Державний пакет акцій одного з найбільших вітчизняних хімічних підприємств АТ “Сумихімпром” розміром 99,9952% статутного капіталу буде виставлено на електронний аукціон у торговій системі “Прозорро.Продажі” 13 жовтня 2026 року.
Таке рішення прийняла аукціонна комісія під головуванням заступника голови Фонду державного майна України Віталія Коваленка, повідомив Фонд у Facebook.
ФДМУ нагадав, що 8 липня цього року уряд затвердив умови та стартову ціну продажу цього пакету акцій на рівні 1,005 млрд грн.
Як повідомлялося, повторний онлайн-аукціону з приватизації “Сумихімпром”, призначений на 13 січня 2026 року зі зниженою на 9,3% ціною – 1 млрд 88,081 млн грн (без ПДВ) – не відбувся через відсутність учасників, як і попередній аукціон 11 червня 2025 року.
“Сумихімпром” – це унікальна можливість придбати майже 100% акцій діючого, потужного хімічного комплексу з широкою номенклатурою продукції, значними виробничими площами для подальшої модернізації та розвитку експортного потенціалу”, – акцентував ФДМУ.
Згідно з умовами конкурсу, новий власник повинен був зберегти основні види діяльності підприємства, інвестувати в технічне переоснащення і модернізацію виробництва не менше ніж на 150 млн грн. Крім того, переможець повинен буде погасити протягом шести місяців борги із заробітної плати і перед бюджетом, а також прострочену кредиторську заборгованість, крім заборгованості перед фізичними і юридичними особами, щодо яких застосовано санкції та пов’язаними з ними особами, а також кредиторами, бенефіціаром яких є громадяни/резиденти РФ та/або Білорусі. Він має дотримуватися соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства, і не допустити їх звільнення протягом шести місяців після придбання активу.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств Сум та області. Виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
Завод понад 10 років перебував в управлінні групи компаній, пов’язаних із Group DF підприємця Дмитра Фірташа. Господарський суд Сумської області в листопаді 2023 року задовольнив клопотання ФДМУ і Міністерства юстиції та закрив провадження у справі про банкрутство і санацію “Сумихімпром”.
ФДМУ планував продати підприємство приватному інвестору ще до повномасштабної війни. Але приватизація затягувалася через позицію миноритарного акціонера Фірташа, який у 2010 році отримав 0,005% акцій підприємства та контроль над керівництвом. “Сумихімпром” накопичував борги, що дало можливість створити комітет кредиторів підприємства й ініціювати процедуру санації.
ФДМУ із 2015 року через суди намагався припинити процедуру банкрутства підприємства, але зміг це зробити тільки у 2023 році, що розблокувало приватизацію.
Росіяни в березні 2022 року обстріляли підприємство, що призвело до витоку аміаку. У результаті завод рік не працював і відновив роботу весною 2023 року. Станом на червень 2025 року лінія фронту проходила менш як за 30 км від “Сумихімпрому”.
Згідно зі звітом за 2025 рік, кредиторська заборгованiсть підприємства на його кінець становила 4,135 млрд грн, з яких 1,292 млрд грн заборгованості уо справi про банкрутство, порушеної Господарським судом Сумської області у жовтні 2011 року, сформованої відповідно до затвердженого у судовому порядку реєстру кредиторів АТ.
“Відсутність у підприємства обігових коштів, збиткова діяльність та простій підприємства обумовлюють зростання кредиторської заборгованості”, – йдеться у звіті.
Виручка “Сумихімпром” 2025 року становила 129,2 млн грн (роком раніше – 395,9 млн грн), валовий прибуток – 53,3 млн грн (9,9 млн грн), чистий збиток – 405,7 млн грн (600,2 млн грн).
“Основною причиною збиткової діяльності “Сумихімпром” в 2025 році є вимушений простій виробничих потужностей з листопада 2024 року по 22 липня 2025 року та простій усіх структурних підрозділів у четвертому кварталі 2025 року. В 2025 році працював лише два місяці сірчанокислотний цех №5″, – йдеться у звіті.
Згідно з ним, через загострення небезпечної ситуації в області обласна військова адміністрація не надала дозволу на закупівлю аміаку, що не дало підприємству змоги запустити виробничу програму з випуску комплексних мінеральних добрив, як це передбачалось затвердженим фінансовим планом на 2025 рік.
У понеділок 6 липня 2026 року відбудуться перші річні аукціони з розподілу об’єднаної потужності на міждержавних точках з’єднання з Угорщиною, Румунією та Молдовою, повідомило ТОВ “Оператор ГТС України” на своєму сайті.
“Про проведення об’єднаних аукціонів на точках міждержавного з’єднання з Польщею та Словаччиною буде повідомлено окремо”, – зазначили в компанії.
В ОГТСУ пояснили, що об’єднані продукти потужності дозволяють бронювати потужності по обидва боки міждержавної точки з’єднання в межах одного аукціону та єдиного продукту потужності.
“Впровадження механізму об’єднаних потужностей є результатом тісної координації між ОГТСУ, операторами суміжних газотранспортних систем, національними регуляторами та європейськими інституціями”, – зазначила в.о. генерального директора компанії Наталія Бойко.
У товаристві стверджують, що запровадження об’єднаних продуктів потужності сприятиме подальшій інтеграції українського ринку природного газу до внутрішнього ринку ЄС, підвищенню ефективності використання міждержавної інфраструктури, розвитку транскордонної торгівлі природним газом та зміцненню енергетичної безпеки регіону.
Прийом заявок на розподіл річної потужності на внутрішніх точках входу та виходу триває з 29 червня 2026 року та завершиться 13 липня 2026 року включно.
Як повідомлялося, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунпослуг (НКРЕКП) на засіданні 23 червня ухвалила рішення, спрямовані на подальшу інтеграцію газового ринку України до єдиного ринку природного газу ЄС.
“Зміни передбачають запровадження європейських правил розподілу потужності та тарифоутворення на міждержавних з’єднаннях газотранспортної системи”, – повідомив регулятор.
Зокрема, регулятор завершив нормативні кроки для запровадження спільних аукціонів з розподілу потужності міждержавних з’єднань.
“Такий механізм передбачає одночасний розподіл потужності газотранспортної системи України та суміжних країн, що відповідає європейській практиці функціонування ринку природного газу”, – пояснили в комісії.
Нові правила розподілу потужності міждержавних з’єднань запрацювали з липня 2026 року та застосовуватимуться до потужності, яка використовуватиметься з початку нового газового року – з 1 жовтня 2026 року.
Для участі в аукціонах замовники послуг транспортування мають укласти договори не лише з ОГТСУ, а й з операторами суміжних газотранспортних систем держав – членів ЄС та Республіки Молдова. Замовник, якому буде розподілено об’єднану потужність, матиме право передати іншому замовнику право подавати номінації та реномінації на таку потужність.
Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) в січні-червні 2026 року провело через систему “Прозорро.Продажі” 179 аукціонів з продажу права на промисловий вилов водних біоресурсів, за результатами яких виручено майже 44 млн грн, повідомила пресслужба відомства.
“Кошти від реалізації лотів спрямовуються на поповнення місцевих бюджетів, а фінансові надходження, отримані завдяки зростанню стартової ціни під час електронних торгів, будуть використані для зариблення водойм. Таким чином, прозора конкуренція не лише наповнює бюджети, а й гарантує фінансування заходів із відтворення водних біоресурсів”, – цитує пресслужба голову Держрибагентства Ігоря Клименка.
За інформацією відомства, із загальної суми понад 41,5 млн грн буде спрямовано до місцевих бюджетів, ще майже 2,5 млн грн, отриманих завдяки зростанню стартової ціни під час аукціонів, використають для відновлення іхтіофауни водойм.
Найбільше договорів укладено на право вилову у Кременчуцькому (50), Кам’янському (26) та Канівському (21) водосховищах, а також у пониззі Дністра й Дністровському лимані (16) та на Дунаї (15).
Загалом на 2026 рік сформовано 246 лотів на право промислового вилову водних біоресурсів.
АТ “Укрпошта” розраховує залучити більш ніж 22 млн грн від продажу списаного транспорту на модернізацію автопарку компанії.
“Кожен проданий іржавий УАЗ – це прямий внесок у нові магістральні машини, сучасну логістику, швидкість доставки, здатність компанії працювати навіть тоді, коли ворог намагається зруйнувати інфраструктуру”, – цитується у релізі генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянській.
За його словами, за час повномасштабного вторгнення “Укрпошта” втратила 426 автомобілів через обстріли та тимчасову окупацію територій.
Зазначається, що за два етапи відкритих аукціонів через систему “Прозорро.Продажі” поштовий оператор реалізував понад 1 тис. одиниць техніки. Зокрема, під час першого етапу було продано 716 автомобілів, що принесло компанії близько 9 млн грн.
“Під час другого – на торги виставили ще 316 авто. 42 аукціони вже пройшли, ще два перебувають на фінальній стадії, зокрема, по Донецькому та Запорізькому регіонах”, – йдеться у релізі.
В “Укрпошті” зауважили, що у торгах брали участь понад 600 учасників, що надало можливість збільшити фінальну вартість лотів майже вдвічі із 7,7 млн грн до прогнозованих 13,7 млн грн.
“Найдорожчим лотом другого етапу став київський лот із 23 радянських автомобілів, який продали за 916 тис. грн. Найдешевшим – Mazda 6 за 44 тис. грн”, – наголосили у компанії.
Окремо національний поштовий оператор зазначив, що завершив 100% автоматизацію сортувальних процесів та поповнив автопарк 160 новими вантажівками MAN та IVECO.
Загальний прибуток державної “Укрпошти” за січень-квітень становив 106,3 млн грн, прибуток EBITDA – 122,9 млн грн. Власний капітал компанії сягнув 2,3 млрд грн без додаткового бюджетного фінансування.
За січень-березень 2026 року компанія отримала чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн, або 0,5%, більше за аналогічний період 2025 року, тоді як її виручка зросла на 1,1% – до 13 млрд 118,42 млрд грн.
Єдиний майновий комплекс (ЄМК) “Гніздичівський державний спиртовий завод” (Львівська обл.), що не працює з 2010 року, продано на аукціоні за 3,7 млн грн (без ПДВ), повідомила система “Прозорро.Продажі” за піжсумками торгів 6 травня.
Переможцем торгів стало ТОВ “Традекс Агрі” (Здолбунів Рівненської обл.), чия пропозиція на 13,5% перевищила стартову ціну в 3,26 млн грн. Інший учасник аукціону – львівське ТОВ “АДР-Транс-Груп” – запропонував за актив 3,4 млн грн. Ціна лота з урахуванням ПДВ стаовила 4,44 млн грн.
Згідно з умовами продажу, покупець зобов’язаний протягом шести місяців погасити заборгованість підприємства, яка на кінець 2025 року становила 1,68 млн грн.
До складу об’єкта приватизації загальною площею 4005,5 кв. м входять адміністративна будівля, виробничі корпуси, підстанції, а також недобудований млин, пекарня та магазин із рівнем готовності 45%. Завод розташовано на ділянці понад 9 га в селищі Гніздичів (Стрийський р-н), проте земля не є предметом продажу і потребує окремого оформлення оренди. Станом на кінець 2025 року на підприємстві числився всього один працівник.
За даними YouControl, ТОВ “Традекс Агрі” зареєстровано у 2016 році, входить до Tradex Agri Group, бенефіціарами якої є Володимир Меткий та Роман Янчук. Група спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур, трейдингу та молочному тваринництві.
Організатором аукціону виступило регіональне відділення Фонду держмайна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.
Державне підприємство “Ліси України” в межах основних торгів на другий квартал 2026 року виставило на аукціони понад 1,5 млн куб. м лісопродукції, що на 250 тис. куб. м або 20% більше за звичні обсяги, повідомила пресслужба держпідприємства у Facebook.
Згідно з повідомленням, стартові ціни сформовані на рівні показників першого кварталу 2026 року (+8% до індексу споживчих цін) і є значно нижчими за реалізаційні. У більшості регіонів, за винятком Волині та Карпат, аукціони вже відбулися. Попередні результати свідчать про контрактування 100% як ділової деревини, так і дров промислового використання (ПВ).
Держпідприємство зауважило, що середня ціна дров’яної деревини порівняно зі стартовою зросла на 73%, до 2,52 тис. грн/куб. м, ділової — на 26%, до 6,5 тис. грн/куб. м. Загалом по всіх видах продукції середня ціна збільшилася на 31%, до 5,2 тис. грн/куб. м.
“Ділова деревина дорожчала щокварталу, починаючи з другої половини 2024 року. Нарешті тренд призупинився. Ціна сформувалася вище стартової, але нижче поточної. Фактично відбулося корегування цін на круглі лісоматеріали до рівня третього-четвертого кварталів 2025 року”, — розповіли в “Лісах України”.
Корекція цін вплинула на виконання контрактів першого кварталу: попри наявність заготовленої продукції, частина споживачів від неї відмовилася. У таких випадках “Ліси України” застосовують голландські аукціони з пониженням ціни. На них уже виставлено понад 100 тис. куб. м круглої сосни.
Загалом із початку року заготівля зросла на 29% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, проте обсяг реалізації збільшився лише на 3%.
“Ринок на зустрічах та нарадах заявляв про дефіцит ресурсу, незадіяні потужності, але фактично на збільшення пропозиції ділової деревини не відреагував. Як наслідок — профіцит ресурсу та відчутне зростання залишків на складах”, — наголошується у повідомленні.
Диспропорція стосується лише ділової деревини, тоді як споживачі промислових дров вибирають обсяги повністю (структура реалізації: 40% — кругла деревина, 60% — дрова).
Для зменшення залишків підприємство планує адаптувати заготівлю: пріоритетом стануть рубки формування та оздоровлення лісів із більшим виходом дров. Наразі середньодобовий обсяг заготівлі становить 45 тис. куб. м.
