Промислові рибалки України у січні-червні 2026 року виловили у внутрішніх водоймах понад 1,92 тис. тонн водних біоресурсів, повідомила пресслужба Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Найбільшу частку вилову традиційно становив карась сріблястий – 857 тонн, або близько 45% загального обсягу.
Крім того, було виловлено 360 тонн ляща, 139 тонн тарані (плітки), 103 тонни чорноморського оселедця, 95 тонн плоскирки, 83 тонни рослиноїдних риб (товстолоб і білий амур), 66 тонн судака та 49 тонн окуня.
У Держрибагентстві зазначили, що через блокування Чорного та Азовського морів внаслідок військової агресії РФ промисловий вилов більшості морських видів риби фактично не здійснюється, тому основне навантаження припадає на внутрішні водойми.
Найбільші обсяги вилову у першому півріччі зафіксовано у Кременчуцькому водосховищі – понад 536 тонн. У пониззі Дністра разом з озерами, рукавом Турунчук та Дністровським лиманом добуто 400 тонн водних біоресурсів, у Кам’янському та Дніпровському водосховищах – 373 тонни та 230 тонн відповідно.
Крім того, у річці Дунай вилов склав 105 тонн, у Канівському водосховищі – 101 тонну, Київському – 71 тонну, Дніпровсько-Бузькій гирловій системі – 64 тонни. В акваторіях Тилігульського та Березанського лиманів виловили 17 тонн та 15 тонн водних біоресурсів відповідно. Найменші обсяги промислу зафіксовано у Чернігівській області – 5 тонн у річці Дніпро та 3 тонни у річці Десна разом з озерами.
Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) в січні-червні 2026 року провело через систему “Прозорро.Продажі” 179 аукціонів з продажу права на промисловий вилов водних біоресурсів, за результатами яких виручено майже 44 млн грн, повідомила пресслужба відомства.
“Кошти від реалізації лотів спрямовуються на поповнення місцевих бюджетів, а фінансові надходження, отримані завдяки зростанню стартової ціни під час електронних торгів, будуть використані для зариблення водойм. Таким чином, прозора конкуренція не лише наповнює бюджети, а й гарантує фінансування заходів із відтворення водних біоресурсів”, – цитує пресслужба голову Держрибагентства Ігоря Клименка.
За інформацією відомства, із загальної суми понад 41,5 млн грн буде спрямовано до місцевих бюджетів, ще майже 2,5 млн грн, отриманих завдяки зростанню стартової ціни під час аукціонів, використають для відновлення іхтіофауни водойм.
Найбільше договорів укладено на право вилову у Кременчуцькому (50), Кам’янському (26) та Канівському (21) водосховищах, а також у пониззі Дністра й Дністровському лимані (16) та на Дунаї (15).
Загалом на 2026 рік сформовано 246 лотів на право промислового вилову водних біоресурсів.
На водоймах України завершилася заборона на вилов раків, яка тривала з кінця минулого року, повідомила пресслужба Держрибагентства у середу.
“Зняття заборони на лов раків – довгоочікувана подія для багатьох любителів риболовлі. Проте, вирушаючи на водойму, не забувайте про відповідальне ставлення до річкових мешканців і неухильне дотримання природоохоронного законодавства”, – цитує пресслужба голову відомства Ігоря Клименка.
Як зазначено в повідомленні, одній особі дозволено виловлювати не більше 30 раків. Лов здійснюється ручним способом або із застосуванням однієї раколовки встановлених параметрів, підсаки чи “павука” відповідно до вимог Правил любительського рибальства.
Водночас заборонено ручне збирання раків у темний час доби із застосуванням підсвічування.
Мінімальний дозволений до вилову розмір рака становить 11 см у дніпровських водосховищах, 10 см – в інших внутрішніх водоймах і Чорноморському регіоні та 9 см – в Азовському регіоні.
За незаконний вилов раків передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність, а також відшкодування збитків рибному господарству. Компенсація за кожного незаконно виловленого рака становить 3 332 грн.
Вилов риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України у 2025 році становив 44,7 тис. тонн, повідомило Державне агентство меліорації та рибного господарства (Держрибагентство).
“Наведені показники підтверджують, що українська рибна галузь зберігає спроможність працювати системно як у національних водоймах, так і в районах промислу Світового океану. Наше завдання – поєднати економічну результативність із безумовним дотриманням принципів сталого використання біоресурсів”, — зазначив голова агентства Ігор Клименок.
Найбільший обсяг вилову було зафіксовано у водах за межами юрисдикції України — 20,16 тис. тонн. Зокрема, в районі Антарктики українські судна виловили 19,5 тис. тонн біоресурсів, з яких понад 18,8 тис. тонн – антарктичний криль. Крім того, вперше з 2006 року український суб’єкт господарювання відновив промисел у північно-західній частині Атлантичного океану (зона НАФО), де було виловлено 637 тонн.
Позитивну динаміку продемонстрував сегмент аквакультури: вилов і реалізація товарної продукції зросли на 17,5% порівняно з 2024 роком — до 10,78 тис. тонн. Фахівці пов’язують це зі зростанням попиту на вітчизняну рибу на внутрішньому ринку. Водночас спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) забезпечили видобуток 2,26 тис. тонн біоресурсів.
У рибогосподарських водних об’єктах України промисловий вилов здійснювали 126 суб’єктів, які загалом добули майже 11,5 тис. тонн. Основний обсяг забезпечили водосховища Дніпра (10,2 тис. тонн), що на 3% перевищило показники попереднього року.
Водогосподарські організації Держрибагентства у 2025 році надали аграріям повний спектр послуг із подачі води на зрошення в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях, загальна площа зрошуваних там земель перевищила 40,5 тис. га, повідомила його пресслужба в Телеграм-каналі.
Уточнюється, що для досягнення такого результату насосні станції державних зрошувальних систем подали 130,8 млн куб. м води та використали близько 51,5 млн кВт*год електроенергії.
За даними Держрибагентства, найбільші площі зрошення 2025 року обслуговували в Кілійському міжрайонному управлінні водного господарства (МУВГ), де було подано 78,5 млн куб. м води на майже 10 тис. га сільгоспугідь, Дністровському МУВГ – для поливу 8,6 тис. га полів було подано 24,3 млн куб. м води, Ізмаїльському УВГ – полито 8,3 тис. га полів, уточнює агентство.
Для максимальної ефективності застосовували різні методи зрошення: дощувальні машини, краплинне зрошення і затоплення. Завдяки цьому аграрії крім традиційних злакових і бобових культур, овочів і фруктів виростили “біле золото” півдня – бавовник, який почали культивувати в Україні торік, розповіли у відомстві.
Працівники управлінь водного господарства Держрибагентства вже розпочали підготовку об’єктів водогосподарсько-меліоративного комплексу до зимового періоду і поливного сезону-2026.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) передала сучасне технічне оснащення Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО), повідомила пресслужба Держрибагентства.
“Розвиток і системне оновлення матеріально-технічної бази наукових установ є ключовою умовою для якісних досліджень у сфері рибного господарства. Сучасне обладнання розширює можливості польового та лабораторного моніторингу водних біоресурсів, підвищує точність збору й аналізу даних та забезпечує їх практичне використання під час ухвалення управлінських рішень. Це формує основу для ефективної та довгострокової державної політики у сфері збереження й раціонального використання водних екосистем”, – наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні.
Під час зустрічі голова Держрибагентства Ігор Клименок презентував особливості реформування галузі рибного господарства, стан реалізації спільних проєктів та окреслив напрями подальшої співпраці.
До переліку переданих технічних засобів, які отримала наукова установа для проведення іхтіологічних досліджень та оцінки запасів водних біоресурсів, увійшли два автомобілі, необхідні для виїздів наукових груп на польові роботи, два човни разом із причепом для їх транспортування, шість мікроскопів, комплекти аналізаторів води для гідролого-гідрохімічних та екологічних досліджень, портативний ехолот із різночастотними датчиками, станцією керування й програмним забезпеченням.
“Допомога від міжнародних партнерів є критично важливою для посилення наукового потенціалу галузі в умовах сьогодення”, – зазначив голова Держрибагентства і подякував ФАО за системну підтримку рибного господарства України.
