На кордоні України та Румунії в четвер, 8 жовтня, запрацював новий пункт пропуску “Біла Церква – Сігету-Мармацієй”, повідомив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.
“Перший новий автомобільний перехід між нашими країнами на Закарпатті за майже 20 років”, – наголосив Калашник в повідомленні в телеграм-каналі.
Він підкреслив, що для регіону це третій автомобільний пункт пропуску з Румунією. Додатковий маршрут для людей і бізнесу, можливість перерозподілити транспортні потоки та зменшити навантаження на діючі переходи.
“Особливе значення він має для жителів Солотвинської громади, де розташована Біла Церква. Тут живе велика спільнота етнічних румунів, багато родин мають рідних по інший бік кордону. Новий перехід полегшить ці поїздки – до батьків, дітей, близьких. Саме такі щоденні потреби людей мають визначати, як ми розвиваємо інфраструктуру”, – вказав міністр.
Наразі пункт пропуску зможе оформлювати до 400 легкових автомобілів на добу. Для його запуску з українського боку збудували під’їзну дорогу та встановили модульну інфраструктуру для прикордонного і митного контролю. Румунські партнери побудували пункт пропуску та новий міст через Тису.
“Відкриваємо рух на тимчасовій інфраструктурі, щоб люди могли користуватися переходом уже зараз. Це перша черга проєкту. Далі плануємо будівництво повноцінного комплексу для пропуску вантажівок та автобусів. Після завершення робіт він додатково зможе оформлювати до 360 вантажних автомобілів і 50 автобусів щодоби”, – резюмував Калашник.
Національне антикорупційне управління Румунії (DNA) 5 жовтня провело масштабну операцію в рамках розслідування можливої корупції серед співробітників прикордонної поліції та митниці на румунсько-українському кордоні.
Як повідомляє «Голос Карпат», правоохоронці провели 96 обшуків одразу в шести румунських повітах — Сату-Маре, Біхор, Селаж, Марамуреш, Клуж і Муреш.
У центрі розслідування — співробітники прикордонної поліції та митної служби, які працювали, зокрема, у пункті пропуску Халмеу, що забезпечує автомобільне сполучення між Румунією та Україною. З українського боку йому відповідає пункт пропуску «Дяково» у Закарпатській області.
За даними DNA, розслідування стосується можливих корупційних злочинів, скоєних у 2025–2026 роках. Слідчі перевіряють інформацію про те, що окремі прикордонники та митники могли отримувати грошові кошти у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків.
Обшуки проводилися як у приватних будинках, так і в приміщеннях двох державних установ. До операції були залучені співробітники антикорупційного управління, поліції та жандармерії. Слідчі дії відбувалися, зокрема, безпосередньо на території пункту пропуску Халмеу та в підрозділі прикордонної поліції.
Румунські ЗМІ з посиланням на джерела, обізнані з ходом розслідування, повідомляли, що можлива корупційна схема могла бути пов’язана з отриманням грошей за відсутність належної перевірки транспортних засобів та вантажів, що перетинали кордон. Мова могла йти як про вантажні перевезення, так і про переміщення людей.
Водночас на момент оприлюднення офіційного повідомлення DNA ці деталі в повному обсязі не були підтверджені. Антикорупційне управління також не називало точну кількість підозрюваних і можливі суми неправомірної вигоди.
Особливе значення розслідування має для Закарпатської області, оскільки слідчі дії проводилися також у повіті Марамуреш, що безпосередньо межує з Україною.
Керівництво Територіальної інспекції прикордонної поліції Сігету-Мармацієві заявило про готовність співпрацювати зі слідством і наголосило, що в разі підтвердження порушень до співробітників будуть застосовані передбачені законодавством заходи.
Пункт пропуску Халмеу є одним із автомобільних переходів на румунсько-українському кордоні й використовується для руху пасажирського та вантажного транспорту між двома країнами.
Україна спільно з Румунією в рамках Карпатського економічного форуму (C8 Summit) підписали меморандум про взаєморозуміння, в основу якого покладено оновлену Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури між країнами, що враховує потреби в контексті забезпечення перевезень вантажів та пасажирів.
Згідно з повідомленням Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України, відповідний документ підписали міністр Микола Калашник та державний секретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонель Скріоштяну.
Передбачається, що в рамках меморандуму країни працюватимуть над модернізацією та розвитком автомобільних пунктів пропуску (ПП) і під’їзних доріг, посиленням залізничного сполучення, а також спрощенням процедур контролю на кордоні та розширенням можливостей для перевалки українських вантажів у румунських портах.
Серед іншого, планується збільшити пропускну здатність існуючих ПП та розвивати нові маршрути; зокрема, в оновленій Стратегії визначено 17 пунктів пропуску, з яких 10 є новими пропозиціями.
«Підписаний меморандум визначає конкретні напрямки цієї роботи. Нам важливо збільшити пропускну здатність кордону та створити для українського бізнесу стабільні й передбачувані маршрути до Європейського Союзу та румунських портів», — цитуються в прес-релізі слова міністра з питань відновлення, інфраструктури та транспорту України.
У відомстві наголосили, що наступним етапом стане перехід до реалізації відповідних проєктів, а також залучення фінансування для їх виконання.
Як повідомляє Еxperts.news, громадянам України, які планують виїзд за кордон або повернення до країни разом із домашніми тваринами, необхідно заздалегідь підготувати ветеринарні документи, перевірити наявність мікрочіпа та чинної вакцинації проти сказу, а в деяких випадках — також результат тесту на антитіла, повідомило Посольство України в Словацькій Республіці.
Як зазначають дипломати, некомерційним вважається переміщення тварини без мети продажу або передачі іншому власнику. Для таких поїздок основні вимоги включають ідентифікацію тварини за допомогою мікрочіпа, чинну вакцинацію проти сказу, міжнародний ветеринарний сертифікат та ветеринарний паспорт встановленого зразка. Зазвичай у рамках некомерційного переміщення можна перевозити не більше п’яти тварин.
Для поїздок з України до країн ЄС необхідно враховувати додаткові вимоги. З 22 квітня 2026 року в Євросоюзі діють оновлені правила некомерційного переміщення домашніх тварин із третіх країн. Для України базові вимоги суттєво не змінилися: собака, кішка або тхір повинні бути чіповані, мати чинну вакцинацію проти сказу, а також, як правило, результат тесту на достатній рівень антитіл до вірусу сказу.
Важливий нюанс полягає в послідовності процедур. Мікрочіп має бути встановлений до вакцинації проти сказу або в день вакцинації. Під час первинної вакцинації тварина має бути не молодшою за 12 тижнів, а дійсною для поїздки така вакцинація зазвичай стає не раніше ніж через 21 день.
Для українських тварин при в’їзді до ЄС потрібен тест на титр антитіл до сказу. Держпродспоживслужба рекомендує брати кров для аналізу не раніше ніж через 30 днів після вакцинації та враховувати обов’язковий період очікування не менше 90 днів до оформлення відповідних документів для поїздки. Сам аналіз має проводитися в лабораторії, визнаній ЄС.
Якщо тест уже дав позитивний результат, повторювати його під час кожної поїздки не потрібно за умови, що тварину своєчасно ревакцинують до закінчення терміну дії попередньої вакцинації.
Перед перетином кордону необхідно оформити міжнародний ветеринарний сертифікат. Для в’їзду з третьої країни до ЄС він діє протягом 10 днів з моменту видачі до проходження документального та ідентифікаційного контролю в офіційному пункті в’їзду. Після проходження контролю сертифікат може використовуватися для подальших поїздок у межах ЄС до шести місяців або до закінчення терміну дії вакцинації проти сказу — залежно від того, що настане раніше.
При цьому перетинати зовнішній кордон ЄС із твариною необхідно через визначені державою Travellers’ Points of Entry, де уповноважені служби можуть перевірити документи та ідентифікацію тварини. Перед поїздкою через Словаччину, Польщу, Угорщину або Румунію варто заздалегідь перевірити, чи належить обраний пункт пропуску до дозволених для в’їзду з домашніми тваринами.
З 2026 року з’явився ще один важливий нюанс. Якщо тварину супроводжує не сам власник, а уповноважена ним особа, поїздка може вважатися некомерційною лише за умови, що власник перетинає кордон максимум за п’ять днів до або після тварини. До документів має додаватися письмова декларація. В іншому разі до перевезення можуть застосовуватися більш суворі правила комерційного переміщення тварин.
Україна також змінила форму ветеринарного паспорта. З 1 березня 2026 року діє новий зразок, затверджений наказом Мінагрополітики №1366 від 28 лютого 2025 року. При цьому раніше видані ветеринарні паспорти залишаються дійсними, змінювати їх спеціально не потрібно.
Ветеринарний паспорт оформляється державним або уповноваженим ветеринарним лікарем після огляду тварини та внесення інформації про її ідентифікацію, вакцинацію та інші необхідні профілактичні заходи. Поки що такий документ в Україні видається в паперовій формі.
Окремі вимоги можуть відрізнятися залежно від країни призначення. Наприклад, для ввезення собак до Фінляндії, Ірландії, Мальти, Північної Ірландії та Норвегії потрібна додаткова обробка проти стрічкового черв’яка Echinococcus multilocularis, проведена ветеринаром у встановлений термін перед в’їздом.
Під час повернення тварини в Україну також проводиться ветеринарний контроль. До ввезення допускаються клінічно здорові тварини, які супроводжуються власником або уповноваженою особою та відповідають встановленим вимогам. Для собак, котів і тхорів передбачені вимоги щодо ідентифікації, вакцинації та ветеринарних документів. Для тварин віком до 16 тижнів діють окремі правила.
Якщо перевозиться більше п’яти собак, котів або тхорів, така поїздка може залишатися некомерційною лише в окремих випадках — наприклад, для участі у виставках, змаганнях або тренуваннях. Тварини при цьому мають бути старшими за шість місяців, а власник зобов’язаний підтвердити їхню реєстрацію на відповідний захід.
Держпродспоживслужба рекомендує розпочинати підготовку до подорожі з твариною за кілька місяців, особливо якщо ще не зроблено щеплення проти сказу та лабораторний тест на антитіла. Правила необхідно перевіряти саме для країни першого в’їзду та кінцевого призначення, оскільки вони можуть відрізнятися залежно від маршруту, виду та віку тварини.
Джерело: Посольство України в Словацькій Республіці, Держпродспоживслужба України, Європейська комісія.
Пасажиропотік через український західний кордон з настанням нового навчального року у тиждень з 29 серпня по 4 вересня впав на 9,3% – до 685,0 тис., свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою стежить агентство “Інтерфакс-Україна”.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня зменшилася до 344 тис. з 364 тис. тижнем раніше, а на в’їзд впала до 341 тис. з 391 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, також скоротилося до 137 тис. зі 145 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами – до 416 з 433.
Найбільший потік на виїзд був зафіксований у суботу (56 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (68 тис.), тоді як найменший на виїзд – у вівторок (42 тис.), на в’їзд – у вівторок-четвер (по 39 тис.).
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) “Устилуг” – 50. Менші черги були в ПП “Угринів” – 20 машин та ПП “Краківець” – 10, де також накопичилося 4 автобуси.
На кордоні зі Словаччиною на ПП “Малий Березний” черга становила 20 авто, у ПП “Ужгород” – 30.
Найбільше легкових машин очікували на виїзд на кордоні з Угорщиною: в ПП “Лужанка” – 40, ПП “Тиса” – 25, “Косино” – 20, ПП “Дзвінкове” та “Вілок” – по 10.
На кордоні із Румунією 15 авто накопичилося у ПП “Порубне”, тоді як на кордоні із Молдовою черги були відсутні.
Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень впав на 10%, але був трохи більшим – 692 тис., втім потік на виїзд суттєво перевищував потік на в’їзд – на 32 тис. порівняно із 3 тис. цього року.
Торік наступного тижня пасажиропотік впав ще на 12,4%, а потім два тижні тримався на рівні біля 600 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 44 тис., з яких 31 тис. з початку літа.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,3 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі – 5,687 млн порівняно із відповідно 5,213 млн та 5,687 млн на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
Пасажиропотік через український західний кордон з наближенням нового учбового року у останній повний тиждень літа з 22 по 28 серпня скоротився на 4,6% від рекордного рівня минулого тижня – до 755,0 тис., свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з даними Держприкордонслужби, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня впала до 364 тис. з 391 тис. тижнем раніше, на в’їзд – до 391 тис. з 400 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, залишилося на рівні 145 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами скоротилося до 433 з 466.
Найбільший потік на виїзд був зафіксований у суботу (60 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (62 тис.), тоді як найменший на виїзд – у понеділок (46 тис.), на в’їзд – у четвер (50 тис.).
За даними Держприкордонслужби, станом на 18:00 суботи більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) “Краківець” – 80 та “Устилуг” – 65. Менші черги були в ПП “Шегині” – 45 машин, ПП “Грушів” – 30, ПП “Нижанковичі” – 20 та ПП “Угринів” – 10.
Окрім того в ПП “Краківець” накопичилося 12 автобусів, а в ПП “Шегині” стояли в черзі ще й 170 пішоходів, що трапляється дуже рідко.
На кордоні зі Словаччиною на ПП “Малий Березний” черга становила 20 авто, на ПП “Ужгород” – 15 та 2 автобуси.
На кордоні з Угорщиною по 20 легкових машин чекали на проходження кордону на ПП “Тиса” та “Вилок”, тоді як на ПП “Лужанка” – 15, ПП “Косино” – 10.
На кордоні із Румунією 40 авто накопичилося на ПП “Дяківці” та ще 6 – на ПП “Красноїльськ”, а на кордоні із Молдовою черга у 25 машин була на ПП “Мамалига”.
Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень ще був на тодішньому піковому рівні – 769 тис., втім потік на в’їзд так само суттєво перевищував потік на виїзд – на 33 тис. порівняно із 27 тис. цього року.
Торік наступного тижня пасажиропотік впав відразу на 10%, а за тиждень – ще на 12,4%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 44 тис., з яких 31 тис. з початку літа.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,3 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі – 5,687 млн порівняно із відповідно 5,213 млн та 5,687 млн на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
ДЕРЖПРИКОРДОНСЛУЖБА, КОРДОН, Міграція, ПАСАЖИРОПОТІК, УКРАЇНА
