Чинна президентка Болгарії Іліяна Йотова перемогла у другому турі президентських виборів 1 листопада 2026 року, отримавши 57,57% голосів. Її перемога зміцнює позиції прем’єр-міністра Румена Радева, політична сила якого має абсолютну більшість у парламенті, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними Центральної виборчої комісії Болгарії, після опрацювання 100% протоколів Йотова та кандидат у віцепрезиденти Кирил Вилчев отримали 1 093 852 голоси, або 57,57%. Їхні суперники Андрей Гюров і Георгій Кандев заручилися підтримкою 750 251 виборця, або 39,48%. Ще 56 080 громадян, або 2,95%, обрали варіант «Не підтримую нікого».
У першому турі 25 жовтня Йотова набрала 34,76%, а Гюров — 31,95%. Третє місце посів лідер націоналістичної партії «Відродження» Костадін Костадінов із приблизно 12,55% голосів. У другому турі Йотова збільшила перевагу над суперником до понад 18 відсоткових пунктів.
Особливістю виборів стала низька явка. У першому турі проголосували близько 23% виборців, у другому — приблизно 29%. Таким чином, переможниця отримала підтримку більшості учасників голосування, але значно меншої частини всього електорату.
Іліяна Йотова стала першою жінкою, обраною президентом Болгарії на всенародному голосуванні. З 2017 року вона обіймала посаду віцепрезидентки при Румені Радеві, а в січні 2026 року очолила державу після його дострокової відставки. Під час кампанії Йотова виступала за збереження європейського курсу країни, дипломатичний діалог із Росією та переговори щодо припинення війни в Україні.
Її суперник Андрей Гюров представляв більш виражений євроатлантичний напрям і виступав за зміцнення співробітництва з ЄС і НАТО, підтримку України та протидію російському впливу.
Політичне значення перемоги Йотової пов’язане з результатами парламентських виборів 19 квітня 2026 року. Партія Румена Радева «Прогресивна Болгарія» отримала 131 із 240 депутатських мандатів, а 8 травня Радев очолив уряд. Відтепер президентський інститут і парламентська більшість політично близькі, що може спростити ухвалення державних рішень.
«За явки менш ніж 30% перемога з результатом понад 57% демонструє успішну мобілізацію прихильників, однак не означає автоматичної підтримки політичного курсу більшістю всього електорату», — зазначив соціолог, директор компанії Active Group та експерт Experts Club Олександр Позній.
За його словами, нова конфігурація влади створює сприятливі умови для реалізації урядової програми, але водночас підвищує вимоги до прозорості рішень, парламентського контролю та незалежності державних інститутів.
Для України результати виборів важливі насамперед у контексті подальшої політики Софії щодо санкцій проти Росії, оборонного співробітництва, енергетичної безпеки та Чорноморського регіону. При цьому Болгарія залишається членом ЄС і НАТО, а ключові зовнішньополітичні та економічні рішення ухвалює уряд за участю парламенту.
Ринок нерухомості Болгарії продовжив різке охолодження: у третьому кварталі 2026 року в країні було зареєстровано 45 312 угод, що стало найнижчим показником щонайменше з 2005 року, з якого доступні порівнянні дані Агентства з реєстрації Болгарії.
Порівняно з липнем–вереснем 2025 року, коли було зареєстровано 58 184 угоди, обсяг ринку скоротився на 22,1%. Вперше з 2010 року кількість угод у третьому кварталі опустилася нижче 50 тис.
Зниження охопило майже всю країну. Зростання кількості угод зафіксовано лише в шести з 113 міст, включених до статистики. Серед них — Благоєвград, де продажі зросли на 19,8 %, та Гоце-Делчев із зростанням на 11,2 %.
У Софії в третьому кварталі було зареєстровано 7 282 угоди, що на 21,2% менше, ніж роком раніше. У Бургаській області показник знизився на 14,3% — до 2 047 угод. Обидва ринки фактично повернулися до рівнів 2023 року.
У Пловдівській області кількість угод скоротилася на 23,9% — до 3 356, що стало мінімальним рівнем з 2013 року. У Варні падіння склало 26,3%, а кількість угод вперше з 2015 року опустилася нижче 3 тис.
Ще сильніше зниження зафіксовано на низці курортних та регіональних ринків. У Несебрі, де враховуються також угоди в Сонячному Березі, їхня кількість скоротилася на 37%. У Разлозі, до якого входить ринок Банско, падіння склало 30,4%, у Смоляні — 30,7%, у Чепеларі — майже 40%.
За січень-вересень 2026 року в Болгарії було зареєстровано 129 431 угоду, що майже на 19% менше, ніж роком раніше. Для порівняння: за аналогічний період 2025 року було укладено 159 338 угод, у 2024 році — 152 316, а у 2023 році — 153 109.
При цьому падіння кількості угод поки що не супроводжується зниженням цін. За даними Національного статистичного інституту Болгарії, у другому кварталі 2026 року ціни на житло зросли на 15,5% у річному вимірі та на 4,5% порівняно з першим кварталом. Болгарія посіла друге місце в ЄС за темпами річного зростання цін на житло.
Таким чином, на ринку складається незвичайна ситуація: кількість угод різко скорочується, але ціни продовжують зростати. Це може свідчити про зменшення пропозиції якісних об’єктів, високу частку покупців із власними коштами, а також інерцію цін після значного зростання останніх років.
Офіційне першоджерело: Агентство з реєстрації Болгарії — статистика Майнового реєстру.
19 квітня в Болгарії відбуваються дострокові парламентські вибори — вже восьмі з 2021 року. Голосування відбувається на тлі тривалої політичної нестабільності, падіння довіри до інститутів, протестів кінця 2025 року та нового сплеску боротьби навколо теми корупції. За оцінкою ОБСЄ/БДІПЛ, вибори відбуваються в умовах триваючої фрагментації політичного поля та високої поляризації.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club зазначає, що нинішня кампанія особливо важлива для регіону, тому що Болгарія залишається членом ЄС і НАТО, контролює частину західного узбережжя Чорного моря і після вступу до єврозони з 1 січня 2026 року стала ще глибше вбудованою в європейську архітектуру. При цьому саме Софія зараз виглядає однією з найбільш політично вразливих країн Південно-Східної Європи.
Головна інтрига кампанії — чи зможе колишній президент Румен Радев перетворити свою особисту популярність на стійку парламентську більшість. За даними AP, його нова коаліція Progressive Bulgaria підходить до виборів у статусі фаворита і в більшості опитувань отримує понад 30% голосів, випереджаючи найближчого суперника майже на 10 процентних пунктів. У свіжому дослідженні Gallup International Balkan, опублікованому 18 квітня, серед визначених виборців Progressive Bulgaria отримує 30,7%, GERB-UDF — 20,4%, а проєвропейська коаліція Continue the Change — Democratic Bulgaria — 10,4%. Далі йдуть MRF – New Beginning з 10,2% і Vazrazhdane з 6,6%; BSP-United Left знаходиться на межі з 3,9%.
Отже, основні гравці на цих виборах виглядають так. По-перше, це «Прогресивна Болгарія» Румена Радева — нова лівоцентристська коаліція, яка будує свою кампанію на обіцянці зламати «олігархічну модель» і перезапустити управління країною. По-друге, GERB-UDF Бойко Борисова — традиційно сильна правоцентристська сила, яка тривалий час домінувала в болгарській політиці. По-третє, Continue the Change — Democratic Bulgaria, центристський і проєвропейський блок, що робить акцент на антикорупційній програмі. До парламенту також з високою ймовірністю проходять MRF — New Beginning, пов’язана з турецькою меншиною, та націоналістична Vazrazhdane, яку низка європейських джерел характеризує як євроскептичну і проросійську силу.
Попередні результати станом на 12-00, за даними болгарського видання “Дневник” підтверджують лідерство партії Радєва.
Причиною нинішнього голосування став розпад попередньої владної структури. За даними ОБСЄ/БДІПЛ, після виборів у жовтні 2024 року було сформовано уряд меншості на чолі з Росеном Желязковим. Потім рішення Конституційного суду в березні 2025 року змінило розподіл мандатів, коаліція втратила запас міцності, а в грудні 2025 року кабінет пішов у відставку на тлі протестів і звинувачень у корупції. Після безуспішних спроб сформувати новий уряд президентський мандатний цикл завершився провалом, і країна пішла на нові вибори.
Навіть якщо Радев прийде першим, це не означає автоматичної появи стабільного уряду. Адже він уже виключав союз із GERB Борисова та з ДПС, а найбільш логічним потенційним партнером із внутрішнього антикорупційного порядку денного могла б стати коаліція «Continue the Change — Democratic Bulgaria». Але саме тут виникає головний бар’єр: зовнішня політика. Радев засуджує війну, але виступав проти військової допомоги Україні та за відновлення діалогу з Москвою, тоді як проєвропейський блок дотримується значно жорсткішої лінії.
Для регіону це робить болгарські вибори набагато важливішими, ніж звичайна внутрішньополітична кампанія. У разі переконливої перемоги Радева Софія, звісно, не вийде з ЄС і НАТО, але може стати обережнішою і менш передбачуваною в питаннях допомоги Україні, санкційної політики та загальної лінії щодо Росії. Саме тому західні ЗМІ та аналітики розглядають Болгарію як одну з потенційних точок тиску на європейську єдність після змін у політичному ландшафті сусідніх країн.
Окремий фактор ризику — інформаційне середовище. Euronews із посиланням на Центр вивчення демократії пише, що Болгарія залишається однією з найбільш вразливих країн ЄС для зловмисних інформаційних маніпуляцій, а влада навіть залучала механізми ЄС для протидії можливому втручанню та дезінформації перед голосуванням. На цьому тлі особлива увага прикута до націоналістичної партії Vazrazhdane, яка вже фігурувала в суперечках навколо антизахідних і антиєврозонових наративів.
Для Балкан та Чорноморського регіону можливі три основні сценарії. Перший — перемога Радева з подальшим складним, але дієвим коаліційним угодою. У цьому випадку Болгарія може стати більш автономним і менш ідеологічно проєвропейським гравцем, що посилить невизначеність для України та ускладнить координацію всередині ЄС з питань безпеки. Другий — перемога без можливості сформувати уряд. Тоді Болгарія ризикує знову увійти в цикл недовговічних формул влади та тимчасових урядів, що послабить її роль у регіональних проєктах та в чорноморській політиці. Третій — слабший результат фаворита і спроба традиційних проєвропейських сил сформувати альтернативну коаліцію. Такий варіант виглядав би найбільш комфортним для Брюсселя, але поки що не вважається базовим сценарієм.
Громадяни України та Росії увійшли до десятки найбільших іноземних покупців житла в Болгарії в 2024–2025 роках, свідчить дослідження аналітичного центру Experts Club і дані Болгарської асоціації нерухомості.
Згідно з дослідженням, топ-10 країн, громадяни яких найактивніше купують нерухомість у Болгарії, виглядає так: Велика Британія, Німеччина, Греція, Ізраїль, Румунія, Туреччина, Італія, Росія, Україна та Польща.
Іноземці формують помітну частку угод на ринку житла. За оцінкою одного з міжнародних аналітичних ресурсів, кількість іноземних покупців житлової нерухомості в Болгарії в 2024-2025 році зросла приблизно на 18%, а загальний ринок демонструє стійке зростання цін. За оцінками місцевих експертів, відсоток іноземців в деяких прибережних проектах може досягати 30% від загальної кількості покупців.
Найбільший інтерес у іноземних покупців викликають об’єкти на узбережжі Чорного моря – у Варні, Бургасі та Несебрі – а також у гірських курортах Банско і Пампорово, де нерухомість розглядається як для власного відпочинку, так і як інвестиція під здачу в оренду.
Аналітики відзначають, що українці міцно закріпилися в топ-10 за рахунок поєднання релокаційного та інвестиційного попиту: частина покупців розглядає Болгарію як безпечну юрисдикцію ЄС на період війни, частина – як можливість отримувати дохід від здачі житла в туристичних регіонах.
Зростання іноземного попиту підтримує підвищення цін: за останній рік вартість житла на морських курортах Болгарії зросла в середньому на 8–10 %, а в Софії – на 7–10 %.
При цьому, за оцінкою Єврокомісії та ряду аналітичних оглядів, житло в Болгарії в 2025 році переоцінено приблизно на 10-15% щодо фундаментальних показників, проте експерти поки не говорять про критичну «бульбашку» на ринку.
У перспективі 2–3 років аналітики Experts Club очікують збереження інтересу іноземців до болгарської нерухомості, але зі зміною структури попиту: частка покупців з ЄС, України та Ізраїлю, за їхніми оцінками, буде зростати, тоді як роль російських покупців у нових угодах може і далі скорочуватися на тлі санкцій та обмежень на рух капіталу.
За даними Національного статистичного інституту Болгарії та міжнародних оглядів, у другому півріччі 2024 року ціни на житло в країні зросли на 15% у річному вираженні, а порівняно з 2015 роком – на 87%. При цьому середня ціна квадратного метра по країні залишається помітно нижчою, ніж у більшості країн ЄС, що робить Болгарію одним з найбільш доступних ринків нерухомості в Союзі для іноземних інвесторів.
Російські громадяни традиційно займають помітну частку серед власників, перш за все на узбережжі. За даними болгарських ресурсів, в одному тільки регіоні Бургаса офіційно зареєстровано понад 5,2 тис. об’єктів, що належать росіянам, тоді як в цілому по країні мова йде про кілька десятків тисяч одиниць нерухомості. При цьому в останні роки частка нових покупок з боку росіян знижується, а частина об’єктів виводиться на ринок і викуповується болгарськими та західноєвропейськими покупцями.
Источник: https://expertsclub.eu/rynok-zhytla-bolgariyi-analiz-vid-experts-club/
Румунія і Болгарія вступили до Шенгенської зони в середу, з 1 січня 2025 року на сухопутних кордонах цих країн з країнами Шенгенської угоди і між ними скасовано прикордонний контроль.
«Румунія і Болгарія, ласкаво просимо до Шенгену», – написала голова Європейського парламенту Роберта Мецола в соцмережі Х у ніч на 1 січня.
«Відсьогодні більше не буде перевірок під час перетину сухопутних кордонів між Болгарією або Румунією та будь-якою країною-учасницею Шенгенської угоди», – повідомляється в соцмережі Х Європарламенту.
У Європарламенті нагадали, що прикордонні перевірки для повітряних і морських подорожей було скасовано ще в березні 2024 року.
У Головному управлінні з міграції та внутрішніх справ Європейської комісії назвали 2025 рік історичним для Румунії, Болгарії та її народу. «Повний вступ до Шенгенської зони відповідає європейським обіцянкам і законним очікуванням. Це знаменує важливу віху в нашій історії», – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося в соцмережі Х головування Угорщини в Раді ЄС 12 грудня, міністри внутрішніх справ «щойно ухвалили рішення про скасування контролю внутрішніх сухопутних кордонів із Болгарією та Румунією і між ними з 1 січня 2025 року». Раніше Австрія виступала проти цього через високий рівень нелегальної міграції в Болгарії та Румунії, але згодом зняла вето.
Шенгенська зона – європейський простір, де скасовано прикордонний контроль на внутрішньому кордоні. Вступ країн сприятиме розвитку подорожей, торгівлі та туризму.
Джерело: http://relocation.com.ua/rumuniia-ta-bolhariia-ofitsijno-vstupyly-do-shenhenskoi-zony/
У рамках протидії мінній загрозі в Чорному морі Туреччина, Румунія і Болгарія в січні 2024 року підпишуть спільну угоду, заявив глава Міністерства національної оборони Туреччини Яшар Гюлер, повідомляє TRTHaber у суботу, 16 грудня.
“У рамках “Тристоронньої ініціативи”, висунутої під керівництвом нашої країни проти мінної загрози в Чорному морі, 22-23 листопада ми провели третій раунд засідання Цільової групи з протимінних заходів у Чорному морі, яке приймало наше міністерство. Ми також плануємо провести церемонію підписання в Стамбулі 11 січня 2024 року за участю міністрів оборони трьох країн”, – сказав Яшар Гюлер.
Міністр наголосив, що Туреччина відповідально і неупереджено виконує Конвенцію про протоки Монтре, яка забезпечує рівновагу в Чорному морі, і сповнена рішучості робити це й надалі.
