Витрати українців за кордоном, які обліковуються за статтею “імпорт подорожей”, у 2025 році скоротяться приблизно на 10% порівняно з минулим роком і становитимуть близько $12 млрд, прогнозує перший заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук.
“У 2023 році витрати українців за кордоном досягли максимальних значень – близько $20 млрд. Після цього ми спостерігаємо їхнє поступове зниження: доволі різке у 2024 році, і цього року очікуємо ще близько мінус 10%”, – зазначив він у подкасті Центру економічної стратегії.
Ніколайчук уточнив, що карткові розрахунки українців за кордоном включаються до цієї статистики як складова імпорту послуг за напрямом “подорожі”. При цьому скорочення витрат відбувається попри те, що міграція українців триває.
“Ми оцінюємо, що виключно за рахунок міграції чисельність населення України у 2025 році зменшиться приблизно на 200 тисяч осіб. Але люди, які переїхали за кордон, поступово адаптуються, отримують більше доходів на місці й менше користуються ресурсами з України, у тому числі через карткові розрахунки”, – пояснив представник НБУ.
За даними Нацбанку, за дев’ять місяців 2025 року українці здійснили за кордоном операцій з картками українських банків на суму 262,0 млрд грн, що на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. З цієї суми 213,9 млрд грн припадали на розрахунки в торговельних терміналах, а 48,1 млрд грн – на отримання готівки.
Кількість операцій за кордоном зросла на 9,3% – до 275,6 млн транзакцій, з них 270,2 млн становили безготівкові розрахунки, тоді як операції з отримання готівки – 5,5 млн.
Пасажиропотік через український кордон у шостий тиждень осені, з 4 по 10 жовтня, скоротився на 8,2% – до 515 тис., свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість прибулих в Україну за тиждень зменшилася з 278 тис. до 253 тис., тоді як кількість тих, хто виїхав, – з 283 тис. до 262 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, також скоротилося до 129 тис. зі 137 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами збільшився з 481 до 501.
У цю суботу станом на 9:00 на кордоні з Польщею, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга у 45 легкових авто була у ПП “Шегині”, ще 35 машин очікували проходження кордону у ПП “Краківець”, 25 – у ПП “Устилуг”, а 10 – у ПП “Грушів”.
На кордоні з Угорщиною невеликі черги по 10 машин були на переходах “Тиса”, “Вилок” та “Лужанка”, а ще 5 авто чекали у ПП “Косино”, тоді як на кордоні зі Словаччиною черга була тільки у ПП “Ужгород” – 11 машин.
Нарешті на кордоні з Румунією 15 машин накопичилося у ПП “Порубне”, тоді як всіх інших пунктах черги були відсутні, як і на кордоні з Молдовою.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні вперше за довгий час були меншими за минулорічні (на 1,3%), бо минулого року в аналогічний тиждень паломники виїжджали після святкування “Рош га-Шана”. Тому число тих, хто виїхав з країни, було суттєво більшим за число тих, хто в’їхав – відповідно 272 проти 250. Але потік машин тоді був меншим – 124 тис.
Торік приблизно на такому рівні пасажиропотік тримався до невеликого сплеску в осінні шкільні канікули, після чого ще знизився десь на 20% до різдвяних та новорічних свят.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 189 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 3 жовтня 2025 року оцінювалась в 5,192 млн (на 2 вересня – 5,138 млн), а загалом у світі – у 5,753 млн (5,696 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,757 млн на квітень.
На кордоні між Афганістаном і Пакистаном відбулися інтенсивні бойові сутички між силами Афганістану і пакистанськими військами, що стало однією з найсерйозніших ескалацій за останні роки.
За повідомленнями афганської сторони, в ході нічних операцій було вбито 58 пакистанських солдатів, а також захоплено 25 прикордонних постів. Пакистанська влада підтверджує загибель 23 своїх військовослужбовців і заявляє про значні втрати з афганської сторони, що перевищують 200 осіб.
Причиною конфлікту Пакистан називає повітряні удари по своїх цілях в Кабулі і східних районах Афганістану, включаючи нанесення ударів по передбачуваних позиціях Tehreek-i-Taliban Pakistan (TTP). Афганська сторона стверджує, що у відповідь на багаторазові порушення свого повітряного простору Пакистаном запустила операцію із захоплення прикордонних позицій.
Внаслідок загострення боїв влада Пакистану закрила ключові прикордонні переходи — Torkham і Chaman, а також низку менших прикордонних переходів.
Імпорт товарів з України в січні-вересні 2025 року в грошовому еквіваленті склав $60,1 млрд, що на 17,4% вище показника за аналогічний період 2024 року, експорт зменшився на 3,1% – до $29,5 млрд, повідомляє Державна митна служба (ДМС).
“При цьому оподаткований імпорт склав $45,9 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту в січні-вересні 2025 року становило $0,52/кг”, – зазначається в иелеграм-каналі відомства в середу.
Традиційно найбільше імпортували товари до України Китай – на $13,3 млрд, Польща – $5,7 млрд, Німеччина – $4,8 млрд.
Найбільше українські товари експортувалися до Польщі – на $3,7 млрд, Туреччини – $2,1 млрд, Німеччини – на $1,8 млрд.
У загальному обсязі ввезених в країну у січні-вересні 2025 року товарів 69% серед категорій склали машини, устаткування та транспорт – $23,8 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 148,3 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $9,4 млрд (до бюджету сплачено 72,9 млрд грн, або 14% надходжень), паливно-енергетичні – $7,6 млрд (сплачено 146,6 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів).
За даними ДМС, до трійки найбільш експортованих українських товарів увійшли продовольчі – $16,2 млрд, метали та вироби з них – $3,4 млрд, а також машини, устаткування і транспорт – $2,8 млрдд
“За 9 міс.-2025 при митному оформленні експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 641,9 млн грн”, – резюмували в службі.
Пасажиропотік через український кордон у п’ятий тиждень осені, з 27 вересня по 3 жовтня, скоротився на 5,2% – до 561 тис., свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість прибулих в Україну за тиждень зменшилася з 286 тис. до 278 тис., тоді як зменшення потоку на виїзд було суттєвішим – з 306 тис. до 283 тис., що пояснюється завершенням минулого тижня святкування єврейського Нового року “Рош га-Шана” та виїздом паломників з України.
В той же час число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, збільшилося до 137 тис. зі 133 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами залишився приблизно таким самим – 481.
У цю неділю станом на 18:00 на кордоні з Польщею, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга у 50 легкових авто була у ПП “Устилуг”, ще 15 машин очікували проходження кордону у ПП “Угринів”, а у ПП “Шегині” накопичилося 10 авто.
На кордоні з Угорщиною черги по 20 машин були на переходах “Тиса” та “Лужанка”, ще 15 авто чекали у ПП “Вилок”, тоді як на кордоні зі Словаччиною черги у ПП “Ужгород” та “Малий Березний” складали по 15 авто.
На кордоні з Румунією черга у 20 машин була тільки в ПП “Порубне”, тоді як на кордоні з Молдовою 15 авто чекали у ПП “Мамалига”.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні цього року всього на 3,7% вище минулорічних, бо тоді паломники приїжджали на святкування “Рош га-Шана” переважно в цей тиждень. Тому число тих, хто виїхав з країни, було меншим за число тих, хто в’їхав – відповідно 256 проти 285. Потік машин також був меншим – 128 тис.
Торік приблизно на такому рівні пасажиропотік тримався до невеликого сплеску в осінні шкільні канікули, після чого ще знизився десь на 20% до різдвяних та новорічних свят.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 180 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 3 жовтня 2025 року оцінювалась в 5,192 млн (на 2 вересня – 5,138 млн), а загалом у світі – у 5,753 млн (5,696 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,757 млн на квітень.
Кабінет міністрів України оновив порядок перетину державного кордону: чоловіки віком від 18 до 22 років зможуть безперешкодно перетинати кордон під час воєнного стану, повідомила прем’єр-міністр країни Юлія Свириденко.
«Йдеться про всіх громадян відповідного віку», – написала вона в телеграм-каналі.
Це рішення, за словами глави уряду, стосується також громадян, які з різних причин опинилися за кордоном. Ми хочемо, щоб українці максимально зберігали зв’язки з Україною. Зміни запрацюють на наступний день після офіційного опублікування постанови.
