Українці в 2025 році придбали 274,3 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 24% більше, ніж 2024 року, повідомляє Укравтопром у Телеграм-каналі.
“Понад 77% від всіх легковиків, що у минулому році поповнили вітчизняний автопарк, були вживані авто, ввезені з-за кордону”, – констатується у повідомленні.
Середній вік ввезених вживаних авто становив 8,4 року (2024 року – дев’ять років).
Найбільша частка в цьому сегменті авторинку належала бензиновим авто – 43%, тоді як 2024 року вона становила 47%. Далі йдуть: електромобілі – 31% (18%); дизельні – 18% (25%); гібриди 5% (5%) та авто з ГБО – 3% (5%).
Десятку найбільш популярних моделей очолює Volkswagen Golf – 12,812 тис. од., далі йдуть дві моделі електромобілів TESLA – Model Y (10,683 тис. од.) та Model 3 – 9,348 тис.од.
Також в перелік найбільш популярних увійшли Renault Megane – 8,379 тис. од.; Skoda Octavia – 7,754 тис. од.; Nissan Leaf – 7,559 тис. од.; VW Tiguan – 7,439 тис. од.; AUDI Q5 – 6,933 тис. од.; Nissan Rogue – 6310 тис. од. та KIA Niro – 5,799 тис. од.
Як повідомлялось, 2024 року український автопарк поповнили понад 222,1 тис. уживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону – на 4% більше, ніж 2023 року, і це перевищувало 75% ринку легкових авто.
Найбільш популярною моделлю, як і минулого року, був Volkswagen Golf – 12,164 тис. реєстрацій. В трійку лідерів також входили Renault Megane – 9,608 тис. та Skoda Octavia – 8,083 тис.
TESLA Model 3 позаминулого року займала 9-ту сходинку рейтингу з реєстрацією 4,639 тис. вживаних імпортованих авто, а Model Y не входила в десятку.
Як повідомлялось, приріст попиту на вживані легковики з-за кордону (як і на нові) зумовлений перш за все введенням з 1 січня 2026 року ПДВ на їхній імпорт.
Разом з тим, експерти ринку підкреслюють, що значна частина цих машин куплена “наперед”.
Пасажиропотік через український кордон у новорічний тиждень, з 27 грудня по 2 січня, впав приблизно на 28,5%, свідчать дані Держприкордонслужби, в яких відсутня інформація за 30 грудня.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд скоротилася до 232 тис. (для порівняння не враховані дані за 30 та 23 грудня) з 278 тис. тижнем раніше, тоді як падіння на в’їзд було ще суттєвішим – до 184 тис. з 304 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, цього тижня, також скоротилося до 77 тис. зі 109 тис. тижнем раніше, а потік машин із гуманітарними вантажами – до 268 з 373.
В той же час вже в цю суботу кількість перетинів на в’їзд зросла до 50 тис., на виїзд – до 53 тис., тож на кордон повернулися черги.
За даними Держприкордонслужби, станом на 15:00 неділі на кордоні із Польщею більше всього легкових авто очікували виїзду з України на ПП “Краківець” – 85. Черга на ПП “Грушів” складала 50 машин, ПП “Устилуг” – 45, ПП “Угринів” – 30 машин, ПП “Шегині” – 20. Окрім того на ПП “Шегині” накопичилося 12 автобусів, а на ПП “Краківець” – дев’ять.
Проходження кордону зі Словаччиною на ПП “Ужгород” та ПП “Малий Березний” очікували по 30 легкових машин, а в ПП “Ужгород” в черзі стояло ще три автобуси.
На кордоні з Угорщиною черги були меншими: на ПП “Тиса”, “Лужанка” та “Дзвінкове” накопичилося по 15 машин.
На кордоні з Румунією, за даними Держприкордонслужби, накопичення авто не було, тоді як на кордоні з Молдовою черга була лише в ПП “Мамалига” – 10 машин.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні приблизно відповідають минулорічним. Тоді за подібний тиждень (дані за 30 грудня для порівняння не враховані) з України виїхала 231 тис. людей, а в’їхало 196 тис, а потік машин склав 79 тис.
Торік в цей тиждень було зафіксовано падіння пасажиропотоку на 22,7%, а наступного тижня він зріс на 16,9%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 224 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ та підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалась в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а загалом у світі – у 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на вересень цього року, 3,694 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень.
Пасажиропотік через український кордон у передостанній, різдвяний тиждень 2025 року, з 20 по 26 грудня, підскочив ще на 21,9% – до 685 тис., що спричинило черги на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 329 тис. з 279 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд було ще суттєвішим – до 356 тис. з 283 тис.
В той же час число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, цього тижня, також скоротилося до 129 тис. зі 140 тис. тижнем раніше, а потік машин із гуманітарними вантажами – до 440 з 516.
Якщо перед Різдвом потік на в’їзд значно перевищував потік на виїзд, то із початком шкільних канікул та наближенням Нового року картина змінилася. Так, у цю суботу кількість перетинів на виїзд склала 53 тис. проти 36 тис. на в’їзд, але загалом потік суттєво скоротився порівняно із попередньою суботою, коли кордон перетнуло 62-63 тис. у кожному напрямку.
За даними Держприкордонслужби, станом на 9:00 неділі черги були відсутні на кордоні з Румунією та Молдовою, тоді як на кордонах з трьома іншими країнами вони залишалися, але вже не такі великі, як перед Різдвом та у минулі вихідні.
На кордоні із Польщею більше всього легкових авто очікували проїзду на ПП “Устилуг” – 70. Черга на ПП “Угринів” та “Краківець” складала по 30 машин, а на ПП “Рава-Руська” та “Грушів” – по 20 авто. В той же час на ПП “Краківець” накопичилося 25 автобусів, а на ПП “Шегині” – 13.
Проходження кордону зі Словаччиною на ПП “Ужгород” очікували 40 легкових машин, на ПП “Малий Березний” – 25.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга була на ПП “Тиса” – 15 машин, тоді як на ПП “Лужанка” та “Вилок” накопичилося по 10 машин.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні трохи більші за минулорічні. Тоді за подібні 7 днів з України виїхало 325 тис. людей, а в’їхало 332 тис, потік машин також був меншим – 117 тис.
Торік в цей тиждень було зафіксовано зростання пасажиропотоку на 12,5%, а в новорічний тиждень він впав на 22,7%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 176 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ та підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалась в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а загалом у світі – у 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на вересень цього року, 3,694 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень.
Пасажиропотік через український кордон у третій тиждень грудня, з 13 по 19 грудня, з наближенням Різдва підскочив на 26,3% – до 562 тис., а в ці вихідні зростання досягло 50%, що викликало черги на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 279 тис. з 226 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд було ще більш істотним – до 283 тис. з 219 тис.
Цієї суботи, 20 грудня, кількість перетинів кордону на виїзд і в’їзд також була близькою – 62 і 63 тис. порівняно з, відповідно, 41 тис. і 39 тис. минулої суботи.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску, цього тижня також підскочила до 140 тис. з 123 тис. тижнем раніше, а потік машин з гуманітарними вантажами залишився на рівні близько 520.
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі черги були відсутні на кордоні з Румунією і Польщею, тоді як на кордонах з трьома іншими країнами вони були у всіх пунктах пропуску.
На кордоні з Польщею найбільше легкових авто і автобусів очікували проїзду на ПП «Краковіц» – 150 і 20. Черга на ПП “Устилуг” становила 125 авто і 15 автобусів, на ПП «Рава-Руська» – 110 авто, ПП «Смильниця» – 85 авто і 6 автобусів, ПП «Шегині» – 80 авто і 19 автобусів, ПП “Грушев” – 80 авто і 9 автобусів, ПП «Нижанковичі» – 80 авто і 1 автобус, ПП «Угринів» – 75 авто і 9 автобусів, «Ягодин» – 30 автобусів (пропуск легкових авто тимчасово не здійснюється).
Проходження кордону зі Словаччиною в ПП “Ужгород” очікували 40 легкових машин і 2 автобуси, в ПП «Малий Березний» – 30 машин.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга була на ПП «Лужанка» і «Дзвінкове» – відповідно 50 і 45 авто. На ПП «Косино» і “Вилок” накопичилося по 30 машин, на ПП «Тиса» – 5.
Сумарні показники перетину кордону цього тижня трохи менші за торішні. Тоді за ті ж 7 днів з України виїхало 294 тис. осіб, а в’їхало 290 тис., хоча потік машин був меншим – 134 тис.
Минулого року цього тижня було зафіксовано стрибок пасажиропотоку на 28,1%, а наступного тижня він зріс ще на 12,5%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 203 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалася в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а в цілому в світі – в 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
АВТО, АВТОБУС, КОРДОН, ПОЛЬЩА, СЛОВАЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Учасники панелі «Connecting Economies: Cross-border Infrastructure and the Power of Partnership» на форумі з відбудови України в Бухаресті наголосили, що розвиток прикордонної інфраструктури та спільних проєктів є ключовою умовою для розкриття економічного потенціалу українсько-румунського співробітництва, насамперед у прикордонних регіонах Чернівецької та Закарпатської областей.
Дискусію модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Богдан Берняґе. У панелі взяли участь голова повітової ради Сучави (Румунія) Георґе Шолдан, заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлиюк та перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета.
За словами учасників, економічне партнерство Чернівецької області з Румунією має стратегічне значення: понад 20% зовнішньоторговельного обороту регіону припадає на Румунію. Значний потенціал для поглиблення співпраці існує в галузі деревообробки, де сировинна база Чернівеччини може поєднуватися з переробними потужностями румунської сторони. Окремо було відзначено можливості для розвитку спільних проєктів у сферах ІТ, туризму, сільського господарства та транспорту. «Наші регіони вже тісно пов’язані торгівлею, наступний крок – переходити від простого експорту сировини до спільних виробничих ланцюгів», – зазначив Павлиюк.
Щодо Закарпаття учасники наголосили, що відбудова регіону тісно пов’язана з його довгостроковим розвитком і поглибленням зв’язків із Румунією. Попри те, що область має найдовший відтинок спільного кордону з цією країною, прикордонна інфраструктура залишається недостатньо розвиненою, а низка пунктів пропуску працює нижче від потенційної пропускної спроможності. На думку Шекети, цільові інфраструктурні інвестиції – у дороги, залізничні підходи та модернізацію пунктів пропуску – є необхідною умовою для поліпшення сполучення між Закарпаттям і Румунією та повнішого використання можливостей транскордонної співпраці.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що розвиток спільних проєктів і модернізація прикордонної інфраструктури здатні посилити економічну інтеграцію прикордонних регіонів, а також створити додаткові можливості для бізнесу й зайнятості по обидва боки кордону.
Витрати українців за кордоном, які обліковуються за статтею “імпорт подорожей”, у 2025 році скоротяться приблизно на 10% порівняно з минулим роком і становитимуть близько $12 млрд, прогнозує перший заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук.
“У 2023 році витрати українців за кордоном досягли максимальних значень – близько $20 млрд. Після цього ми спостерігаємо їхнє поступове зниження: доволі різке у 2024 році, і цього року очікуємо ще близько мінус 10%”, – зазначив він у подкасті Центру економічної стратегії.
Ніколайчук уточнив, що карткові розрахунки українців за кордоном включаються до цієї статистики як складова імпорту послуг за напрямом “подорожі”. При цьому скорочення витрат відбувається попри те, що міграція українців триває.
“Ми оцінюємо, що виключно за рахунок міграції чисельність населення України у 2025 році зменшиться приблизно на 200 тисяч осіб. Але люди, які переїхали за кордон, поступово адаптуються, отримують більше доходів на місці й менше користуються ресурсами з України, у тому числі через карткові розрахунки”, – пояснив представник НБУ.
За даними Нацбанку, за дев’ять місяців 2025 року українці здійснили за кордоном операцій з картками українських банків на суму 262,0 млрд грн, що на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. З цієї суми 213,9 млрд грн припадали на розрахунки в торговельних терміналах, а 48,1 млрд грн – на отримання готівки.
Кількість операцій за кордоном зросла на 9,3% – до 275,6 млн транзакцій, з них 270,2 млн становили безготівкові розрахунки, тоді як операції з отримання готівки – 5,5 млн.
