ПриватБанк виставив на відкритий аукціон у системі “Prozorro.Продажі” стадіон “Дніпро-Арена” та учбово-тренувальну базу у Дніпрі за стартовою ціною 140,7 млн грн без ПДВ, повідомила пресслужба фінустанови.
Аукціон відбудеться 6 жовтня у форматі трираундового англійського аукціону. Гарантійний внесок становить 7,04 млн грн.
До лота входять стадіон загальною площею 15,95 тис. кв. м, комплекс тренувальної бази площею 13,06 тис. кв. м та окреме крите футбольне поле площею 7,47 тис. кв. м.
“Дніпро-Арена” розрахована приблизно на 31 тис. глядачів, має VIP-ложу на 296 місць, ресторан на 550 місць, футбольне поле 105×68 м із підігрівом та автоматичним поливом і автостоянки для автобусів та автомобілів.
Тренувальна база охоплює чотири поля з натуральним покриттям, три відкриті поля зі штучним покриттям, крите поле з трибунами на 506 місць, котеджне містечко, спальний корпус, медико-реабілітаційний центр, басейн, тренажерну залу та іншу інфраструктуру.
Земельні ділянки під об’єктами перебувають у комунальній власності, частиною з них ПриватБанк користується на підставі договорів оренди, щодо однієї ділянки право користування перебуває на стадії оформлення.
Передача майна покупцю передбачена після отримання дозволу Антимонопольного комітету України (АМКУ) на концентрацію або висновку про відсутність його необхідності та після повного розрахунку за об’єкт.
До участі в аукціоні не допускаються особи, які перебувають під санкціями, пов’язані з юрисдикціями неприйнятно високого ризику, причетні до корупційних правопорушень, фінансування тероризму чи відмивання коштів.
Обмеження також поширюються на компанії з непрозорою структурою власності в офшорних юрисдикціях, а також осіб, приналежних до олігархів, колишніх керівників або власників ПриватБанку.
Як повідомлялося, востаннє ПриватБанк намагався продати цей комплекс восени 2025 року, однак аукціон, запланований на 30 жовтня, не відбувся через відсутність заявок. Стартова ціна становила 150 млн грн.
Після цього банк спробував передати “Дніпро-Арену” та тренувальну базу в оренду, але січневий аукціон 2026 року також не відбувся через відсутність учасників. Стартова орендна плата становила 2,7 млн грн на місяць із ПДВ.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 серпня 2026 року становили 979,31 млрд грн (22,7% від загального обсягу).
Один із відомих готелів чорногорського узбережжя — «Плажа» у Херцег-Нові — виставлять на публічні торги 14 вересня. Об’єкт разом із земельною ділянкою оцінено у 30,742 млн євро, повідомляє сербський діловий портал Parametar.rs.
На першому аукціоні готель не можна буде продати дешевше 80% оціночної вартості, тому мінімальна ціна становитиме близько 24,6 млн євро. Для участі потенційним покупцям необхідно було внести заставу у розмірі 3,074 млн євро.
Продаж пов’язаний із багаторічним спором навколо компанії Vektra Boka, яка управляла об’єктом. Кошти від реалізації майна мають піти на погашення вимог колишніх працівників та інших кредиторів. Серед них — муніципалітет Херцег-Нові та місцевий «Водовод і каналізація». Окремі вимоги до Vektra Boka має і CKB banka.
Якщо покупця на першому аукціоні не знайдеться, на другому мінімальна ціна може знизитися до 50% оцінки — приблизно 15,37 млн євро.
Пакет, що продається, включає землю вартістю 7,01 млн євро та будівлі на 23,73 млн євро. Площа основного готельного об’єкта становить близько 5,44 тис. кв. м.
Джерело — Parametar.rs
Державний Ощадбанк виставив на аукціон у системі “Prozorro.Продажі” право вимоги до ТОВ “ЕСУ”, яке володіє 92,79% акцій АТ “Укртелеком”, зі стартовою ціною 2,65 млрд грн, повідомив банк у п’ятницю.
Право вимоги виникло за договором купівлі-продажу цінних паперів від 25 квітня 2013 року, за яким Ощадбанк придбав 2 млн облігацій ТОВ “ЕСУ” загальною номінальною вартістю 2 млрд грн.
Аукціон заплановано на 6 жовтня о 12:55, прийом пропозицій завершиться 5 жовтня о 20:00. Торги проходитимуть за англійською моделлю з підвищенням ціни.
Стартова ціна лоту становить 2,65 млрд грн без ПДВ, мінімальний крок підвищення ціни – 1%, або 26,45 млн грн, гарантійний внесок – 5%, або 132,27 млн грн.
До участі в аукціоні допускаються банки та інші фінансові установи, які відповідно до законодавства мають право надавати кошти та банківські метали у кредит.
Якщо англійський аукціон не відбудеться, Ощадбанк може надалі виставити право вимоги на голландський аукціон зі зниженням стартової ціни.
Як повідомлялося, у листопаді 2022 року Ощадбанк уже виставляв з право вимоги до “ЕСУ” на продаж через OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Міністерства юстиції) зі стартовою ціною 1,82 млрд грн, однак аукціон не відбувся через відсутність допущених учасників торгів.
Фонд державного майна України за підсумками оголошеного восени 2010 року конкурсу на початку 2011 року продав 92,79% акцій “Укртелекому” українській “дочці” австрійської EPIC – ТОВ “ЕСУ” – за 10,58 млрд грн. Група “СКМ” українського бізнесмена Ріната Ахметова придбала “ЕСУ” у 2013 році.
У 2024 році Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ “ЕСУ”.
АУКЦІОН, БОРГ, ЕСУ, ОЩАДБАНК, УКРТЕЛЕКОМ
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО, Фонд) виставив у системі “Prozorro.Продажі” перші три земельні ділянки збанкрутілого РВС Банку в с.Погреби (Броварський р-н Київської обл.) загальною площею 2,23 га за сукупною стартовою ціною 11,3 млн грн.
Згідно з повідомленням, земельні ділянки призначені для будівництва житлового будинку та господарських споруд.
Стартова ціна ділянки площею 0,93 га становить 4,7 млн грн, площею 0,55 га – 2,8 млн грн, площею 0,75 га – 3,8 млн грн.
Аукціон із продажу першої ділянки заплановано на 2 жовтня, ще двох – на 5 жовтня 2026 року. Торги проходитимуть за англійською моделлю у три раунди на підвищення ціни.
Мінімальний крок підвищення ціни для всіх трьох лотів становить 1% стартової ціни, гарантійний внесок – 10%.
Загалом цієї осені ФГВФО планує виставити на продаж 35 земельних лотів РВС Банку в Київській області загальною площею 34 га.
До участі в торгах допускаються всі охочі, крім осіб, пов’язаних із державою-агресором. Кошти від продажу активів буде спрямовано на задоволення вимог кредиторів РВС Банку.
Як повідомлялося, першим об’єктом із майна РВС Банку, виставленим ФГВФО на продаж, стала нафтобаза у Полтавській області за стартовою ціною 16,3 млн грн, однак аукціон 1 червня не відбувся через відсутність учасників.
Незважаючи на наявність у Реєстрі арештованих активів десятків тисяч об’єктів, кількість активів із реальним економічним потенціалом становить лише невелику частину портфеля, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, значна частина майна існує фактично лише в реєстрі або перебуває в такому стані, що комерційне управління ним є недоцільним.
Серед таких об’єктів Великоречанин назвав зруйновані ферми, старі непридатні автомобілі, неліквідні підвальні приміщення, майно без необхідних документів, а також об’єкти, знищені вже після початку повномасштабної війни.
Окрему категорію становлять сільськогосподарські активи, які фактично вже давно не існують, наприклад записи про незібрані посіви попередніх років.
На думку Великоречанина, АРМА необхідно провести повну ідентифікацію портфеля та відокремити дійсно економічно привабливі бізнес-активи.
Неліквідне або таке, що швидко втрачає вартість, майно доцільно оперативно реалізовувати через аукціони, а не роками зберігати в реєстрі.
Він також запропонував переглядати судові рішення щодо активів, для яких протягом кількох місяців не вдається обрати керуючого. В іншому разі держава продовжує фінансувати зберігання та охорону майна, яке поступово втрачає вартість.
АКТИВ, АРМА, АУКЦІОН, Великоречанин, ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, управління
Державний пакет акцій одного з найбільших вітчизняних хімічних підприємств АТ “Сумихімпром” розміром 99,9952% статутного капіталу буде виставлено на електронний аукціон у торговій системі “Прозорро.Продажі” 13 жовтня 2026 року.
Таке рішення прийняла аукціонна комісія під головуванням заступника голови Фонду державного майна України Віталія Коваленка, повідомив Фонд у Facebook.
ФДМУ нагадав, що 8 липня цього року уряд затвердив умови та стартову ціну продажу цього пакету акцій на рівні 1,005 млрд грн.
Як повідомлялося, повторний онлайн-аукціону з приватизації “Сумихімпром”, призначений на 13 січня 2026 року зі зниженою на 9,3% ціною – 1 млрд 88,081 млн грн (без ПДВ) – не відбувся через відсутність учасників, як і попередній аукціон 11 червня 2025 року.
“Сумихімпром” – це унікальна можливість придбати майже 100% акцій діючого, потужного хімічного комплексу з широкою номенклатурою продукції, значними виробничими площами для подальшої модернізації та розвитку експортного потенціалу”, – акцентував ФДМУ.
Згідно з умовами конкурсу, новий власник повинен був зберегти основні види діяльності підприємства, інвестувати в технічне переоснащення і модернізацію виробництва не менше ніж на 150 млн грн. Крім того, переможець повинен буде погасити протягом шести місяців борги із заробітної плати і перед бюджетом, а також прострочену кредиторську заборгованість, крім заборгованості перед фізичними і юридичними особами, щодо яких застосовано санкції та пов’язаними з ними особами, а також кредиторами, бенефіціаром яких є громадяни/резиденти РФ та/або Білорусі. Він має дотримуватися соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства, і не допустити їх звільнення протягом шести місяців після придбання активу.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств Сум та області. Виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
Завод понад 10 років перебував в управлінні групи компаній, пов’язаних із Group DF підприємця Дмитра Фірташа. Господарський суд Сумської області в листопаді 2023 року задовольнив клопотання ФДМУ і Міністерства юстиції та закрив провадження у справі про банкрутство і санацію “Сумихімпром”.
ФДМУ планував продати підприємство приватному інвестору ще до повномасштабної війни. Але приватизація затягувалася через позицію миноритарного акціонера Фірташа, який у 2010 році отримав 0,005% акцій підприємства та контроль над керівництвом. “Сумихімпром” накопичував борги, що дало можливість створити комітет кредиторів підприємства й ініціювати процедуру санації.
ФДМУ із 2015 року через суди намагався припинити процедуру банкрутства підприємства, але зміг це зробити тільки у 2023 році, що розблокувало приватизацію.
Росіяни в березні 2022 року обстріляли підприємство, що призвело до витоку аміаку. У результаті завод рік не працював і відновив роботу весною 2023 року. Станом на червень 2025 року лінія фронту проходила менш як за 30 км від “Сумихімпрому”.
Згідно зі звітом за 2025 рік, кредиторська заборгованiсть підприємства на його кінець становила 4,135 млрд грн, з яких 1,292 млрд грн заборгованості уо справi про банкрутство, порушеної Господарським судом Сумської області у жовтні 2011 року, сформованої відповідно до затвердженого у судовому порядку реєстру кредиторів АТ.
“Відсутність у підприємства обігових коштів, збиткова діяльність та простій підприємства обумовлюють зростання кредиторської заборгованості”, – йдеться у звіті.
Виручка “Сумихімпром” 2025 року становила 129,2 млн грн (роком раніше – 395,9 млн грн), валовий прибуток – 53,3 млн грн (9,9 млн грн), чистий збиток – 405,7 млн грн (600,2 млн грн).
“Основною причиною збиткової діяльності “Сумихімпром” в 2025 році є вимушений простій виробничих потужностей з листопада 2024 року по 22 липня 2025 року та простій усіх структурних підрозділів у четвертому кварталі 2025 року. В 2025 році працював лише два місяці сірчанокислотний цех №5″, – йдеться у звіті.
Згідно з ним, через загострення небезпечної ситуації в області обласна військова адміністрація не надала дозволу на закупівлю аміаку, що не дало підприємству змоги запустити виробничу програму з випуску комплексних мінеральних добрив, як це передбачалось затвердженим фінансовим планом на 2025 рік.
