Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) призначив новим керуючим директором в Україні та Молдові з 1 травня 2024 року Арвіда Тюркнера, який з листопада 2017 року обіймає аналогічну посаду в Туреччині, ідеться в прес-релізі банку в середу.
«Україна є пріоритетним напрямком інвестицій ЄБРР: за воєнних часів туди було спрямовано EUR4,1 млрд. Тюркнер замінить Маттео Патроне, який після п’яти років роботи (в Україні) обійматиме посаду віцепрезидента ЄБРР із банківського сектору», – зазначено в релізі.
ЄБРР зазначає, що майбутні інвестиції в Україну у воєнний час і в реконструкцію будуть підкріплені збільшенням оплаченого капіталу на EUR4 млрд, схваленого акціонерами наприкінці минулого року.
«Видатне виконання Арвідом Тюркнером своєї попередньої посади в Туреччині дає нам велику впевненість у тому, що цей життєво важливий портфель перебуває в надійних руках», – наводяться в повідомленні слова першого віцепрезидента ЄБРР Юргена Рігтерінка.
Зазначається, що Тюркнер курируватиме розробку програми ЄБРР для України, зосередженої на п’яти інвестиційних темах воєнного часу: підтримці енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки, торгівлі та приватного сектору, а також політичний діалог, що допомагає Україні та Молдові просуватися до членства в ЄС.
Повідомляється, що громадянин Німеччини Тюркнер прийшов у ЄБРР у січні 2009 року з німецького банку розвитку DEG як старший банкір групи фінансових установ у Москві. У жовтні 2013 року його підвищили до посади директора з регіонального розвитку та заступника керівника московського офісу, а у квітні 2015 року він очолив офіс.
Після переїзду до Лондона на початку 2017 року на посаду директора з корпоративного боргу, у листопаді 2017 року Тюркнера було призначено на нинішню посаду керуючого директора в Туреччині, де він успішно керував антикризовим реагуванням банку на девальвацію ліри у 2018 році. Під його керівництвом і незважаючи на повторювану макроекономічну нестабільність, бізнес банку в Туреччині продовжував значно зростати: наразі портфель оцінюють у EUR7,5 млрд, водночас у портфелі нараховують 246 активних проєктів і операційні активи на суму EUR5,8 млрд. Лише 2023 року банк підписав 48 проєктів на суму EUR2,48 млрд.
Міністр інфраструктури і транспорту Греції Христос Стайкурас виступив з ініціативою запуску залізничного сполучення між Грецією, Болгарією, Молдовою і Румунією для зв’язку з Україною, повідомляє Noi.md.
Згідно з повідомленням, грецький міністр під час саміту у Варні (Болгарія) 9 жовтня запропонував запустити поїзд для диверсифікації торговельних зв’язків між портами Середземномор’я та Україною.
Грецький уряд пропонує, щоб поїзди прямували до грецьких портів Александруполіс і Салоніки з портів Русе в Болгарії та Констанца в Румунії, а потім можна налагодити сполучення з Молдовою та Україною. Цей проєкт може стати альтернативним варіантом у торговельних відносинах між державами, зміцнюючи транспортні зв’язки та міжнародні вантажні перевезення, впевнені в Греції.
Міністр транспорту Греції надіслав відповідний лист про наміри європейському комісару з транспорту Адіні Валеан, міністру фінансів Болгарії Ассену Васілєву, міністру транспорту та комунікацій Болгарії Георгію Гвоздейкову і міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну.
Як повідомлялося, Європейський Союз вивчає альтернативні маршрути для українського зерна через Італію та Грецію.
Молдова в січні-березні 2023 року наростила в 6,5 раза експорт в Україну алкогольної продукції – до $9,40 млн порівняно з аналогічним періодом минулого року ($1,44 млн), повідомив Національний банк Молдови (НБМ).
“Із часткою 17,6% від загального обсягу експорту Україна стала основним ринком збуту молдавського алкоголю, посунувши на друге і третє місця Білорусь і Румунію з частками 17,1% і 14,5% відповідно”, – процитувало інформацію НБМ молдавське видання mold-street.com.
При цьому Україна опинилася на першому місці серед імпортерів алкоголю Молдови, Росія – на восьмому.
Загалом у першому кварталі поточного року Молдова збільшила експорт алкоголю та етилового спирту на 26,8%, що в грошовому еквіваленті склало $53,47 млн.
Київський аналітичний “Клуб Експертів”, з метою просування українського вина, розпочав серію семінарів-дегустацій. Детальніше про це можна дізнатися за посиланням
Молдова надасть Україні допомогу на суму 4,2 млн леїв (близько 220 тис. євро) для ліквідації екологічних і гуманітарних наслідків підриву дамби Каховської ГЕС. Відповідне розпорядження Національної комісії з надзвичайних ситуацій оприлюднено на сайті уряду Молдови.
До пакета допомоги увійдуть водонасосні станції, надувні човни, продукти харчування та обладнання, необхідні для полегшення наслідків повені.
Зазначається, що обладнання буде надано з резервів Генерального інспекторату надзвичайних ситуацій та Агентства матеріальних резервів.
Комісія з надзвичайних ситуацій Молдови заборонила майнінг криптовалют у країні, а також імпорт обладнання для нього.
Згідно з ухваленим рішенням комісії з НС, це один із заходів, вжитих у зв’язку з енергетичною кризою.
Серед інших заходів – вимога до власників приміщень використовувати опалювальні прилади так, щоб температура у приміщенні у робочий час не перевищувала 19 градусів, а у позаробочий – 15 градусів. Також власники приміщень повинні будуть відмовитися від рекламного, декоративного та архітектурного підсвічування, а також відключити фонтани.
Крім того, має бути припинена робота ескалаторів у приміщеннях у період з 7 до 11 ранку та з 18 до 23 години.
Наприкінці жовтня Молдова зіткнулася з енергетичною кризою після того, як Україна перестала експортувати 30% необхідної країні електроенергії, а Молдавська ДРЕС не може поставити законтрактовані 70% через скорочення постачання газу до Молдови з боку “Газпрому”. Поки що екстрено у період дефіциту Молдова закуповує електроенергію у Румунії.
