Промислові рибалки України у січні-червні 2026 року виловили у внутрішніх водоймах понад 1,92 тис. тонн водних біоресурсів, повідомила пресслужба Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Найбільшу частку вилову традиційно становив карась сріблястий – 857 тонн, або близько 45% загального обсягу.
Крім того, було виловлено 360 тонн ляща, 139 тонн тарані (плітки), 103 тонни чорноморського оселедця, 95 тонн плоскирки, 83 тонни рослиноїдних риб (товстолоб і білий амур), 66 тонн судака та 49 тонн окуня.
У Держрибагентстві зазначили, що через блокування Чорного та Азовського морів внаслідок військової агресії РФ промисловий вилов більшості морських видів риби фактично не здійснюється, тому основне навантаження припадає на внутрішні водойми.
Найбільші обсяги вилову у першому півріччі зафіксовано у Кременчуцькому водосховищі – понад 536 тонн. У пониззі Дністра разом з озерами, рукавом Турунчук та Дністровським лиманом добуто 400 тонн водних біоресурсів, у Кам’янському та Дніпровському водосховищах – 373 тонни та 230 тонн відповідно.
Крім того, у річці Дунай вилов склав 105 тонн, у Канівському водосховищі – 101 тонну, Київському – 71 тонну, Дніпровсько-Бузькій гирловій системі – 64 тонни. В акваторіях Тилігульського та Березанського лиманів виловили 17 тонн та 15 тонн водних біоресурсів відповідно. Найменші обсяги промислу зафіксовано у Чернігівській області – 5 тонн у річці Дніпро та 3 тонни у річці Десна разом з озерами.
Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) в січні-червні 2026 року провело через систему “Прозорро.Продажі” 179 аукціонів з продажу права на промисловий вилов водних біоресурсів, за результатами яких виручено майже 44 млн грн, повідомила пресслужба відомства.
“Кошти від реалізації лотів спрямовуються на поповнення місцевих бюджетів, а фінансові надходження, отримані завдяки зростанню стартової ціни під час електронних торгів, будуть використані для зариблення водойм. Таким чином, прозора конкуренція не лише наповнює бюджети, а й гарантує фінансування заходів із відтворення водних біоресурсів”, – цитує пресслужба голову Держрибагентства Ігоря Клименка.
За інформацією відомства, із загальної суми понад 41,5 млн грн буде спрямовано до місцевих бюджетів, ще майже 2,5 млн грн, отриманих завдяки зростанню стартової ціни під час аукціонів, використають для відновлення іхтіофауни водойм.
Найбільше договорів укладено на право вилову у Кременчуцькому (50), Кам’янському (26) та Канівському (21) водосховищах, а також у пониззі Дністра й Дністровському лимані (16) та на Дунаї (15).
Загалом на 2026 рік сформовано 246 лотів на право промислового вилову водних біоресурсів.
На водоймах України завершилася заборона на вилов раків, яка тривала з кінця минулого року, повідомила пресслужба Держрибагентства у середу.
“Зняття заборони на лов раків – довгоочікувана подія для багатьох любителів риболовлі. Проте, вирушаючи на водойму, не забувайте про відповідальне ставлення до річкових мешканців і неухильне дотримання природоохоронного законодавства”, – цитує пресслужба голову відомства Ігоря Клименка.
Як зазначено в повідомленні, одній особі дозволено виловлювати не більше 30 раків. Лов здійснюється ручним способом або із застосуванням однієї раколовки встановлених параметрів, підсаки чи “павука” відповідно до вимог Правил любительського рибальства.
Водночас заборонено ручне збирання раків у темний час доби із застосуванням підсвічування.
Мінімальний дозволений до вилову розмір рака становить 11 см у дніпровських водосховищах, 10 см – в інших внутрішніх водоймах і Чорноморському регіоні та 9 см – в Азовському регіоні.
За незаконний вилов раків передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність, а також відшкодування збитків рибному господарству. Компенсація за кожного незаконно виловленого рака становить 3 332 грн.
З першого квітня 2021 року розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Терміни заборони в різних регіонах і областях можуть відрізнятися в залежності від погодних умов. Про це повідомила прес служба Асоціації рибалок України.
– Під час нересту дозволено аматорська риболовля, але тільки з берега в світлий час доби, в межах населеного пункту там, де немає природних нерестовищ, і тільки 1 вудкою з одним гачком або спінінгом, при дотриманні норм вилову – до 3 кг/день на людину . Риболовля в природних нерестовищах категорично заборонена – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Також з першого квітня в ряді областей встановлено заборону на вилов раків.
За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Потрібно визнати, що штрафи настільки мізерні, що не можуть зупинити масове браконьєрство. Судіть самі: штраф – від 34 до 170 грн, а за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням електроструму, вибухових або отруйних речовин) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Однак були випадки коли суди повертали порушників знаряддя лову, зокрема електровудки.
Законопроект який передбачає значне посилення покарання і збільшення штрафів за незаконний вилов водних біоресурсів, знаходиться у Верховній Раді України, він не прийнятий у другому читанні.
Крім штрафу порушник повинен буде платити компенсацію за завдані збитки, він рахується за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так: судак – 510 грн, сом – 425, щука – 340, короп – 306, білий амур, товстолоб – 255, плотва – 85, лящ – 170, лин – 119 грн
Котрий рік поспіль нерест у риби проходить в екстремальних умовах.
Багато років не проводяться меліоративні роботи по розчищенню нерестовищ, в результаті вони заростають і стають непридатними. Так само через незаконну забудову прибережної території зникають місця традиційного нересту риби. Де раніше були природні нерестовища сьогодні бетонні причали приватних маєтків. Все це призвело до того, що за останнє десятиліття зникло більше 40% природних нерестовищ, що істотно позначилося на чисельності риб’ячих зграй.
Так само в цей потаємний для риби період багато річок перетягнуті браконьєрськими сітками.
Якщо в 1991 році було затримано 19 тисяч «рибних» браконьєрів, то в 2020 році 114 тисяч порушників природоохоронного законодавства на водоймах. З них органами рибоохорони були затримані 46,5 тисяч порушників, які завдали збитків на 102 млн грн., про це кажуть експерти Асоціації рибалок України.
Найбільше затримали браконьєрів в: Черкаської, Дніпропетровської, Полтавської, Херсонської областях а так само на Азовському морі. За статистикою виявляють не більше 15% від усіх порушень. Ці цифри говорять про катастрофічне зростання випадків браконьєрства.
Сьогодні моторизовані бригади з багатокілометровими сітками знищують рибні запаси країни, виловлюючи ікряну рибу. Нерідки випадки коли все це відбувається під «дахом» структур яким держава довірила охорону риби.
У таких випадках браконьєри і корумповані чиновники спільно несуть відповідальність за знищення рибних ресурсів країни.
За неофіційними даними незаконний вилов вже більше офіційного і становить 80-90 тисяч тонн риби на рік. Щодня з наших водойм браконьєри виловлюють понад 400 тонн риби. Тіньовий рибний ринок оцінюється в 4-5 млрд грн.
Незаконний вилов знищує рибний ресурс, підриває державну продовольчу безпеку і руйнує вітчизняну рибну галузь, завдаючи державі збитків на мільярди гривень.
Асоціація рибалок України звертається до всіх хто любить наші водойми, дбайливо ставиться до риби, яка готується до нересту. Допоможіть захистити майбутнє наших річок – не допускайте варварського вилову риби в період нересту! Не залишайтеся байдужими до порушень природоохоронного законодавства та у разі виявлення фактів браконьєрства на водоймах повідомляйте про них в природоохоронні та правоохоронні органи.
Телефони гарячої лінії:
Держрибагентство – 0 (800) 50-52-50;
Держекоінспекція – +38 (044) 521-20-38;
Поліція – 102
Прес служба Асоціації рибалок України
