китаю.
Переговори відбувалися на тлі спроби зберегти торгове перемир’я між США та Китаєм, досягнуте в жовтні 2025 року. Серед тем обговорювалися доступ американських компаній на китайський ринок, китайські інвестиції в США, торгівля, енергетика та постачання сільськогосподарської продукції.
Для України важливий сам факт обговорення української теми на рівні лідерів США та Китаю. Пекін зберігає вплив на Москву і залишається одним із ключових зовнішніх гравців, від позиції якого залежить дипломатичний контекст навколо війни. При цьому в опублікованих повідомленнях не вказано, що сторони досягли будь-яких конкретних домовленостей саме щодо України.
Окремим блоком переговорів стала ситуація на Близькому Сході. На тлі напруженості навколо Ірану та ризиків для поставок енергоносіїв США зацікавлені в тому, щоб Китай відігравав більш активну роль у зниженні ризиків для глобальної торгівлі та енергетичних маршрутів. Вашингтон також прагне до економічних результатів зустрічі, включаючи торговельні та інвестиційні домовленості.
Адміністрація США поки що схвалила лише одну заявку в рамках нової імміграційної програми Trump Gold Card, незважаючи на попередні заяви про потенційні багатомільярдні надходження. Про це заявив міністр торгівлі США Говард Латник.
Програма, запущена в грудні 2025 року, передбачає можливість отримати право на проживання в США за схемою, близькою до грін-карти, за внесок у розмірі $1 млн після перевірки безпеки. Для прискореного розгляду також передбачено додатковий збір у розмірі $15 тис. При цьому Латник стверджує, що в процесі розгляду зараз перебувають уже сотні заявників.
Скромний поточний результат різко контрастує з попередніми очікуваннями влади. Reuters нагадує, що ще на старті програми Латник говорив про високий інтерес і тисячі потенційних учасників, а також про можливість отримання мільярдів доларів за рахунок продажу таких віз. AP також зазначає, що спочатку програма подавалася як потенційна заміна візі EB-5 і як інструмент залучення заможних іноземців та капіталу в американську економіку.
Таким чином, на даний момент програма залишається скоріше політично помітною ініціативою, ніж реально масштабним джерелом доходів бюджету США.
Президент США Дональд Трамп опублікував у соцмережах перелік ініціатив під назвою «SAVE America Act», в якому закликав ввести обов’язкове пред’явлення посвідчення особи виборцями та документальне підтвердження громадянства США.
При цьому в Конгресі під назвою SAVE America Act розглядається законопроект республіканців (Safeguard American Voter Eligibility Act), який передбачає вимогу документального підтвердження громадянства при реєстрації для голосування на федеральних виборах і вводить більш жорсткі правила ідентифікації виборців, а також окремі вимоги для процедур, пов’язаних з absentee/mail ballots. Палата представників прийняла документ у лютому, проте в Сенаті він на даний момент не просунувся.
У пості Трамп також заявив про необхідність заборони голосування поштою, крім випадків хвороби, інвалідності, військової служби або поїздки. Водночас профільні спостерігачі вказують, що повна заборона «універсальних» поштових бюлетенів не включена в текст законопроекту, хоча подібна ідея обговорювалася.
Крім виборчих положень, Трамп у тому ж переліку згадав заходи, що стосуються участі чоловіків у жіночих видах спорту, а також операцій зі зміни статі у неповнолітніх – за його формулюванням, такі втручання повинні бути можливими тільки за наявності письмової згоди батьків.
Ці пункти не стосуються законопроекту про правила голосування і представлені як політичні вимоги в одному переліку.
Президент США Дональд Трамп заявив про підвищення раніше введених універсальних імпортних мит з 10% до 15% на товари, що поставляються до Сполучених Штатів Америки з усіх країн світу.
Відповідну заяву глава держави зробив під час виступу, присвяченого торговельній політиці та захисту національної промисловості. За його словами, рішення спрямовано на скорочення торговельного дефіциту, стимулювання внутрішнього виробництва та повернення робочих місць в американську економіку.
Як зазначив Трамп, збільшення тарифів стане частиною більш широкої стратегії економічного протекціонізму, що передбачає перегляд умов міжнародної торгівлі та посилення підтримки американських виробників. Адміністрація розраховує, що нові заходи підвищать конкурентоспроможність продукції, виробленої всередині країни.
Економісти попереджають, що підвищення мит може призвести до зростання цін на імпортовані товари в США, а також викликати відповідні заходи з боку торгових партнерів. Аналітики не виключають посилення напруженості у світовій торгівлі та додаткового тиску на глобальні ланцюжки поставок.
Очікується, що нові тарифні ставки набудуть чинності після завершення необхідних адміністративних процедур. Представники бізнесу вже висловили стурбованість можливим подорожчанням сировини та комплектуючих, що використовуються американськими компаніями.
Раніше адміністрація США ввела базову ставку імпортних мит на рівні 10%, пояснюючи це необхідністю захисту національної економіки і скорочення залежності від зарубіжних поставок.
